Війна
Пам’яті пілота-винищувача Тараса Редькіна (позивний «Тарасик»)
Відвів підбитий літак від села на Миколаївщині, зберігши десятки життів
Тарас Редькін народився 2 жовтня 1996 року в Харкові. Дев’ять років займався вітрильним спортом, входив до резервного складу збірної України в цій дисципліні. А ще завдяки батькові, який працював на Харківському авіаційному заводі й часто брав сина з собою на роботу, Тарас любив небо й літаки.
Хлопець не тільки знав зсередини особливості авіаційного виробництва, а ще дуже багато спілкувався з льотчиками – цивільними і військовими. І він зробив свій вибір: після закінчення школи вступив до Харківського національного університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба на спеціальність «Льотна експлуатація та бойове застосування літаків».

За роки навчання в університеті Тарас Редькін опанував декілька типів літаків: ХАЗ-30, Л-39 та МіГ-29, мав понад 200 годин нальоту. Після закінчення навчання у 2019 році почав службу в бригаді тактичної авіації Повітряних Сил ЗСУ. Молодий офіцер обожнював польоти, тому весь час намагався вдосконалюватись у своїй спеціальності, завжди був напоготові виконувати поставлені бойові завдання. На літаку МіГ-29 здійснив понад 350 вильотів.

На початок повномасштабної війни офіцер обіймав посаду заступника командира ескадрильї – штурмана 204 Севастопольської бригади тактичної авіації. З перших днів Великої війни обороняв українське небо. Його роботою було перехоплення та знищення крилатих ракет, забезпечення бойових дій штурмової та бомбардувальної авіації, завдання авіаційних ударів по засобам ППО противника. А це – постійний ризик. З бойових вильотів пілота чекала кохана дружина Катерина. Вона пригадує, що до війни вони не раз обговорювали із Тарасом усе, що може статися, про катапультування – теж. У ніч із 23 на 24 лютого льотчик-винищувач Тарас Редькін заступив на чергування.

«Ніколи не забуду ту ніч. (…) Вже після 3-ї подзвонили колеги: «Збирайся! Тривога! Бойова!» В ту ніч Тарас разом із іншими льотчиками вивели техніку з-під ворожого удару, передислокувались. З того часу побути разом хоч кілька годин стало справжньою розкішшю. …Він завжди стримано без особливих подробиць розповідав про бойову роботу. Лиш з часом ділився, що його не раз брали на приціл, що аеродроми потрапляли під ракетні удари», – згадує дружина.

У травні 2022 року Тарас зробив Катерині пропозицію, вони запланували, що рівно за рік, у 2023-му, обвінчаються, запросять батьків та друзів. «Уже 18 травня ми придбали обручки, та розписатись все не виходило через проблеми із документами, паспорт залишився на аеродромі у машині, на жаль, вже покійного товариша. Тож розпис довелося відтермінувати. Та прикро не те, а що на розписі був лише тато Тараса, оскільки мама із братом – за кордоном, а мої батьки – із Миколаївщини. Ви навіть не уявляєте, як ми чекали ротації, що ось-ось мала бути. Приготували подарунки, мама Тараса відправила йому посилку. Так хотілось хоча б невеличкого свята», – згадує Катерина Редькіна.


За два місяці до трагедії, 14 липня, пара одружилася. Катерина – теж військовослужбовиця, дешифрувальниця польотів. Обидва були у військовій формі. Попри завантаженість бойовою роботою, Тарас намагався якомога більше часу приділяти дружині.


Подарунок планували зробити і колеги: хотіли придбати і укомплектувати пілоту сучасну розгрузку. «Мали таку «ідею фікс» та, на жаль, так і не встигли її реалізувати. Не вкладається в голові, що ще 10 вересня ми разом із Тарасом сиділи в мене вдома, 11-го востаннє бачились на оперативному аеродромі, звідки розлетілись за різними напрямками. Після ротації планували разом повертатись додому. На жаль, повернулись без Тараса», – згадує побратим Вадим KARAYA Ворошилов.

