Connect with us

Події

«Іканича» – відроджена писанка маріупольських греків

Published

on


Українську традицію писанкарства у 2024 році внесли до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО

Окреме визнання в межах цієї номінації отримали орнаменти надазовських писанок «Іканича». Це яскравий приклад традиційного писанкарства грецької спільноти Донеччини.

ПИСАНКИ 1920-Х РОКІВ

Співробітниця Маріупольського краєзнавчого музею Наталія Арусланова розповідає, що перші згадки про писанки «Іканича» датуються кінцем ХІХ – початком ХХ століття.

Співробітниця Маріупольського краєзнавчого музею Наталія Арусланова, яка вивчала та досліджувала писанку надазовських греків «Іканича»

– У 1904 році для Історико-церковно-археологічного музею Олександрівської гімназії зібрали майже 500 писанок, що виготовили грекині в селах поблизу Маріуполя. Це поселення, які сформували надазовські греки. Писанки були особливими й мали місцеву назву – «Іканича», – каже дослідниця.

Після того як у 1920 році в Маріуполі відкрили краєзнавчий музей, до його фондів передали значну частину експонатів Олександрівської гімназії. За словами Арусланової, писанки теж надійшли до музейних фондів.

Писанки надазовських греків
Писанки надазовських греків «Іканича»

«Іканича» у перекладі з румейського діалекту мови надазовських греків означає зображення, малюнки.

– Писанкарство не було притаманне надазовським грекам. Вони мали крашанки – яйця, пофарбовані в один колір, найчастіше червоний. Після переселення з Криму греки перейняли традицію розпису писанок в українського народу й дали їм назву за сенсом: «Іканича» – розписане, розмальоване яйце, – зауважує співрозмовниця.

Картка із замальовкою, яка фіксує орнамент й колористику писанки


Картка із замальовкою, яка фіксує орнамент і колористику писанки «Іканича» (1928 р.)

Додає, що багато писанок «Іканича» було втрачено за понад сто років від заснування Маріупольського краєзнавчого музею. У ньому діяв відділ дослідження культури надазовських греків, зокрема їхніх писанок. У музейних матеріалах знайшли картки зі щільного паперу, невеличких розмірів із замальовками писанок. Вони датовані 1928 роком. На деяких картках позначено автора малюнків. Тобто музейники досліджували цю колекцію писанок уже в кінці 1920-х років і намагалися її систематизувати. Але цю роботу вони чомусь не довели до кінця: тільки частина карток ідентифікована, підписана чорнилами, а на інших – лиш орнамент.

Картки із замальовками, які фіксують орнаменти й колористику писанок
Картки із замальовками, які фіксують орнаменти й колористику писанок «Іканича» (1928 р.)

– До нашого часу збереглося 98 карток із замальовками, що фіксують орнаменти й колористику писанок грецьких поселень Малий Янісоль, Чердаклі, Богатир та інших. У фондах зберігалося й 18 писанок. Чому ми думаємо, що вони з 1920-х років? Тому що багато малюнків із карток збігалися з писанками фондового зібрання. Ці писанки старовинні – і фарби вицвіли, і малюнок нечітко проглядається. По візерунку видно, що вони зроблені за технікою воскового розпису. Виконані як справжні українські писанки, на сирих яйцях, – ділиться музейниця.

Вона нагадує, що малюнок наносять на яйце воском за допомогою писачка, який у грецькому середовищі називають «сизгич», або «кресляр». Яйце занурюють в одну фарбу, далі в іншу, темнішу, і так далі. Коли всі фарби нанесені, віск розплавляється на вогні, так на шкаралупі залишається різнобарвний малюнок. Із часом сире яйце всихає, жовток калатається. Старовинні писанки «Іканича» були виконані саме за такою технікою. До слова, з давніх-давен було відомо, що вогонь – символ очищення, а віск – вічності, адже не псується тисячоліттями.

УТРАТА ЧЕРЕЗ РОСІЙСЬКУ ОКУПАЦІЮ

За словами Арусланової, у Маріупольському краєзнавчому музеї збереглося небагато старовинних писанок, тому що заклад декілька разів змінював статус. Спершу він був міським, потім якийсь час – обласним. Після музейної реформи у 1956 році музею знову повернули статус міського, а в Донецьку сформували обласний краєзнавчий музей. До нього й передали деякі експонати з Маріупольського, зокрема 141 писанку. Під час російської окупації експонати з музею не вдалося евакуювати.

