Одеса
Одеса після 24 лютого 2022 року — як змінилося життя за чотири роки війни
Люди та рятувальники біля зруйнованого будинку в Одесі. Фото: Новини.LIVE
Чотири роки тому, 24 лютого вся Україна прокинулася від повідомлень про початок повномасштабного вторгнення. Війська Росії перетнули кордони суверенної держави з метою її захоплення, зруйнувавши життя мільйонів людей. У ті перші години й дні українці безперервно стежили за новинами, оновлювали стрічки соціальних мереж і вірили, що це швидко завершиться. Минуло рівно чотири роки, але війна триває. Ворог і далі обстрілює мирні міста, руйнує інфраструктуру та намагається просунутися на фронті. За цей час мільйони людей втратили свої домівки, були змушені залишити рідні міста або виїхати за кордон. Водночас українці переосмислили власні цінності, навчилися жити в умовах постійної небезпеки та невизначеності, зберігаючи віру, витримку і прагнення до перемоги.
Журналісти Новини.LIVE запитали одеситів і гостей міста, як змінилося їхнє життя за чотири роки великої війни.
Реклама
Читайте також:
Повномасштабне вторгнення
Чимало людей зізнаються, що війна насамперед вплинула на їхній психологічний стан. Постійні повітряні тривоги, новини з фронту та невизначеність щодо майбутнього змушують жити в напрузі. Водночас українці відзначають, що стали більш витривалими та навчились цінувати прості речі.
“Дуже змінилося, як і у всіх пересічних українців, ми більше в тривозі, більше такі, не дуже впевнені, що буде не тільки завтра, а десь за годину, ми не знаємо. Але при цьому, мабуть, ми сталися сильніші. Найголовніше – віру не втрачаємо, що все буде добре, і ще заживемо і ми, і Україна”, — діляться Ірина та Олег.
Війна вплинула на фінансове становище, стабільність та відчуття безпеки. Люди втратили впевненість у завтрашньому дні, а багато планів довелося відкласти або повністю змінити. Навіть звичайні речі, які раніше здавалися буденними, тепер набули зовсім іншого значення.
“Звичайно все змінилося, не в кращу сторону, як і у всіх. Нічого кращого, все тільки гірше”, — каже Наталя.
Попри всі труднощі, українці продовжують працювати, творити та розвиватися. Для людей творчих професій війна стала не лише випробуванням, а й поштовхом до переосмислення свого мистецтва.
“Кардинально змінилося, тому що маємо пристосовуватися до нових змін, тобто дуже складно стало, але попри це ми продовжуємо жити далі і творити. Я як музикант, по-новому стала сприймати навколишній світ. Тобто ми стали сильніші, нас все згартувало і зробило ще більш витримальнішими”, — зазначає Софія.
Втрачені домінки
Особливо болючими зміни стали для тих, хто був змушений покинути рідне місто. Втрата дому, звичного життя та оточення стала серйозним випробуванням для тисяч українців. Багато людей починали все з нуля в новому місті, намагаючись адаптуватися до нових умов.
“Ми з Маріуполя, у нас геть все змінилося, у нас нічого нема. Ми переїхали в інше місто, все змінилося, координально. Одеса дуже подобається, для тих людей, що з Маріуполя, головне, що тут є море”, — ділиться Олена.
Особливо складно переживає війну молодь, адже вона вплинула на навчання, спілкування та можливість жити повноцінним студентським життям. Постійна небезпека та обстріли створюють напругу, яка не дозволяє відчувати себе спокійно. Молоді люди змушені дорослішати швидше, ніж планували, і пристосовуватися до нових реалій.
“Я з Дніпра, чесно кажучи, дуже важко, тому що це вплинуло на моє шкільне життя. Зараз я навчаюся в університеті і я не можу нормально співіснувати зі своїми друзями, тому що постійні обстріли заважають цьому і це дуже важко. Це неймовірна душевна біль, тому що справді хочеться жити”, — каже Ліна.
