Політика
Олександр Мережко, голова Комітету ВР з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва
Уже 4–5 лютого в Абу-Дабі заплановано черговий раунд переговорів делегацій України, США та Росії про завершення війни. Порядок денний перемовин не розголошується, натомість не секрет, що питання територій, передусім Донецької області, залишається ключовим і невирішеним. Чи можна завершити війну, не вирішивши територіальних питань? Ці та інші запитання Укрінформ поставив голові Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександрові Мережку, який є не лише народним обранцем, а й юристом-міжнародником, доктором юридичних наук, професором.
– У світлі майбутнього раунду переговорів в ОАЕ делегацій України, США та Росії, чи були в історії міжнародних відносин прецеденти, коли війна припинялася, попри невирішене територіальне питання?
– З погляду міжнародного права треба дуже чітко розрізняти дві речі: стан війни – з одного боку й режим припинення вогню – з другого. Може бути ситуація, коли досягнуто режиму припинення вогню, але стан війни далі існує юридично. Такий яскравий приклад – війна між Північною і Південною Кореями. Сьогодні між ними є договір про припинення вогню, але стан війни між Кореями триває.
Ще більш влучний приклад – Японія та СРСР. Свого часу Радянський Союз порушив договір про ненапад на Японію – захопив та анексував північні території цієї країни. Нині бойових дій між Росією, яка вважає себе правонаступницею СРСР, і Японією немає, але стан війни юридично не скасований. Між ними немає мирного договору, який би вирішив це територіальне питання.
Стосовно ж нашої ситуації, то тут треба дуже чітко розуміти одне – стан війни юридично існуватиме між Україною та Росією доти, доки частина нашої території перебуватиме під російською окупацією. Тобто навіть якщо буде укладена домовленість про припинення вогню, це не вплине на те, що юридично стан війни продовжуватиметься. Чому? Тому що тимчасова воєнна окупація частини території іншої держави – це тривалий міжнародний злочин. І той злочин триває доти, доки ми не звільнимо всю нашу територію.
– На вашу думку, ми підемо саме за таким сценарієм?
– Я не дуже вірю, через дві політичні причини, що вдасться досягти домовленості про припинення вогню.
По-перше, припинення вогню – це взагалі первинна ідея президента США Дональда Трампа, і ми її підтримали. Він із самого початку запропонував беззастережне припинення вогню. Це може бути зроблено по-різному. Необов’язково треба, щоб було укладено домовленість або угоду. Це можна зробити в результаті односторонніх декларацій. Кожна зі сторін, що воюють, оголошує, що дотримуватиметься режиму припинення вогню. Тобто тут технічно можуть бути різні варіанти. Але питання в тому, що Путін не зацікавлений у припиненні вогню. Він використовує перемовини, щоб далі нищити нас, скоювати воєнні злочини проти цивільного населення.
По-друге, навіть якщо вдасться укласти домовленість про припинення вогню або в результаті односторонніх декларацій досягти цього, немає гарантій, що Путін не порушить їх. Наприклад, якщо згадати про Мінські домовленості, то за своєю суттю це був не міжнародний договір, а військово-політична домовленість про припинення вогню. Тобто таке вже було, і це не завадило Путіну порушити домовленість.
– Як бачимо, Путін може порушити будь-які міжнародні домовленості…
– Так! Ось у цьому й полягає проблема. Тепер він не зацікавлений завершити війну, тому що немає відповідного тиску, насамперед з боку Сполучених Штатів.
Простою мовою, у Путіна ще є гроші на ведення війни, які він отримує, зокрема, від продажу російських нафти й газу. Якби його ізолювали економічно: повністю заборонили тіньовий флот, наклали санкції на ті компанії, які купують російські енергоносії, то це посприяло б установленню припинення вогню, змусило б Путіна вести переговори серйозно.
Другий варіант досягнення припинення вогню – це те, що треба посилювати військову допомогу Україні, тобто надавати необхідні види озброєння, наприклад «Томагавки» та інші види озброєння, які б змусили росіян на полі бою також погодитися на режим припинення вогню. Цього на сьогодні з боку Сполучених Штатів немає. Тому нема того рівня тиску на Путіна, щоб він погодився на укладення такої домовленості.
Важливе й питання гарантій. Точніше – що є надійною гарантією? Для мене – те, що може його зупинити. Сьогодні це лише членство України в НАТО.
– Але ж США та деякі європейські країни категорично проти членства України в Альянсі, єдине, на що погоджуються, – на формулу «на зразок 5 статті Договору НАТО».
