Суспільство
Мільярди на дороги, КПП та водогони: як Служба відновлення Одещини витратила кошти у 2025 році Анонси
У 2025 році Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області спрямувала мільярди гривень. Серед найбільших витрат — будівництво групових водопроводів, капремонт державних доріг та реконструкція об’єктів паливно-енергетичного сектору.
Інтент проаналізував найвартісніші закупівлі за допомогою майданчика Zakupivli.pro, щоб з’ясувати, на що саме йшли кошти платників податків.
Варто зазначити, що аналіз ґрунтується на очікуваній вартості закупівель, адже під час аукціонів початкова ціна може зменшуватися.
Найвартіснішою закупівлею Служби відновлення з початку 2025 року став капремонт автомобільної дороги Т-16-07 Ізмаїл — Кілія – Вилкове, міст на км 37+985. На додаткові роботи тоді виділили понад 37 мільйонів гривень.
Витрати на пункти пропуску
Значні витрати пішли й на утримання пунктів пропуску через кордон на 40 мільйонів. У квітні 2025 року Служба відновлення в Одеській області оголосила два масштабні тендери на комплексне утримання пунктів пропуску через державний кордон. Перший — за переліком № 1, що включає КПП “Рені–Джюрджюлешть”, “Долинське–Чишмікіой”, “Виноградівка–Вулкенєшть”, “Табаки–Мирне” та “Нові Трояни–Чадир‑Лунга” — на що запланували витратити 26,06 мільйона гривень.
Другий — перелік № 2, що охоплює КПП “Малоярославець 1–Чадир‑Лунга”, “Серпневе 1–Басараб’яска”, “Лісне–Сеіць”, “Старокозаче–Тудора” — із бюджетом 14,88 мільйона. Послуги включали широкий спектр: прибирання і доброустрій території, миття вікон і санвузлів, вивезення побутових відходів, ремонт інженерних систем, столярні роботи, обслуговування електро- та теплопостачання, а також ремонт будівель КПП.
Служба також продовжила роботи з відновлення житлової інфраструктури: капітальний ремонт багатоповерхівки в Сергіївці, пошкодженої внаслідок ракетного удару, коштуватиме державі понад 21 мільйона, а на коригування проєкту виділили ще 411 тисяч гривень.
Ремонт доріг та КПП
Серед найдорожчих контрактів – експлуатаційне утримання доріг державного значення, на яке було передбачено понад 808 мільйонів гривень.
У червні служба замовила за понад 179 мільйонів капремонт автомобільної дороги М-15 Одеса – Рені (на м. Бухарест). Роботи включали влаштування майданчика для стоянки транспортних засобів та відпочинку водіїв на км 307+070.
У серпні Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області замовила поточний ремонт одразу семи пунктів пропуску на державному кордоні. Роботи запланували на пунктах “Серпневе 1 – Басараб’яска”, “Виноградівка – Вулкенєшть”, “Долинське – Чишмікіой”, “Лісне – Сеіць”, “Малоярославець 1 – Чадир-Лунга”, “Нові Трояни – Чадир-Лунга” та “Старокозаче – Тудора”.
Найдорожчі ремонти стосувались пунктів “Старокозаче – Тудора” — майже 25 мільйонів гривень, “Виноградівка – Вулкенєшть” — понад 24,3 мільйона та “Серпневе 1 – Басараб’яска” — близько 24,2 мільйона гривень. Ще чотири об’єкти оцінили в межах 17,6–17,7 мільйона гривень кожен.
Загалом на поточний ремонт пунктів пропуску через державний кордон в Одеській області у серпні запланували витратити понад 144 мільйони гривень.
Водопроводи та стратегічні проєкти енергетики
Наприкінці жовтня 2025 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури Одеської області оголосила два окремі тендери на зведення групових водогонів для забезпечення сільськогосподарських потреб. Один із них передбачав будівництво Суворовського групового водопроводу з очікуваною вартістю 2,679 мільярда гривень, інший — Болградського водопроводу, який оцінили у 1,578 мільярда гривень. Спочатку один тендер скасували через виявлені порушення, а на другий подали скаргу в Антимонопольний комітет. Згодом визначили виконавця робіт.
У листопаді на тлі постійних ворожих обстрілів та блекаутів служба відновлення в Одеській області оголосила ряд закупівель на реконструкцію 11 об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, які передбачали захист об’єктів. На це запланували понад 742 мільйони гривень.
Також замовили авторський нагляд на шести об’єктах. Найбільше витратять на об’єкт №1 — 348 тисяч гривень, ще п’ять об’єктів (№2, №3, №4, №6 та №11) оцінені по 174 тисячі гривень кожен. Загалом на авторський нагляд виділили понад 1,5 мільйона гривень.
