Події
Музей Івана Марчука: між війною і майбутнім
Іван Марчук – митець, чия творчість є важливою частиною української культури.
У 2021 році Президент України Володимир Зеленський доручив створити музейно-культурний центр Івана Марчука, після чого розпочалася реальна підготовча робота. Повномасштабна війна суттєво змінила темпи й формат реалізації цього задуму, але не зупинила його.
Робота над музеєм у часи повномасштабної війни
Робота над створенням музею Івана Марчука розпочалася у 2021. Працювали над формуванням концепції, аналізом можливих форматів майбутньої інституції та опрацюванням кількох потенційних локацій. Паралельно почалася підготовча робота.
Повномасштабне російське вторгнення у 2022 році кардинально змінило контекст. Пріоритети держави зосередилися на захисті людей, порятунку культурної спадщини від знищення та пограбування. Значна частина ресурсів і зусиль була спрямована на евакуацію музейних колекцій, захист пам’яток, фіксацію руйнувань, екстрене відновлення об’єктів культури, підтримку інституцій і фахівців, які працювали в умовах постійної небезпеки.
Водночас, навіть у цих умовах робота над проєктом музею Івана Марчука не зупинилась. Змінився темп і фокус, але процес тривав. Велась системна підготовка: оформлення правових рішень, опрацювання документації, управлінські та організаційні кроки, які створюють основу для подальшої реалізації проєкту після війни.
Також держава послідовно працювала над тим, щоб творчість Івана Марчука не зникла з культурного простору. Постійно відбувалися виставкові проєкти, презентації, забезпечена постійна присутність мистецького доробку художника у публічному просторі.
Готуємо до запуску альтернативний формат
Паралельно з підготовкою повноцінного музею ми запускаємо альтернативний формат присутності творчості Івана Марчука в публічному просторі. Цього року у центрі Києва відкриваємо експозицію його робіт – постійну виставку.
Локацію визначено, триває підготовка простору з урахуванням музейних вимог і реалій воєнного часу. Важливо, що це не буде тимчасова подія чи сезонна виставка. Плануємо стабільний формат, який дозволить системно представляти творчість художника, працювати з освітніми програмами та міжнародною аудиторією.
Це свідоме рішення – не чекати «ідеального моменту», а діяти в межах можливого вже зараз. Альтернативний формат дозволить зберегти присутність Івана Марчука в культурному просторі, підтримати інтерес до його творчості та забезпечити безперервність роботи зі спадщиною митця, попри всі обмеження воєнного часу. Водночас цей крок не скасовує мету створення повноцінного музею. Він є проміжним, але важливим етапом.
Про кошти й плани
Створення повноцінного музею Івана Марчука – масштабний інфраструктурний проєкт. І це вже не тільки пошук локації, а й її підготовка, враховуючи всі виклики війни та сучасного світу. Йдеться про спеціальні умови зберігання та експонування творів мистецтва, системи кліматичного контролю, охорони, протипожежної безпеки, а також повноцінні безпекові рішення, включно з укриттям для відвідувачів і персоналу. Реалізація такого проєкту потребує значного та стабільного фінансування, багаторічного планування і чітких гарантій безпеки, що майже неможливо забезпечити в умовах постійних атак, вимкнення світла та підступів ворога.
Усі благодійні кошти, зібрані на створення музею Івана Марчука, збережені у повному обсязі. Це приблизно 2,7 млн гривень. Важливо чітко зафіксувати: ці кошти не витрачаються. Вони збережені і чекатимуть моменту, коли країна зможе повернутися до реалізації великих культурних інфраструктурних проєктів після завершення війни.
Тимчасовий формат експозиції, який плануємо відкрити цього року, є окремим і самостійним кроком. Він не замінює повноцінний музей і не скасовує стратегічної мети його створення. Водночас, цей формат не потребує використання зібраних благодійних коштів і реалізується в межах інших управлінських та фінансових рішень.
Далі — після перемоги
І держава, і всі залучені партнери мають чіткий намір реалізувати створення повноцінного музею Івана Марчука. Це стратегічне рішення. Воно залишається частиною довгострокового бачення розвитку української культурної сфери.