Українці закордоном
Частина українців була змушена виїхати за кордон, рятуючись від війни або заради навчання та безпеки. Там вони будують нове життя, але часто зізнаються, що відчувають сильну тугу за домом. Навіть якщо умови за кордоном комфортніші, рідна країна залишається важливою частиною їхнього серця.
“Ми проїхали за кордон і приїжджаємо на тиждень або на два. Там, звичайно, подобається, але додому хочеться”, — зауважує Дарія.
Хтось втратив дім, хтось — відчуття безпеки, а хтось — звичне життя і спокій. Водночас українці продовжують жити, працювати, навчатися та мріяти. Попри втому, біль і втрати, люди зберігають головне — віру в майбутнє і надію на мир. Саме ця внутрішня сила допомагає вистояти навіть у найскладніші часи.
Раніше ми писали, що під час тристоронніх перемовин України, США та РФ вдалося досягти значного прогресу. І РФ, і Україна погодилися інформувати своїх лідерів і разом працювати над досягненням мирної угоди. Чи чекати завершення війни вже цього року? А також, про те Після нічної останньої російської атаки по Одесі без комунальних послуг залишилися десятки тисяч людей. У місті тривають аварійні роботи, а ситуація з енергопостачанням залишається складною.
Одеса
На півдні Україна нищить логістику РФ: ворог посилює удари
Бойові дії на фронті. Фото ілюстративне: 34 окрема бригада морської піхоти
Українські Сили оборони продовжують стримувати російський наступ і завдавати ударів по військових об’єктах ворога. Атаки по російській логістиці та оборонній промисловості стали ще відчутнішими. Водночас південь України, зокрема Одещина, залишається однією з головних цілей повітряних ударів РФ.
Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук, передає Новини.LIVE.
Удари по логістиці
Травень став місяцем, коли українські військові суттєво посилили тиск на російську логістику. За словами речника Української добровольчої армії Сергія Братчука, саме цей напрямок сьогодні впливає на подальший перебіг бойових дій.
“Одним із ключових результатів стало посилення ударів по ворожій логістиці. Це суттєво ускладнює забезпечення російських військ і зменшує їхні можливості на фронті. Ресурс у противника є, але його вже менше, ніж раніше”, — зазначив Братчук.
Він додав, що українські сили також продовжують контратаки на окремих ділянках фронту. Такі дії дозволяють стримувати російський наступ навіть на найгарячіших напрямках у Донецькій та Запорізькій областях.
Читайте також:
Тиск на Росію
Окремим фактором Братчук назвав удари по військових та промислових об’єктах на території Росії. За його словами, ця робота лише набирає обертів і поступово масштабується.
“Ми отримуємо більше можливостей для вогневого контролю над важливими об’єктами противника. Удари по військово-промисловому комплексу Росії вже стали системними. Ця тенденція зберігатиметься і надалі”, — сказав він.
Речник наголосив, що головним завданням залишається нанесення таких втрат російській армії, які вона не встигатиме швидко компенсувати. Насамперед це стосується особового складу, який залишається основою наступальних дій окупантів.
Південь під ударом
Південні регіони України продовжують перебувати під постійною загрозою російських атак. Особливу увагу ворог приділяє портовій інфраструктурі та логістичним об’єктам поблизу моря.
“Росія намагається максимально атакувати південні регіони держави. Це пов’язано з морем, портами та іншими важливими об’єктами. Саме тому питання посилення захисту Одещини сьогодні залишається одним із пріоритетних”, — підкреслив Братчук.
Він зазначив, що боротьба за логістику триває по обидва боки фронту. Саме тому удари по транспортних маршрутах і складах можуть суттєво впливати на подальший розвиток подій у літній кампанії.
Роль штучного інтелекту
Важливим напрямком розвитку української оборони стають нові технології. Зокрема, йдеться про дрони-перехоплювачі, які вже здатні автономно знаходити та знищувати ворожі безпілотники. Це допоможе захистити українські міста, зокрема Одещину, яка напередодні пережила понад 10 тривог.
