Політика
що підсвітив і приховав корупційний скандал з Тимошенко
Не встигло українське суспільство остаточно відійти від нікчемного в усіх сенсах “Міндічгейту”, як воюючу державу сколихнув новий корупційний скандал з ймовірною купівлею-продажем депутатських голосів при ухваленні рішень у Верховній Раді. Як і чому колишня очільниця уряду Юлія Тимошенко опинилася в епіцентрі кримінальної історії, та яким чином даний тематичний кейс зрештою відіб’ється на геополітичних позиціях Києва, з’ясовував Фокус.
На тлі без перебільшення критичної ситуації в енергетичній сфері, як вже повідомляв Фокус, Україну “накрив” корупційний скандал, де фігурує ім’я Юлії Тимошенко. Двічі експрем’єрку та чинну лідерку фракції ВР “Батьківщина” НАБУ та САП звинувачують у підкупі колег – нардепів за «правильні» голосування.
Згідно з даними слідства, в доказовій базі цієї корупційної справи містяться аудіозаписи, на яких голос, схожий на голос пані Тимошенко, нібито обговорює з парламентарями механізм голосувань у Верховній Раді в обмін на неправомірну вигоду. «На відміну від поодиноких епізодів, йдеться про системний механізм, який був розрахований на тривалий період», – наголосили в НАБУ. Окремо в антикорупційних структурах акцентують на тому, що підозра, висунута Юлії Тимошенко стосується частини 4 статті 369 Кримінального кодексу України (ККУ) – пропозиція або надання неправомірної вигоди посадовій особі, що може тягнути за собою серйозні юридичні наслідки.
Сама ж Юлія Тимошенко усі закиди на свою адресу категорично відкидає, заявляючи, що ця історія начебто шита замовно-виборчими нитками за замовленням влади.
Принагідно зауважимо, що в останні роки Юлія Тимошенко та її партійні соратники систематично критикували роботу НАБУ і САП, а влітку 2025 року голова «Батьківщини» підтримала резонансний законопроєкт про обмеження їхніх повноважень, який, як відомо, викликав вуличні протести у столиці та ряді інших регіонів України.
Чому корупційний скандал з Тимошенко насправді грає на користь Україні
Коментуючи Фокусу гучний корупційний скандал, де ключовою фігуранткою є Юлія Тимошенко, провідний експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус зазначає: «Насправді, слід розуміти, що питання корупції було і залишається актуальним в усіх країнах світу. Приміром, рейтинг Transparency International свідчить про те, що навіть найкраща країна у світі, де практично не має корупції – Данія – отримала 90% зі ста. Тобто, навіть найкращі з кращих не бездоганні. Показник України ж набагато гірший. Зі 184 країн наша держава займає 105 місце. США, до речі, якщо не помиляюся на 27-й сходинці, так що також там не ідеал. Якщо ж говорити конкретно про гучну історію з пані Тимошенко зокрема і практикою парламентської корупції загалом, то, на жаль, я тут песиміст і не вважаю, що нам колись вдасться позбутися ганебної практики продажних голосувань у Верховній Раді. Тут все залежатиме від того, наскільки будуть побудовані незалежні інституції по боротьбі з корупцією, які конфліктують повсякчас з державною владою, позаяк по суті є паралельною владою».
“Доведу в суді”: Тимошенко заперечила, що на плівках НАБУ звучить її голос
Поряд з тим, на переконання експерта, НАБУ та САП не є інструментами, які можна звинуватити в спільних «іграх з владою». «Багато наших політиків звикли до, скажімо так, не дуже легальної поведінки і коли антикорупційні структури зараз починають це, як то кажуть, підсвічувати, вони прогнозовано нервують, списуючи це на якісь виборчі спекуляції. Втім, зрозуміло, що під час військового стану, який напередодні було продовжено ще на три місяці, ніхто ніяких виборів проводити не буде. Я вважаю, що в даному разі йдеться про те, що попри повномасштабну війну наші антикорупційні органи працюють, демонструючи систематично результати, котрі не подобаються як владі, так і представникам політикуму, який наразі не знаходиться біля владного керма», – підкреслює Іван Ус.
