Відповідні дані цього дослідження проєктна менеджерка Центру прав людини ZMINA Ганна Чехович презентувала під час публічної експертної дискусії «Рік після атаки на НАБУ та САП: як захистити антикорупційних діячів», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«У нас є 29 випадків, які ми аналізували. Ми не оцінювали винуватість чи невинуватість людей у кримінальних провадженнях, ми ставили інші питання: чи могли формально законні механізми у сукупності використовуватися не лише для розслідування злочинів, а і для стримування антикорупційної діяльності», – сказала вона.

Чехович поінформувала, що з усіх цих випадків, які вони задокументували за 11 місяців, 21 випадок стосувався працівників Національного антикорупційного бюро України, чотири – колишніх детективів НАБУ, які продовжують свою антикорупційну діяльність в Укрзалізниці, два – громадських активістів і два стосувалися їх близьких осіб та свідка.

«У 28 випадках були відкриті кримінальні провадження, часто за найтяжчими статтями – це держзрада, пособництво державі-агресору, відмивання коштів, незаконне збагачення. По 24 з 29 випадків проходили обшуки», – заявила представниця Центру прав людини ZMINA.

Вона повідомила, що 20 із цих 24 обшуків були проведені як невідкладні без попередньої ухвали суду. «Але при цьому частину проваджень зареєстрували за 12-20 днів до обшуків, а деякі існували роками (до цього – ред.)», – сказала Чехович.

Активістка зазначила, що у 12 випадках обшукували приміщення, де відповідні особи фактично не проживали – житло батьків, братів, сестер, тестя або тещі.

Тобто, як вона пояснила, процесуальний вплив поширювався далеко за межі самих фігурантів у цих кримінальних провадженнях.

«Щонайменше у 9 випадках ми зафіксували непропорційне застосування фізичної сили або інших форм примусу – побиття, силове утримання, кайданки, пластикові стяжки, примушування розкрити паролі від телефонів», – заявила Чехович.

Представниця Центру прав людини ZMINA наголосила на тому, що ці події не виникли у вакуумі. За її словами, вони збіглися в часі з активізацією розслідувань НАБУ щодо представників вищого політичного керівництва Української держави.

Вона, розказуючи про висновки, які були зроблені у результаті проведення цього дослідження, акцентувала на питанні стримувального ефекту.

«Наслідки виходять далеко за межі конкретних фігурантів. За інформацією, яку ми зібрали, у тому числі з відкритих джерел, щонайменше один детектив відмовився продовжувати роботу над чутливою справою через страх стати наступною мішенню. Тиск поширювався на родичів, адвокатів і свідків тощо», – сказала Чехович.

За її словами, другим висновком є те, що цей тиск діяв переважно через формально законні механізми.

«Ми не стверджуємо, що кожна окрема дія була незаконною. Ми показуємо, що сукупність зовні правомірних дій може використовуватися для іншої, прихованої мети», – пояснила активістка.

У Центрі прав людини ZMINA надали низку рекомендацій у результаті проведення цього дослідження.

«Прокуратуру ми просимо документовано перевіряти підстави невідкладності кожного обшуку без ухвали суду, ДБР – ефективно і незалежно розслідувати заяви по насильству та перевищення сили, парламент і уряд – посилити захисні гарантії незалежності антикорупційних органів тощо», – повідомила Чехович.

Як повідомлялося, у Києві та інших містах України почалися мітинги після того, як 22 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила закон про зменшення повноважень НАБУ і САП. Того ж дня Президент Володимир Зеленський його підписав.

24 липня Президент Володимир Зеленський вніс до Ради законопроєкт із нормами про відновлення незалежності САП і НАБУ.

31 липня Верховна Рада ухвалила закон про повернення незалежності НАБУ і САП. Того ж дня Президент Володимир Зеленський його підписав.

Після ухвалення парламентом закону про повернення незалежності НАБУ і САП учасники акції протесту в центрі Києва почали розходитися.

Фото: Мар’янна Котик/Укрінформ

Більше фото Укрінформу можна купити тут

У тимчасово окупованому Криму вартість квитків на окремі міжміські автобусні маршрути у другій декаді липня зросла більш ніж удвічі. За словами місцевих жителів, таке підвищення стало несподіванкою на тлі дефіциту пального та перебоїв з електропостачанням.

Про це пишуть “Крим.Реалії” з посиланням на активіста із Сімферополя, який погодився говорити на умовах анонімності.

