Connect with us

Політика

Олександр Мережко, голова Комітету ВР з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва

Published

on



Уже 4–5 лютого в Абу-Дабі заплановано черговий раунд переговорів делегацій України, США та Росії про завершення війни. Порядок денний перемовин не розголошується, натомість не секрет, що питання територій, передусім Донецької області, залишається ключовим і невирішеним. Чи можна завершити війну, не вирішивши територіальних питань? Ці та інші запитання Укрінформ поставив голові Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександрові Мережку, який є не лише народним обранцем, а й юристом-міжнародником, доктором юридичних наук, професором.

– У світлі майбутнього раунду переговорів в ОАЕ делегацій України, США та Росії, чи були в історії міжнародних відносин прецеденти, коли війна припинялася, попри невирішене територіальне питання?

– З погляду міжнародного права треба дуже чітко розрізняти дві речі: стан війни – з одного боку й режим припинення вогню – з другого. Може бути ситуація, коли досягнуто режиму припинення вогню, але стан війни далі існує юридично. Такий яскравий приклад – війна між Північною і Південною Кореями. Сьогодні між ними є договір про припинення вогню, але стан війни між Кореями триває.

Ще більш влучний приклад – Японія та СРСР. Свого часу Радянський Союз порушив договір про ненапад на Японію – захопив та анексував північні території цієї країни. Нині бойових дій між Росією, яка вважає себе правонаступницею СРСР, і Японією немає, але стан війни юридично не скасований. Між ними немає мирного договору, який би вирішив це територіальне питання.

Стосовно ж нашої ситуації, то тут треба дуже чітко розуміти одне – стан війни юридично існуватиме між Україною та Росією доти, доки частина нашої території перебуватиме під російською окупацією. Тобто навіть якщо буде укладена домовленість про припинення вогню, це не вплине на те, що юридично стан війни продовжуватиметься. Чому? Тому що тимчасова воєнна окупація частини території іншої держави – це тривалий міжнародний злочин. І той злочин триває доти, доки ми не звільнимо всю нашу територію.

– На вашу думку, ми підемо саме за таким сценарієм?

– Я не дуже вірю, через дві політичні причини, що вдасться досягти домовленості про припинення вогню.

По-перше, припинення вогню – це взагалі первинна ідея президента США Дональда Трампа, і ми її підтримали. Він із самого початку запропонував беззастережне припинення вогню. Це може бути зроблено по-різному. Необов’язково треба, щоб було укладено домовленість або угоду. Це можна зробити в результаті односторонніх декларацій. Кожна зі сторін, що воюють, оголошує, що дотримуватиметься режиму припинення вогню. Тобто тут технічно можуть бути різні варіанти. Але питання в тому, що Путін не зацікавлений у припиненні вогню. Він використовує перемовини, щоб далі нищити нас, скоювати воєнні злочини проти цивільного населення.

По-друге, навіть якщо вдасться укласти домовленість про припинення вогню або в результаті односторонніх декларацій досягти цього, немає гарантій, що Путін не порушить їх. Наприклад, якщо згадати про Мінські домовленості, то за своєю суттю це був не міжнародний договір, а військово-політична домовленість про припинення вогню. Тобто таке вже було, і це не завадило Путіну порушити домовленість.

– Як бачимо, Путін може порушити будь-які міжнародні домовленості…

– Так! Ось у цьому й полягає проблема. Тепер він не зацікавлений завершити війну, тому що немає відповідного тиску, насамперед з боку Сполучених Штатів.

Простою мовою, у Путіна ще є гроші на ведення війни, які він отримує, зокрема, від продажу російських нафти й газу. Якби його ізолювали економічно: повністю заборонили тіньовий флот, наклали санкції на ті компанії, які купують російські енергоносії, то це посприяло б установленню припинення вогню, змусило б Путіна вести переговори серйозно.

Другий варіант досягнення припинення вогню – це те, що треба посилювати військову допомогу Україні, тобто надавати необхідні види озброєння, наприклад «Томагавки» та інші види озброєння, які б змусили росіян на полі бою також погодитися на режим припинення вогню. Цього на сьогодні з боку Сполучених Штатів немає. Тому нема того рівня тиску на Путіна, щоб він погодився на укладення такої домовленості.