І Катерина, і колеги Тараса розповіли, як він мріяв про F-16, поглиблено вивчав англійську мову. «Ніколи не міг сидіти на місці без діла, кожну хвилину хотів здобувати перемогу… В одній людині було все: якості, які можна перелічувати безкінечно. Вірний чоловік і справжній офіцер! Теперішнє майбутнє майбутнього», – говорить дружина Катерина.
25 вересня 2022 року майор Тарас Редькін вилетів на виконання бойового завдання неподалік від лінії бойового зіткнення. Побратими пригадують, що того дня він виконував чергове завдання – знищення ворожої ППО самонавідними протирадіолокаційними ракетами AGM-88 HARM. Завдання було небезпечне, оскільки льотчик мав виявити (засвітити) себе для ворожих комплексів ППО і тільки після цього виконати по них пуски ракет. Тарас успішно відпрацював по наземних цілях, а коли вже розвертав свій МіГ-29, щоб повертатися на аеродром, побачив пуск ворожої ракети у свій літак. Це сталося поблизу села Володимирівка Баштанського району Миколаївської області. Пілот ще міг врятуватися, катапультувавшись. В останні миті життя Тарас діяв швидко. Він відвів підбиту машину далі від села, бо знав: літак може впасти буквально на голови людям, вибухнути, спричинити пожежі, зруйнувати будинки…

«У це справді неможливо було повірити, – говорить Катерина. – Напередодні ми розмовляли, а потім, як завжди, ще й переписувалися. Пізно ввечері о 22:31 Тарас написав мені: «Люблю». Я відповіла: «Дуже» – і повідомлення було прочитане».
«Він був дійсно талановитим льотчиком, одним із найкращих. Тарас 2019-го року випуску, а давав фору значно досвідченішим пілотам… Він, як і зазвичай, результативно відпрацював по наземних цілях, вже розвертався. «Бачу пуски по мені», – встиг сказати в ефірі. Це було близько 4-ї ранку. Більше на зв’язок не виходив. Ми до останнього сподівались, що Тарас встиг катапультуватись, чекали, що вийде на зв’язок. На орієнтовне місце падіння літака одразу виїхала пошуково-рятувальна команда. На жаль… Колосальна втрата», – згадує його колега KARAYA.

1 жовтня Тараса Редькіна поховали у рідному Харкові, наступного дня йому мало б виповнитися 26 років… У нього залишилися батьки, брат і дружина.
За життя офіцер був нагороджений медаллю «За військову службу Україні», нагрудними знаками «Знак пошани», «За зразкову службу».

7 листопада 2022 року Указом Президента України майор Тарас Редькін був удостоєний ордена Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
23 серпня 2023 року в Харкові пам’ять про захисника вшанували відкриттям меморіальної дошки в його рідній школі (нині це ліцей №142 Харківської міської ради). Також у Київському районі Харкова названо його ім’ям вулицю.