– Нам спочатку теж часто відмовляли в багато чому, але коли ми наполягали і працювали, був результат.
– Повертаючись до нинішніх переговорів, на вашу думку, максимально можливий результат – це перемир’я?
– Досягти режиму припинення вогню можна без перемовин, у результаті тиску на Путіна.
З росіянами взагалі немає сенсу сідати за стіл переговорів, тому що вони не виконуватимуть домовленостей. З ними треба спілкуватися за допомогою ультиматумів. Якщо ви сідаєте грати із шулерами, то не сподівайтеся на перемогу. Вас усе одно обдурять. Мети тут можна досягти лише мовою ультиматумів – ось наша вимога, якщо ви не погоджуєтеся, будуть наслідки. Тому що ці люди взагалі не вірять у перемовини, вони їх ніколи не дотримувалися й не будуть дотримуватися. Вони усе роблять тільки зі страху й доти, доки їм це вигідно.
На Заході досі думають, що можна завдяки переговорам досягти з ними результату. Ні, це безнадійно. Це просто зовсім інший світогляд.
– Чи вистачить Путіну сили йти далі в Європу?
– Росія вже веде гібридну війну проти Європи. Те, що відбувається на території України, – частина війни, яку РФ веде проти Європи, НАТО, країн Заходу в цілому, проти Сполучених Штатів.
Проте станом на тепер Путін не в змозі захопити навіть значну частину територій України. Йому вдалося захопити близько 20%, а за декілька років просунутись на менш ніж 1%. Тобто Путін розуміє, що стратегічно програв. Тому він, до речі, і порушує перед Трампом питання про виведення українських військ з території Донецької області – він не може це зробити за допомогою воєнної сили.
Головне для нас – просто триматися, бо в такій війні виграє той, хто тримається, а не той, у кого більше сил, солдатів чи техніки. Рано чи пізно окупант починає сипатися.
Тетяна Пасова
Фото: Тарасов Володимир
Політика
ВАКС вдруге відмовився надати слідству доступ до почерку Тимошенко
Вищий антикорупційний суд відмовив детективу Національного антикорупційного бюро у доступі до почерку лідерки парламентської фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко.
Відповідне рішення оголосив слідчий суддя ВАКС Олексій Кравчук, повідомляє Укрінформ із посиланням на джерело у правоохоронних органах.
Засідання ВАКС з розгляду клопотання Юлії Тимошенко / Фото: Павло Багмут. Укрінформ
1 / 9
“Тимошенко відмовляється самостійно надати слідству доступ до свого почерку. Сьогодні суд вдруге відмовив детективу у доступі до почерку Тимошенко. Вперше суд відмовив, оскільки клопотання не погодив генпрокурор. Друге клопотання було підкріплене підписом генпрокурора, але суд все рівно відмовився його задовольнити”, – сказав співрозмовник агентства.
Він додав, що у понеділок слідчий суддя ВАКС оголосив резолютивну частину рішення, а повний текст рішення буде наданий слідству за кілька днів.
Укрінформ звернувся по коментар до пресслужби ВАКС, однак там повідомили, що суддя перебуває в іншому судовому засіданні і про це повідомлять згодом.
Як повідомлялося, 8 квітня НАБУ повідомило, що завершило досудове розслідування у справі керівниці парламентської фракцій «Батьківщина» Юлії Тимошенко, якій інкримінують пропозицію надати неправомірну вигоду народним депутатам.
Слідство встановило, що в грудні 2025 року, попри викриття НАБУ і САП фактів отримання хабарів народними депутатами, підозрювана почала домовлятися з окремими парламентаріями про систему винагород за лояльні голосування. Ішлося про сталий механізм співпраці з виплатами наперед. Народні обранці мали виконувати вказівки щодо голосування (“за” чи “проти”, утримання або ж неучасті).
14 січня 2026 року Тимошенко повідомили про підозру.
ВАКС обрав їй запобіжний захід у вигляді застави у сумі 33 млн грн. Вся сума застави була внесена.
ВАКС 21 січня арештував майно Тимошенко, але не все. Зокрема, суд відмовив у накладенні арешту на кошти на одному з рахунків Тимошенко, про яке просила сторона обвинувачення.
Окрім цього, суд ухвалив накласти арешт на деяке майно, яке належить чоловікові народної депутатки Олександру Тимошенку, а саме на автомобілі Toyota Land Cruiser 200, Audi А8 та два гаражі у Дніпрі.