У грудні Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області знову замовила поточний ремонт кількох пунктів пропуску на державному кордоні. Роботи проведуть на “Нові Трояни – Чадир-Лунга”, “Серпневе 1 – Басараб’яска”, “Виноградівка – Вулкенєшть”, “Малоярославець 1 – Чадир-Лунга”, “Лісне – Сеіць” та “Долинське – Чишмікіой”. Загальна сума замовлення перевищує 23 мільйони гривень.
Наприкінці року також пройшла закупівля на реконструкцію на об’єкті за договором №3, що стосувалась об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури. Підряд на понад 55 мільйонів дістався компанії депутата зі зв’язками з місцевою владою та кримінальними провадженнями.
Загальні витрати року
Таким чином, у 2025 році Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області витратила на ремонт доріг, пунктів пропуску, житлової та критичної інфраструктури понад 6,3 мільярда гривень. Найбільші кошти пішли на будівництво Суворовського та Болградського водопроводів, капремонт доріг державного значення та реконструкцію об’єктів паливно-енергетичного сектору.
Також Департамент міського господарства Одеської міської ради витратив десятки мільйонів гривень на ремонт та відновлення житлового фонду. У 2025 році на ремонт будинків, відновлення ліфтів і благоустрій дворів, пошкоджених війною, витратили близько 115 мільйонів гривень.
Одеса
Війна без кораблів на морі — чому роль морських дронів зростає
Морські безпілотники в Чорному морі. Фото: колаж Новини.LIVE
Морські дрони докорінно змінили характер бойових дій у прибережній зоні Чорного моря. Це змусило противника переглянути підходи до використання флоту та навіть ховати його якомога далі від зони досяжності дронів.
Про це йдеться у колонці військового експерта та колишнього офіцера ВМС Ізраїлю Дов Раз, який проаналізував досвід України та його значення для інших країн для Новини.LIVE.
Реклама
Читайте також:
Як морські дрони змінили підхід до боїв в морі за досвідом України
За словами автора, ще кілька років тому безекіпажні морські платформи виконували переважно розвідувальні функції, однак повномасштабна війна змінила їхню роль. У Чорному морі морські дрони стали повноцінною ударною силою, здатною діяти швидко й без ризику для екіпажів та дорогих кораблів. Вирішальним фактором у прибережній війні, зазначає експерт, став темп ухвалення рішень від виявлення цілі до завдання удару.
Поворотним моментом він називає осінь 2022 року, коли після атаки на Севастополь Росія вперше публічно заявила про використання надводних дронів у зв’язці з повітряними безпілотниками.
З цього часу безекіпажні надводні апарати почали сприйматися не як допоміжний інструмент, а як зброя. Масове застосування таких систем створює постійний тиск на оборону та змушує витрачати значні ресурси на охорону портів і баз.
Окрему роль у цій війні, за словами Дова Раза, відіграють і безекіпажні підводні апарати, які підвищують невизначеність у районах портів і гаваней та посилюють загрозу навіть у тилу. У результаті ефект стримування, який раніше забезпечували великі корабельні угруповання, дедалі частіше досягається шляхом використання морських дронів.
Автор зазначає, що прибережна зона стає майже повністю “прозорою” через супутникову розвідку, берегові сенсори, повітряні засоби спостереження та відкриті джерела інформації.
У таких умовах вирішальне значення мають розосередження сил, зменшення помітності та скорочення часу перебування під спостереженням. Саме тому концепція обмеження доступу до акваторії поступово переважає над прагненням повного контролю над морем.
Морські дрони, йдеться в колонці, також змінюють економіку війни. Відносно дешеві безекіпажні апарати змушують противника застосовувати значно дорожчі засоби перехоплення та постійно тримати сили в готовності. Водночас порти перестають бути безпечними зонами, оскільки удари, які раніше вимагали складних операцій, тепер можуть здійснюватися дистанційно. На його думку, майбутнє за так званими гібридними флотами, де пілотовані й безекіпажні системи діють як єдине ціле.
Підсумовуючи, Дов Раз зазначає, що сучасна морська війна дедалі більше зводиться до темпу навчання та здатності швидко інтегрувати нові технології. Саме це, а не кількість кораблів, визначатиме перевагу в майбутніх конфліктах.
Нагадаємо, також в авторській колонці член ради директорів Augusta Investments Алессандро Річчі пояснив, чому Європі треба посилювати берегову охорону екранопланами.
Окремо дізнайтеся, як пірати та хакери навчилися атакувати підводні комунікації в Європі та що з цим можна робити.
