Суспільство

Колишній політв’язень з Криму заявив про побиття в ТЦК Анонси

Published

6 місяців ago

28.03.2026

Колишній політичний в’язень з окупованого Криму Володимир Балух заявив, що його побили у столичному ТЦК після примусового доставлення туди. За його словами, інцидент міг бути пов’язаний з його громадською активністю та відвідуванням політичних судових процесів.

Про це повідомило Суспільне.

За його словами 20 березня у Шевченківському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Києва його побили. За його словами, це могло бути заздалегідь сплановано і пов’язано з його активною участю у судових засіданнях, що стосуються політичних справ. Адвокати Балуха звернулися до правоохоронців із заявами щодо незаконного затримання.

Під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради 27 березня він пояснив, що того дня перебував на суді у справі Романа Червінського. Після цього йому запропонували прибути до Печерського райвідділку поліції для надання пояснень через нібито образу прокурора. Біля відділку, за його словами, його зустріли правоохоронці, які заявили, що він перебуває в розшуку, після чого доправили до ТЦК.

Балух стверджував, що його силоміць посадили до мікроавтобуса без перевірки документів, відібрали телефон і утримували в приміщенні понад дві години, а загалом він провів там близько 21 години. За його словами, під час перебування в центрі йому пояснили, що в електронній базі відсутні дані про інвалідність. Згодом його направили до військово-лікарської комісії, а також склали адміністративний протокол щодо нібито нецензурної лайки, яку він заперечує.

За словами колишнього політв’язня, конфлікт загострився ввечері, коли він неодноразово просив повернути телефон. Він зазначив, що після словесної суперечки один із керівників установи завів його до приміщення, де застосували силу — чоловік отримав удар у щелепу та забій грудної клітки.

Адвокати ексв’язня подали відповідні заяви до поліції. Під час засідання комісії прокурор Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону Артем Новов повідомив, що про ситуацію дізналися зі ЗМІ. За його словами, наразі триває збір інформації від ТЦК, підрозділів Нацполіції та служби правопорядку, а також вживаються заходи для пришвидшення розслідування.

Водночас у столичному ТЦК заявляють, що факту побиття не було, і стверджують, що перевірили документи Балуха та направили його на військово-лікарську комісію.

Його переслідування розпочалося після окупації Криму росією у 2014 році. Він відкрито демонстрував проукраїнську позицію, зокрема вивішував державний прапор на своєму будинку. У 2017 році його засудили за звинуваченням у зберіганні боєприпасів, а згодом вирок переглянули, призначивши нове покарання. У вересні 2019 року Балух повернувся в Україну в межах обміну утримуваними особами разом з іншими політв’язнями.

Також Одеський обласний територіальний центр комплектації та соціальної підтримки почав службову перевірку через заяву жінки про побиття її та дитини.

Анна Бальчінос

Джерело

Суспільство

Мінкульт та Укрінформ збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026»

Published

9 години ago

21.09.2026

Головний з новин

Українське національне інформагентство «Укрінформ» спільно з Міністерством культури збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026» – щоб відзначити успішні проєкти, які сприяють вивченню, захисту та популяризації української мови.

Найкращі проєкти будуть відзначені під час спеціальної події «Мовна ініціатива-2026», яка відбудеться 29 жовтня в межах форуму до Дня української писемності та мови «Українська – мова сильних», передає Укрінформ.

Відзначення планується у кількох номінаціях.

Так, у номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови» відзначатиметься ініціатива, за допомогою якої зроблено вагомий внесок у захист, популяризацію та поширення української мови, зокрема через просвітницьку, освітню, культурну або інформаційну діяльність.

Номінація «Найкращий медіапроєкт з української мови» спрямована на відзначення медіапроєктів, які сприяють захисту, популяризації та розвитку української мови через медіа, цифрові платформи та новітні формати комунікації.

«Амбасадор української мови» – номінація, що відзначає компанію, підприємця або бізнес-лідера, який став прикладом свідомого, послідовного та креативного використання української мови та сприяв її популяризації.

