Політика
Олександр Мережко, голова Комітету ВР з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва
Уже 4–5 лютого в Абу-Дабі заплановано черговий раунд переговорів делегацій України, США та Росії про завершення війни. Порядок денний перемовин не розголошується, натомість не секрет, що питання територій, передусім Донецької області, залишається ключовим і невирішеним. Чи можна завершити війну, не вирішивши територіальних питань? Ці та інші запитання Укрінформ поставив голові Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександрові Мережку, який є не лише народним обранцем, а й юристом-міжнародником, доктором юридичних наук, професором.
– У світлі майбутнього раунду переговорів в ОАЕ делегацій України, США та Росії, чи були в історії міжнародних відносин прецеденти, коли війна припинялася, попри невирішене територіальне питання?
– З погляду міжнародного права треба дуже чітко розрізняти дві речі: стан війни – з одного боку й режим припинення вогню – з другого. Може бути ситуація, коли досягнуто режиму припинення вогню, але стан війни далі існує юридично. Такий яскравий приклад – війна між Північною і Південною Кореями. Сьогодні між ними є договір про припинення вогню, але стан війни між Кореями триває.
Ще більш влучний приклад – Японія та СРСР. Свого часу Радянський Союз порушив договір про ненапад на Японію – захопив та анексував північні території цієї країни. Нині бойових дій між Росією, яка вважає себе правонаступницею СРСР, і Японією немає, але стан війни юридично не скасований. Між ними немає мирного договору, який би вирішив це територіальне питання.
Стосовно ж нашої ситуації, то тут треба дуже чітко розуміти одне – стан війни юридично існуватиме між Україною та Росією доти, доки частина нашої території перебуватиме під російською окупацією. Тобто навіть якщо буде укладена домовленість про припинення вогню, це не вплине на те, що юридично стан війни продовжуватиметься. Чому? Тому що тимчасова воєнна окупація частини території іншої держави – це тривалий міжнародний злочин. І той злочин триває доти, доки ми не звільнимо всю нашу територію.
– На вашу думку, ми підемо саме за таким сценарієм?
– Я не дуже вірю, через дві політичні причини, що вдасться досягти домовленості про припинення вогню.
По-перше, припинення вогню – це взагалі первинна ідея президента США Дональда Трампа, і ми її підтримали. Він із самого початку запропонував беззастережне припинення вогню. Це може бути зроблено по-різному. Необов’язково треба, щоб було укладено домовленість або угоду. Це можна зробити в результаті односторонніх декларацій. Кожна зі сторін, що воюють, оголошує, що дотримуватиметься режиму припинення вогню. Тобто тут технічно можуть бути різні варіанти. Але питання в тому, що Путін не зацікавлений у припиненні вогню. Він використовує перемовини, щоб далі нищити нас, скоювати воєнні злочини проти цивільного населення.
По-друге, навіть якщо вдасться укласти домовленість про припинення вогню або в результаті односторонніх декларацій досягти цього, немає гарантій, що Путін не порушить їх. Наприклад, якщо згадати про Мінські домовленості, то за своєю суттю це був не міжнародний договір, а військово-політична домовленість про припинення вогню. Тобто таке вже було, і це не завадило Путіну порушити домовленість.
– Як бачимо, Путін може порушити будь-які міжнародні домовленості…
– Так! Ось у цьому й полягає проблема. Тепер він не зацікавлений завершити війну, тому що немає відповідного тиску, насамперед з боку Сполучених Штатів.
Простою мовою, у Путіна ще є гроші на ведення війни, які він отримує, зокрема, від продажу російських нафти й газу. Якби його ізолювали економічно: повністю заборонили тіньовий флот, наклали санкції на ті компанії, які купують російські енергоносії, то це посприяло б установленню припинення вогню, змусило б Путіна вести переговори серйозно.
Другий варіант досягнення припинення вогню – це те, що треба посилювати військову допомогу Україні, тобто надавати необхідні види озброєння, наприклад «Томагавки» та інші види озброєння, які б змусили росіян на полі бою також погодитися на режим припинення вогню. Цього на сьогодні з боку Сполучених Штатів немає. Тому нема того рівня тиску на Путіна, щоб він погодився на укладення такої домовленості.
Важливе й питання гарантій. Точніше – що є надійною гарантією? Для мене – те, що може його зупинити. Сьогодні це лише членство України в НАТО.
– Але ж США та деякі європейські країни категорично проти членства України в Альянсі, єдине, на що погоджуються, – на формулу «на зразок 5 статті Договору НАТО».
– Нам спочатку теж часто відмовляли в багато чому, але коли ми наполягали і працювали, був результат.
– Повертаючись до нинішніх переговорів, на вашу думку, максимально можливий результат – це перемир’я?
– Досягти режиму припинення вогню можна без перемовин, у результаті тиску на Путіна.