Аналітик вважає, що загалом історія з ймовірними корупційними діяннями Юлії Тимошенко є «позитивно-оздоровлюючою для парламентаризму, оскільки війна закінчиться, а Україна існуватиме надалі». «І в цій поствоєнній Україні надзвичайно важливо, щоб вплив корупційної складової був зведений до мінімуму. В цілому, коли у нас з’являються гучні корупційні історії навіть за участю людей, наближених до президента – це радше грає в плюс для України, аніж в мінус, тому що в даному випадку підсвічується не факт корупції, а факт боротьби з нею. Я думаю, що якщо ми й надалі триматимемо цю лінію, наші іноземні партнери, бачачи цю боротьбу, надаватимуть нам і надалі зі спокійною душею фінансову допомогу», – підсумовує Іван Ус.
Чи справді виправдання Тимошенко не витримують жодної критики
Водночас виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов у розмові з Фокусом констатує: «Практика парламентської корупції в Україні завжди мала місце і найбільше «розквітла» за часів президенства Януковича. Але паралельно з цим існує практика й «міграції» депутатів за гроші. Зокрема, неодноразово мали місце історії, коли окремі депутати умудрялися за одне скликання побувати чи не у всіх фракціях та групах. Але той факт, що вперше в історії правоохоронні органи змогли всерйоз зайнятися парламентським «купи-продай» – безумовний позитив. Висунення підозри Юлії Тимошенко означає, що слідчі як мінімум зібрали серйозну доказову базу, необхідну для здійснення цього процесуального кроку».
В контексті скандалу з експрем’єркою, політолог звертає увагу і на інші форми парламентського «заохочення»: «Тут слід згадати і про «схематози» з державними замовленнями, а для мажоритарників – виділення додаткових субвенцій на округ, тощо. Приміром, нещодавно спливла історія з паном Льовочкіним, який купив землю в Карпатах за дуже привабливою ціною, що теж може бути частиною таких «подарунків» за голосування, бо ОПЗЖ, давайте, будемо чесними – постійно підтримує моно більшість, як тільки може, підставляючи їй плече. Тому, коли ми говоримо про депутатський підкуп, слід констатувати, що він має різні форми та виміри».
“Переходить усі межі”: Тимошенко з трибуни Ради прокоментувала підозру та обшуки НАБУ
Експерт відкидає версію Юлії Тимошенко про те, що НАБУ та САП діють в інтересах Банкової, наголошуючи на тому, що паралельно існують інші, не менш гучні справи з іншими фігурантами, так чи інакше наближеними до Офісу президента (ОП).
«В країні, яка перебуває у стані війни, взагалі таких історій не мало би бути апріорі і після скандалу з пані Тимошенко будемо сподіватися, що тепер подібні ганебні парламентські «бартери» не будуть відбуватися настільки прямо і безсоромно», – резюмує Олександр Леонов.
Між тим, на думку експерта, загалом гучна корупційна історія за вірогідної безпосередньої участі в ній колишньої очільниці уряду та чинної нардепки Юлії Тимошенко, як і кейси з наближеними до Банкової людей, наочно демонструють західним, зокрема, європейським партнерам, що в Україні, попри війну, відбувається боротьба з корупційним злом. При цьому надзвичайно важливим нюансом, констатує Олександр Леонов, є те, щоби НАБУ та САП довели цю історію до судового вироку. В даному контексті політолог окремо наголошує на тому, що у вищевказаних антикорупційних структур є усі можливості для цього, оскільки наразі пані Тимошенко, «яка за руку привела у велику політику «смотрящого за судами» покійного Портнова» вже не має фактичного впливу на третю гілку влади – судову.
Україна готова співпрацювати з країнами Близького Сходу в питаннях захисту неба від іранських «Шахедів».
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив Президент Володимир Зеленський під час брифінгу.
«Зранку я говорив з лідерами Об’єднаних Арабських Еміратів. І окрім того, що наші дипломати на різних рівнях працюють з представниками Близького Сходу, я думаю, в ці дні я проговорю з кожним з лідерів цих країн, які виходять на контакт або хочуть співробітництва. Безумовно, питання усіх номер один – як захистити небо», – сказав Зеленський.
Він додав, що Україна, як ніхто інший, знає, що таке масовані повітряні атаки, і готова ділитися своїм досвідом. Водночас наша держава не має можливості допомагати озброєнням чи командами тренерів, оскільки масовані атаки на Україну не припиняються.
«Якщо ми говоримо про щось глобальне – це тренування, наші команди, наша зброя, те, що я вчора сказав, якщо лідерам Близького Сходу вдасться домовитися з Путіним, а вони в хороших економічних відносинах як мінімум, домовляться з ними (РФ – ред.) про «сісфаєр» (припинення вогню – ред.), тоді ці хлопці, які сьогодні захищають наше небо, можуть поїхати і захистити або навчити як захистити світ від іранських атак. Але якщо у нас летять ракети, ну, при всій повазі, ми – тут і ми будемо захищати нашу державу», – зазначив Президент.
Також він зауважив, що для більш тісної співпраці в питаннях оборони з країнами Близького Сходу необхідно розглядати тему стратегічного партнерства. Це дасть змогу вивести на інший рівень співпрацю в оборонній сфері.
«Якщо є стратегічне партнерство між державами, то ми повинні допомагати і зброєю, і навчанням, і тренуванням», – вважає глава держави.
Він нагадав, що Україна має угоди про стратегічне партнерство з низкою європейських країн та США, тож у разі загроз для цих країн наша держава надавала б усю можливу допомогу.
«З країнами Близького Сходу у нас будуються відносини. Ми можемо зробити те саме. Наприклад, сьогодні у них є системи ППО Patriot, ракети Пак-3 – у них все це є. Це важливо? Дуже важливо. Для них передусім. Але чи це захищає від сотень “Шахедів”? Ми з вами знаємо – ні, це непрацююча модель. Але у нас дефіцит Пак-3? Так. Наприклад, якщо ми говоримо про зброю, під час війни, з якою у нас дефіцит, то ПАК-3, ракети, якщо вони нам їх дадуть, ми дамо їм перехоплювачі. Це рівноцінний обмін. Безумовно, ми це зробимо і, ну, якщо зараз команди будуть працювати, подивимось на результат», – підсумував Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський обговорив із Президентом Об’єднаних Арабських Еміратів Мухаммадом бін Заїдом Аль Нагаяном ключові аспекти ситуації на Близькому Сході та в регіоні Затоки.
Через розбіжності політичних і економічних інтересів країни БРІКС не можуть виробити узгоджену позицію щодо Ірану, що свідчить про поступову втрату цим форматом реального геополітичного впливу.
Таку думку висловив Надзвичайний і Повноважний Посол, радник директора Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Веселовський у коментарі Укрінформу.
Дипломат зазначив, що формат БРІКС доволі строкатий, а країни віддалені одна від одної. Він також нагадав, що початково до цього об’єднання входили п’ять держав – Бразилія, Російська Федерація, Індія Китай і трошки пізніше приєдналася Південно-Африканська Республіка.
«Перші чотири держави дійсно є впливовими світовими і регіональними гравцями, які підтримують між собою політико-економічний діалог – навіть не можна говорити про взаємодію. Тому БРІКС існує як «велика четвірка» в плані певного узгодження деяких позицій. Але в даній ситуації (на тлі подій в Ірані, – ред.) ці позиції не можуть бути узгоджені», – сказав Веселовський.
У цьому контексті він зауважив, що, наприклад, для Індії плани ядерного озброєння Ірану є небезпечним, бо у неї під боком вже є дві ядерні держави – Китай і Пакистан. Тож у цьому плані Індія підтримує політику Сполучених Штатів. Водночас для Бразилії, яка є великим нафтовиробником і експортером нафти вигідно те, що зараз відбувається навколо Ірану, бо ціни на нафту зросли.
«Для всіх цих чотирьох великих держав сам факт нападу США на Іран є небезпечним у плані, так би мовити, теоретичного майбутнього: а якщо вони це зроблять з нами? Але створити спільний військовий блок вони не можуть і через географічні, і через політичні відмінності. Створити якийсь економічний спільний блок вони теж не можуть, тому що регіональні інтереси переважують глобальні», – констатував дипломат.
За його словами, нещодавнє розширення БРІКС, скоріш за все, було певним “театральним жестом”: нові країни (Єгипет, Іран, ОАЕ, Індонезія та Ефіопія) “розмили” первинну «антиімперіалістичну» суть цього об’єднання, але не додали ані своєї економічної ваги, ані політичного впливу.
