Connect with us

Суспільство

Не така вже й російська: письменник Антон Санченко про український фундамент імперії Анонси

Published

on


В інтерв’ю Інтенту письменник Антон Санченко пояснює, чому історія російської імперії значно менш “російська”, ніж здається. Від мореплавців, науковців, лікарів до міністрів українці формували її інституції, але залишалися в ній “анекдотичними персонажами”. У розмові – про кумівство як стратегію виживання в імперській системі, крах ринку електронних книжок через піратство, популярність фентезі під час війни як втечі від реальності. А також про те, чому тексти штучного інтелекту легко впізнати за нудьгою. І трохи про Одесу – місто з власним характером.

Довідка

Антон Санченко (народився 29 липня 1966 року, Херсон) – український письменник-мариніст, перекладач, засновник першого українського електронного видавництва “Електрокнига”. У 1986 році закінчив Херсонське мореходне училище. Працював начальником радіостанції в Керчі, Херсоні, Одесі, Стамбулі та Піреї. У 2005 році Санченко закінчив філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Перша збірка під назвою “Вызывной канал” вийшла 2003 року. У 2010 році вийшла книга оповідань “Нариси бурси” – одна з перших електронних книг в українській літературі. У 2011 році вона увійшла до п’ятірки фіналістів конкурсу “Книга року BBC-2011”. Серед інших книг автора: “Баркароли” (2008), “Весілля з Європою” (2008), “Самовчитель графомана” (2012), “Левантійські канікули” (2014), “Земля Георгія” (2016), “Юрій Лисянський: навколосвітня подорож на шлюпі “Нева” (1803-1806)” (2019), “Круз та Лис. Напередодні” (2020), “На чорноморській хвилі: 33 століття копаного моря” (2024).

Антон Санченко. СКРІНШОТ: youtube Інтента

Пане Антоне, через невимушену інтелектуально-саркастичну форму в книгах “Круз та Лис”, “Красуні обирають Лисянського” вам вдається лагідна деколонізація. Ви показуєте, як першою російською навколосвітньою експедицією керували наш український науковець та мореплавець з Ніжина Юрій Лисянський та німець Крузенштерн. А як ви ставитеся до деколонізації, яку роблять у кабінетах наші чиновники?

Я це слово вперше почув в Одесі. Я якось інакше для себе це називав. Але повернення на батьківщину українських героїв, яких по світах багато, – це одна з першочергових задач. Бо іноді дивуєшся, хто насправді розвивав, скажімо, медицину в російській імперії: дві третини лікарів у XVIII столітті – українці.

З моряками те ж: 80% викладачів Морського кадетського корпусу за часів Лисянського були випускниками Києво-Могилянської академії. Коли дивишся на це під іншим кутом, бачиш величезний і часто визначальний внесок українців.

Наприклад, Платон Гамалія, викладач і командир роти Морського кадетського корпусу, написав усі російські підручники з морської справи: навігацію, теорію кораблебудування, метеорологію, астрономію. Одна людина. Росіяни називали його “флотським Ломоносовим”.

Чому імперська історіографія системно стирала українське походження таких постатей, як Лисянський, і чи був у нього шанс за життя уникнути цього привласнення?

Історіографія стирала, а мемуари, навпаки, підкреслювали. У вихідців з України постійно відзначали акцент, “малоросійський стиль”. Книжку Лисянського шість разів завертали, не хотіли друкувати.

Українців часто перетворювали на анекдотичних персонажів. Наприклад, канцлер Безбородько – освічена людина, яка знала чотири мови й вела переговори з європейськими монархами – отримував претензії лише за “малоросійський акцент”.

Чи можна вважати, що без організаційного та фінансового хисту Лисянського перша російська навколосвітня експедиція не відбулася б?

Можна – і не тільки без Лисянського. Був ще такий ніжинець, Євстратій Деларов, – грецький купець. Саме він запропонував ідею плавання на Аляску для доставки товарів і вивезення хутра. Без канцлера Безбородька, який продавив експедицію документально, теж нічого б не було. Тобто походження цієї експедиції – значною мірою українське і грецьке.

Як ви балансуєте між історичною точністю й художньою свободою?

