Про це повідомив Департамент боротьби з наркозлочинністю Нацполіції України, передає Укрінформ.

“Українські поліцейські спільно з правоохоронцями Казахстану та Албанії провели багаторівневу спецоперацію та ліквідували вербувальні ланки злочинної спільноти “Хімпром”, – зазначили у НПУ.

Правоохоронці встановили, що 36-річний росіянин на псевдо “Мексиканець”, який переховується за кордоном, створив розгалужену систему вербування людей для забезпечення незаконного обігу наркотиків.

‎”Фактично call-центри стали кадровим ресурсом “Хімпрому” – через них злочинна спільнота системно шукала людей для роботи на різних ланках наркобізнесу”, – йдеться у повідомленні.

‎Зазначається, що за допомогою фейкових оголошень про роботу, розміщених в інтернеті, оператори знаходили та вербували людей під конкретні функції – від HR-менеджерів і операторів до хіміків, закладників, кур’єрів, логістів, складських працівників і поштовиків.

У Нацполіції поінформували, що усередині діяла жорстка система контролю: за порушення встановлених правил працівників карали значними фінансовими штрафами, і що до тих, хто намагався вийти із системи, застосовували фізичне насильство та незаконно позбавляли волі.

‎Поліцейські з’ясували, що діяльність “Хімпрому” мала міжнародний характер, для координації розслідування Україна створила спільні слідчі групи з Албанією та Казахстаном.

‎У межах міжнародної взаємодії правоохоронці встановлювали організаторів і виконавців, канали вербування та осіб, залучених до незаконного обігу наркотиків у різних країнах.

‎У департаменті пояснили, що знешкодження інфраструктури цієї злочинної спільноти тривало поетапно.

‎Зазначається, що у серпні 2025 року в Україні було проведено 26 обшуків у call-центрах та вилучено близько чотирьох тисяч одиниць цифрових доказів.

Аналіз отриманих даних дав змогу встановити 31 Телеграм-магазин, організаторів і виконавців та сотні завербованих осіб, причетність яких до незаконного обігу наркотиків на території Казахстану встановлювали правоохоронці.

‎”У березні 2026 року правоохоронні органи Албанії скерували до суду кримінальне провадження щодо двох громадян України, які незаконно утримували операторів вербувальних call-центрів та застосовували до них фізичну силу і насильство”, – зазначили у НПУ.

У травні 2026 року сторони реалізували черговий етап міжнародної спецоперації.

Поліцейські за участю представників правоохоронних органів Казахстану провели 70 обшуків, припинили діяльність вербувальних кол-центрів у Києві та Київській області, вилучили 120 одиниць цифрових доказів і встановили 27 активних учасників “Хімпрому”.

‎”У липні на території Республіки Казахстан за участю українських правоохоронців проведено ще 15 обшуків. Затримано 17 учасників злочинної спільноти, причетних до збуту наркотиків на території країни”, – йдеться у повідомленні.

Завершальний етап міжнародної спецоперації був спрямований на остаточне припинення діяльності мережі вербувальних кол-центрів в Україні та затримання її учасників.

‎”За участю представників правоохоронних органів Казахстану та за силової підтримки бійців підрозділів поліції особливого призначення і батальйону тактико-оперативного реагування поліцейські провели 35 обшуків за місцями мешкання фігурантів у п’яти областях та місті Києві”, – поінформували в установі.

У результаті було ліквідовано дві вербувальні ланки злочинної спільноти “Хімпром”.

‎Під час слідчих дій було вилучено цифрові докази і наркотики та речовини для їх виготовлення: 3 600 джоінтів, 24 кілограми суміші для їх виготовлення із вмістом синтетичного канабіноїду PINACA та понад 1 900 розфасованих пакетиків.

‎”Сімох осіб, серед яких організатори незаконної діяльності та вербувальники, затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України”, – повідомили у НПУ.

‎Слідчі поліції, залежно від ролі кожного, повідомили про підозру дев’ятьом фігурантам кримінальних проваджень.

