Польська поліція продовжує пошуки ймовірного вбивці чи вбивць, передає кореспондент Укрінформу.

За даними місцевої поліції, у понеділок близько10-ї ранку зловмисник кілька разів вистрілив з вогнепальної зброї в чоловіка на вулиці Королеви Ядвіги в Бялій-Підляській, неподалік консульства Білорусі, і після цього втік. Поранений помер на місці.

Місцеві правоохоронці проводять масштабну операцію з розшуку підозрюваного. Зокрема, організовано блокпости на дорогах і перевірку транспортних засобів. Основна увага зосереджена на відтворенні зовнішності підозрюваного на підставі свідчень очевидців і записів камер відеоспостереження.

Мер Бялої-Підляської Міхал Літвинюк повідомив у соціальних мережах, що міські ясла, дитячі садки та школи патрулюють співробітники муніципальної поліції. Батьків неповнолітніх учнів також поінформували, що після занять дітей необхідно забирати зі школи особисто.

Поліція закликала свідків події та осіб, які володіють важливою інформацією, звертатися до правоохоронних органів.

За даними Rmf24, вбивця кілька разів вистрілив у жертву з близької відстані і продовжував стріляти, коли той вже лежав на землі.

Художник Семен Скрепецький був відомим критиком режиму Путіна. Він виїхав з Росії в 2021 році і відтоді мешкав у Польщі. Кузовков малював сатиричні картини, у яких висміював Путіна, Кадирова та інших російських посадовців, а також й представників російської опозиції, зокрема Навального.

Остання публічна акція Скрепецького відбулася 12 червня біля посольства Росії в Берліні. На одиночному пікеті він в шапці-вушанці і кітелі з великою кількістю медалей тримав «ікону», на якій зображено Сталіна, що тримає на руках малого Путіна. У межах акції він витягнув з кишені прапор РФ і викинув його в сміттєвий бак.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні правоохоронці розшукали та затримали двох іноземців, які перебували в міжнародному розшуку за підозрою у вчиненні особливо тяжких злочинів на території Польщі та Туреччини.

Фото: Семен Скрепецький/Фейсбук

Про це на пресконференції в Івано-Франківську повідомив гендиректор – художній керівник Івано-Франківського національного академічного драмтеатру Ростислав Держипільський, передає кореспондентка Укрінформу.

«З 15 до 21 червня в Івано-Франківську пройде артфестиваль VIADUK, що означає «шлях, що веде до народження нової сили». У мультидисциплінарних фестивалях перетинаються різні жанри, коли з різних тем можуть народжуватись нові сенси чи їх поліфонія. У нас буде багато сценічних майданчиків. Втім, найбільш насиченою буде театральна програма. Ми вирішили цього року сформувати її за знаковими режисерами України… Загалом, це 16 театральних постановок», – зазначив Держипільський.

За його словами, кращих режисерів минулого сезону визначили за результатами опитування театрознавців та експертів, а театральну афішу VIADUKу сформували з урахуванням географії театрів та їхніх особливостей.

«Дуже тішимось, що поряд з театрами Києва та Львова, представлені сумський театр, харківський, театр «Золоті ворота», є Театр ветеранів та інші», – додав Держипільський.

Вистави покажуть на різних сценічних майданчиках Івано-Франківського національного академічного театру. Фестивальну програму також підтримає Івано-Франківська обласна філармонія імені Іри Маланюк та кінотеатр «Люм’єр».

«16, 17 і 18 червня тут покажуть фільми «Падіння» (режисерка Маша Шилінська, Німеччина), «Благодать» (режисер Паоло Соррентіно, Італія) та «Медовий місяць» (режисерка Жанна Озірна, України)», – додають у Франківському драмтеатрі.

Зазначалось, що літературну програму фестивалю представлять Тарас Прохасько, Ірена Карпа та інші. Спеціальні музичні програми для фестивалю VIADUK готують Святослав Вакарчук, Юрій Андрухович, ONUKA, Jamala і гурт NAZVA.

VIADUK відкриють музичними перформансами про роль мистецтва під час війни. Під час фестивалю організатори обіцяють аукціони, на яких виставлять прапори бойових формувань ЗСУ, щоб зібрати кошти на підтримку їхніх воїнів.

Як повідомляв Укрінформ, міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA оголосив переможців і переможниць 2026 року.

Фото: Франківський драмтеатр

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури України.  

Києво-Печерська лавра постраждала від обстрілу / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ

1 / 18

Зокрема, значних руйнувань зазнала Києво-Печерська лавра – об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та одна з найвизначніших духовних і культурних пам’яток України. Російський безпілотник влучив у вівтарну частину Успенського собору – Стефанівський приділ. Внаслідок атаки пошкоджені екстер’єр та інтер’єр собору, а також прилеглі будівлі комплексу.

«Через російський удар по Києво-Печерській лаврі горів Успенський собор – церква, чия історія почалася ще в ХІ столітті. І це на сьогодні один із найбільших російських злочинів проти християнської культури», – прокоментував Президент Володимир Зеленський.

Зеленський у лаврі / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ

1 / 15

На території Лаври також постраждали Скарбниця Національного музею історії України, Музей книги і друкарства України, Національна історична бібліотека України, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв та фондосховище Національного музею народної архітектури і побуту України.