“Ми також навчилися масштабувати сучасні технології. Штучний інтелект допомагає не лише в обороні, а й у контролі над важливими напрямками. Ефективність дронів-перехоплювачів зростає буквально щотижня”, — розповів Братчук.
За його словами, саме технологічна перевага може стати одним із ключових факторів у війні. Україна не має таких мобілізаційних ресурсів, як Росія, тому робить ставку на професійність військових та сучасні розробки, які вже демонструють результат на полі бою.
Як повідомляли Новини.LIVE, Кримський міст і прилегла акваторія залишаються одними з найважливіших об’єктів для російських сил на окупованому півострові. Для їхньої охорони РФ залучає кораблі та постійні патрулі, однак ситуація в районі залишається напруженою. Українські військові уважно стежать за тим, що відбувається біля мосту та в морі. Водночас росіянам доводиться шукати нові способи контролю над акваторією після втрат своїх плавзасобів.
Також Новини.LIVE писали, що російські окупаційні ресурси повідомили про атаку безпілотників на міст поблизу Чонгару. Напередодні ЗСУ заявляли, що взяли під повітряний контроль частину маршруту Мелітополь — Чонгар, який загарбницька армія використовує для постачання військ у Криму та на південний фронт.
Одеса
Удари по логістиці у Криму: уражено Чонгарський міст
Діра в мосту. Фото: росЗМІ
Удари по ключових переправах на окупованому півдні можуть створювати дедалі більше проблем для російської армії. Через пошкодження важливих маршрутів окупантам доводиться шукати довші шляхи для перекидання техніки та вантажів. Це збільшує витрати часу, пального та навантаження на логістику.
Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів військовий аналітик Денис Попович, передає Новини.LIVE.
Найкоротший шлях до Криму
На думку військового аналітика Дениса Поповича, пошкодження мосту створює для російських військ додаткові труднощі. Він зазначає, що після попереднього удару окупантам уже довелося змінювати маршрути постачання. Через це техніка та вантажі змушені долати більшу відстань, що збільшує витрати часу і ресурсів.
“Це найкоротший шлях до Криму з тимчасово окупованих територій Українського Причорномор’я і Приазов’я. Після попереднього удару транспорт уже був переправлений по більшому радіусу через Армянськ і Чаплинку. Це додає щонайменше 50–100 кілометрів до маршруту”, — пояснив Попович.
Логістичні проблеми
Аналітик звертає увагу, що додаткові кілометри можуть мати серйозне значення для окупаційних військ. За його словами, довші маршрути означають більші витрати пального та навантаження на систему постачання. Крім того, окремі альтернативні шляхи проходять ближче до районів, де можуть діяти українські засоби ураження.
Читайте також:
“В умовах дефіциту пального це матиме значення, тому що витрачається більше ресурсів. Чаплинка знаходиться ближче до зони ударів, тому там виникають додаткові ризики для постачання. Значення цього удару полягає в тому, що логістичне плече подовжується і логістичних труднощів стає ще більше”, — зазначив Попович.
За словами експерта, через Чонгар традиційно проходив значний транспортний потік до Криму. Саме тому будь-які пошкодження цієї переправи можуть впливати на швидкість і зручність перекидання вантажів між окупованими територіями та півостровом.
Удар по мосту
Чонгарський міст є одним із ключових шляхів, які з’єднують окуповану частину Херсонської області з Кримом. Саме через нього російські війська роками перекидали техніку, боєприпаси та особовий склад. Через стратегічне значення переправа неодноразово ставала ціллю ударів під час повномасштабної війни.
Російські окупанти 7 червня тимчасово зупинили рух через встановлений ними “пункт пропуску “Джанкой”. Незаконна влада заявила про удар ЗСУ по мосту в районі Чонгара на ТОТ Херсонщини. Нові пошкодження міст отримав у ніч на 9 червня. Однак офіційного підтве наслідків ще немає.