‎Серед них – лідер злочинної спільноти ‘Хімпром” та співорганізатор, яким правоохоронці повідомили про підозру заочно: за частинами 1, 2 статті 255 ККУ — створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній; за частинами 4, 5 статті 27, частиною 4 статті 28, частиною 3 статті 307 ККУ — незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотиків, психотропів або їх аналогів.

Цю масштабну спецоперацію провели оперативники Департаменту боротьби з наркозлочинністю спільно зі слідчими Головного слідчого управління НПУ за процесуального керівництва Офісу генпрокурора, а також зі співробітниками Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва, управлінь боротьби з наркозлочинністю ГУНП у Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Чернігівській областях та у Києві.

‎Заходи здійснювалися у взаємодії з відділом по боротьбі з наркотиками Генерального секретаріату Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол, Адміністрацією по боротьбі з наркотиками США (DEA) та правоохоронними органами Казахстану і Албанії.

‎У поліції закликали людей критично ставитися до пропозицій “легкого заробітку”: за привабливою вакансією в інтернеті може стояти злочинна мережа.

‎”В умовах війни вербувальні центри становлять небезпеку не лише як інструмент наркобізнесу. Така інфраструктура потенційно може використовуватися для залучення людей до терористичної та іншої насильницької діяльності”, – йдеться у повідомленні.

‎Як повідомлялося, хоч українська сторона і направляла всі відповідні запити та виконувала будь-які вимоги мексиканської сторони, але наразі результату в питанні екстрадиції лідера злочинної спільноти “Хімпром” на псевдо “Мексиканець” поки немає.

Фото: Нацполіція

Переселенці в Одесі можуть отримати гуманітарну допомогу у вигляді дитячих підгузків. Підтримку надає волонтерський центр «Гостинна хата» для ВПО, зареєстрованих у Приморському районі міста.

Про це повідомляє видання “ДеДопомога”.

Хто може отримати допомогу

Допомога призначена для внутрішньо переміщених осіб, які зареєстровані у Приморському районі міста Одеси.

Яку допомогу можна отримати

Допомога видається у вигляді дитячих підгузків.

У наявності розміри: 1, 3, 4 та 5.

Які документи потрібні

Для отримання допомоги необхідно мати з собою:

• довідку ВПО 2022-2026 р з реєстрацією у Приморському районі м. Одеси;
• паспорт;
• ІПН;
• свідоцтво про народження дитини.

Де можна отримати допомогу

• Адреса: м. Одеса, вул. Водопровідна, 13
• Волонтерський центр «Гостинна хата»

РАНІШЕ МИ ПОВІДОМЛЯЛИ: Для ВПО на Полтавщині готують нове містечко: коли планують заселення

У День Державного Прапора центральними вулицями Одеси пройшла хода на підтримку військовополонених, цивільних бранців та зниклих безвісти українців. Поруч із величезним синьо-жовтим стягом учасники несли 100-метровий Прапор Надії. Для багатьох людей у колоні ця акція була не просто символічною: вони роками чекають на своїх чоловіків, братів, дітей та друзів і досі не знають, де ті перебувають.

Про це інформує Новини.LIVE.

Реклама

Два прапори над Одесою

Учасники зібралися на перехресті Дерибасівської та Преображенської. Звідти колона рушила центральними вулицями Одеси з двома 100-метровими полотнищами — Державним прапором України та Прапором Надії. 

Організаторка акцій в Одесі на підтримку зниклих безвісти, військовополонених та цивільних Вікторія сама знає, що означає чекати на близьку людину. Вона — сестра захисника 14-ї бригади Національної гвардії України. Саме у День Прапора організатори хотіли поставити поруч два символи: державний стяг, під яким українські військові йдуть у бій, і Прапор Надії, який нагадує про тих, хто досі не повернувся.

“Ми сьогодні з родинами зібралися для того, щоб продемонструвати, що Прапор України і Прапор Надії — на одному рівні. Тому що з Прапором України наші захисники йдуть у бій, вони захищають нашу країну. Але, на жаль, вони гинуть, зникають безвісти, потрапляють у полон”, — розповіла Вікторія.

