Суспільство

У Реєстрі лудоманів нині налічується майже 15 тисяч людей

Published

6 місяців ago

28.03.2026

У Реєстрі лудоманів нині налічується майже 15 тисяч людей. Однак це точно не всі, хто визнали проблему ігрової залежності і самостійно чи з допомогою рідних обмежили собі доступ до азартних ігор.

Про це розповіла заступниця міністра цифрової трансформації Наталя Денікеєва в інтерв’ю Українському радіо, передає Укрінформ.

“Лудоманія – це складна проблема, яку не можна вирішити одним інструментом, забороною чи одним якимось правилом”, – наголосила чиновниця.

За її словами, впродовж останнього року уряд уже запровадив низку правил щодо відповідальної гри (анонімні ставки, ліміти по грошах і часу). Зараз запускають спеціальне дослідження, щоб зрозуміти реальні масштаби і на основі отриманих даних формувати відповідну політику.

Окрім того, ще є нелегальний сектор. Його частка, за різними оцінками, нині сягає 37-53% і це теж проблема, яку потрібно вирішувати, наголосила заступниця міністра.

Реєстр лудоманів нині веде Державне агентство “ПлейСіті“. Агентство запустило спеціальний розділ “Боротьба з лудоманією“, де можна пройти тест на ігрову залежність. Там – дев’ять простих запитань, розроблених за протоколом Міністерства охорони здоров’я, проходження тесту займе декілька хвилин. Посадовиця запевнила, що дані в Реєстрі “супер захищені”. “Це абсолютно закрита державна система”, – наголосила Денікеєва.

Читайте також: В Україні планують обмежити доступ військових до азартних ігор

На запитання, чи будуть обмежувати участь в азартних іграх для військовослужбовців, заступниця міністра відповіла, що це наразі дискутується: “Якщо відверто, то про гральну залежність військових останнім часом говорять дуже багато. Це та категорія населення, яка перебуває в постійному стресі. Звісно, точної цифри у нас немає, на жаль. Сподіваюсь, що дослідження, яке ми будемо робити, дозволить нам виміряти і цю проблему, відповість на купу запитань. Але це вразлива частина нашого населення. І дуже багато скарг, дуже багато інформації в публічній площині від родичів військових, від побратимів військових, які кажуть, що це дійсно велика проблема. І ці наші дії – це відповідь на запит суспільства, це відповідь на рішення РНБО. Я думаю, що це правильне рішення”. Окрім того, за її словами, нелегальні казино – здебільшого з російським корінням.

Читайте також: В Україні запрацював новий регулятор ринку азартних ігор – агентство «ПлейСіті»

Як повідомляв Укрінформ, у жовтні 2025 року уряд затвердив вимоги для учасників ринку азартних ігор щодо боротьби з вираженою ігровою залежністю (лудоманією).

Фото: Pexels

Джерело

Суспільство

Мінкульт та Укрінформ збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026»

Published

9 години ago

21.09.2026

Головний з новин

Українське національне інформагентство «Укрінформ» спільно з Міністерством культури збирають пропозиції для експертного обрання проєктів «Мовна ініціатива-2026» – щоб відзначити успішні проєкти, які сприяють вивченню, захисту та популяризації української мови.

Найкращі проєкти будуть відзначені під час спеціальної події «Мовна ініціатива-2026», яка відбудеться 29 жовтня в межах форуму до Дня української писемності та мови «Українська – мова сильних», передає Укрінформ.

Відзначення планується у кількох номінаціях.

Так, у номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови» відзначатиметься ініціатива, за допомогою якої зроблено вагомий внесок у захист, популяризацію та поширення української мови, зокрема через просвітницьку, освітню, культурну або інформаційну діяльність.

Номінація «Найкращий медіапроєкт з української мови» спрямована на відзначення медіапроєктів, які сприяють захисту, популяризації та розвитку української мови через медіа, цифрові платформи та новітні формати комунікації.

«Амбасадор української мови» – номінація, що відзначає компанію, підприємця або бізнес-лідера, який став прикладом свідомого, послідовного та креативного використання української мови та сприяв її популяризації.