Пошкоджений росіянами Маріупольський краєзнавчий музей
Маріупольський краєзнавчий музей, який пошкодили росіяни

– Із маріупольських музеїв евакуації не було, тому що в перші дні, поки вирішувалося це питання, росіяни швидко взяли місто в облогу та відрізали. У нас був музейний комплекс, тобто до комунальної установи «Маріупольський краєзнавчий музей» належали ще дві філії: Художній музей імені Куїнджі та Музей народного побуту. Усі – на вулиці Георгіївській. Будівлі художнього та етнографічного музеїв були не дуже сильно пошкоджені, а центральна споруда – краєзнавчий музей – постраждала сильно. Саме в неї було декілька прямих влучань, сталася пожежа, були пробиті всі перекриття між поверхами, аж до підвалу. Колекції зносили в підвальне приміщення, щоб хоч якось уберегти. Більша частина експонатів, найімовірніше, була знищена, хоча точної інформації немає, – розповідає працівниця Маріупольського музею.

Додає, що вдалося зберегти оцифровані фотографії карток із маріупольськими писанками «Іканича».

ОРНАМЕНТИ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬ ПРИРОДУ КРИМУ

– Особливість писанок «Іканича» – в орнаментах. Передусім – рослинних, що нагадують великі дивні квіти. Вони схожі на вишивку надазовських греків із рослинними мотивами. Це може бути культурною пам’яттю, даністю своїй історії, що лине з Кримського півострова, як відображення пишної природи Криму. Є й унікальний елемент: ланцюжки з невеликих овалів, що наче оперізують писанку, – інколи вертикально, інколи горизонтально. Ці елементи можуть часто траплятися, що не притаманно іншим регіонам, а відрізняє від інших саме маріупольську писанку, – розповідає Арусланова.

Додає, що також збереглося декілька писанок «Іканича» з малюнком, схожим на дерево життя: «Є стовбур, промальований ланцюжками з овалів, верхівка, нові паростки».

Музейниця зауважує, що ці писанки не дуже різнобарвні, адже в ті часи не було багато рослинних фарб. Найчастіше використовували чорний, червоний кольори, інколи жовтий. Є писанки, де чорне тло має білі контури і, наприклад, жовті або червоні елементи малюнка.

Контур ланцюжка промальовується по поверхні білого яйця, ця частина залишається нерозфарбованою.

НОВЕ ЖИТТЯ ПИСАНОК «ІКАНИЧА»

Наталія Арусланова каже, що писанкарство надазовських греків за радянських часів було втрачено: «Усе національне тоді викорінювали, у СРСР писанки робили і зберігали таємно. У Маріуполі і ближніх селах цю традицію теж втратили. Тому тепер важливо відроджувати цей елемент нематеріальної культурної спадщини».

Заслужена майстриня народної творчості України, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України Зоя Сташук
Заслужена майстриня народної творчості України, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України Зоя Сташук

Музейниця додає, що писанкарка, заслужена майстриня народної творчості України, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України Зоя Сташук, яка родом із Макіївки, відтворила понад 100 писанок «Іканича» за оцифрованими фотографіями. Пані Зоя працювала над цим півтора місяця. Писала за сучасною технологією, на видутому яйці. Використовувала анілінові барвники, що добре зберігаються.

За словами Арусланової, цей проєкт Сташук вдалося реалізувати завдяки підтримці Донецького обласного навчально-методичного центру культури, команді Маріупольського краєзнавчого музею.

У Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» у Києві в квітні 2025 року відкрили виставку «Іканича: маріупольська писанка». Експозиція подорожує Україною, була представлена в Чернівцях, Одесі, Черкасах, також є намір експонувати за кордоном.

Зоя Сташук проводить майстер-клас (розпис писанки
Зоя Сташук проводить майстер-клас (розпис писанки «Іканича»)

– У Києві на базі нашої виставки Зоя Сташук провела декілька майстер-класів. І тепер інші писанкарки знають про особливості нашого орнаменту й зможуть його відтворити. У 2024 році у Києві, Чернівцях, Дніпрі до Великодня від нашого музею для маріупольців-переселенців організували серію майстер-класів, – додає Арусланова.