Важливе й питання гарантій. Точніше – що є надійною гарантією? Для мене – те, що може його зупинити. Сьогодні це лише членство України в НАТО.

– Але ж США та деякі європейські країни категорично проти членства України в Альянсі, єдине, на що погоджуються, – на формулу «на зразок 5 статті Договору НАТО».

– Нам спочатку теж часто відмовляли в багато чому, але коли ми наполягали і працювали, був результат.

– Повертаючись до нинішніх переговорів, на вашу думку, максимально можливий результат – це перемир’я?

– Досягти режиму припинення вогню можна без перемовин, у результаті тиску на Путіна.

З росіянами взагалі немає сенсу сідати за стіл переговорів, тому що вони не виконуватимуть домовленостей. З ними треба спілкуватися за допомогою ультиматумів. Якщо ви сідаєте грати із шулерами, то не сподівайтеся на перемогу. Вас усе одно обдурять. Мети тут можна досягти лише мовою ультиматумів – ось наша вимога, якщо ви не погоджуєтеся, будуть наслідки. Тому що ці люди взагалі не вірять у перемовини, вони їх ніколи не дотримувалися й не будуть дотримуватися. Вони усе роблять тільки зі страху й доти, доки їм це вигідно.

На Заході досі думають, що можна завдяки переговорам досягти з ними результату. Ні, це безнадійно. Це просто зовсім інший світогляд.

– Чи вистачить Путіну сили йти далі в Європу?

– Росія вже веде гібридну війну проти Європи. Те, що відбувається на території України, – частина війни, яку РФ веде проти Європи, НАТО, країн Заходу в цілому, проти Сполучених Штатів.

Проте станом на тепер Путін не в змозі захопити навіть значну частину територій України. Йому вдалося захопити близько 20%, а за декілька років просунутись на менш ніж 1%. Тобто Путін розуміє, що стратегічно програв. Тому він, до речі, і порушує перед Трампом питання про виведення українських військ з території Донецької області – він не може це зробити за допомогою воєнної сили.

Головне для нас – просто триматися, бо в такій війні виграє той, хто тримається, а не той, у кого більше сил, солдатів чи техніки. Рано чи пізно окупант починає сипатися.

Тетяна Пасова

Фото: Тарасов Володимир



Джерело

Політика

Треба повертати дискусію до інтересів України, а не лізти в голову Трампу чи Путіну

Published

on



Обговорення мирного процесу, де Україна є тільки субʼєктом, а не обʼєктом, і її не вислуховують, є помилковим.

На цьому в інтервʼю Укрінформу наголосила професорка національного японського Цукубського університету Ацуко Хіґашіно.

Професорка зауважила, що після приходу адміністрації Дональда Трампа медіа виявляли підвищений інтерес до того, як саме він збирається завершити цю війну, одна вона вважала, що покладати великі надії на адміністрацію США не є найкращою ідеєю, і висловлювала сумніви щодо того, чи розуміє Білий дім суть цієї війни.

«Питання не в тому, що думає Трамп або яке рішення хоче нав’язати, а в тому, чого хоче Україна, яка вже чотири роки чинить опір агресії. Чи хоче вона продовжувати боротьбу за підтримки партнерів, чи шукає допомоги для припинення війни?» – зазначила Хіґашіно.

Вона намагалася постійно нагадувати, що про майбутнє України треба запитувати саму Україну.

«Нічого про Україну без України» – це має бути основоположним принципом. Але якщо у 2022 та 2023 роках усі намагалися з’ясувати, що в голові Путіна, то у 2025 році його просто замінили на Трампа. Я завжди вважала таке обговорення помилковим, оскільки Україна переставала бути суб’єктом, і я намагалася повертати дискусію до інтересів України», – наголосила японська професорка.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський раніше наголошував, що Україна погодилася на всі реалістичні пропозиції США, починаючи з безумовного припинення вогню – натомість Росія відкидає їх, продовжуючи штурми на фронті й удари по містах.