З росіянами взагалі немає сенсу сідати за стіл переговорів, тому що вони не виконуватимуть домовленостей. З ними треба спілкуватися за допомогою ультиматумів. Якщо ви сідаєте грати із шулерами, то не сподівайтеся на перемогу. Вас усе одно обдурять. Мети тут можна досягти лише мовою ультиматумів – ось наша вимога, якщо ви не погоджуєтеся, будуть наслідки. Тому що ці люди взагалі не вірять у перемовини, вони їх ніколи не дотримувалися й не будуть дотримуватися. Вони усе роблять тільки зі страху й доти, доки їм це вигідно.
На Заході досі думають, що можна завдяки переговорам досягти з ними результату. Ні, це безнадійно. Це просто зовсім інший світогляд.
– Чи вистачить Путіну сили йти далі в Європу?
– Росія вже веде гібридну війну проти Європи. Те, що відбувається на території України, – частина війни, яку РФ веде проти Європи, НАТО, країн Заходу в цілому, проти Сполучених Штатів.
Проте станом на тепер Путін не в змозі захопити навіть значну частину територій України. Йому вдалося захопити близько 20%, а за декілька років просунутись на менш ніж 1%. Тобто Путін розуміє, що стратегічно програв. Тому він, до речі, і порушує перед Трампом питання про виведення українських військ з території Донецької області – він не може це зробити за допомогою воєнної сили.
Головне для нас – просто триматися, бо в такій війні виграє той, хто тримається, а не той, у кого більше сил, солдатів чи техніки. Рано чи пізно окупант починає сипатися.
Тетяна Пасова
Фото: Тарасов Володимир
Політика
В окупованому Криму фактично запроваджений прихований воєнний стан
Останні удари Сил оборони по об’єктах, які забезпечують російську армію в окупованому Криму, створили для РФ серйозні проблеми з логістикою, пальним, електроенергією та транспортом, а сам півострів фактично живе в умовах прихованого воєнного стану.
Про це народна депутатка, колишня постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева розповіла в коментарі Укрінформу на полях сесії ПАРЄ у Страсбурзі.
Ташева наголосила, що нинішні удари України спрямовані на об’єкти, які обслуговують російську воєнну машину.
«Зараз Україна б’є по конкретних об’єктах, які пов’язані з військовою інфраструктурою, з обслуговуванням воєнної машини Росії. Звісно, у них накопичилися проблеми з електроенергією, тому що були точкові удари по електромережах, які фактично живлять російські військові бази на території півострова», – зазначила вона.
За словами депутатки, Україна робить успішні мідлстрайки також по нафтогазовій та портовій логістичній інфраструктурі, яку Росія використовує для забезпечення своїх військ.
«З п’яти поромних переправ три фактично знищені. Я думаю, що з рештою станеться теж саме. Керченський міст іще стоїть, але він уже не має тієї спроможності. Плюс по цьому мосту не ходить залізничний транспорт, яким вони перевозили нафтопродукти, щоб, знову ж таки, живити свою армію», – додала вона.
За інформацією, яку має депутатка, у багатьох районах Криму системні проблеми зі світлом, водою, транспортом, пальним і продуктами, а окупаційна влада фактично запровадила на півострові режим, близький до воєнного стану.
«Зараз у людей немає світла, а через це у багатьох районах немає і води, у магазинах дуже мало продуктів, люди змітають продукти тривалого зберігання. Немає бензину, відповідно, став навіть міський транспорт. Тролейбуси частково не ходять. Вони де-факто ввели режим воєнного стану на території півострова, хоча цього не говорять. Навіть не говорять про надзвичайний стан. Але комендантська година до дев’ятої години, обмеження роботи магазинів, обмеження роботи транспорту, неможливість відпочинку для дітей – це по суті вже напіввоєнний стан. Фактично воєнний», – пояснила Ташева.
За її інформацією, росіяни, які незаконно переїхали до Криму після окупації, нині масово залишають півострів. Насамперед ідеться про родини військових, працівників ФСБ, російських силових структур, а також так званих бюджетників.
«Сталось те, про що ми попереджали всі 12 років з моменту окупації: Крим у якийсь момент перетвориться на острів. Тому що він інфраструктурно вписаний у материкову частину України і без неї не зможе вижити», – заявила депутатка.
Як повідомляв Укрінформ, воїни Центру спецоперацій “Альфа” СБУ завдали успішних ударів по засобах протиповітряної оборони російських військ у районі Керченської протоки, а також по інфраструктурі військових аеродромів “Саки” і “Гвардійське” у тимчасово окупованому Криму.
Політика
Німецький експерт назвав умови, за яких Росія може стати менш агресивною щодо України
Остаточне усунення російської загрози для України можливе лише за умови фундаментальних змін усередині самої РФ.