Чим добре бути белетристом: там, де історик зупиняється через відсутність доказів, ти можеш рухатися далі.

Наприклад, є запис, що хрещеним батьком сестри Лисянського, Анни, був “князь Олександр”. Історик не може довести, що це Безбородько. Белетрист – може припустити.

І далі ця логіка підтверджується поведінкою: Безбородько допомагав родині Лисянських. Таке кумівство XVIII століття – це наш спосіб у ворожому імперському світі якось виживати. І коли з цим починають боротися в нашій Верховній Раді, я сміюсь, бо перемогти це неможливо. 

Як ви ставитеся до питання, що нащадок ніжинських козаків Юрій Лисянський був російським колонізатором?

Він дійсно воював з індіанцями – це факт. Але водночас виступав як ревізор того, що робили росіяни в Америці.

Його записи не збігаються з офіційною історією. Наприклад, він пише про експлуатацію алеутів. Чоловіки постійно були на промислі, родини залишались без засобів до існування. Лисянський писав, що жінок і дітей нема чим годувати, бо всі чоловіки на полюванні. Там є епізод, коли він ділиться своїми запасами з жінками. 

Тобто картина складніша: він і учасник системи, і її критик. Одним словом, нам треба з’їздити на Аляску й на місці розібратися, колонізатор Лисянський чи навпаки. Але це завдання наступної книги. 

Для кого ви пишете свої книжки?

Для людей, яким цікаві морські пригоди й історія. Часто це дорослі читачі, іноді колишні моряки. На жаль, не молодь. Їх цікавить зараз трошки інше.

Ідеальний читач – людина, яка хотіла стати моряком, але не змогла, і тепер проживає цю мрію через книжки.

Антон Санченко на зустрічі з читачами. ФОТО: Наталя Довбиш

Що не так із електронними книжками і чому повертається мода на паперові?

Мода повернулася з однієї простої причини: у нас усі електронні книжки читають на шару. А для того, щоб навіть перекласти книжку (не те що написати, а просто відсканувати й зробити цифрову копію), потрібні гроші. Ті, хто читає електронні книжки, платити не люблять. 

У мене було видавництво “Електрокнига”, я пробував усілякі методи. Книжка вільно розповсюджувалася, а після прочитання можна було заплатити автору. Платив хіба кожен сотий. Був би кожен п’ятдесятий – уже можна було б про щось говорити. Я думав, що з часом це зміниться. Але ні. Коли закрили “Чтиво”, я побачив, скільки насправді нас – любителів халяви, любителів контрабасу. Зробити з цим нічого не можна.

Тому єдиний метод – не полегшувати піратам життя: не робити електронних версій, а випускати паперові. Наклади впали. Було вісім тисяч, стало тисяча, але це все одно наклад, який окупає книжку. З цим можна працювати. Ось тому й повернення до паперових.

Який ваш гонорар як письменника?

Мені важко сказати, тому що я ніколи не обмежувався гонораром. Я продавав свої книжки й заробляв загалом більше, ніж отримував від видавництва. Тобто я завжди прописую в угоді, що мені дають значну знижку на книжки, і продаю їх сам. У середньому я можу отримати близько двох тисяч доларів з книги.
Колись я гордо назвав цю цифру херсонським школярам – і вони миттєво втратили інтерес до професії письменника. Сказали, що будуть митниками або контрабандистами. 

Ваша думка з приводу висловлювань блогерки Еми Антонюк? 

Слухайте, в нас часто ображаються на правду. “Російськомовна щелепа” – це вже відомий мем із часів окупації Криму. Всі ним користуються, ніхто не ображається, а тут образилися й вимагають від неї вибачень. За що? Антонюк назвала щось таке, чого не існує в природі? Це нормальна ситуація: люди відмовляються вчити українську, бо їм важко, вони непристосовані. Науково це називається артикуляційна база, і вона справді різна в різних народів. Я не фахівець, щоб пояснювати, у чому саме різниця, але так: українську фонетику засвоїти непросто.

Антон Санченко. ФОТО: Наталя Довбиш

Що читати під час війни?

