Цього тижня мільярди людей зіткнулися з наслідками апокаліптичних погодних явищ. Наприклад, у Європі спостерігаються виснажливі хвилі спеки, а температура в деяких частинах континенту сягає 46 °C; водночас величезна хмара пилу з пустелі Сахара наближається до США, пише Daily Mail.

За даними Метеорологічної служби, екстремальна спека спричинена кількома факторами, зокрема й зміною клімату. Набагато тривожнішим є те, що кількість екстремальних явищ, які призводять до втрат протягом року, залежить як від мінливих антропогенних факторів, таких як зростання населення та розвиток інфраструктури, так і від природної мінливості клімату.

Наприклад, Велика Британія готується до найспекотнішого року в історії, тоді як 23 червня Франція пережила найспекотніший день за всю історію спостережень. Крім того, деякі європейські країни також оголосили червоний рівень небезпеки через екстремальну спеку, яка обрушилася на Європу.

Спостереження показують, що температура в деяких районах континенту піднімається до 46 °C, кількість загиблих зростає, а ризик катастрофи збільшується. Вважається, що різкий стрибок температури спричинений масою гарячого повітря, що рухається на північ із Сахари та підживлюється потужною системою високого тиску, відомою як “африканський антициклон”. За словами метеорологів, ця система створює “тепловий купол”, утримуючи гаряче повітря над західною та центральною частинами Європи — внаслідок чого температура зростає з кожним днем.

Також відомо, що вже кілька тижнів Індія та Пакистан стикаються з неймовірною спекою — температура регулярно перевищує 40 °C.

Експерти виявили, що у великому регіоні, що охоплює Іспанію, Італію, Марокко, Перу, Індію, Пакистан та Саудівську Аравію, очікується “очевидне й швидке” підвищення температури та кількості опадів.

Експерти також попереджають, що величезна хмара пилу з Сахари рухається через Атлантику — очікується, що вона досягне США вже найближчими днями. Зазначимо, що хмара складається з надзвичайно сухого, наповненого пилом повітря, яке утворюється над пустелею Сахара, а потім переноситься на тисячі кілометрів на захід сильними вітрами.

Інші новини науки

Нове відкриття, зроблене вченими зі Школи антропології та музейної етнографії Оксфордського університету, ставить під сумнів традиційні теорії щодо поступового зростання людини протягом усієї історії генеалогічного дерева, пише Daily Mail.

Результати свідчать про те, що загалом маса тіла збільшувалася протягом усієї нашої еволюційної історії, проте найзначніший зсув відбувся пізніше в роді Homo. Дані свідчать про те, що наші предки різко збільшилися в розмірах приблизно на 40–60 кг, досягнувши ваги, порівнянної з вагою багатьох сучасних людей. Водночас інші види людей залишалися набагато меншими за розмірами й не перевищували зросту дитини.

Вчені не знають напевно, але вважають, що це зростання, можливо, полегшило нашим предкам пересування по набагато більших територіях у пошуках їжі та відповідного середовища проживання. Ймовірно, це також могло б допомогти стародавнім людям виживати завдяки більш різноманітному раціону.

За словами співавтора дослідження, доктора Томаса Пушеля, результати свідчать, що еволюція розмірів людського тіла не була просто історією стабільного зростання з плином часу. Цікаво, що ця зміна також збіглася з більш широкими змінами в тому, як наші предки переміщалися та освоювали нові території. Вчені вважають, що нові дані вказують на тісний зв’язок між розміром тіла та основними екологічними й поведінковими переходами.

Зазначимо, що під час дослідження вчені з університетів Редінга та Оксфорда вивчили масу тіла 386 викопних решток 21 різних видів гомінідів. Команда використала статистичні моделі для відстеження того, як розмір тіла змінювався протягом мільйонів років. Аналіз показав, що маса тіла наших ранніх предків неухильно збільшувалася з плином часу, але потім різко зросла близько двох мільйонів років тому з появою наших прямих предків, Homo erectus.

Автори вважають, що раніше цей момент було пропущено, оскільки попередні дослідження розглядали дещо інші частини набагато складнішої головоломки.

Інші новини науки

На знімку марсохода видно марсіанську скелю, форма якої видається досить дивною. На самому краю уступу нібито висить масивний камінь. Він тримається на основі лише за допомогою однієї невеликої “перемички”.

Користувачі в соціальних мережах пишуть, що камінь нібито ширяє над поверхнею Марса.

“Як така тонка перемичка може витримати таку вагу на кінці”, — пише один із користувачів X.

Щоправда, інші коментатори сходяться на думці, що у формі каменю немає нічого незвичайного. Такі скелі можна побачити й на Землі, а таку форму камені набувають під дією вітру.

Як відомо, на Марсі, так само як і на нашій планеті, дме вітер, який повільно, але впевнено формує марсіанський ландшафт.

Нещодавні дослідження показали, що швидкість вітру на Марсі може сягати 160 км на годину. Це дослідження ґрунтувалося на зображеннях, отриманих камерами на борту двох марсіанських орбітальних апаратів ESA, і було проаналізовано з використанням машинного навчання.

Незважаючи на такі високі швидкості, марсіанська атмосфера неймовірно розріджена (приблизно 1 % від щільності земної атмосфери). Через низьку щільність повітря вітер зі швидкістю 160 км/год на Марсі чинить набагато менший фізичний вплив, ніж на Землі, і для людини відчувається скоріше як дуже легкий вітерець.

Однак такий вітер протягом мільярдів років дійсно може змінювати форму марсіанських каменів, надаючи їм химерних обрисів.

Також варто зазначити, що гравітація на Марсі становить близько 38 % від земної, тому “парячий” камінь на знімку марсохода виглядає цілком природно.

Інші новини науки