«У будівлях пошкоджено вікна та двері. Жертв і постраждалих серед людей немає. Триває оцінка завданих збитків та фіксація наслідків атаки», – додали у міністерстві.

У Києві росіяни атакували Національну кіностудію імені Олександра Довженка – одну з найстаріших кіностудій України. Внаслідок влучання виникла пожежа, пошкоджені костюмний цех та інші будівлі студії. Знищена найбільша і найстаріша костюмна колекція України – близько 100 тисяч костюмів та понад три мільйони одиниць одягу, які використовувалися під час створення українських фільмів і десятиліттями зберігали історію українського кінематографа.

Постраждала й низка інших будівель студії, а також автівки, які знаходились на території. «Це – друга атака на кіностудію цього місяця. Росіяни прицільно атакують український кінематограф», – зауважили у Мінкульті.

Також постраждало державне підприємство «Укркінохроніка» – одна з найстаріших українських кіностудій документального кіно, яка вже 95 років фіксує ключові події історії України та зберігає безцінну кінематографічну спадщину держави. Зокрема, вибуховою хвилею пошкоджені будівлі підприємства, вибиті вікна та завдані матеріальні збитки.

Крім того, суттєво постраждав Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал». Також пошкоджень зазнав Національний палац мистецтв «Україна» – у будівлі вибиті вікна та пошкоджений фасад.

Внаслідок влучання безпілотника постраждав Харківський художній музей – одна з найважливіших мистецьких установ країни. Будівля музею, яка є пам’яткою архітектури місцевого значення, зазнала значних пошкоджень.

«Найцінніші музейні предмети працівники музею евакуювали ще на початку повномасштабного вторгнення. Водночас частина колекції залишалася у фондах установи. За попередньою інформацією, внаслідок атаки та пожежі пошкоджено або знищено частину музейних предметів. Наразі фахівці встановлюють точний масштаб втрат», – додали у міністерстві.

Зокрема, пошкоджень могла зазнати значна частина графіки радянського періоду – орієнтовно до тисячі творів із п’яти тисяч, що зберігалися у фондах. Також від замокання постраждала частина колекції живопису радянського періоду, яка налічує близько двох тисяч одиниць. Точну кількість пошкоджених творів ще встановлюють.

Крім того, внаслідок пожежі знищено десять картин із приватної колекції, які перебували у фонді тимчасового зберігання.

«Наразі музейники та профільні фахівці вживають невідкладних заходів для порятунку постраждалих музейних предметів, їх консервації та переміщення до безпечного місця зберігання», – уточнили в Мінкульті.

У столиці пошкоджень зазнав Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. У навчальному корпусі на вулиці Євгена Коновальця, 18 вибиті всі вікна. Наразі триває оцінка наслідків атаки.

У Дніпрі пошкоджень зазнав Дніпропетровський будинок органної та камерної музики – пам’ятка архітектури національного значення, відома як Брянська (Миколаївська) церква.

Внаслідок дії ударної хвилі була пошкоджена історична будівля, внесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. За попередніми даними, руйнувань зазнали віконні та дверні конструкції, внутрішні приміщення будівлі засипало уламками скла. Також пошкоджене внутрішнє оздоблення концертної зали та глядацькі крісла.

Крім того, зафіксоване пошкодження покрівлі куполів: на окремих ділянках ударною хвилею частково зірвало металеве покриття. Постраждав і головний музичний інструмент закладу – орган, який розташований у приміщенні пам’ятки.

Наразі фахівці проводять обстеження будівлі та музичного інструмента. Після завершення оцінки встановлять повний обсяг завданих пошкоджень та визначать першочергові заходи для збереження пам’ятки й відновлення її функціонування.

«Сьогоднішня атака має всі ознаки цілеспрямованого удару по українській культурі, пам’яті та ідентичності. Під вогнем опинилися Києво-Печерська лавра – святиня світового значення, Національна кіностудія імені Олександра Довженка, Харківський художній музей, мистецькі та освітні заклади. Росія прагне випалити нашу пам’ять, нашу історію та свідчення того, ким ми є. Знищена костюмна колекція кіностудії Довженка, пошкоджені музеї, заклади культури та мистецької освіти – це втрати, які стосуються не лише України», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.

Через ворожу атаку горить Києво-Печерська лавра / Фото: Кирило Чуботін, Укрінформ

1 / 12

За її словами, це удар по світовій культурній спадщині та спроба стерти культурні маркери української нації. «Ми документуємо кожен факт руйнування і працюємо разом із міжнародними партнерами для захисту та відновлення нашої культурної спадщини», – додала Бережна.

Як зазначається, Міністерство культури України закликало міжнародну спільноту посилити тиск на російську федерацію та забезпечити притягнення держави-агресора до відповідальності за злочини проти культурної спадщини України.

Також у міністерстві закликали уряди держав, міжнародні організації і партнерів долучатися до підтримки Українського фонду культурної спадщини (Ukraine Cultural Heritage Fund) та спільних міжнародних ініціатив із захисту й відновлення культурних цінностей.

«Фонд працює над відновленням зруйнованих Росією об’єктів культури. Сьогодні захист української культурної спадщини є водночас захистом світової культурної спадщини», – підкреслили в Мінкульті.

Як повідомляв Укрінформ, заступниця керівника Офісу Президента України Олена Ковальська повідомила, що російські загарбники знищили в Україні 937 культурних споруд.

Фото: Укрінформ, Мінкульт