Визначатимуть найкращі проєкти та ініціативи спеціальної події «Мовна ініціатива-2026» такі експерти:

Орися Демська – мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, організаторка і перша голова Національної комісії зі стандартів державної мови;

Тарас Марусик – журналіст, культуролог, експерт з питань мовної політики, автор книжки «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну»;

Анастасія Онатій – філологиня, кандидатка філологічних наук, авторка низки шкільних підручників та робочих зошитів з української мови;

Анастасія Розлуцька – засновниця та керівниця ГО «Український світ», засновниця волонтерської ініціативи «Безкоштовні курси української мови» та проєкту вивчення української мови онлайн «Є-мова»;

Марʼяна Романишин – лідерка команди комп’ютерних лінгвістів компанії Superhuman (колишня платформа Grammarly), співорганізаторка міжнародної конференції з опрацювання української природної мови «Ukrainian Natural Language Processing Conference (UNLP)»;

Ольга Шевчук-Клюжева – кандидатка філологічних наук, докторантка кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

Читайте також: Українська справа починається з української мови

Запропонувати свого номінанта можна, заповнивши форму за посиланнями (час на заповнення кожної з форм – до 5 хв.): «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови»; «Найкращий медіапроєкт з української мови»; «Амбасадор української мови».

Збір пропозицій триватиме до 18:00 2 жовтня 2026 року.

Як повідомляв Укрінформ, у Берні нагородили переможців конкурсу з української мови у Швейцарії та Ліхтенштейні.

Джерело

Суспільство

На Миколаївщині під час атаки загинув 3-річний хлопчик

Published

9 години ago

21.09.2026

Головний з новин

У Вознесенському районі Миколаївської області під час російської повітряної атаки смертельне поранення дістав трирічний хлопчик, який перебував на вулиці. Попри зусилля медиків, врятувати дитину не вдалося.

Про це повідомили в Миколаївській обласній військовій адміністрації.

Трагедія сталася вдень 21 вересня під час повітряної атаки ворога. Хлопчик отримав смертельне поранення, коли перебував надворі.

Лікарі намагалися врятувати дитину, однак отримані травми виявилися несумісними з життям.

Влада висловила співчуття рідним і близьким загиблого хлопчика.

Раніше, у селі Пересадівка на Миколаївська область російський ударний дрон атакував зону відпочинку біля місцевого будинку культури. Внаслідок атаки поранення отримали десятеро людей, більшість із них — діти. Згодом стало відомо, що у лікарні померла 13-річна дівчинка.

Також, другого серпня російські війська атакували Миколаївську область ударними безпілотниками типу Shahed та дронами “Молнія” і FPV. Внаслідок обстрілів пошкоджено навчальний заклад, портову інфраструктуру, цивільні судна, приватні будинки та адміністративні будівлі. Також є постраждалі.

Напередодні російська армія атакувала Миколаївський район і Веселинівську громаду безпілотниками. Внаслідок ударів поранені пʼятеро людей, серед них чотирирічна дитина. Також пошкоджене цивільне судно.

Андрій Колісніченко

Джерело

Суспільство

Одеса готується до можливих блекаутів узимку: що вже зробили

Published

9 години ago

21.09.2026

Головний з новин

15:39, 10 вересня

Надійне джерело

У місті продовжують підготовку критичної інфраструктури до можливої складної зими. Частину медзакладів уже обладнали сонячними електростанціями, а в лікарнях встановлюють автономні котельні.

Одеса готується до нового опалювального сезону в умовах ризику перебоїв з електро-, тепло- та водопостачанням. У місті реалізують План стійкості, який передбачає підготовку критичної інфраструктури до автономної роботи та розвиток децентралізованої генерації.

Про це повідомили в Одеській міській раді.

Що вже зробили в лікарнях і школах

Близько 25% медичних закладів Одеси вже обладнали сонячними електростанціями для резервного живлення. Роботи також тривають у закладах освіти.

Оснащення фінансують з міського бюджету та за підтримки міжнародних донорів.

Крім того, у медичних закладах встановлюють автономні блочно-модульні котельні, які мають забезпечити безперебійне опалення у разі проблем із централізованим теплопостачанням.

Що з когенераційними установками

Більшість когенераційних газопоршневих установок у місті вже перебувають у робочому стані. Наразі за участі іноземних фахівців завершують пусконалагоджувальні роботи.

Такі установки мають допомогти місту частково покривати потреби в електроенергії та теплі у разі аварій або тривалих відключень.

Скільки Пунктів незламності працює в Одесі

Наразі у місті діє понад 160 муніципальних Пунктів незламності.

В осінньо-зимовий період їхню кількість планують збільшити. Зокрема, мережу розширять на базі освітніх закладів, а також за рахунок залучення бізнесу.

Перший заступник Одеського міського голови Олександр Філатов зазначив, що головним завданням міста є швидке ухвалення рішень, які дозволять мінімізувати наслідки можливих перебоїв у роботі комунальних систем.

За його словами, Одеса готується до складної зими та намагається заздалегідь збалансувати роботу систем тепло-, водо- та енергопостачання.