Водночас, план формується з урахуванням реалій повномасштабної війни. Наше поточне завдання – зберегти мистецьку спадщину Івана Марчука, забезпечити її постійну присутність у культурному просторі. Паралельно ми вже готуємося до масштабного проєкту: формуємо основу, напрацьовуємо рішення, зберігаємо ресурси. Саме це дозволить після перемоги не починати з нуля, а перейти до реалізації музею з уже закладеним фундаментом.
Іван Вербицький – заступник міністра культури України
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Повнометражний документальний фільм «Сліди» (Traces), обраний кандидатом від України на премію «Оскар», наприкінці жовтня розпочне тур у США.
Покази відбудуться в межах оскарівської та адвокаційної кампаній стрічки, повідомляє Укрінформ із посиланням на команду фільму.
Стрічка режисерки Аліси Коваленко та співрежисерки Марисі Нікітюк буде представлена на фестивальних і закритих показах. Вони покликані познайомити американську аудиторію з історіями українських жінок, які пережили сексуальне насильство й тортури внаслідок російської агресії та вирішили не мовчати про пережите.
Тим часом, за даними команди фільму, за кілька тижнів жовтня фільм «Сліди» здобув нагороди на світових кінофестивалях. Також у жовтні режисерка Аліса Коваленко й головна героїня стрічки Ірина Довгань відвідали Париж, де взяли участь у серії показів і пресзустрічей для запрошених гостей та членів кіноакадемій.
У Берліні, де в лютому 2026 року розпочався фестивальний шлях «Слідів», стрічку показали на Ukrainian Film Festival Berlin. Фестиваль заснували у 2020 році для популяризації українського кіно в Німеччині.
Також фільм представили на Київському тижні критики в межах фокусної програми «Україна-Швейцарія». Його обрали швейцарські кінокритики. «Сліди» стали єдиною документальною стрічкою у секції, до якої також увійшли «Демони» Наталки Ворожбит і «За перемогу!» Валентина Васяновича.
Серед останніх відзнак фільму – нагорода Checkpoints Award Міжнародного кінофестивалю в Бергені (BIFF), яку присуджують у сфері прав людини у партнерстві з Фондом прав людини імені Рафто. Нею відзначають найкращі документальні фільми про права людини в міжнародному конкурсному відборі. «Сліди» отримали нагороду за глибоко співчутливий і кінематографічний портрет виживання, спільноти та опору.
Ще одну відзнаку стрічка здобула на Unlimited Hope Film Festival у німецькому Бохумі, де її визнали найкращим повнометражним документальним фільмом. Фестиваль присвячений темам прав людини, демократії, різноманіття, виживання та опору геноциду, війнам і несправедливості.
Як повідомляв Укрінформ, 16 вересня 2026 року Україна обрала стрічку «Сліди» національним кандидатом на 99-ту премію «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм».
Фото надані командою фільму “Сліди”
Українська ілюстраторка Марія Різак створила візуальну айдентику Болонської виставки дитячої книжки 2027 року: основою дизайну стали шість пейзажів, вишитих вручну.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.
Різак обрали для роботи над айдентикою після Болонської виставки ілюстраторів 2026 року, де вона стала однією із 75 переможців із 31 країни. Команда італійської дизайн-студії Chialab переглянула роботи учасників виставки та зупинилася на українській художниці через її незвичну техніку, зокрема використання вишивки.
“Її техніка, вишивка й фактури сплітали історії та пейзажі, які нас підкорили”, – зауважили у студії.
Зважаючи на повномасштабну війну в Україні, організатори спершу уточнили, чи зможе ілюстраторка долучитися до роботи. Різак погодилася, і в липні 2026 року її запросили до Болоньї.
Темою айдентики обрали “Пейзаж” (Landscape). Організатори запропонували розглядати її якнайширше – від реалістичних краєвидів до абстрактних, духовних, сільських, гірських і морських пейзажів.
За словами команди Chialab, на вибір теми могли вплинути й війни та прикордонні конфлікти у світі. Для роботи над дизайном учасники мали надати по шість пейзажів, які мають для них особисте значення. Вони розповідали про ці місця, людей, які там живуть, та власні спогади, а потім розрізали зображення й складали з їхніх фрагментів нові краєвиди. Кожен новий пейзаж мав містити щонайменше шість частин.
Спочатку команда розглядала можливість використати образи дому та гнізда як першого простору, в якому людина почувається захищеною. Проте від цієї ідеї відмовилися, оскільки вона не цілком відповідала темі пейзажу та творчій техніці Різак. Згодом ілюстраторка разом з учасницями воркшопу Мариною Лепоре та Луною Перр’є придбали голки, кольорові нитки й п’яльця та почали експериментувати з вишивкою.