Люди обирають фентезі, романтичну літературу як спосіб втекти в інший світ. Я не раджу і таке не читаю, але бачу цей тренд.

Чого бракує сучасній українській літературі?

Нічого. Вона стрімко розвивається. Ще кілька десятиліть тому було кілька сотень книжок, зараз – десятки тисяч назв. Скаржитися не випадає.

Ясно, що є, куди розвиватися, але ми працюємо для соціуму: що соціум вимагає – те література й пропонує.

Як ви оцінюєте вплив штучного інтелекту на літературу?

Я не користуюся штучним інтелектом, тому й не знаю. Іноді читаю дописи людей, які ним користуються. Коли до середини тексту мені стає нудно, я розумію, що його писав ШІ.

Ось Кокотюха написав понад сто книжок без жодного штучного інтелекту. Тобто наскільки в нього автоматизована процедура письма, працелюбність. Зараз це нікого б не здивувало, але він зробив це за тридцять років до появи ШІ. Так, є Дюма, теж плідний автор, але за нього писала фабрика. 

Я пишу сам. Мені швидше написати самому, ніж пояснювати, чого я хочу, а потім вичитувати марення ШІ, коли він вигадує якісь факти.

Ви нещодавно переїхали з Києва до Одеси. Дайте позитивне і негативне враження.

Позитивне – мало самокатників, і вони обережні. Негативне – відсутність уваги до зелених зон. Після Києва це дуже помітно: парки занедбані, бракує системного догляду.


Ната Чернецька



Джерело

Суспільство

Моніторингова група завтра виїжджає на перевірку до штурмового полку «Скеля»

Published

on



Омбудсман поінформував, що отримав інформацію про можливі серйозні порушення прав військовослужбовців у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля».

“Йдеться про повідомлення щодо ймовірного застосування тортур, облаштування місць несвободи й доведення до самогубств чинних військових. Я не залишаю це без уваги. Моя позиція – чітка: будь-які порушення прав людини, особливо в умовах воєнного стану, є неприпустимими та потребують негайної реакції”, – заявив Лубінець.

Омбудсман терміново звернувся до Державного бюро розслідувань та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони з вимогою провести повне, об’єктивне та неупереджене розслідування.

Окремо провів робочу нараду з Головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським.

“Дякую за оперативну реакцію – Військова служба правопорядку вже працює над з’ясуванням обставин”, – акцентував Лубінець.

За його словами вже завтра моніторингова група Офісу омбудсмана вирушає на місце для проведення перевірки.

“Я отримав запевнення щодо повного сприяння її роботі, як незалежної моніторингової групи. Жоден факт можливого порушення прав людини не повинен залишатися без належної правової оцінки! – наголосив Уповноважений Верховної Ради з прав людини.

Читайте також: У полку «Скеля» відреагували на інформацію у ЗМІ про смерті новобранців

Як повідомлялося, інтернет-видання «Бабель» 23 червня опублікувало розслідування щодо штурмового полку «Скеля». Журналісти опитали 30 свідків, переважно рідних мобілізованих до «Скелі», а також з десяток військових полку, які втекли або досі проходять там службу. Видання стверджує, що нарахувало 26 смертей у навчальних центрах полку за останні пів року, а також заявляє про випадки катувань і знущань над тими, хто проходить навчання.

Працівники Державного бюро розслідувань розпочали досудове розслідування за фактами, оприлюдненими у ЗМІ, щодо можливих неправомірних дій стосовно військовослужбовців штурмового полку «Скеля».



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Мільйони готівки, таємні декларації Кіпера та бізнес дружин: статки посадовців Одещини за 2025 рік Анонси

Published

on


Центр публічних розслідувань та Інтент проаналізували щорічні декларації посадовців Одеської обласної військової адміністрації, Одеської облради, районної військової адміністрації та районної ради. З 20 посадовців декларації доступні в 17: троє – начальник ОВА Олег Кіпер, перший заступник Олександр Харлов та заступник Олексій Химченко – подали їх під грифом конфіденційності.

