Прийняття крижаного душу може здатися суцільним мазохізмом, проте дослідження показують, що є й переваги. Під час серії експериментів вчені прагнули дослідити вплив холодного душу на людей і виявили щось незвичайне, пише Science Alert.

Зазначимо, що експерименти були проведені під керівництвом психологині Олени Глазер із Базельського університету в рамках більш масштабного дослідження, присвяченого психологічним чинникам, які впливають на готовність людини впроваджувати у своє життя нові звички.

У ході об’єднаного аналізу трьох рандомізованих контрольованих досліджень, у яких взяли участь 719 осіб, з’ясувалося: люди, які регулярно приймали холодний душ, пропускали роботу через хворобу на 31 % рідше, ніж ті, хто цього не робив. Крім того, у учасників із “групи холодного душу” кількість днів, проведених на лікарняному, скоротилася на 26% порівняно з тими, хто віддавав перевагу теплому душу.

Учасників експериментів також попросили заповнити анкети, в яких ті, хто приймав холодний душ, відзначали поліпшення свого психологічного стану. Крім того, учасники повідомляли про ознаки поліпшення фізичного самопочуття. Втім, ці дані не досягли рівня статистичної значущості.

Зазначимо, що висновки вчених перегукуються з результатами дослідження 2016 року. Результати дослідження показали, що у людей, які приймають холодний душ, кількість пропусків роботи через хворобу знизилася на 29% — хоча при цьому не було зафіксовано скорочення загальної кількості днів, протягом яких люди почувалися нездоровими.

Що стосується впливу на загальне самопочуття, вчені вважають, що користь холодного душу не обмежується лише профілактикою захворювань: він може сприяти більш комплексному поліпшенню стану людини. Вчені також дійшли висновку, що холодний дощ, ймовірно, може бути ефективним способом зміцнення психічного та фізичного здоров’я.

Інші новини науки

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров’я. Якщо у вас виникли проблеми, зверніться до фахівця.

Китай вперше оприлюднив детальний план висадки своїх астронавтів на Місяць до 2030 року, адже раніше з’являлися лише розпливчасті повідомлення без будь-яких конкретних деталей. Представлена дорожня карта дає найповніше уявлення про те, як Китай намагається не відставати від США у плані підкорення Місяця, пише Gizmodo.

Під час 7-го симпозіуму з пілотованих космічних польотів у Пекіні головний конструктор китайської програми дослідження Місяця Ван Сян представив детальний огляд місій, які мають призвести до висадки китайських астронавтів на Місяць до 2030 року.

На початку 2027 року нова ракета-носій “Чанчжен-10” має вивести на орбіту космічний корабель “Менчжоу”, на якому китайські астронавти через кілька років полетять до Місяця. План передбачає відправку цього корабля до космічної станції “Тяньгун”, щоб перевірити його працездатність і готовність до тривалих польотів у космосі.

Також наступного року Китай планує запуск більш потужної версії ракети “Чанчжен-10”, яка виведе на навколоземну орбіту посадковий модуль “Ланьюе”, на якому астронавти згодом спуститься на поверхню Місяця. У ході цієї місії посадковий модуль без екіпажу повинен буде долетіти до Місяця, приземлитися на його поверхні та знову злетіти.

Планується, що у 2029 році одна ракета “Чанчжен-10” доставить на навколомісячну орбіту посадковий модуль, а друга допоможе доставити туди ж космічний корабель із трьома китайськими астронавтами на борту. Після цього двоє астронавтів перейдуть у посадковий модуль, який здійснить посадку на поверхню Місяця. Місія на поверхні Місяця має тривати три земні дні, і щодня члени екіпажу виходитимуть із посадкового модуля для проведення наукових досліджень

Після завершення місії на Місяці члени екіпажу піднімуться на навколомісячну орбіту на модулі “Ланьюе”, а потім повернуться на корабель “Менчжоу” і на ньому повернуться на Землю.

Наразі роботи з проектування, розробки та створення техніки для висадки на Місяць у рамках китайської місячної програми йдуть повним ходом. На сьогодні це найдетальніша інформація про майбутню пілотовану місію Китаю на Місяць, адже раніше представники китайської місячної програми публічно не оприлюднювали таких подробиць.

Таким чином, Китай офіційно вступив у місячну космічну гонку зі США. Нагадуємо, що NASA планує здійснити висадку астронавтів на поверхню Місяця на початку 2028 року в рамках місії “Артеміда-4”. Поки що складно сказати, чи вдасться це зробити вчасно, адже невідомо, чи встигнуть компанії SpaceX і Blue Origin підготувати місячний посадковий модуль до призначеного часу.

Нагадуємо, що востаннє американські астронавти побували на Місяці у грудні 1972 року.

Інші новини науки

Близько 982 року Еріка Рудого вигнали з Ісландії після жорстокої сутички, що закінчилася вбивствами. Як покарання його було заслано, і він вирушив на захід, до земель, які до цього бачив лише здалеку, пише Фокус.

Він досліджував їх близько трьох років. Навколо були переважно лід, скелі та фіорди, але вздовж південно-західного узбережжя виявилися зелені долини, пасовища для худоби та довгі затоки, багаті на рибу.

Коли термін вигнання закінчився, він повернувся додому з готовим планом. Згідно з ісландськими сагами, він назвав цю землю Гренландією (“Зеленою землею”), вважаючи, що приваблива назва спонукає людей вирушити туди.

Розрахунок виявився правильним. У 985 році з Ісландії відплив флот із поселенцями, худобою та припасами. Не всі кораблі дісталися до місця призначення, але ті, що дісталися, заснували два поселення.

Східне поселення розташовувалося неподалік від сучасного Какортока. Західне поселення знаходилося далі вздовж узбережжя, поруч із сучасним Нууком. Серед зелені з’явилися ферми, собор у Гардарі та невеликі кам’яні церкви.

Поселенці жили за рахунок розведення худоби та овець, полювання на тюленів, а також торгівлі моржовою кісткою, яка високо цінувалася в Європі. Так тривало кілька століть.

Згодом свідчень стає дедалі менше. До середини XIV століття Західне поселення зникло. Досі точаться суперечки щодо того, що сталося з його мешканцями: похолодання, падіння попиту на моржову кістку, перебої з постачанням — чи все це разом узяте.

Інші новини науки