Деякі заяви європейських лідерів про російську загрозу, на думку американських посадовців, шкодять безпеці континенту – і саме тому Пентагон попросив кількох союзників по НАТО змінити тон. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на чотирьох людей, обізнаних із ситуацією.

Серед тих, хто отримав такі сигнали – Литва, Латвія та Естонія. Співрозмовники агентства говорили на умовах анонімності й уточнили, що прохання передавали під час двосторонніх зустрічей. Чи йшлося про це з іншими європейськими урядами, невідомо.

“Приватні розмови між союзниками є саме приватними, тому ми не коментуватимемо ці твердження”, – відповів на запит агентства представник Пентагону.

Увагу американських посадовців привернули публічні тези європейців про те, що Росія загнана в кут і через загальмований наступ в Україні вдається до дедалі відчайдушніших дій.

Одним із тих, хто передавав ці сигнали, був керівник політичного напряму Пентагону Елбрідж Колбі – ключова фігура в перегляді чисельності американських військ у Європі. Хто ще був залучений, Reuters встановити не змогло. Жоден зі співрозмовників – трьох європейських посадовців і одного американського, не казав, що поради звучали в конфронтаційній манері.

За словами одного з них, Колбі нещодавно сказав представникові однієї з балтійських країн, що Росію не варто “штрикати”, і навів як приклад невдалої риторики публічні порівняння Росії із “загнаним у кут щуром”. Якої саме заяви стосувалося зауваження, незрозуміло. Reuters нагадує, що наприкінці вересня премʼєр-міністр Естонії Крістен Міхал назвав Володимира Путіна “щуром у кутку”, припустивши, що той вдається до диверсій у Європі через загрузання в Україні.

“Ми вам допомагаємо. Американці тут. Просто не будьте гучними. Не шуміть”, – так інший європейський посадовець описав зміст цих розмов

Ще на одній зустрічі Пентагон радив естонській делегації бути “стриманою” в комунікації. Міністерства оборони Литви, Латвії та Естонії на запити агентства не відповіли, а в НАТО від коментарів відмовилися.

Ці сигнали відображають дискусію в НАТО про те, як публічно говорити про все наполегливішу Росію. Частина західних посадовців вважає, що акцент на загрозі грає на руку Кремлю, який прагне посіяти страх і підірвати підтримку України. Інші переконані, що уряди мусять бути відкритими, аби виборці розуміли, яких витрат і жертв потребує стримування Москви. Особливо тепер, коли Росія, ймовірно, пришвидшує приховану кампанію диверсій. Сама Росія причетність до такої кампанії заперечує.

Один з європейських посадовців назвав пораду Пентагону доброзичливою, але незрозумілою. Розвідки балтійських держав останні місяці, навпаки, оцінювали ймовірність перевірки Росією союзницьких зобов’язань НАТО як невисоку. Натомість інші розвідки Альянсу публічно попереджали, що диверсійна активність може різко зрости.

Прохання надходять у момент, коли адміністрація Дональда Трампа знову намагається домогтися завершення війни шляхом переговорів. Цей підхід поєднує стимули для Росії, зокрема послаблення санкцій, із тиском на Україну – від Києва вимагають припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі.

Паралельно Москва відновила атаки, причетність до яких заперечує. У середу прокуратура Німеччини повідомила про затримання двох громадян Білорусі за підозрою в підготовці підпалу будівлі або об’єкта критичної інфраструктури в районі Нюрнберга. У вересні німецький уряд звинуватив Росію у спробі атаки дронами на аеропорт Лейпциг/Галле. Ці звинувачення Москва відкинула.

Водночас американські посадовці обговорюють із Росією можливі бізнесові угоди як частину мирних зусиль, що в Європі викликає неоднозначну реакцію: багато хто там наполягає на подальшій економічній ізоляції Кремля. А Пентагон переглядає свою військову присутність на континенті – наслідком може стати істотне скорочення контингенту. У Вашингтоні наголошують, що європейські члени НАТО мають брати більше відповідальності за власну оборону, оскільки США зосереджуються на Близькому Сході, Латинській Америці та Східній Азії.