Дослідниця наголошує, що виготовлення писанок «Іканича» завжди підтримує товариство надазовських греків: «Для них це важлива тема, бо відтворена колекція втрачених маріупольських писанок “Іканича” презентує культуру надазовських греків, які у XVIII столітті переселилися з Криму до Маріуполя й довколишніх сіл. Це розкриває багатство та унікальність їхньої культури, підтверджує асиміляцію культур і злиття грецького та українського народів».

Довідково. У 2008 році Україна ратифікувала ст.12 Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини.

Укрінформ веде власне дослідження нашого спільного надбання – об’єктів Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Першими, ще у 2012 році, до нього були внесені такі традиційні ремесла, як створення косівської мальованої керамікикролевецьке переборне ткацтвоопішнянська кераміка та петриківський розпис. Відтоді до них додалися притаманні різним регіонам нашої країни обряди, пісні й танці, музичні інструменти, страви й напої, звичаї святкувань і поминань… Національний перелік постійно поповнюється.

Збереження культурної спадщини дуже важливе, особливо тепер, коли території її поширення подекуди окупували російські війська, а носії змушені шукати прихистку в інших регіонах чи за кордоном.

Олена Колгушева

Фото надав Маріупольський краєзнавчий музей



Джерело

Події

У Києві відкрили виставку до 100-річчя трагічної загибелі Симона Петлюри

Published

on


У столиці представили масштабний виставковий проєкт “Шлях героїв. Пам’яті Симона Петлюри” з унікальними артефактами доби Української Народної Республіки.

Виставку відкрили у Національному музеї історії України, повідомляє Укрінформ.

Виставку приурочено до 100-х роковин трагічної загибелі видатного українського державного, військового й політичного діяча, очільника Директорії УНР та головного отамана Армії УНР Симона Петлюри.

На виставці можна побачити понад 200 артефактів, які ілюструють перебіг визвольних змагань першої чверті 20 століття. Більшість експонатів представлено в незалежній Україні вперше.

«Сьогодні як ніколи актуально представляти і показувати виставкові проєкти, які відкривають ту правду, що була прихована багато років. Ця виставка є важливою для осмислення факторів та обставин, які призвели сто років тому до цієї трагедії. Проєкт також є вкрай актуальним з огляду на те, що вчора Росія здійснила варварський наступ на нашу культурну спадщину, на наші музейні інституції», – сказала генеральна директорка Національного музею історії України Олена Земляна.

Експозиція сформована з експонатів колекції Військово-історичного музею та архіву Української вільної академії наук (УВАН) у Канаді. Українська еміграція десятиліттями зберігала їх для того, щоб передати Україні після відновлення незалежності. Відповідно до «Заповіту» засновників Військового музею колекція надійшла до Національного музею історії України.

«За заповітом їх мали передати, коли Україна стане дійсно незалежною. Я вважаю, зараз, у 2026 році, ми можемо вже сказати, що здобули цю незалежність – ми стали суб’єктом на міжнародній арені, а весь світ знає, хто такі українці і де знаходиться Україна. Це надважливо», – зазначив голова правління фундації Пилипа Орлика Артем Миколайчук.

За підтримки фундації було обладнано спеціальний виставковий простір та створено виставку «Шлях героїв. Пам’яті Симона Петлюри», що діятиме в музеї на постійній основі.

На виставці представлено особисті речі видатних військових і політичних діячів доби Української революції 1917–1921 років, зокрема друкарська машинка «Корона», що належала Симону Петлюрі, старшинський багнет генерал-хорунжого Армії УНР Володимира Сальського, деталі одностроїв лідерів ОУН Євгена Коновальця та Андрія Мельника.

«Пишаємося нашою історією й цими людьми, їхніми здобутками, прагненнями та їхньою боротьбою. Дякуємо людям, які зберегли ці сакральні речі для наступних поколінь. У свою чергу СБУ, інші Сили безпеки та оборони докладатимуть максимум зусиль, щоб бути достойними їхньої пам’яті та боротьби. Ми будемо проводити операції, бити ворога, випалювати його з нашої землі, здобуваючи очікувану перемогу», – пообіцяв очільник Служби безпеки України Євген Хмара.