Вічна пам’ять Герою!
Фото з відкритих джерел
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Війна
Данія передає Україні 15 000 далекобійних артилерійських боєприпасів
Україна отримає від Данії додаткові 15 тисяч далекобійних артилерійських пострілів, частина з них уже прибула.
Про це міністр оборони України Михайло Федоров повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Глава оборонного відомства наголосив, що його команда постійно працює над тим, щоб збільшувати обсяги та якість міжнародної допомоги Україні. Увагу зосереджують на рішеннях, які дають найбільший результат на полі бою.
«Для нас є три незмінні пріоритети: ППО, далекобійна артилерія та українські дрони. Саме на цих напрямах концентруємо зусилля й працюємо над тим, щоб кошти партнерів спрямовували максимально ефективно. Боремося за кожен долар міжнародної підтримки», – зазначив Федоров.
Партнерство з Данією, за його словами, є одним із прикладів такого підходу: партнерам запропонували переглянути частину вже запланованої підтримки й переорієнтувати ресурси з короткодальної артилерії на далекобійні рішення.
«Данія оперативно відреагувала на цей запит. У результаті Сили оборони отримають додаткові 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Частина з них уже прибула в Україну», – поінформував міністр.
Він підкреслив: далекобійні боєприпаси на сьогодні є одним із ключових запитів фронту. В умовах постійного розширення дронової кілзони вони дають змогу ефективніше уражати ворога, його логістику та командні пункти, водночас зменшуючи ризики для українських військових.
Федоров подякував Данії за довіру, швидку комунікацію й готовність адаптувати підтримку до реальних потреб фронту. Саме такі рішення, зауважив міністр, дають змогу швидко посилювати спроможності Сил оборони там, де це потрібно найбільше.
Як повідомляв Укрінформ, минулого тижня Федоров у Брюсселі провів зустрічі з представниками ЄС щодо підтримки ключових оборонних потреб України.
Фото: Міноборони
Війна
Росія перекидає системи ППО до Москви та Керченського мосту через українські удари
Українська розвідка отримала внутрішні документи РФ, згідно з якими Росія перекидає системи протиповітряної оборони з регіонів до Москви та Керченського мосту, послаблюючи захист інших напрямків на своїй території й тимчасово окупованих територіях України.
Про це глава держави повідомив у Телеграмі за результатами доповіді керівника ГУР Олега Іващенка, передає Укрінформ.
“Розвідка здобула внутрішні російські документи з реальною оцінкою наслідків українських далекобійних санкцій. Зафіксовані й заходи реагування російського керівництва на ситуацію, що склалася. Одним із таких заходів є переміщення систем ППО з російських регіонів у Москву та до Керченського мосту. Фактично саме ці два периметри росіяни отримали команди захищати за рахунок послаблення інших напрямків на своїй території та на тимчасово окупованій території України. Зробимо висновки”, — написав він.
Зеленський додав, що окрема доповідь стосувалася стану російського ракетного виробництва й стратегічної воєнної авіації.
“Готуємо нові наші цілком справедливі кроки у відповідь на затягування Росією війни та удари по території України. Важливо, щоб до якнайбільшої кількості росіян дійшло розуміння, що війну затягує саме відмова російського керівництва від дипломатії. Україна надала змістовні дипломатичні пропозиції. Дякую всім, хто захищає нашу державу і людей!” — йдеться в дописі.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч проти 18 червня Сили оборони вдруге за тиждень уразили Московський НПЗ. Генштаб заявляв про влучання та масштабну пожежу на території підприємства. Ішлося щонайменше про п’ять точок горіння. Попередньо було встановлено, що горять комбінована установка переробки нафти й установки вторинної переробки, а також резервуарний парк.
Reuters із посиланням на галузеві джерела повідомляло, що внаслідок нової дронової атаки на Московський НПЗ пошкоджена друга основна перегонна установка.
Московський НПЗ припинив переробку нафти на невизначений термін.
Фото: ОП
Війна
Командувач Сил безпілотних систем підтвердив ураження головної електропідстанції Севастополя
Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт “Мадяр” Бровді підтвердив ураження головної електропідстанції тимчасово окупованого росіянами Севастополя.
Як передає Укрінформ, про це він повідомив у Фейсбуці.
“Втомилася вночі 24 червня головна електропідстанція Севастополя, що розподіляє генерацію Балаклавської ТЕС (ПС 330/220/110/35кВ “Севастополь”)”, – зазначив Бровді.
За його словами, “працювали “Птахи” 1 ОЦ Сил безпілотних систем за координації новоствореного Центру глибинного ураження СБС”.
Також протягом ночі 24 червня “Птахи” СБС результативно відпрацювали 48 оперативних та планових військових цілей у оперативній глибині росіян на тимчасово захоплених територіях на півдні, підкреслив Бровді.
Як повідомляв Укрінформ, у Севастополі після атаки уночі 24 червня зафіксували пожежу на електропідстанції, місто залишилось без світла.
-
Війна1 тиждень agoУ травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані 1099 російських загарбників
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Відбудова1 тиждень agoукраїнський бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Політика1 тиждень agoАрбітраж підтвердив права України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Події1 тиждень agoУ Раді пропонують доповнити склад злочину геноциду культурною складовою
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