Як повідомляли Новини.LIVE, Росія продовжує нарощувати виробництво ракет і регулярно використовує нові боєприпаси для ударів по Україні. За даними української розвідки, щомісяця ворог випускає понад сотню балістичних та гіперзвукових снарядів. Аналіз уламків збитих цілей показує, що значна частина з них була виготовлена вже у 2026 році. Це свідчить про те, що вони не затримуються на складах і майже одразу потрапляють до арсеналу російської армії.
Також Новини.LIVE писали, що Кримський міст і прилегла акваторія залишаються одними з найважливіших об’єктів для російських сил на окупованому півострові. Для їхньої охорони РФ залучає кораблі та постійні патрулі, однак ситуація в районі залишається напруженою. Українські військові уважно стежать за тим, що відбувається біля мосту та в морі. Водночас росіянам доводиться шукати нові способи контролю над акваторією після втрат своїх плавзасобів.
Одеса
Штучний інтелект в українських школах: програма впровадження
Учні в школі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
Україна розширює використання штучного інтелекту в освіті через впровадження нових цифрових моделей. Технологію планують інтегрувати у шкільні системи для автоматизації навчальних процесів і персоналізації освіти. Особливий акцент роблять на розвитку українськомовних рішень для учнів. Система вже поступово охоплює тисячі шкіл і продовжує масштабуватися по країні.
Про це заявив вмконувач обов’язків міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков під час Black Sea Security Forum, передають журналісти Новини.LIVE, які перебувають на місці події.
Новий етап цифрової освіти
В Україні планують активніше впроваджувати модель LAM у сфері освіти. Вона має допомогти автоматизувати навчальні процеси та зробити навчання більш персоналізованим. Окрему роль у цьому відіграє цифрова освітня платформа для шкіл. Зараз система вже поступово розширюється в навчальних закладах по всій країні.
“Під тиском Росії, ми хочемо використовувати модель LAM і в освітніх цілях. Ми маємо проєкт “Мрія” — цифрову систему для автоматизації освітніх процесів”, — заявив в.о. міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.
Масштабування системи
Особливий акцент роблять на використанні української мови в роботі моделі. Також наголошується на важливості врахування історичного контексту під час навчання дітей. Система вже використовується в тисячах шкіл і продовжує розширюватися.
Читайте також:
“Ми хочемо використовувати українські моделі LAM, тому що діти будуть ставити питання, пов’язані з історією та іншими процесами. Зараз система розгортається у понад 3500 школах і до кінця року ми хочемо охопити половину шкіл України”, — додав Борняков.
Що таке модель LAM
LAM — це мовна модель, яка здатна працювати з великими обсягами тексту та розуміти запити користувачів. У контексті освіти її планують використовувати для підтримки навчального процесу, зокрема для пояснення складних тем. Модель має інтегруватися з освітніми цифровими системами та працювати українською мовою для школярів.
Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі стартував прийом дітей до першого класу на 2026 рік. Батькам уже назвали чіткі терміни та правила подачі документів. Жодних конкурсів чи перевірок знань для першачків не буде.
Також Новини.LIVE писали, що в одеських школах активно змінюють підхід до їжі, проте питання якості залишається відкритим. Окрім масштабної модернізації їдалень, навчальні заклади змушені підлаштовуватися під реалії війни та впроваджувати нові формати харчування навіть в укриттях.
-
Усі новини1 тиждень agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Усі новини1 тиждень agoКатерина Поліщук – пташка з Азовсталі розкрила свою вагу
-
Усі новини1 тиждень agoБанан за 6 млн євро вкрали — банан «Комедіант» зник з виставки у Франції
-
Усі новини1 тиждень agoСпочатку з’явилися чорні діри, а не галактики: це вважалося неможливим (фото)
-
Політика1 тиждень agoу Міноборони сказали, коли можуть представити депутатам реформу армії
-
Події1 тиждень agoКартину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
-
Усі новини1 тиждень ago“Ми поганий приклад”: дружина ексглави МЗС Кулеби розповіла про вартість власного весілля
-
Події1 тиждень agoНа Варшавському книжковому ярмарку Україну представили 18 видавництв