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень (SCEEUS), експерт Європейського політичного інституту в Києві (EPIK) Андреас Умланд.
За його словами, Україна посідає центральне місце в російському імперському проєкті.
“Україна є найважливішим елементом цього імперського проєкту. Без України Росія значною мірою втрачає свої претензії на статус великої держави або навіть наддержави”, – сказав він.
Саме тому, як підкреслив Умланд, питання України для Кремля виходить далеко за межі територіальних суперечок.
“Конфлікт стосується не лише території чи державності. Йдеться про ідентичність, культуру, історію, релігію та саме визначення того, що означає бути росіянином і що означає бути українцем”, – наголосив аналітик.
Він погодився з тим, що будь-яке майбутнє перемир’я може виявитися лише тимчасовою паузою.
“На жаль, так. Російська агресивність і претензії щодо України виникатимуть знову і знову. Тому Україні потрібні не лише перемир’я чи мир, їй потрібне стримування: сильна армія, гарантії безпеки, а в ідеалі – членство у військовому альянсі”, – заявив Умланд.
Він додав, що за відсутності ефективного стримування Москва знову спробує атакувати Україну. “Якщо Росію не стримувати, якщо вона побачить шанс захопити Україну, вона нападе знову”, – сказав експерт.
На його думку, остаточне усунення російської загрози можливе лише за умови фундаментальних змін усередині самої РФ.
“Ця загроза зникне лише тоді, коли або російська держава розпадеться, або відбудеться дуже глибока трансформація російського режиму – формування значно більш децентралізованого й справді нового політичного порядку, який кардинально відрізнятиметься як від системи Путіна, так і від системи Єльцина”, – зазначив Умланд.
На його думку, “лише тоді Росія, можливо, стане менш агресивною щодо України”.
Як повідомляв Укрінформ, керівник Офісу Президента Кирило Буданов вважає, що зміна режимів у Кремлі не змінить агресивної сутності РФ – стратегічною метою має бути поділ країни-агресорки на кілька держав, оскільки лише викорінення імперських амбіцій Москви гарантуватиме безпеку світу.
Політика
Україна очікує пришвидшення ратифікації документів щодо Компенсаційної комісії
Про це Постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький розповів у коментарі власному кореспондентові Укрінформу.
За словами Точицького, процес створення компенсаційної комісії рухається, однак повільніше, ніж хотілося б українській стороні.
«На даний момент нам би, звісно, хотілося, щоб це було швидше. Однак процес рухається повільніше, ніж зі Спеціальним трибуналом. Станом на зараз ми маємо шість країн, які ратифікували відповідні документи, а також Європейський Союз. Окрім цього, на підході ще три країни, які найближчим часом виконують свої внутрішньодержавні процедури, щоб підтримати цей процес», – сказав він.
Точицький нагадав, що для запуску механізму необхідно щонайменше 25 ратифікацій. Воночас у кожній демократичній державі є власні внутрішні процедури, тому частина рішень потребує часу.
«Я думаю, що до осені рух буде дещо пришвидшено, тому що всі ці питання непрості. Франція вже практично допрацьовує цей процес, і це одна з тих великих країн, на яку ми чекаємо. Нам дійсно потрібно буде дуже сильно адвокатувати саме тут», – зазначив постійний представник.
Паралельно, за словами Точицького, Рада Європи працює над новим Планом дій для України на період з 2027 до 2030 року.
«Він уже сформований у першій пропозиції і буквально кілька днів тому був направлений українській стороні. Затвердити його планують на початку осені. Фінансування Плану дій складатиметься з двох джерел – бюджетних коштів самої Ради Європи та добровільних внесків держав. І вже понад 17 країн зробили такі – від символічних сум до значних фінансових пакетів, як у випадку Німеччини», – пояснив він.
Водночас він підкреслив, що Україна має постійно працювати з партнерами, пояснюючи їм значення підтримки конкретних напрямів Плану, серед яких підтримка ветеранів, допомога людям з інвалідністю, подолання наслідків війни, а також відбудова.
«Наш план є дуже амбітним і великим – як з точки зору тематики, так і з точки зору фінансового наповнення. Йдеться про понад 60 мільйонів євро. Кожна країна шукає в ньому ту тему, яка є цікавою для її держави, інвестора або фінансового донора», – додав Точицький.
Як повідомлялось, заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра заявила, що 2026-й має стати роком практичного запуску роботи Компенсаційної комісії, яка перші рішення зможе ухвалити наприкінці 2026 — на початку 2027 року.
-
Війна1 тиждень agoУ травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані 1099 російських загарбників
-
Відбудова1 тиждень agoукраїнський бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Політика1 тиждень agoАрбітраж підтвердив права України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Події1 тиждень agoУ Раді пропонують доповнити склад злочину геноциду культурною складовою
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