Сімнадцять посадовців одеської обласної влади відзвітували про сукупний дохід понад 45 мільйонів гривень і майже 91 мільйон гривень заощаджень – удвічі більше за доходи. Дев’яносто відсотків накопичень – готівка: євро, долари та гривні зберігаються вдома, а не на рахунках. Голова Одеської обласної ради Григорій Діденко при зарплаті менш ніж два мільйони гривень вказав у декларації майже 18 мільйонів накопичень готівкою – і жодного власного нерухомого майна.

Тож розповідаємо, які ще цікавинки побачили, переглядаючи фінансові звіти одеських топпосадовців.

Дружини заробляють – чоловіки звітують

Найвищий сукупний дохід серед доступних декларацій – у заступника керівника ОВА Андрія Фігеля. Проте особистий заробіток посадовця становить лише 1,41 мільйона гривень – зарплата та надбавки. Решта 6,55 мільйона – підприємницький дохід його дружини Тетяни. Порівняно з 2024 роком загальний дохід родини зріс на п’ятнадцять відсотків.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/ Інтент/ ШІ

Схожа ситуація і в начальника Одеської районної військової адміністрації Олександра Гринчака: з майже шести мільйонів гривень родинного доходу понад три мільйони 900 тисяч заробила дружина Тетяна – також підприємниця. При цьому загальний дохід зріс майже у три рази проти 2024 року, коли заробіток родини не перевищував двох мільйонів гривень.

Ще виразніший розрив між особистим і сімейним заробітком – у заступника голови Одеської районної ради Аркадія Мкртичяна. З 4,34 мільйона гривень загальних доходів особисто він отримав лише 510 тисяч; решта – підприємницька діяльність дружини Маріне. Це у п’ять разів більше, ніж рік тому, коли сукупний доход родини складав лише 760 тисяч гривень.

Натомість у заступника голови облради Олександра Урбанського картина інша: 3,58 мільйона гривень – повністю особистий заробіток посадовця (зарплата та доходи від оренди нерухомості), без участі дружини. Разом з тим доходи впали на 39 відсотків проти 2024 року, коли він показав близько шести мільйонів. НАЗК раніше направляло матеріали до поліції через підозру в приховуванні Урбанським майна.

Закриває п’ятірку заступник керівника ОВА Дмитро Радулов із 3,11 мільйона гривень: 1,51 мільйона – особисто (зарплата та викладацька діяльність в економічному університеті), 1,60 мільйона – доходи дружини Вероніки. Сукупний дохід родини практично не змінився проти 2024 року.

Таким чином, у трьох з п’яти лідерів понад вісімдесят відсотків родинного заробітку отримали дружини-підприємниці, а не самі посадовці. Найразючіша динаміка – у Мкртичяна: за рік дохід родини виріс у п’ять разів. Натомість Урбанський показав найбільше падіння серед топ-5.

Дев’ять зарплат під матрацом

Дев’яносто відсотків загальних заощаджень 17-ти посадовців – готівка. Банківські рахунки та позики третім особам становлять менш ніж десять мільйонів гривень від 91 мільйона загальних накопичень.

Лідирує Григорій Діденко з 17,57 мільйона гривень при офіційному доході у 1,9 мільйона – це майже у дев’ять разів більше за річний заробіток. Особисто він тримає 206 тисяч євро готівкою – еквівалент понад десяти мільйонів гривень (за курсом НБУ станом на 31.12.2025 – ред.). Дружина Юлія зазначила у документі 172 тисячі доларів готівкою – ще понад сім мільйонів гривень. На банківських рахунках подружжя – кілька тисяч гривень. Антикорупційні органи звинувачують подружжя у внесенні неправдивих даних до декларацій: справа розглядається у Вищому антикорупційному суді з квітня 2026 року, і Діденко провину не визнає.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/ Інтент/ ШІ

Дещо менше – 15,61 мільйона – відзвітував Урбанський, і це виключно особисті накопичення: 15,5 мільйона готівкою в гривні та 114 тисяч на рахунках. При цьому він має задекларовані борги понад 6,4 мільйона гривень. Заощадження зросли на дев’ять відсотків проти попереднього року.

