Таку думку в коментарі Укрінформу висловила заступниця керівника Офісу Президента України Олена Ковальська на полях українсько-польського бізнес-форуму «Win-Win: Польща та Україна на спільному ринку ЄС».

«Історія – це спільне минуле, але в нас є спільне майбутнє. Це про те, як ми будемо економічно співпрацювати, як будемо разом оборонятися. Є історія, але ми повинні чітко відокремлювати, де минуле, а де сьогодення і куди ми далі йдемо», – наголосила Ковальська.

За її словами, історичними питаннями мають займатися історики, освітяни та представники гуманітарної сфери, тоді як завдання бізнесу й суспільства – розвивати економічні відносини та створювати спільні проєкти.

Водночас, на думку заступниці керівника ОП, загострення дискусій навколо історичних питань може стати своєрідним каталізатором для активізації співпраці в економіці та оборонній сфері, оскільки привертає додаткову увагу до всього комплексу українсько-польських відносин.

Коментуючи перспективи економічної співпраці, Ковальська зазначила, що війна змінює пріоритети та створює нові потреби українського ринку. Зокрема, одним із важливих напрямів залишається енергетика, оскільки російські атаки постійно завдають шкоди інфраструктурі. Водночас існують інші ніші, де Україна потребує польських товарів, технологій та інвестицій. Вона підкреслила, що для визначення найперспективніших напрямів необхідно досліджувати конкретні потреби України та можливості польського бізнесу. Позитивним чинником є також інтенсивний політичний діалог між Варшавою та Києвом, який створює передумови для розвитку економічних зв’язків.

Окремо заступниця керівника ОП приділила увагу оборонно-промисловій співпраці. На її думку, потенціал обох країн у цій сфері залишається значною мірою невикористаним.

«Це дуже молодий напрям співпраці, і ми ще не до кінця знайшли механізми його реалізації», – наголосила Ковальська, додавши, що така співпраця між сторонами буде напрацьована еволюційним шляхом.

За словами Ковальської, одним із головних викликів є відмінності у законодавстві та швидкості ухвалення рішень. Зокрема, українське регулювання у сфері приватного оборонного виробництва є гнучкішим, що дозволяє підприємствам швидше розвиватися та адаптуватися до потреб фронту. На її переконання, Київ і Варшава мають знайти механізми узгодження правил, які дадуть змогу підприємствам обох країн ефективніше співпрацювати.

Коментуючи нещодавнє створення Ради з питань співпраці з Польщею при Голові Верховної Ради України, Ковальська висловила думку, що цей орган «намагатиметься згладжувати гострі кути» в українсько-польських відносинах.

Ще одним перспективним напрямом вона назвала співпрацю університетів та освітніх установ. За її словами, українські технічні університети розвивають лабораторії та освітні програми у взаємодії з оборонними підприємствами. Україна має унікальну інженерну експертизу, зокрема у сфері безпілотних систем і військових технологій, якою може ділитися з міжнародними партнерами.

Ковальська висловила переконання, що після завершення війни Україна може стати важливим міжнародним освітнім центром у сфері військових технологій, а польські фахівці та студенти будуть серед тих, хто зацікавиться таким досвідом.

Як повідомляв Укрінформ, Міжнародна виставка-конференція ReBuild Ukraine проходила у Варшаві 12-13 листопада. Захід об’єднав понад 7500 учасників та 800 експонентів із 33 країн, а також представників більш як 150 українських громад. У межах виставки відбулися міжнародні конференції, ділові зустрічі та презентації інвестиційних проєктів українських громад.

Керівник Офісу Президента Кирило Буданов у відеозверненні до учасників українсько-польського бізнес-форуму «Win-Win: Польща та Україна на спільному ринку ЄС» заявив, що одним з фундаментів стратегічного партнерства України й Польщі має стати оборонно-промислова співпраця, яка дозволить бізнесу обох країн отримувати вигоду.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час конференції ЄС та України з питань інвестицій у межах ReBuild Ukraine оголосила про запуск чотирьох інвестиційних програм для нашої країни загальним обсягом 376 млн євро.

Фото надане ОП