За його словами, жителі півострова, які щодня користуються міжміським транспортом для поїздок на роботу, до медичних закладів або до родичів, зіткнулися з різким подорожчанням проїзду.

Зокрема, вартість квитка на автобусному маршруті Сімферополь – Білогірськ зросла зі 150 до понад 300 рублів. Активіст зазначає, що особливо це вдарило по мешканцях Білогірська, багато з яких працюють у Сімферополі.

За його словами, на автостанції “Східна” в Сімферополі пояснили підвищення цін більш ніж двократним зростанням вартості пального в окупованому Криму.

Крім цього, через тривалі відключення електроенергії касири нерідко оформлюють квитки вручну, що призводить до черг. Під час знеструмлень також не працюють платіжні термінали, тому пасажирам доводиться розраховуватися готівкою.

Активіст також стверджує, що кількість рейсів суттєво не змінилася, однак завантаженість транспорту значно зросла. За його словами, на приміських маршрутах почали продавати квитки на так звані “стоячі місця“.

Водночас у підконтрольному рф “міністерстві транспорту Криму” заявили, що підвищення тарифів на міжміські автобусні перевезення погоджене керівництвом. Там повідомили про зміни у тарифному регулюванні, які передбачають запровадження нерегульованих тарифів для міжміських маршрутів, тоді як міські та приміські перевезення залишаються регульованими.

Андрій Колісніченко

Попри значні втрати Чорноморського флоту, Росія досі зберігає можливість завдавати ракетних ударів із моря. Найбільшу небезпеку становлять кораблі та підводні човни, озброєні крилатими ракетами “Калібр”. Водночас ефективність цих ракет помітно знизилася, а більшість із них українська ППО успішно перехоплює.

Про це в ексклюзивному інтерв’ю Новини.LIVE розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук.

Небезпека “Калібрів”

Речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук зазначив, що головною загрозою Чорноморського флоту залишаються саме носії крилатих ракет. Водночас їхня ефективність уже не така, як на початку повномасштабної війни.

“Калібр — це вже не той “Калібр”, з яким вони прийшли на цю війну. Зараз такі ракети збиваються у дуже високому відсотку”, — сказав Плетенчук.

За його словами, якщо на початку вторгнення удари цими ракетами були серйозним викликом, то нині українська протиповітряна оборона значно краще протидіє таким атакам.

Чому загроза лишається

Попри це, повністю недооцінювати ракети “Калібр” не можна. Дмитро Плетенчук нагадав, що одна така ракета має бойову частину масою близько 450 кілограмів і може спричинити великі руйнування та численні жертви.

“Списувати цю загрозу не можна. Це ракета з бойовою частиною 450 кілограмів”, — наголосив він.

Він також нагадав, що саме удар ракетою “Калібр” по будівлі Миколаївської обласної військової адміністрації призвів до загибелі 36 людей.

Скільки пускових

Точну кількість ракет “Калібр”, які має Росія, українська сторона не розголошує. Такі дані належать до розвідувальної інформації.

“Ми можемо порахувати лише пускові установки. Їх приблизно пів сотні”, — зазначив Плетенчук.

За його словами, під час останніх атак російські війська не використовували всі наявні пускові одночасно. Це може свідчити як про дефіцит ракет, так і про пошкодження окремих носіїв.

Можливості флоту

Речник ВМС наголосив, що решта кораблів Чорноморського флоту вже майже не впливає на ситуацію в морі. Вони не можуть діяти так само активно, як на початку війни, а їхня головна роль зараз зводиться до запусків крилатих ракет.

“Інші кораблі вже не можуть суттєво впливати ні на ситуацію в морі, ні на нанесення ударів по Україні. Основна загроза — це носії крилатих ракет”, — підсумував Плетенчук.

Як повідомляли Новини.LIVE,  українські морські дрони не лише змінили ситуацію в Чорному морі, а й змусили Росію переглянути підхід до розвитку безпілотних технологій. Попри великі ресурси та потужний військово-промисловий комплекс, країна-агресор досі не змогла повністю наздогнати Україну в цьому напрямку. Водночас росіяни активно розвивають власні розробки та намагаються скоротити відставання.

Також Новини.LIVE писали, що  за словами речника Військово-морських сил Дмитра Плетенчука, військові постійно змінюють підходи до протидії російським атакам. Одним із результатів цієї роботи стало посилення захисту над морем, що вплинуло й на безпекову ситуацію в Одесі.