Читайте також: Лідеру ОУН Мельнику посмертно присвоїли звання почесного громадянина Івано-Франківська

Особливе місце в експозиції посідають бойові знамена Армії УНР, як-от прапор штандарт 2-го Уманського полку Кінних Запорожців «На смерть за Україну», а також військові нагороди, стрілецькі поштівки, оригінальні світлини Армії УНР тощо.

«Більшість наших цінностей десь розкидана по світу, особливо багато вкрадено нашими ворогами, і ми ще, можливо, колись повернемо це і з Москви, і з Петербурга. Але те, що повертається з інших країн світу, це також для нас дуже важливо і, власне, доповнює ту велику українську історію, той героїчний шлях», – зазначив директор Дипломатичної академії України Ігор Осташ.

Нині українці відстоюють свою незалежність у збройній боротьбі з тим же ворогом, що й 100 років тому. Виставка «Шлях героїв. Пам’яті Симона Петлюри» демонструє тяглість цієї боротьби та має глибоке символічне значення для спадкоємців справи Симона Петлюри та інших борців за незалежність України.

«Такі моменти пам’яті й заходи надзвичайно важливі для нашої країни й людей – щоб ми пам’ятали, що ці воїни, які були закатовані радянськими негідниками, виконували задачі, щоб наша Україна була сильна, незалежна і процвітаюча. Задача сьогоднішніх Сил оборони – продовжити їхню роботу та завершити їхню справу», – наголосив командувач Національної гвардії Олександр Півненко.

Національний банк випустив і представив на виставці пам’ятну монету із серії «Видатні особистості України» до 100-річчя дня пам’яті Симона Петлюри.

«На монеті немає жодного випадкового елементу. Ви побачите тут гілку, яка прикрашала френч Симона Петлюри, шеврон нарукавний, а саме він запровадив в українській армії шеврони як частину однострою. Ви побачите тут символіку УНР, тяглість тих історичних подій. Сьогодення також закарбоване в цій монеті, як і пам’ять про Симона Петлюру. Для мене честь сьогодні подарувати перший екземпляр цієї монети для експонування в музеї», – сказав голова Національного банку України Андрій Пишний.

Тим часом в Інституті національної пам’яті виступають за повернення останків Симона Петлюри в Україну та встановлення йому пам’ятника у Києві.







У Києві відкрили виставку до 100-річчя трагічної загибелі Симона Петлюри / Фото: Геннадій Мінченко. Укрінформ

1 / 10

«Петлюра має бути повернутий в Україну. Ми маємо повернути їх усіх. І в сто років від дня вбивства Петлюри є два пункти, які має виконати держава, – перевірити слідство, яке було навколо Петлюри після його вбивства. А друге – у Києві й досі немає пам’ятника Петлюрі», – звернув увагу директор Інститут національної пам’яті України Олександр Алфьоров.

До загального огляду виставка “Шлях героїв. Пам’яті Симона Петлюри” відкривається 26 травня.

Як повідомляв Укрінформ, у травні в Україні тривають заходи до 100-х роковин трагічної загибелі Симона Петлюри, лідера Української революції 1917-1921 років.

Симона Петлюру було вбито 25 травня 1926 року в еміграції у Парижі, як вважають, радянським агентом.



Джерело

Continue Reading

Події

У Хмельницькому пройде перший фестиваль ветеранських театрів

Published

on


У Хмельницькому 29-31 травня пройде перший фестиваль ветеранських театрів «Veteran Art Festival».

Про це повідомляє Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Старицького, передає Укрінформ.

«29-31 травня Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Старицького стане головною сценою для першого фестивалю ветеранських театрів. Фестиваль має на меті підтримку творчої самореалізації ветеранів, розвиток ветеранського театрального руху в Україні та створення відкритого культурного простору для діалогу між суспільством і ветеранською спільнотою», – ідеться у повідомленні.

У межах фестивалю 29 травня відбудеться показ театрального колажу «НАСскрізь».

30 травня будуть показані вистава-проєкт «А й правда, крилатим ґрунту не треба…» від Вінницького обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Садовського, драматична хроніка надії «У пошуках Афіни» Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка та документальна вистава «Я не покинув Україну» Рівненського академічного українського музично-драматичного театру.

Читайте також: У Києві відбулася прем’єра вистави про театр «Березіль» і Леся Курбаса

31 травня театр «TeatrONE» покаже виставу-стендап «Боятися немає сенсу», Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. т Шевченка та ветеранська спільнота «Серцевір» запрошують на трагікомедію «Синки», а Театр ветеранів готує звукову медитацію «Раздуплісь, галава».