Джерело

Continue Reading

Політика

Сибіга про масовану атаку перед зустріччю у Женеві

Published

on



Масовий ракетний і дроновий удар по енергетичній та цивільній інфраструктурі України безпосередньо перед наступним раундом переговорів у Женеві демонструє ступінь зневаги Росії до мирних зусиль.

Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у соцмережі Х, передає Укрінформ.

«Москва розуміє лише мову тиску. Вона не буде серйозно ставитися до дипломатії, якщо та не спиратиметься на силу», – наголосив Сибіга.

У цьому контексті він підкреслив, що вирішальне значення мають нові пакети санкцій, зокрема блокування “тіньового флоту”, заборона морських послуг та заборона в’їзду для учасників російської агресії.

«Тільки наша єдність і сила покладуть край цій війні”, – переконаний Сибіга.

Читайте також: Зеленський: Ми погодилися на всі реалістичні пропозиції США, але Росія їх відкидає

Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області російські загарбники вночі 17 лютого знову атакували енергетичний обʼєкт ДТЕК та завдали надзвичайно серйозних пошкоджень.

Ворог також атакував Дніпропетровську область ракетами, безпілотниками, артилерією та авіабомбами. Під ударом були п’ять районів.

Фото Укрінфому можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський під час зустрічі з американськими сенаторами закликав посилити тиск на Росію

Published

on


Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з американськими сенаторами Річардом Блюменталем і Шелдоном Вайтгаузом закликав посилити тиск на Росію.

Про це глава держави повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Ми не бачимо інших інструментів впливу на Москву, окрім тиску. Зараз у Сенаті є важливий санкційний законопроєкт, і розраховуємо, що він спрацює. Також поінформував про постійні російські удари по наших людях і, зокрема, й американському бізнесу. Абсолютно справедливо, щоб російські гроші працювали на захист від цього терору, і ми обговорили перспективи використання заморожених російських активів на закупівлю ракет до «Петріотів», – розповів Зеленський за підсумком зустрічі.

Як зазначається на сайті Президента України, глава держави та американські сенатори приділили увагу й енергетичній підтримці України. Зеленський подякував США за швидку реакцію на потреби українського енергетичного сектору. За його словами, цього тижня у Франції відбудеться зустріч у форматі енергетичного «Рамштайну», і Україна має список конкретного обладнання, яке необхідне для відновлення енергетики.

Президент зазначив, що перед перемовинами сенатори зустрілися з дітьми, яких Україна змогла повернути з Росії.

Глава держави наголосив, що Росія утримує тисячі викрадених українських дітей, із них вдалося повернути додому більш ніж 1800. Зеленський додав, що Міжнародна коаліція за повернення українських дітей проведе зустрічі з партнерами в Брюсселі та Сполучених Штатах Америки за участю першої леді США.

Читайте також: Рубіо: США не нав’язують умови угоди ні Україні, ні Росії

Президент також висловив вдячність за міцну двопартійну підтримку України у Сенаті США та роботу заради миру. Окремо він подякував Президенту, Конгресу й народу Сполучених Штатів за допомогу.

Річард Блюменталь наголосив, що Сполучені Штати мають запроваджувати додаткові санкції проти Росії та посилювати протиповітряну оборону України.

«Ми зараз дуже рішуче налаштовані працювати по лінії санкцій, по лінії повернення дітей, забезпечення “Томагавків” і перехоплювачів – усього, що вам необхідно для того, щоб здобути перемогу. І для того, щоб боротися з хибними наративами про те, що Росія нібито перемагає. Вона не перемагає ані на полі бою, ані з морального боку», – сказав Блюменталь.

Як повідомлялося, торік у грудні сенатори США Д. МакКормік, Дж. Гастед (республіканці), Е. Воррен та К. Кунс (демократи) внесли до Сенату двопартійний законопроєкт «Decreasing Russian Oil Profits Act of 2025», який передбачає санкції за купівлю або сприяння імпорту нафти та нафтопродуктів з Росії.

Законопроєкт створює правову основу для посилення санкційного тиску на нафтові доходи РФ. У разі його ухвалення президент США буде зобов’язаний протягом 90 днів застосувати санкції проти осіб, залучених до імпорту російської нафти. Відповідний перелік формуватиме міністр фінансів США після консультацій з держсекретарем.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.