Суспільство
Укрзалізниця попередила про затримку 42 поїздів
«Попри важку ніч та масований ворожий обстріл залізниця продовжує рух. Наразі маємо затримки, обумовлені обледенінням контактної мережі. Як результат: затримано 42 поїзди – 18 далекого сполучення та 24 приміських»,- йдеться у повідомленні.
Найбільш тривалі затримки зафіксовано на такі поїзди:
№79/80 Львів – Дніпро (на 6 год. 42 хв);
№63/64 Перемишль – Харків (на 6 год. 17 хв);
№111/112 Львів – Ізюм (на 6 год. 17 хв);
№5/6 Ясіня – Запоріжжя (на 6 год. 7 хв);
№45/46 Харків – Ужгород (на 5 год. 45 хв);
№61/62 Дніпро – Івано-Франківськ (на 5 год. 45 хв);
№41/42 Дніпро – Трускавець (на 5 год. 41 хв).
Повний перелік поїздів, що прибувають із затримками, оприлюднений на ресурсі uz-vezemo.
Крім того, відправлення поїзда №766 Одеса – Київ відбудеться із затримкою орієнтовно на 2 години 30 хвилин через затримку обігового поїзда зі столиці.
В Укрзалізниці запевнили, що оперативні служби працюють над рішеннями, які дозволять максимально відновити рух поїздів за графіком.
Як повідомлялося, росіяни вночі 9 січня атакували столицю дронами та ракетами. У Києві кількість постраждалих зросла до 25, четверо людей загинули.
Фото: Укрзалізниця
Суспільство
Ексочільник Одеської ТЕЦ націлився на місце заступника Лисака Анонси
Колишній керівник акціонерного товариства “Одеська ТЕЦ” Іван Донченко вирішив претендувати на місце заступника голови Одеської міської військової адміністрації.
Як повідомив Центр публічних розслідувань, декларацію кандидата на цю посаду, яку подав Іван Донченко оприлюднило Національне агентство з питань запобігання корупції.
В документі він зазначив, що володіє земельною ділянкою площею 736 квадратних метрів в Білгород-Дністровському районі – населений пункт не вказав, квартирою 51,7 квадратного метра в Одесі, машиномісцем та нежитловим приміщенням в Одесі. Квартиру, машиномісце та нежитлове приміщення він придбав у липні 2022 року. Також він співволодіє квартирою 63,4 квадратного метра.
Володіє також двома автівками – Mitsubishi Outlander 2009 року випуску та Toyota Land Cruiser 2019 року випуску, який придбав у 2023 році. Також у нього 3060 акцій “Одеської ТЕЦ”. З доходів він задекларував 1 мільйон 47,6 тисячі гривень зарплати в “Одеській ТЕЦ” та 199,9 тисячі гривень відсотків від банківських вкладів.
Готівкою він заощадив 50 тисяч доларів США, а в банках – 2 мільйони 878 тисяч гривень й 600 доларів.
Наразі на сайті Одеського муніципалітету, в розділі де міститься інформація про заступників голови МВА, наявні лише чотири посадовці – Надія Задорожна, Сергій Красиленко, Ольга Лозова та Інна Німас, утім видання “Думська” повідомило, що Іван Донченко працює на посаді заступника вже з 6 січня. Натомість серед заступників відсутнє прізвище Геннадія Раскіна, якого звільнили у грудні 2025 року. Геннадій Раскін був заступником Сергія Лисака з жовтня 2025 року.
16 жовтня в Одесі представили нового керівника Одеської міської військової адміністрації Сергія Лисака. Напередодні президент Зеленський оголосив про створення Одеської міської військової адміністрації у вечірньому зверненні, після чого Сергій Лисак став головним претендентом на посаду.
-
Війна6 днів agoЗахоплення Ніколаса Мадуро — найкращі меми про операцію США у Венесуелі
-
Війна6 днів agoСША вторглися до Венесуели: атаковано всі військові бази, на вулицях з’явилися танки (відео)
-
Україна4 дні agoу мережі захейтили доньку мовної омбудсменки (фото)
-
Світ1 тиждень agoПутін звернувся до росіян у чорній краватці
-
Війна1 тиждень agoМобілізація в Україні — в ТЦК годуватимуть громадян державним коштом
-
Війна1 тиждень agoВоєнні підсумки 2025 року та обриси викликів 2026-го
-
Події1 тиждень agoУ Києві відбудеться Фестиваль музики Бориса Лятошинського
-
Події1 тиждень agoВийшов офіційний постер фільму «Мавка. Справжній міф»
