За даними Міністерства туризму та старожитностей Єгипту, археологічна експедиція з Вищої ради з питань старожитностей виявила залишки приміщення з пісковику, кам’яні блоки з написами та кілька артефактів, пов’язаних із фараоном Псамметіхом I. Ці знахідки стали новими свідченнями важливості храму в різні періоди єгипетської історії, пише Kazinform.

Хішам Ель-Лейті, генеральний секретар Вищої ради з питань старожитностей, зазначив, що ці знахідки підтверджують, що це місце було важливим адміністративним центром упродовж кількох послідовних епох.

Під час розкопок також було виявлено головний гіпостильний зал храму — велике приміщення з дахом, що спирається на колони. Мохамед Абдель-Баді, керівник відділу стародавніх єгипетських пам’яток при Вищій раді з питань старожитностей, повідомив, що зал містив 16 пісковикових колон, а поруч розташовувалися кімнати та святилища. Археологи також виявили ієрогліфічні написи, в яких згадуються божества, зокрема Амон-Ра, Амунет і Хонсу.

Дослідники встановили, що будівництво залу розпочалося за правління фараона Псамметіха I, а завершилося пізніше за часів Апрія та Яхмоса II (Амасіса). Ця хронологія допомогла експертам краще зрозуміти розвиток храму упродовж кількох десятиліть.

Ще однією важливою знахідкою стала кам’яна стела часів правління фараона Аменхотепа II з XVIII династії. Цей пам’ятник свідчить про те, що оаза Бахарія підтримувала зв’язки з єгипетською державою ще з періоду Нового царства, за багато століть до XXVI династії.

Команда також виявила артефакти часів фараона Рамзеса II, що свідчить про існування релігійних обрядів та поселенської діяльності на цьому місці задовго до того, як храм набув свого пізнішого вигляду.

Ці знахідки допомагають історикам скласти чіткіше уявлення про життя в пустельних регіонах Єгипту та їхні відносини з центральною владою. Кожне нове відкриття додає нові шматочки до історії однієї з найдавніших цивілізацій світу та допомагає зберегти знання про її культурну та релігійну спадщину для майбутніх поколінь.

Інші новини науки

Пташиний грип на території Австралії було виявлено у коричневого поморника. Мертвого морського птаха знайшли на пляжі в Національному парку Кейп-ле-Гран поблизу міста Есперанс, інформує ВВС.

Австралія раніше була єдиним континентом, де не було виявлено штам пташиного грипу H5N1.

Міністерка сільського господарства Джулі Коллінз повідомила, що раніше на пляжі Есперанса помітили виснаженого буревісника, хоча наразі немає доказів щодо ймовірного випадку пташиного грипу.

Головний ветеринарний лікар країни Бет Куксон зазначила, що штам пташиного грипу H5N1 був виявлений на віддалених австралійських територіях островів Херд та Макдональд у жовтні минулого року, тому влада давно готувалася до появи вірусу на континенті.

Згідно з дослідженням, з серпня минулого року близько 13 000 тюленят із групи з 17 000 особин на острові Херд загинули від штаму пташиного грипу H5N1, що становить понад 75% від усієї групи. Вони була виявлена дещо вища смертність у популяціях пінгвінів.

Вчені вважають, що пташиний грип, ймовірно, був завезений на острови минулого серпня від мігруючих птахів з островів Крозе, що належать Франції та розташовані приблизно за 1800 км.

Пташиний грип

Пташиний грип – це захворювання, спричинене вірусом, який вражає, в основному, птахів та тварин. Основний штам, що циркулює серед диких птахів по всьому світу, – це тип вірусу, відомий як H5N1. Він з’явився в Китаї наприкінці 1990-х років.

Міграція птахів призвела до спалахів серед домашніх та диких птахів, а в дуже рідкісних випадках також до зараження людей, зазвичай через контакт із хворими тваринами.

Інші новини науки

Артефакти знайшли на поверхні зораного поля, засіяного гречкою та соєю. Серед знахідок — уламки кераміки, крем’яні відщепи, крем’яні молотки та дві частини сокири, виготовленої з опоки — твердої осадової породи. Про відкриття повідомили у Національному заповіднику “Давній Галич”.

Тарас Ткачук, завідувач відділу археології заповідника, розповів, що 11 червня він разом з іншими співробітниками відвідав місце розташування відомого трипільського поселення поблизу села Мединя в урочищах Лази та Чумали. У 1970-х роках там проводив розкопки археолог Віталій Конопля, а сьогодні ця земля використовується для сільського господарства.

“Ми навідалися туди, щоб глянути, який стан пам’ятки: чи вона не руйнується, чи не розорюється. Трішки виявили знахідок трипільської культури. На елементах кераміки побачили специфічний розпис. Тому можемо сказати, що вони стояли на краю трипільського світу, належали до його останнього періоду. Такі пам’ятки знаходили на території Буковини, Молдови”, — зазначив Тарас Ткачук.

Трипільська культура процвітала приблизно між 5400 і 2500 роками до н. е. на території сучасних України, Молдови та Румунії. Вона відома великими поселеннями, розвиненим гончарством та декоративною розписною керамікою. Фрагменти кераміки, знайдені поблизу Медині, можуть допомогти дослідникам краще зрозуміти культурні зв’язки між громадами, що мешкали в регіоні Верхнього Подністров’я та сусідніх районах.

За словами Ткачука, нещодавно виявлені артефакти передадуть до колекцій Національного заповідника “Давній Галич”. Археологи вважають, що навіть невеликі знахідки можуть розкрити важливі деталі про повсякденне життя, торгівлю, ремесла та особливості розселення людей, що жили тисячі років тому.

Ця знахідка додає ще одну ланку до історії регіону та допомагає зберегти свідчення про людей, які жили тут задовго до появи писемних джерел. Кожен артефакт сприяє кращому розумінню стародавніх громад, які сформували культурну спадщину України.

Інші новини науки