На цьому наголосив співавтор документа, голова підкомітету з питань діяльності органів юстиції, органів виконання покарань та пробації Комітету Верховної Ради з питань правової політики Ігор Фріс (фракція “Слуга народу”) в етері Українського радіо, передає Укрінформ.

“Критика Цивільного кодексу в основному стосується однієї книги – це книга “Сімейне право”, яку кожен чомусь зараз повинен був почати детально вичитувати і коментувати, розуміючи або не дуже розуміючи норми, які там прописані. І дивним є те, що, напевно, 95% хейту і коментарів стосуються норм, які фактично існують у чинному Сімейному кодексі і закріплені в його нормах. Це стосується шлюбу, сім’ї, прізвища, права на прізвище, питання примирення в суді при розлученні”, – заявив Фріс.

Він додав, що багато цих норм сьогодні узгоджені регулятором і не зазнавали жодної критики з 2004 року.

Коментуючи принцип доброзвичайності, який є в новому Цивільному кодексі ключовим, депутат зауважив, що раніше це називалося принцип “моральних засад суспільства”.

“Інститут української мови переклав радянський рудимент “моральні засади суспільства” сучасною українською мовою, надавши йому визначення “доброзвичайність”. Тобто в перекладі зі старої радянської це означає моральні засади суспільства… На моє розуміння, це визначає те, що прийнято в нашому суспільстві. Норми, які притаманні українському суспільству, повинні бути в основі будь-яких правовідносин між громадянами”, – наголосив Фріс.

У контексті закидів щодо того, що “за доброзвичайністю можна дискримінувати будь-яку особу”, він підкреслив: закон каже, що не є дискримінацією захист доброзвичайності.

“Я вам наведу маленький приклад. Якщо український законодавець ухвалить закон про те, що в публічних місцях в Україні заборонено носити хіджаб, то певна категорія суспільства, яка носить хіджаб, може сказати, що це дискримінаційна норма, спрямована проти них. А ми кажемо, що в українському суспільстві, в українській доброзвичайності в публічних місцях не носять хіджаб. Тому це є не дискримінація, а захист цієї доброзвичайності”, – сказав один з авторів проєкту.

За його словами, будь-яке поняття, яке визначається нормами моралі, є оціночним, у кожному суспільстві мораль і етика – це оціночні судження.

“Натомість норми Цивільного кодексу і цивільного права – формальні, вони чітко визначені щодо прав, обов’язків, виконання цих обов’язків і здійснення цих прав певним суб’єктами нашого суспільства. Що можуть робити малолітні, неповнолітні, які обов’язки батьків, яким чином вони повинні утримувати дітей, як діти повинні утримувати батьків, яким чином здійснюються різноманітні правочини, коли потрібно нотаріальне посвідчення, коли воно не потрібно, як спадкується майно, які рівні черг спадкування є – це основні елементи. Вони всі чітко виписані і регламентовані нормами законодавства, які не можуть трактуватися по-іншому”, – зазначив депутат.

Натомість, за його словами, судова практика “вже врегулювала багато питань, які на сьогодні написані в цьому Кодексі і відтворені з попереднього”.

Коментуючи положення про захист прав добросовісного набувача, критики якого заявляють, що йдеться про легалізацію краденого майна, Фріс нагадав, що був автором закону №12089 щодо посилення захисту прав добросовісного набувача, за яким вже є судові рішення, і Європейський суд з прав людини визнав, що його норми забезпечують право власності фізичної особи, гарантоване Конституцією України, є людиноцентриськими та підлягають обов’язковому захисту.

“Тому будь-які інсинуації про те, що хтось щось у когось забере – це абсолютна нісенітниця. Для того щоб суд ухвалив відповідне рішення, особа має бути недоброчесною. А в доброчесної особи, яка на законних підставах купила, заплатила гроші і зареєструвала своє право власності, не можна просто так забрати, не повернувши їй нічого взамін”, – заявив один з авторів проєкту Цивільного кодексу.

Стосовно закидів щодо поспіху з ухваленням документа він нагадав, що проєкт Цивільного кодексу був оприлюднений на сайті Верховної Ради 2 місяці тому для публічного обговорення, а робота над документом тривала майже сім років.

“Час, який був витрачений інститутами і лінгвістами для формування саме українського тексту Цивільного кодексу, висновки міжнародних інституцій, наукових інституцій, найбільших українських університетів і кафедр цивільного права, які також є учасниками робочої групи… Мені здається, що це не дуже швидкий процес. Особливо, якщо зважити, що Господарський кодекс був скасований 2 роки тому, і саме з цього моменту почалася дуже активна робота над нормами нового ЦК, щоби ми не залишили право юридичних осіб поза межами цивільного законодавства. Тому мені, навпаки, здається, що це один з найдовших законопроєктів, який розроблявся в стінах цього парламенту”, – підкреслив депутат.

Як повідомлялося, 28 квітня Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу.