Росія почала маскувати порт Новоросійськ. Причина — спроби відновити підводний човен, пошкоджений під час операції СБУ минулого року. Саме це місто стало ключовою точкою для ремонту субмарини.

Про це в ефірі “Ми-Україна” заявив військово-морський експерт Андрій Риженко.

Реклама

Ремонт субмарини

За словами Андрія Риженка, росіяни нині шукають шляхи і способи відновлення підводного човна, який був підірваний під час спецоперації СБУ. Новоросійськ для цього є найбільш зручною локацією, адже відбуксирувати пошкоджену субмарину на далеку відстань практично неможливо. Поруч із містом розташована військово-морська база “Новоросійськ”, яка знаходиться на схід від його центральної частини. Саме це дає змогу росіянам організувати охорону, маскування та технічні роботи.

“Це, мабуть, найбільш сприятливе місце, де вони можуть побудувати якусь систему ремонту цього підводного човна, тому що далеко його відбуксувати не вийде. Локація Новоросійська — недалеко від військово-морської бази, яка знаходиться на схід від центральної частини міста. Я думаю, вони готують якийсь док або конструкцію для ремонту пошкодженого підводного човна”, — зазначив Риженко.

Експерт також звернув увагу, що подібну тактику росіяни вже застосовували раніше. Зокрема, у вересні 2023 року в Севастополі після ракетного удару по підводному човну “Ростов-на-Дону” окупанти маскували док, щоб приховати масштаби пошкоджень.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, чого прагнуть росіяни атаками на порти Одещини. Також ми писали про те, у якому стані флот РФ після успішних атак на їхні кораблі.

Департамент освіти та науки Одеської міської ради вирішив рекомендувати адміністраціям шкіл Одеси з 12 січня вийти на навчання очно.

Про це повідомили у пресслужбі Одеської міської ради.

“У зв’язку зі стабілізацією погодних умов заклади освіти комунальної власності територіальної громади міста Одеси з 12 січня 2026 року відновлюють освітній процес в очному режимі”, – повідомили в мерії.

Раніше департамент освіти та науки Одеської міської ради рекомендував школам міста перевести учнів на дистанційне навчання. Причиною такого рішення назвали погіршення погодних умов. Освітній процес в дистанційному форматі рекомендовано організувати у синхронному або асинхронному режимах навчання). Також школи та дитячі садки мають організувати роботу чергових груп та класів. 

Напередодні Одеська обласна військова адміністрація рекомендувала закладам освіти області, які планували відновити очне навчання після зимових канікул, розглянути питання щодо тимчасового переходу освітнього процесу у дистанційний формат роботи з 12 по 19 січня року або продовження зимових канікул на цей період. Також  аналогічні рекомендації надало Міністерство  освіти й науки України. 

Впродовж тижня 12-19 січня метеорологи, за даними сайту Sinoptik, прогнозують похолодання від максимальної температури повітря в один градус Цельсія, який очікується вдень 10 січня до восьми градусів морозу, до яких може знизитись температура повітря 11 січня вночі.

Наприкінці минулого року часті та тривалі повітряні тривоги, під час яких учні Одеських шкіл мають перебувати в укриттях, призвели до того, що в місті перевели школи на змішаний формат навчання. Школам та садочкам міста рекомендували організувати чергові класи та групи, а основні заняття проводити у синхронному чи асинхронному режимі.

Кирило Бойко

Новий 2026 рік може стати складним для української влади не лише через війну, а й через внутрішні виклики. У суспільстві зростає запит на перезавантаження та зміни, зокрема у владі. Виборче питання формально заморожене, але політичні процеси не зупинилися.

Про це журналістам Новини.LIVE розповів політолог Михайло Шабанов.

Реклама

Вибори в Україні

Політична ситуація в Україні у 2026 році залишається складною. Навіть без оголошених виборів у суспільстві активно обговорюють потребу змін і оновлення влади на всіх рівнях. Політологи відзначають, що громадська активність зміщується у приховану форму: соціальні ініціативи, волонтерські проєкти, локальні кампанії стають платформою для потенційних політичних гравців. Це означає, що попит на перезавантаження влади існує, але реалізувати його відкрито наразі неможливо через війну, нестабільність у критичних сферах та обмежені ресурси. Водночас така “прихована політика” створює додаткові ризики, які влада має враховувати.

“Основні ризики для влади пов’язані з можливим виборчим процесом і перезавантаженням. Суспільство цього очікує, але виникатиме багато запитань”, — зазначає політолог Михайло Шабанов.

Вибори офіційно не оголошені, але приховані процеси вже йдуть. Політолог називає це “передвиборчою фазою”, коли політичні сили тестують громадську реакцію через неофіційні канали. Тому виборчий процес, якщо він і є, відбувається у прихованому форматі.

Кібератаки та вплив на вибори

Окремим викликом залишаються кібератаки та інформаційне втручання з боку Росії. Експерт наголошує, що навіть без голосування Кремль намагається впливати на громадську думку через соцмережі та месенджери.

“Приклад Молдови показує, як працюють телеграм-канали для впливу на вибори. В Україні ситуація краща, але ризик залишається”, — пояснює політолог.

Нагадаємо, ми повідомляли, голова ВР Руслан Стефанчук розповів, коли в Україні можна провести вибори. Також ми писали про те, чи вдасться Росії дестабілізувати ситуацію в Одесі.