Перший заступник голови облради Олег Радковський накопичив 11,77 мільйона гривень – також власних. З них сім мільйонів – готівкова гривня, 100 тисяч доларів (4,24 мільйона гривень) та 524 тисячі на рахунках. Дружина Наталія вказала лише 3,9 тисячі гривень на рахунку. Крім того, він має непогашені борги з 2004 року та позику на понад 2,8 мільйона гривень від іноземця. Заощадження скоротилися на вісім відсотків проти 2024 року.

Від трьох депутатів облради виділяється заступник начальника Одеської РВА Андрій Тимченко: при зарплаті 1,12 мільйона він накопичив майже одинадцять мільйонів гривень – коефіцієнт перевищення у дев’ять із половиною разів. Усі кошти – виключно особиста готівка: 145 тисяч доларів (6,15 мільйона гривень), 85 тисяч євро (4,24 мільйона) та 570 тисяч гривень. Ані рахунків, ані родинних накопичень. Заощадження майже не змінилися проти 2024 року.

У Фігеля – інша структура: із 8,29 мільйона гривень більша частина (5,66 мільйона) – на дружині Тетяні: готівка 10 тисяч доларів та 10 тисяч євро, 300 тисяч гривень, рахунки 857 тисяч гривень, позика третій особі 2,45 мільйона та інші активи 1,13 мільйона. Особисто він зберігає 2,63 мільйона: 45 тисяч доларів та 9 тисяч євро готівкою, плюс 60 тисяч гривень і кошти на рахунках. Загалом родинні заощадження зросли на 54 відсотки проти попереднього року – найбільша динаміка у п’ятірці.

Тож, як бачимо, три з п’яти лідерів – представники облради, і в кожного накопичення в кілька разів перевищують річний дохід. Тимченко та Діденко фактично заморозили суми на рівні попереднього року, тоді як Фігель показав найшвидше зростання у групі.

940 метрів і квартири у спадщину

Радковський розкрив у декларації шість житлових об’єктів загальною площею 940 квадратних метрів – усі в Одесі. Особисто він є власником трьох квартир: 401 квадратний метр, 210 і 87 – причому дві з них отримані у спадщину у 2025 році. Дружина Наталія є власницею квартири 147 квадратних метрів. Також зафіксовано садовий будинок 54 квадратних метри у спільній частковій власності.

Другий за площею – керівник апарату ОВА Володимир Завадський із трьома об’єктами на 557 квадратних метрів. Найбільший – будинок 394 квадратних метри у Лиманській громаді Одеського району – у власності особисто; варто зазначити, що до призначення на посаду у липні 2023 року він сім років не працював. В Одесі дружина Діана є повноправною власницею квартири площею 140 квадратних метрів, а також третини квартири 68 квадратних метрів – решта 67 відсотків оформлені на двох сторонніх громадян.

Урбанський оприлюднив шість об’єктів особистої власності загальною площею 453 квадратні метри – три квартири та три нежитлові приміщення, переважно в Одесі. При цьому він ще користується будинком 371 квадратний метр, що належить третій особі, та квартирою у Чехії (143 квадратних метри), де право проживання оформлено на доньку Валерію – власник теж стороння особа.

Голова Одеської районної ради Віталій Барвіненко навів у документі шість об’єктів на 302 квадратних метри: чотири квартири і два нежитлових приміщення. З них 258 квадратних метрів – особисті, 44 – дружини Каріни. У лютому 2025 року суд засудив Барвіненка до умовного терміну за корупційні порушення; у тому ж році він продав квартиру в Києві.

Замикає п’ятірку заступник керівника ОВА з цифрових питань Андрій Неугодніков із двома об’єктами загальною площею 276 квадратних метрів: квартира в Одесі 127 квадратних метрів особисто та будинок 149 квадратних метрів у Чорноморську – власність дружини.

П’ять лідерів за площею представляють різні органи влади, але мають спільну рису: частина об’єктів оформлена на членів родини або використовується за правом, що не є власністю. Показово, що Урбанський, чиї особисті активи сягають 453 квадратних метрів, додатково проживає у будинку третьої особи.

Десять гектарів на двох заступників ОВА

Найбільше землі вказав Завадський – понад п’ять гектарів у п’яти ділянках, усі у власності особисто. Чотири з них розташовані в Коростенському районі Житомирської області, одна – в Лиманській громаді Одеського району.

