Війна
Пам’яті Героя України, старшого майстер-сержанта Максима Стрижака
17 років життя віддав захисту кордонів Батьківщини
Максим народився у Харкові 24 лютого 1982 року. Строкова служба в армії визначила його подальший життєвий вибір. Юнак усвідомив, що вже не уявляє себе без армії, без згуртованого воїнського братства. У 2005 році підписав перший контракт і пішов служити у Чернігівський прикордонний загін.
З 2014 року Максим брав участь в АТО/ООС на сході України, де прикордонники забезпечували контроль за переміщенням людей та вантажів через лінію розмежування, брали участь у гуманітарних місіях.

У 2017 році його перевели у відділ прикордонної служби ВПС «Золоте» 3-го прикордонного загону імені Героя України Євгенія Пікуса, що на Луганщині. Місто Золоте розташовувалося на лінії розмежування з так званою «ЛНР». Тоді це був Старобільський прикордонний загін, який згодом перейменували на Лисичанський. Там Максим три роки був безпосереднім учасником активних бойових дій у Луганській області, охороняв державний кордон з Російською Федерацією.

У Золотому він зустрів свою майбутню дружину Анастасію.
«Познайомилися ми в магазині, в якому тоді працювала моя подруга, а тепер – кума. Одного дня, зайшовши до неї, я побачила Максима. Хлопець мені відразу сподобався. Ми розговорилися, а потім почали спілкуватися у Фейсбуці. Згодом зустрілися і через невеликий проміжок часу стали жити разом. А 22 лютого 2022 року, якраз у переддень Великої війни, ми зареєстрували шлюб у Попасній, а потім, повернувшись у Золоте, відгуляли весілля. Воно було досить скромним, чисто сімейним. Того ж дня Максиму зателефонували зі служби й наказали прибути з речами. Приїхавши в загін, чоловік поінформував командування, що прибув прямо зі свого весілля, і йому дозволили пробути вдома ще один день», – згадує дівчина.

Велику війну в ніч з 23 на 24 лютого 2022 року Максим зустрів на місці служби. Кілька днів прикордонники ще пробули в Золотому, а далі їх передислокували в Дніпро. Згодом надійшов новий наказ – їхати в Кремінну на Луганщині, де Максим із побратимами кілька днів вели жорстокі бої, обороняючи місто. Пізніше загін брав участь у боях в районі Новокраснянки та селища Житлівка. 9 березня ворог перейшов у наступ і зайшов до населеного пункту Житлівка Сєвєродонецького району. Максим разом із побратимами вступив у запеклий бій, під час якого було знищено два ворожі БМП-2, вантажівку «Урал» та близько сотні військовослужбовців противника. Атаку вдалося зупинити. Але 18 квітня Кремінна опинилася у ворожих руках. Після окупації міста прикордонники кілька днів захищали Сіверськ.

22 квітня Максим отримав перше поранення, повертаючись із двома побратимами з бойового завдання в Ямполі. Поряд із машиною, на якій вони поверталися, пролетів керований фугас, і в одного бійця здетонувала граната. Хлопець загинув, а Максима з побратимом поранило. Спочатку їх евакуювали через стабілізаційні пункти Бахмута та Краматорська в Дніпро, а звідти – у столичний госпіталь прикордонної служби України. Реабілітацію захисник проходив у Нововолинську. Туди ж переїхала й Анастасія з дітьми після окупації Золотого.

«Йому дуже сподобалися як шахтарське місто, так і сама Волинь. А я почувалася дуже щасливою, адже поруч були діти та коханий чоловік. З нами він пробув десь близько місяця», – розповідає дівчина.
Після реабілітації чоловік повернувся на нові позиції під Святогірськ. Потім був Слов’янськ, після якого прикордонний загін вивели на ротацію в райцентр Павловичі Львівської області. Звідти Максим приїжджав до родини в Нововолинськ.

Через місяць його направили на Житомирщину – в Овруцький район, на кордон з Білоруссю. Після двох місяців служби прикордонник прибув на Донеччину для оборони Бахмута.
«Як згодом розповідав чоловік, те, що там тоді відбувалося, неможливо було передати словами. Провоювавши кілька років і побувавши в багатьох нестандартних ситуаціях, нічого подібного він ще не бачив. Горіли машини і люди, а випалена чорна земля здригалася від вибухів та вогню, піднімаючи вгору залізо й пошматовані рештки людських тіл…», – згадує Анастасія.

6 січня 2023 року ворог під прикриттям артилерії намагався захопити взводні опорні пункти поблизу населеного пункту Підгородне. Максим разом із побратимами прийняв бій, у ході якого було ліквідовано 19 російських загарбників. У тому бою він отримав друге поранення: у нього влучила куля снайпера. Побратими змогли винести його з бою й евакуювати в госпіталь у Краматорську.
«Я завжди була там, де в той чи інший час перебував чоловік, починаючи з Дніпра і Києва. Коли з’являлась можливість побачити його, мене вже ніхто і ніщо не могли зупинити. День 11 січня був останнім, коли я бачила Максима живим, бо вже 13 його виписали з госпіталю й він повернувся в Бахмут. І вже того ж вечора був на позиціях. Наступного дня зв’язку з ним уже не було, а 15 січня близько 9 вечора я дізналась, що Максим загинув», – розповідає Анастасія.
15 січня 2023 року старший майстер-сержант Максим Стрижак разом із побратимами-прикордонниками давав відсіч ворогу. Бійці його відділення ліквідували 12 та поранили 17 росіян. Але сам Максим внаслідок розриву міни отримав поранення, несумісні з життям. Герою було 40 років.
Поховали захисника на Алеї Героїв у Нововолинську. У нього залишилися дружина, двоє дітей, брат і сестра.