Прапор Надії цього дня має нагадати й про цивільних українців у російському полоні. Вікторія звернула увагу, що частина з них опинилася там саме через спротив окупації та небажання приймати російські символи. Тому День Державного Прапора для учасників ходи став не лише святом. За синьо-жовтим полотнищем вони бачать людей, завдяки яким український стяг досі майорить над вільними містами, а поряд із ним несуть символ очікування тих, кого вдома ще немає.

“Ми сьогодні повинні пам’ятати, якою ціною здобувається кожен день, кожна мить. Це не просто свято, це день пам’яті й день вшанування всіх тих, завдяки кому ми сьогодні є і можемо жити”, — наголосила організаторка.

Сам формат ходи також обрали невипадково. За словами Вікторії, пройти містом великою колоною — це можливість голосно нагадати про людей, які залишаються в російському полоні або вважаються зниклими безвісти. Родини не дозволяють собі забути про них ані на день і хочуть такого самого ставлення від суспільства.

“Хода — це можливість гучно нагадати, що сьогодні наша Україна бореться за виживання під Прапором України. І є його невидима частина — Прапор Надії. Ми повинні гучно про це нагадувати, не забувати ні на секунду, ні на мить, так само, як не забувають наші родини”, — додала Вікторія.

Півтора року без звістки про брата

У колоні були родини, для яких слова “зник безвісти” давно стали частиною щоденного життя. Одна з учасниць розповіла, що її брат зник півтора року тому. Відтоді вона намагається приходити на акції в Одесі щотижня.

Для дівчини ці зустрічі важливі не лише для самих родичів. Вона переконана, що про полонених і зниклих має постійно говорити все суспільство, адже мовчання залишає родини сам на сам із невідомістю.

“У мене зник безвісти брат півтора року тому. Я вважаю, що ці акції важливі для нас і для всього суспільства по всій країні, тому й долучаюся. Я намагаюся щотижня приходити на акції, які проходять в Одесі”, — розповіла учасниця акції.

Поруч ішли й люди, у яких немає найближчих родичів у полоні, але війна все одно зробила цю тему особистою. В однієї з учасниць чоловік є військовослужбовцем, а серед її оточення є сім’ї зниклих безвісти та полонених.

Вона зізнається, що хвилюється перед камерою, однак говорити про цих людей вважає важливішим за власне хвилювання. Найбільше вона хоче, щоб сім’ї нарешті отримали звістки про близьких, а всі українці повернулися додому.

“Хочеться їх у цей день підтримати. І не тільки в цей день — постійно нагадувати, щоб люди не забували, що це дуже важливо. Щоб усі наші люди були вдома, щоб усі сім’ї нарешті могли дізнатися, що з їхніми близькими”, — сказала учасниця ходи.

Для Ярослава сьогоднішня хода з’єднала теперішню Одесу з містом, яким воно було на початку великої війни. Його батько — військовий, а прапор, із яким хлопець прийшов на акцію, залишається з ним ще з перших років повномасштабного вторгнення. Із цим самим стягом він уже стояв на Приморських сходах.

За цей час, говорить Ярослав, Одеса сильно змінилася і багато пережила. Але відчуття, коли сотні людей разом тримають величезний український прапор, для нього не змінилося. Воно дає сили продовжувати громадську роботу та допомагати військовим.

“Дивишся, як Одеса зовсім інша і скільки всього вже постраждало. Але люди завжди тримають цей прапор. Коли сотні людей тримають його разом — це дуже сильне відчуття. Воно піднімає патріотизм, дає мотивацію далі працювати в громадському секторі, допомагати військовим”, — розповів Ярослав.

Раніше Новини.LIVE писали, що в Одесі День Державного Прапора відзначили одразу кількома традиційними акціями. На Біржовій площі підняли синьо-жовтий стяг, Приморськими сходами розгорнули 35-метровий прапор, а Дюка після перерви знову вдягли у вишиванку. До святкування долучилися одесити, військові, волонтери та громадські діячі.

Також Новини.LIVE повідомляли, що над Чорним морем напередодні Дня Державного Прапора з’явився величезний синьо-жовтий стяг. Прикордонники Одеського загону підняли його в небо за допомогою безпілотника. Він став найбільшим українським стягом, який підіймали БпЛА над Одещиною.