Так з’явилася остаточна концепція – шість пейзажів: небо, море, місто, сільська місцевість, ліс і гори.
В останній день воркшопу Різак намалювала на планшеті ескізи шести пейзажів, після чого повернулася до України, щоб вишити їх вручну. На початку вересня готові роботи надійшли до студії Chialab з України. За словами дизайнерів, вишиті зображення змінюють вигляд залежно від освітлення: нитки по-різному відбивають світло, а фактури створюють відчуття об’єму.
Шість пейзажів, переплетених між собою та поєднаних мостами, дорогами, кораблями й залізницями, стали основою айдентики Болонської виставки дитячої книжки 2027 року.
64-та Болонська виставка дитячої книжки відбудеться 5–8 квітня 2027 року в Італії. Почесною гостею стане Польща, яка представить програму виставок, зустрічей і воркшопів, присвячених дитячій літературі та ілюстрації.
Болонська виставка дитячої книжки – міжнародна професійна подія у сфері дитячого книговидання, що відбувається з 1963 року. Вона збирає видавців, письменників, ілюстраторів, літературних агентів і перекладачів із різних країн. У межах виставки проводять Болонську виставку ілюстраторів, яка з 1967 року представляє роботи художників з усього світу.
Як повідомляв Укрінформ, у січні 2026 року Різак стала однією з переможниць 60-ї Болонської виставки ілюстраторів. На конкурс надійшли 20 790 робіт від 4158 художників із 95 країн і регіонів світу. До фіналу увійшли 317 ілюстраторів, серед яких восьмеро українців. Переможцями стали 75 митців із 31 країни. Різак відзначили за вишиту роботу “Зображення 1”, присвячену закарпатському фольклору. Вона зобразила міфічних істот і людей, які співіснують в одному просторі.
У 2025 році переможницею Болонської виставки ілюстраторів стала українська художниця Марія Гайдук із проєктом “Вбиваючи богів”, присвяченим злочинам людини проти природи та тварин. Згодом її також відзначили Міжнародною премією за ілюстрацію Bologna Children’s Book Fair – Fundación SM.
Фото: bolognachildrensbookfair.com
Художник Петро Антип, автор найбільшої у світі картини «Космогонія», вирішив не відновлювати пошкоджену внаслідок російської атаки частину монументального полотна до закінчення війни.
Про це він розповів кореспондентові Укрінформу.
«Поки триває війна, не відновлюватиму “Космогонію”. Поки що вирішили так, а там будемо дивитися», — сказав Антип.
За його словами, про наслідки обстрілу йому повідомили відразу.
«Там згоріло десь 150 квадратів, пошкоджена саме остання частина – “Майбутнє”. Це символічно. Але також символічно, що центральна композиція – “Людина” – залишилася», — додав художник.
“Космогонія” — наймасштабніший мистецький проєкт в історії сучасного українського та світового живопису. Площа полотна становить близько 2000 квадратних метрів (висота — 10 метрів, ширина — 200 метрів), що робить його найглибшим та найбільшим за площею живописним твором у світі, виконаним одним автором. Написання картини тривало понад півтора року в луцькому Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків, процес створення був відкритим для відвідувачів.
Як повідомляв Укрінформ, увечері 13 жовтня внаслідок падіння уламків російського дрона пошкоджено найбільшу картину світу «Космогонія» в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку.
Перше фото: Музей Сучасного Українського Мистецтва Корсаків
-
Одеса1 тиждень agoОпалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Події1 тиждень agoУ Чернівцях вперше в Україні презентували книгу про ґердани та силянки
-
Події1 тиждень agoПомер український комік Олександр Венедчук
-
Політика1 тиждень agoЗеленський розповів, чим США погрожували Україні
-
Події1 тиждень agoДо 100-річчя Богдана Гаврилишина презентують радіофільм «Людина відповідальна»
-
Суспільство1 тиждень ago
На Одещині запрацювала сільська пожежна команда
-
Відбудова1 тиждень agoУ Ніцці українські та французькі громади обговорюють стійкість міст і відбудову
-
Війна1 тиждень agoОбмеження Starlink фактично позбавляє Україну можливості захищатися від реактивних дронів