Майже стільки ж – п’ять гектарів рівно – у Радулова, однак одним об’єктом: ділянка у Виноградівці Болградського району, особиста власність.

Керуючий справами апарату Одеської облради Олександр Балан зафіксував у документі чотири гектари в Долинському Подільського району Одещини: два – особисто, ще два – дружина Світлана.

Барвіненко відзвітував про дві ділянки сумарно 0,28 гектара – обидві особисті, без змін проти 2024 року. Тимченко показав одну ділянку 0,24 гектара – так само без змін.

Склад земельних активів у всіх п’яти посадовців залишився незмінним порівняно з 2024 роком: жодного нового придбання чи відчуження у публічному реєстрі не зафіксовано.

Від ВАЗа 2101 до Land Cruiser – і катер на додачу

Найбільший автопарк – у Барвіненка: п’ять автомобілів на двох. Особисто йому належать Toyota Land Cruiser (2016) вартістю 2,31 мільйона гривень, Toyota Camry (2023) за 1,39 мільйона, Land Rover Discovery 4 (2012) та ВАЗ 2101 (1979). Дружина Каріна придбала Audi A8 (2017) вартістю понад мільйон гривень – у тому ж 2025 році, коли Барвіненко продав квартиру в Києві.

Завадський оприлюднив два особисті позашляховики: Volvo XC70 (2011) та Land Rover Range Rover (2010), без транспорту на родину.

Два Skoda Kodiaq (2023) у власності особисто зазначив Радулов. За даними Інтент, дружина Вероніка придбала обидві машини протягом одного дня у серпні 2025 року – на загальну суму 1,69 мільйона гривень.

Фігель вніс до декларації один Lexus ES 300H (2019) особисто; дружина Тетяна – Citroën C4 Picasso (2014) та Hyundai Accent (1995).

Радковський показав Mercedes-Benz GL 550 (2007) особисто; Porsche Cayenne (2017) – на дружині Наталії. З-поміж тих, хто не увійшов до топ-5 за кількістю авто, виділяється заступник голови облради Вадим Шкарівський: він зафіксував у документі катер Tuna 460 DC (2019) та причіп – обидва особисті, а дружина Лілія відзвітувала про Toyota Highlander (2020).

34 монети на Binance: один на всіх

Серед 17 посадовців лише Фігель розкрив у декларації криптовалютні активи. На рахунку Binance – 34 позиції: Ripple (XRP), Shiba Inu, TRON, Ethereum Classic, Cardano, Dogecoin та низка менших монет. Загальна заявлена вартість – 61 815 гривень (близько 1 460 доларів). Усі активи особисті, перше придбання датоване 2021 роком.

Бізнес на 508 гривень, про який мовчали рік

Серед 17 посадовців зафіксовано лише одне підприємство. Дружина Вадима Шкарівського Лілія є співвласницею ТОВ “Хелфлайф” з часткою 56 відсотків з 2010 року, заявлена вартість – 508 гривень. Примітно, що в декларації 2024 року ця інформація була відсутня.

Угорщина, Чехія, Греція

Троє посадовців вказали майно за межами України.

Дружина Діденка Юлія зафіксувала земельну ділянку площею 1 344 квадратних метри в Угорщині – адреса закрита як конфіденційна інформація.

Урбанський вніс до декларації квартиру 143 квадратних метри у Чехії, якою користується донька Валерія на підставі іншого права – власником виступає третя особа.

Барвіненко показав квартиру 53 квадратних метри у Греції у власності особисто.

Майже 400 метрів будинку – і сто тисяч заощаджень

Найнижчий дохід серед 17 посадовців – у керівника апарату РВА Антона Торонія: лише 659 тисяч гривень. Тимченко та заступник начальника ОВА Антон Шалигайло відзвітували про 1,1–1,5 мільйона гривень кожен – нижня межа серед керівного складу ОВА та РВА.

Найменше заощаджень – у Завадського: лише 102 тисячі гривень на двох (80 тисяч – особисто, 21 тисяча – дружина). Це разюче контрастує з його нерухомістю – п’ятьма гектарами землі та майже 400-метровим будинком. Заступник начальника РВА Віталій Кратюк показав 170 тисяч гривень заощаджень; Тороній – 350 тисяч.