16 лютого Апеляційна палата ВАКС частково скасувала рішення першої інстанції щодо арешту майна Тимошенко.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Політика
Україна має запити щодо безпекової взаємодії з Іраком і державами Африки
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна перебуває в комунікації щодо безпеки із дев’ятьма країнами.
Про це він повідомив у Телеграмі після доповіді секретаря РНБО Рустема Умєрова за підсумками першого етапу роботи з партнерами в регіоні Близького Сходу та Затоки, передає Укрінформ.
«На цьому етапі Україна перебуває в комунікації щодо безпеки із Саудівською Аравією, Еміратами, Катаром, Йорданією, Туреччиною, Сирією, Оманом, Кувейтом та Бахрейном. Маємо запити щодо взаємодії з Іраком. Сьогодні обговорили потенціал спільної роботи з державами Кавказу, а також Східної та Південно-Східної Азії. Є змістовні запити від держав Африки. Готуємо основу й для більш глибоких безпекових домовленостей у Європі – вже на цьому тижні розраховуємо досягти результатів», – зазначив Зеленський.
Він доручив Умєрову фіналізувати проєкти кількох нових безпекових угод і готувати їх до підписання.
«Важливо, що українська військова експертиза визнається, а бойовий досвід наших воїнів стає сильною частиною захисту партнерів. Кожен народ заслуговує на безпеку, і ми готові оперативно та дієво підтримувати тих, хто підтримує нашу державу й незалежність. Це стосується захисту від ударних та інших типів дронів у небі, а також вирішення безпекових завдань на морі – український досвід у Чорному морі може бути застосований і на інших глобально важливих морських шляхах», – наголосив Президент.
Як повідомлялося, минулого тижня під час спілкування з журналістами Володимир Зеленський заявив, що найближчим часом проведе переговори з європейськими партнерами про довготривалу співпрацю у питанні захисту від дронів.
Фото: ОП
Політика
Україна передала Угорщині сигнал про готовність діалогу
Україна очікує на контакт із новою владою Угорщини і готова вибудовувати добросусідські відносини.
Про це заявив журналістам міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, передає Укрінформ.
На його думку, Україна отримала “правильні європейські новини” з Угорщини, які відкривають нові можливості і дають змогу започаткувати нову добросусідську сторінку взаємної історії.
“Наші народи заслуговують на такі відносини. Ми відкриті. Ми хочемо і вже передали сигнали відповідних контактів на рівні Президента України і, відповідно, пана Мадяра. І ми готові до цього діалогу відразу, не зволікаючи вибудовувати правильні, добросусідські відносини. Ми очікуємо на цей контакт, і звичайно, ми зацікавлені. Чекаємо на реакцію угорської сторони”, – сказав глава МЗС.
За його словами, в України й Угорщини є широкий спектр питань: від прикордонної інфраструктури до взаємодії на європейському треку. Йдеться про членство України в Євросоюзі, зняття блоку Угорщини в цьому питанні, схвалення 20-го санкційного пакета ЄС щодо РФ і макрофінансового кредиту для України в 90 млрд євро. Крім того, Київ порушуватиме питання повернення коштів Ощадбанку, затриманих в Угорщині 6 березня.
“Тобто в нас дуже широкий порядок денний. І ще раз підтверджую, що Україна готова втілювати – і це наш теж інтерес – найвищі стандарти і Ради Європи, і Європейського Союзу щодо національних меншин. І ми цей сигнал також передали угорській стороні і відкриті до діалогу”, – зазначив Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, 12 квітня в Угорщині відбулися парламентські вибори, на них зафіксована рекордна явка – 77,8%.
За результатами підрахунку майже 99% голосів лідирує партія «Тиса» опозиційного політика Петера Мадяра.
Президент України Володимир Зеленський привітав Петера Мадяра і партію “Тиса” з перемогою.
-
Суспільство1 тиждень agoТраса М05 (Київ – Одеса) у ремонтах та з ускладненим рухом
-
Суспільство6 днів agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Авто1 тиждень agoКапсула часу Lamborghini Miura в українському забарвленні коштує $5 мільйонів — фото
-
Політика6 днів agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Події1 тиждень ago«Іканича» – відроджена писанка маріупольських греків
-
Політика6 днів agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Події6 днів agoФільм «2000 метрів до Андріївки» номінований на «Еммі»
-
Відбудова6 днів agoУ Полтавській громаді ще майже 40 родин отримають компенсації за пошкоджене обстрілами житло