Як повідомляв Укрінформ, в Одесі до Дня слов’янської писемності провели фестиваль болгарської культури.

Фото: Wikipedia/Bogdan02



Джерело

Continue Reading

Події

Україна закликала держави-члени ЮНЕСКО задіяти всі міжнародні інструменти, щоб примусити РФ зупинити терор

Published

on



Як передає Укрінформ, відповідний коментар оприлюднений на сторінці Міністерства закордонних справ України у Фейсбуці.

“Національна комісія України у справах ЮНЕСКО висловлює рішучий протест та категорично засуджує черговий масований ракетно-дроновий удар Російської Федерації по Києву в ніч проти 24 травня 2026 року. Цей спланований акт терору був спрямований проти історичного та культурного ядра української столиці”, – заявили в МЗС.

Російська Федерація систематично веде війну не лише проти українського народу, але й проти української культури, історичної пам’яті та світової культурної спадщини, підкреслили у відомстві.

Як заявили в МЗС, Росія свідомо намагається стерти українську ідентичність, підтвердженням чого є суттєві руйнування та пошкодження провідних інституцій культури, науки та освіти, зокрема:

– Національного художнього музею України;

– Українського дому;

– Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України та його унікальних книгосховищ;

– Київської опери (Київського муніципального академічного театру опери та балету);

– Національної музичної академії України;

– Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби КНУ ім. Т. Шевченка;

– Національної філармонії України;

– Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого;

– Малої опери в Києві.

Читайте також: У Києві через масовану атаку пошкоджений Інститут літератури НАН України

“Абсолютним проявом варварства, що переходить межу людської моралі, став руйнівний удар по Національному музею “Чорнобиль”. Російські терористи знищили безцінні історичні свідчення та артефакти найбільшої техногенної катастрофи XX століття всього за місяць після того, як музей було модернізовано до 40-х роковин трагедії”, – заявили в МЗС.

Як підкреслили у відомстві, “особливий цинізм цього злочину полягає в тому, що Росія здійснила його невдовзі після ухвалення у квітні 2026 року рішення 224-ї сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО “40 років Чорнобильської катастрофи: вшанування та винесені уроки”. Держава-терорист вкотре відкрито продемонструвала світові свою зневагу до міжнародного права, людської пам’яті та світових інституцій”.

Станом на 24 травня 2026 року, поінформували в МЗС, Росія вже знищила або пошкодила 1 783 об’єкти культурної спадщини і 2 540 об’єктів культурної інфраструктури по всій Україні.

“Це не супутні втрати війни – це свідома, системна державна політика РФ, яка має всі ознаки культурного геноциду українського народу, – підкреслили в МЗС.

“Ми закликаємо Генерального директора ЮНЕСКО, її відповідні органи та держави-члени Організації негайно задіяти всі наявні міжнародні інструменти, жорсткі механізми та процедури для примусу РФ до зупинення терору. Держава, яка нищить світову спадщину, не має права перебувати у цивілізованих міжнародних інституціях. Як свідчить історія, політика умиротворення агресорів лише заохочує їх до нових злочинів, зокрема проти культури”, – заявили у відомстві.

У МЗС закликали ЮНЕСКО:

– надати публічну та принципову оцінку російській атаці на Київ і ніч на 24 травня 2026 року та її наслідкам для культурної, освітньої і наукової сфери України;

– сприяти фіксації та документуванню пошкоджень культурних і освітніх об’єктів;

– посилити міжнародні механізми захисту української культурної спадщини та підтримки постраждалих установ;

– розглянути питання посилення відповідальності Російської Федерації за систематичне знищення культурної спадщини України, що має ознаки воєнних злочинів.

Читайте також: Близько 40% експонатів музею «Чорнобиль» безповоротно втрачені через російську атакуМВС

“Росія буде притягнута до відповідальності, а всі воєнні злочинці – від замовників у Кремлі до виконавців на місцях – понесуть суворе покарання за замах на українську та світову культуру”, – заявили в МЗС.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок масованої російської атаки уночі 24 травня пошкоджень зазнали сім провідних культурних інституцій, а також приміщення Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка Національної академії наук України і корпус Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Крім того, зазнала пошкоджень низка історичних будівель і пам’яток архітектури Києва.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.