Нуль власних метрів і суд у ВАКС: на що варто звернути увагу

Заощадження у кілька разів більші за дохід:

  • Діденко: при доході 1,9 мільйона гривень – 17,57 мільйона заощаджень (коефіцієнт 9,2);
  • Тимченко: при доході 1,12 мільйона – 10,95 мільйона (коефіцієнт 9,7);
  • Радковський: при доході 1,72 мільйона – 11,77 мільйона (коефіцієнт 6,8).

Посадовець без власної нерухомості:

Діденко не є власником жодного нерухомого майна. Обидві квартири в Одесі, де він зареєстрований, належать третім особам. При цьому він зберігає 206 тисяч євро, а дружина – ще 172 тисячі доларів готівкою. Проти Діденка та його дружини-нардепки відкрито кримінальне провадження у ВАКС за підозрою у внесенні недостовірних даних до декларацій.

Дохід переважно від родини:

У Фігеля, Гринчака та Мкртичяна понад вісімдесят відсотків сукупного доходу – підприємницька діяльність дружин. Найяскравіший приклад – Мкртичян: при особистій зарплаті 510 тисяч гривень родина разом показала 4,34 мільйона.

Тож аналіз декларацій 17 посадовців одеської обласної влади виявив систематичну перевагу заощаджень над доходами – 91 мільйон проти 45 мільйонів, і дев’яносто відсотків накопичень зберігається готівкою. Діденко тримає в готівці дев’ять річних зарплат і при цьому є фігурантом кримінального провадження у ВАКС. Радковський у 2025 році отримав дві квартири у спадщину і має борги з 2004 року. Урбанський отримував мільйонні доходи від оренди, витрачає сотні тисяч на елітне авто й тримає 15,5 мільйона гривень готівкою. У трьох посадовців основне джерело доходів – дружини-підприємниці, а не власна зарплата. Завадський має майже 400-метровий будинок і п’ять гектарів землі при мізерних заощадженнях – і сім років не працював до призначення. Барвіненко отримав умовний термін за корупцію, однак продовжує очолювати районну раду.

Кіпер, Харлов, Химченко: закриті декларації

Кіпер, Харлов та Химченко подали декларації під грифом конфіденційності – їх не оприлюднено в реєстрі НАЗК ані за 2025, ані за 2024 рік. Інтент з’ясував, що підставою є режим служби під час воєнного стану. Натомість заступники Фігель та Шалигайло, чиї документи є у відкритому доступі, показали зарплати на рівні 1,4–1,5 мільйона гривень – переважно надбавки, премії та матеріальна допомога, а не оклад.


Олеся Ланцман



Джерело

Continue Reading

Суспільство

деталі наради РВА – Rayon.in.ua

Published

on


  478

У закладах освіти Роздільнянського району стартувала активна фаза підготовки до нового 2026/2027 навчального року.

Головними пріоритетами для керівництва району та області наразі залишаються створення безпечних умов для освітнього процесу, а також забезпечення учнів 1–11 класів якісним та збалансованим харчуванням.

Про це Район.Роздільна дізнався із офіційного повідомлення Роздільнянської районної державної адміністрації у фейсбуці. Обговорення цих нагальних тем відбулося під час обласної селекторної наради. Як зазначають у відомстві: 

«Особливу увагу було приділено функціонуванню харчоблоків, дотриманню санітарно-гігієнічних вимог, забезпеченню закладів освіти необхідними матеріально-технічними ресурсами та ефективному використанню бюджетних коштів».

Засідання відбулося 19 червня під головуванням заступника начальника Одеської обласної військової адміністрації Антона Шалигайла. Роздільнянський район на нараді офіційно представляли начальник РВА Вадим Ковальський та його заступниця Наталія Шличок.

Посадовці детально проаналізували загальний стан готовності шкіл до роботи у вересні та виконання вимог щодо безпеки учнів. За результатами зустрічі керівникам на місцях визначили першочергові завдання та надали чіткі доручення щодо своєчасної підготовки освітньої інфраструктури.





Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.