Визначатимуть найкращі проєкти та ініціативи спеціальної події «Мовна ініціатива-2026» такі експерти:

Орися Демська – мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, організаторка і перша голова Національної комісії зі стандартів державної мови;

Тарас Марусик – журналіст, культуролог, експерт з питань мовної політики, автор книжки «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну»;

Анастасія Онатій – філологиня, кандидатка філологічних наук, авторка низки шкільних підручників та робочих зошитів з української мови;

Анастасія Розлуцька – засновниця та керівниця ГО «Український світ», засновниця волонтерської ініціативи «Безкоштовні курси української мови» та проєкту вивчення української мови онлайн «Є-мова»;

Марʼяна Романишин – лідерка команди комп’ютерних лінгвістів компанії Superhuman (колишня платформа Grammarly), співорганізаторка міжнародної конференції з опрацювання української природної мови «Ukrainian Natural Language Processing Conference (UNLP)»;

Ольга Шевчук-Клюжева – кандидатка філологічних наук, докторантка кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

Читайте також: Українська справа починається з української мови

Запропонувати свого номінанта можна, заповнивши форму за посиланнями (час на заповнення кожної з форм – до 5 хв.): «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови»; «Найкращий медіапроєкт з української мови»; «Амбасадор української мови».

Збір пропозицій триватиме до 18:00 2 жовтня 2026 року.

Як повідомляв Укрінформ, у Берні нагородили переможців конкурсу з української мови у Швейцарії та Ліхтенштейні.

Джерело

Суспільство

На Миколаївщині під час атаки загинув 3-річний хлопчик

Published

9 години ago

21.09.2026

Головний з новин

У Вознесенському районі Миколаївської області під час російської повітряної атаки смертельне поранення дістав трирічний хлопчик, який перебував на вулиці. Попри зусилля медиків, врятувати дитину не вдалося.

Про це повідомили в Миколаївській обласній військовій адміністрації.

Трагедія сталася вдень 21 вересня під час повітряної атаки ворога. Хлопчик отримав смертельне поранення, коли перебував надворі.

Лікарі намагалися врятувати дитину, однак отримані травми виявилися несумісними з життям.

Влада висловила співчуття рідним і близьким загиблого хлопчика.

Раніше, у селі Пересадівка на Миколаївська область російський ударний дрон атакував зону відпочинку біля місцевого будинку культури. Внаслідок атаки поранення отримали десятеро людей, більшість із них — діти. Згодом стало відомо, що у лікарні померла 13-річна дівчинка.

Також, другого серпня російські війська атакували Миколаївську область ударними безпілотниками типу Shahed та дронами “Молнія” і FPV. Внаслідок обстрілів пошкоджено навчальний заклад, портову інфраструктуру, цивільні судна, приватні будинки та адміністративні будівлі. Також є постраждалі.

Напередодні російська армія атакувала Миколаївський район і Веселинівську громаду безпілотниками. Внаслідок ударів поранені пʼятеро людей, серед них чотирирічна дитина. Також пошкоджене цивільне судно.

Андрій Колісніченко

Джерело

Суспільство

Одеса готується до можливих блекаутів узимку: що вже зробили

Published

9 години ago

21.09.2026

Головний з новин

15:39, 10 вересня

Надійне джерело

У місті продовжують підготовку критичної інфраструктури до можливої складної зими. Частину медзакладів уже обладнали сонячними електростанціями, а в лікарнях встановлюють автономні котельні.

Одеса готується до нового опалювального сезону в умовах ризику перебоїв з електро-, тепло- та водопостачанням. У місті реалізують План стійкості, який передбачає підготовку критичної інфраструктури до автономної роботи та розвиток децентралізованої генерації.

Про це повідомили в Одеській міській раді.

Що вже зробили в лікарнях і школах

Близько 25% медичних закладів Одеси вже обладнали сонячними електростанціями для резервного живлення. Роботи також тривають у закладах освіти.

Оснащення фінансують з міського бюджету та за підтримки міжнародних донорів.

Крім того, у медичних закладах встановлюють автономні блочно-модульні котельні, які мають забезпечити безперебійне опалення у разі проблем із централізованим теплопостачанням.

Що з когенераційними установками

Більшість когенераційних газопоршневих установок у місті вже перебувають у робочому стані. Наразі за участі іноземних фахівців завершують пусконалагоджувальні роботи.

Такі установки мають допомогти місту частково покривати потреби в електроенергії та теплі у разі аварій або тривалих відключень.

Скільки Пунктів незламності працює в Одесі

Наразі у місті діє понад 160 муніципальних Пунктів незламності.

В осінньо-зимовий період їхню кількість планують збільшити. Зокрема, мережу розширять на базі освітніх закладів, а також за рахунок залучення бізнесу.

Перший заступник Одеського міського голови Олександр Філатов зазначив, що головним завданням міста є швидке ухвалення рішень, які дозволять мінімізувати наслідки можливих перебоїв у роботі комунальних систем.

За його словами, Одеса готується до складної зими та намагається заздалегідь збалансувати роботу систем тепло-, водо- та енергопостачання.