«Тому я не бачу якоїсь спільної сильної позиції. Ми не чули про наміри БРІКС терміново зібрати якусь свою раду і щось заявити (стосовно війни в Ірані – ред.). А якби й побачили, то це виглядало б непереконливо», – вважає Веселовський.
Він пояснив, що Бразилія і Росія продають нафту, а Індія та Китай купують, тож, приміром, зростання цін на неї через війну на Близькому Сході в кожній з країн сприймають з огляду на власні економічні інтереси.
«Але, по суті, я би сказав, що БРІКС не те що перестав існувати в цій новій реальності, але значною мірою “відійшов у тінь” як явище», – вважає дипломат.
Як повідомляв Укрінформ, на початку січня поблизу Південної Африки відбулись військово-морські навчання «Воля до миру» за участю РФ та Ірану під егідою БРІКС. У навчаннях також взяли участь кораблі з Китаю, ПАР та Об’єднаних Арабських Еміратів. Індонезія, Бразилія, Єгипет та Ефіопія направили своїх спостерігачів.
28 лютого США та Ізраїль завдали спільних ударів по об’єктах іранського режиму. Після цього Іран атакував американські бази в Кувейті, ОАЕ, Катарі, Бахрейні та Йорданії.
Фото: pixabay
Президент Володимир Зеленський заявив, що йому відомо про пропозицію Хорватії Угорщині постачати нафту. За його словами, уряд Угорщини відмовився від неї.
Про це глава держави повідомив, відповідаючи на запитання журналістів, передає Укрінформ.
«Я зустрічався з прем’єр-міністром Хорватії з Андреєм Пленковичем. Він мені показав, що той самий об’єм (нафти – ред.), який потрібен на рік, до речі, Словаччині і Угорщині, він готовий забезпечити. Каже, просто не дуже хоче Орбан купувати», – розповів Зеленський.
На його думку, причина полягає у вартості. «Тому що тут європейська ціна, а там – російська ціна. Ось і все. Тобто хтось заробляє. Зрозуміло хто», – сказав Президент.
Як повідомлялося, Міністерство закордонних справ України двічі викликало тимчасового повіреного Угорщини через перекручування угорською стороною української позиції щодо нафтопроводу «Дружба» та неправдиві звинувачення на адресу України.
Раніше прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан написав відкритого листа до Президента Володимира Зеленського, у якому закликав негайно відкрити нафтопровід «Дружба».
Президент Європейської Ради Антоніу Кошта і Президент Володимир Зеленський домовилися, що Україна у найближчі дні проведе оцінювання, скільки часу буде потрібно на ремонт пошкодженого Росією трубопроводу «Дружба».
27 січня росіяни вдарили по енергетичній інфраструктурі на Львівщині. Як виявилося, дрон міг уразити ланку трубопроводу, яким російську нафту постачають до Угорщини і Словаччини. Нафтогаз підтвердив факт удару, але не повідомив, у що саме поцілили росіяни. У компанії лише зазначили, що це вже 15-та атака за місяць по її об’єктах.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга нагадав Угорщині, що проблеми з транзитом російської нафти спричинені саме агресією РФ та її ударами по інфраструктурі нафтопроводу «Дружба», на які Будапешт публічно не реагує.
Угорщина зі свого боку призупинила експорт дизельного пального в Україну до відновлення транзиту нафти в Угорщину. Також Угорщина заявила, що розглядає можливість припинення експорту електроенергії та газу до України, якщо Київ не відновить постачання російської нафти до країни через трубопровід «Дружба».
Фото: ОП
-
Суспільство5 днів agoЗеленський нагородив ще 40 військових
-
Суспільство5 днів agoСесія Одеської обласної ради: біджетні питання та спільне майно Анонси
-
Події5 днів agoВсеукраїнський рейтинг «Книжка року-2025» оголосив переможців
-
Війна1 тиждень agoАтака ЗС РФ 22 лютого — кількість постраждалих у Києві та області зросла до 17
-
Одеса5 днів agoЧому Україні потрібні оборонні союзи з Заходом
-
Війна5 днів agoВідстрочка від мобілізації для звільнених з полону
-
Війна5 днів agoПам’яті художника-кераміста, добровольця Віталія Киркач-Антоненка (позивний «Красивий»)
-
Відбудова5 днів agoНа відбудові Трипільської ТЕС викрили розкрадання понад 50 мільйонів