Раніше повідомлялося, що речник Кремля Дмитро Пєсков пояснив, чому Росія не погоджується на замороження лінії фронту: за його словами, РФ потрібне не тимчасове припинення вогню, а “повноцінний мир в Україні”. Він також заявляв, що саме відновлення тристоронніх переговорів ще не означатиме припинення вогню.

Також повідомлялося, що Сеул поступово відновлює зв’язки з Москвою й надсилає підсанкційні танкери з дизелем, тоді як відносини з Києвом різко погіршилися. Така зміна курсу все більше непокоїть європейських союзників Південної Кореї.

У соціальних мережах з’явилося відео, на якому видно, як люди на березі річки звинувачують осіб у військовій формі в тому, що вони намагалися втопити чоловіка, який перетнув кордон між Україною та Молдовою. У Державній прикордонній службі України повідомили, що під час затримання порушника кордону з Молдовою стався інцидент. Проводиться службове розслідування. Прокуратура Молдови відкрила кримінальне провадження через незаконне перетинання кордону. Фокус розбирався в ситуації.

Згідно з повідомленням Прикордонної поліції Республіки Молдова, 15 жовтня 2026 року поблизу села Голошниця двоє українських прикордонників на моторному човні перетнули українсько-молдавський кордон, намагаючись затримати громадянина України.

Молдавська поліція затримала обох українських прикордонників для проведення передбачених законом процесуальних дій. Матеріали справи передано до прокуратури, яка дала вказівку порушити кримінальну справу за фактом незаконного перетину державного кордону.

У коментарі для “Української правди” речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко підтвердив інцидент на кордоні та заявив, що триває службове розслідування.

За словами Демченка, українські прикордонники у Вінницькій області виявили, що чоловік намагається переплисти річку Дністер і потрапити до Молдови. Під час затримання чоловік чинив опір. У човна, на якому перебували українські прикордонники, відмовив мотор, і його прибило до молдавського берега. Там група осіб погрожувала прикордонному загону та витягла човен на берег. Чоловік, який перетнув кордон, був затриманий молдавською поліцією.

Нагадуємо, що за кордоном не завжди можна уникнути мобілізації. Сам по собі статус тимчасового захисту не робить українця військовозобов’язаним в іншій європейській країні, але правила в різних державах відрізняються. Є країна, де закон за певних умов допускає військовий обов’язок навіть для іноземців.

Також нагадуємо, що Росія, можливо, готується до війни з НАТО. Москва почала заповнювати бази зберігання бронетехнікою після того, як вони були спустошені протягом перших двох років повномасштабної війни з Україною.

Останнім часом в Іркутській області РФ не було зареєстровано жодного випадку чуми, профілактичні та контрольні заходи були вжиті відповідно до місцевого законодавства, а лабораторне тестування контактних осіб не виявило жодних високонебезпечних патогенів, йдеться на офіційному сайті ВООЗ.

Після повідомлень ЗМІ про смерть працівниці Іркутського інституту боротьби з чумою ВООЗ звернулася до низки органів охорони здоров’я РФ. Національний координатор з Міжнародних правил охорони здоров’я (НКП) РФ підтвердив смерть та повідомив, що в регіоні не було зафіксовано жодного випадку чуми.

Важливо

Органи влади РФ повідомили ВООЗ, що в лабораторії не сталося жодних інцидентів біобезпеки, всупереч повідомленням у ЗМІ. За даними НКП, всі контактні особи були протестовані на наявність низки мікроорганізмів, включаючи високонебезпечні патогени. Результати тестів були негативними. У лікарні, де лікувалась пацієнтка, було запроваджено карантинні заходи.

Отримавши відповіді за свої запити, ВООЗ не виявила доказів триваючої передачі інфекції, пов’язаної з цим інцидентом. Однак в офіційній заяві сказано, що діагноз померлої залишається непідтвердженим, тож організація продовжуватиме стежити за ситуацією.

Нагадаємо, на початку цього місяця в Росії померла 28-річна Дар’я Шипілова, яка працювала лаборанткою в Іркутському інституті боротьби з чумою.

Фокус також повідомляв, що влада РФ спершу заявляла про можливий випадок чуми в країні, проте згодом ці заяви почали зникати з публічного простору.