«Максим був на реабілітації після отриманих поранень, ми приїхали у Нововолинськ і нам припало до душі це місто – вирішили в ньому оселитися. Чоловік планував після закінчення війни купити тут квартиру і спокійно жити», – поділилася спогадами дружина.
За життя боєць мав медалі ДПСУ «10 років сумлінної служби» та «Учасник бойових дій», відзнаку Президента України «За участь в антитерористичній операції». 15 лютого 2023 року старший майстер-сержант Максим Стрижак був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ-го ступеня (посмертно). А 23 серпня того ж року йому посмертно було присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота зірка».
Шана Герою!
Тетяна Тиндик
Фото: ДПСУ, Волинська служба новин
За матеріалами: Волинська служба новин, Велика енциклопедія України, Книга пам’яті органів системи МВС
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Війна
Сили оборони уразили пункти управління та склади росіян на окупованих територіях
Сили оборони України в ніч на 16 травня уразили пункти управління, склади та інші військові об’єкти російських загарбників на тимчасово захоплених територіях Донецької, Луганської та Запорізької областей.
Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє у Фейсбуці.
Вчора та у ніч на 16 травня 2026 року підрозділи Сил оборони України завдали уражень по низці важливих об’єктів російських загарбників.
Зокрема були уражені пункти управління ворога у районі Покровська, пункт управління БПЛА у Графському та ангар з військовою технікою росіян у Селидовому Донецької області.
Крім того, завдано ураження по складу матеріально-технічних засобів російських військ у Бараниківці на Луганщині та ремонтному підрозділу ворога у Привіллі Херсонської області.
Також українські воїни завдали уражень по зосередженнях живої сили загарбників у Шахтарську, Михайлівці, Ялті, Селидовому на Донеччині, у Любимівці Запорізької області і ще у районах низки інших населених пунктів.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що українські оборонці впродовж тижня уразили низку об’єктів у тилу росіян, при цьому були удари по об’єктах, що розташовані майже за 1000 км від лінії бойового зіткнення.
Війна
Росіяни використовують магістральний газопровід для перекидання штурмових груп на півдні
Російські війська у південній операційній зоні використовують магістральний газопровід для переміщення штурмових груп у тил Сил оборони України, частина окупантів після виходу з труби здається в полон.
Про це в коментарі Укрінформу повідомив речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин.
За його словами, українські військові давно знали про наміри росіян використовувати газопровід для логістики та інфільтрації диверсійних груп. Російські штурмовики проходили тренування на спеціально облаштованих полігонах на тимчасово окупованих територіях.
«Це ціла система і контрольована інфраструктура з елементами логістики, укриттів і навіть внутрішнього зв’язку», – зазначив речник.
За його словами, всередині газопроводу росіяни облаштували пости, телефонний зв’язок, підкопи та обхідні тунелі у пошкоджених місцях. Вхід до труби розташований на території, контрольованій РФ, а виходи – поблизу позицій Сил оборони України.
Волошин зазначив, що завданням таких ворожих груп є проникнення вглиб української оборони, проведення диверсій та захоплення окремих об’єктів. Водночас частина російських військових після виходу з газопроводу добровільно здається в полон українським захисникам, поінформував він.
Як повідомляв Укрінформ, у квітні бійці 71-ї окремої аеромобільної бригади 8-го корпусу Десантно-Штурмових військ Збройних Сил України знищили 29 російських загарбників, які по газовій трубі намагалися інфільтруватися в тил українських позицій у Сумській області.
Фото надане речником Сил оборони «Півдня» Владиславом Волошиним
Війна
ППО знешкодила 269 із 294 безпілотників, якими росіяни з вечора атакували Україну
Сили протиповітряної оборони знешкодили 269 із 294 безпілотників, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 15 травня.
Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомили у Телеграмі.
З 18:00 15 травня ворог атакував 294 ударними БПЛА типу Shahed (в т.ч. реактивними), “Гербера”, “Італмас” і дронами-імітаторами типу “Пародія” із напрямків: Орел, Курськ, Брянськ, Міллєрово, Шаталово, Приморсько-Ахтарськ (Російська Федерація), а також Чауда і Гвардійське (тимчасово окупований Крим).
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
“За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряна оборона збила або подавила 269 ворожих БПЛА типу Shahed, “Гербера”, “Італмас”, дрони-імітатори типу “Пародія” на півночі, півдні, у центрі та на сході країни”, – наголосили в Повітряних силах.
Зафіксоване влучання 20 ударних БПЛА на 15 локаціях, а також падіння уламків на 9 локаціях.
В Повітряних силах попередили, що атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих безпілотників.
Як повідомляв Укрінформ, російські війська вночі 16 травня масовано атакували південь Одеської області ударними безпілотниками, внаслідок чого зазнала пошкоджень житлова та портова інфраструктура, є постраждалі.
-
Події1 тиждень agoNetflix і Українська кіноакадемія оголосили проєкти, що отримають гранти на розробку сценарію
-
Суспільство6 днів agoВ Україні щороку фіксують десятки випадків хантавірусу
-
Одеса7 днів agoАтака на Чорноморськ на Одещині: загинула мати двох дітей
-
Події1 тиждень agoВ Івано-Франківську відкрився книжковий фестиваль «Слово»
-
Події6 днів agoМер Парижа опановував петриківський розпис на українському стенді до Дня Європи
-
Війна1 тиждень agoМасований обстріл України — чи можуть ЗС РФ атакували Україну 9 травня — МВС
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoУ Харкові за рік відновили 150 значно пошкоджених багатоквартирних будинків
