Політика
що підсвітив і приховав корупційний скандал з Тимошенко
Не встигло українське суспільство остаточно відійти від нікчемного в усіх сенсах “Міндічгейту”, як воюючу державу сколихнув новий корупційний скандал з ймовірною купівлею-продажем депутатських голосів при ухваленні рішень у Верховній Раді. Як і чому колишня очільниця уряду Юлія Тимошенко опинилася в епіцентрі кримінальної історії, та яким чином даний тематичний кейс зрештою відіб’ється на геополітичних позиціях Києва, з’ясовував Фокус.
На тлі без перебільшення критичної ситуації в енергетичній сфері, як вже повідомляв Фокус, Україну “накрив” корупційний скандал, де фігурує ім’я Юлії Тимошенко. Двічі експрем’єрку та чинну лідерку фракції ВР “Батьківщина” НАБУ та САП звинувачують у підкупі колег – нардепів за «правильні» голосування.
Згідно з даними слідства, в доказовій базі цієї корупційної справи містяться аудіозаписи, на яких голос, схожий на голос пані Тимошенко, нібито обговорює з парламентарями механізм голосувань у Верховній Раді в обмін на неправомірну вигоду. «На відміну від поодиноких епізодів, йдеться про системний механізм, який був розрахований на тривалий період», – наголосили в НАБУ. Окремо в антикорупційних структурах акцентують на тому, що підозра, висунута Юлії Тимошенко стосується частини 4 статті 369 Кримінального кодексу України (ККУ) – пропозиція або надання неправомірної вигоди посадовій особі, що може тягнути за собою серйозні юридичні наслідки.
Сама ж Юлія Тимошенко усі закиди на свою адресу категорично відкидає, заявляючи, що ця історія начебто шита замовно-виборчими нитками за замовленням влади.
Принагідно зауважимо, що в останні роки Юлія Тимошенко та її партійні соратники систематично критикували роботу НАБУ і САП, а влітку 2025 року голова «Батьківщини» підтримала резонансний законопроєкт про обмеження їхніх повноважень, який, як відомо, викликав вуличні протести у столиці та ряді інших регіонів України.
Чому корупційний скандал з Тимошенко насправді грає на користь Україні
Коментуючи Фокусу гучний корупційний скандал, де ключовою фігуранткою є Юлія Тимошенко, провідний експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус зазначає: «Насправді, слід розуміти, що питання корупції було і залишається актуальним в усіх країнах світу. Приміром, рейтинг Transparency International свідчить про те, що навіть найкраща країна у світі, де практично не має корупції – Данія – отримала 90% зі ста. Тобто, навіть найкращі з кращих не бездоганні. Показник України ж набагато гірший. Зі 184 країн наша держава займає 105 місце. США, до речі, якщо не помиляюся на 27-й сходинці, так що також там не ідеал. Якщо ж говорити конкретно про гучну історію з пані Тимошенко зокрема і практикою парламентської корупції загалом, то, на жаль, я тут песиміст і не вважаю, що нам колись вдасться позбутися ганебної практики продажних голосувань у Верховній Раді. Тут все залежатиме від того, наскільки будуть побудовані незалежні інституції по боротьбі з корупцією, які конфліктують повсякчас з державною владою, позаяк по суті є паралельною владою».
“Доведу в суді”: Тимошенко заперечила, що на плівках НАБУ звучить її голос
Поряд з тим, на переконання експерта, НАБУ та САП не є інструментами, які можна звинуватити в спільних «іграх з владою». «Багато наших політиків звикли до, скажімо так, не дуже легальної поведінки і коли антикорупційні структури зараз починають це, як то кажуть, підсвічувати, вони прогнозовано нервують, списуючи це на якісь виборчі спекуляції. Втім, зрозуміло, що під час військового стану, який напередодні було продовжено ще на три місяці, ніхто ніяких виборів проводити не буде. Я вважаю, що в даному разі йдеться про те, що попри повномасштабну війну наші антикорупційні органи працюють, демонструючи систематично результати, котрі не подобаються як владі, так і представникам політикуму, який наразі не знаходиться біля владного керма», – підкреслює Іван Ус.
Аналітик вважає, що загалом історія з ймовірними корупційними діяннями Юлії Тимошенко є «позитивно-оздоровлюючою для парламентаризму, оскільки війна закінчиться, а Україна існуватиме надалі». «І в цій поствоєнній Україні надзвичайно важливо, щоб вплив корупційної складової був зведений до мінімуму. В цілому, коли у нас з’являються гучні корупційні історії навіть за участю людей, наближених до президента – це радше грає в плюс для України, аніж в мінус, тому що в даному випадку підсвічується не факт корупції, а факт боротьби з нею. Я думаю, що якщо ми й надалі триматимемо цю лінію, наші іноземні партнери, бачачи цю боротьбу, надаватимуть нам і надалі зі спокійною душею фінансову допомогу», – підсумовує Іван Ус.
Чи справді виправдання Тимошенко не витримують жодної критики
Водночас виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов у розмові з Фокусом констатує: «Практика парламентської корупції в Україні завжди мала місце і найбільше «розквітла» за часів президенства Януковича. Але паралельно з цим існує практика й «міграції» депутатів за гроші. Зокрема, неодноразово мали місце історії, коли окремі депутати умудрялися за одне скликання побувати чи не у всіх фракціях та групах. Але той факт, що вперше в історії правоохоронні органи змогли всерйоз зайнятися парламентським «купи-продай» – безумовний позитив. Висунення підозри Юлії Тимошенко означає, що слідчі як мінімум зібрали серйозну доказову базу, необхідну для здійснення цього процесуального кроку».
В контексті скандалу з експрем’єркою, політолог звертає увагу і на інші форми парламентського «заохочення»: «Тут слід згадати і про «схематози» з державними замовленнями, а для мажоритарників – виділення додаткових субвенцій на округ, тощо. Приміром, нещодавно спливла історія з паном Льовочкіним, який купив землю в Карпатах за дуже привабливою ціною, що теж може бути частиною таких «подарунків» за голосування, бо ОПЗЖ, давайте, будемо чесними – постійно підтримує моно більшість, як тільки може, підставляючи їй плече. Тому, коли ми говоримо про депутатський підкуп, слід констатувати, що він має різні форми та виміри».
“Переходить усі межі”: Тимошенко з трибуни Ради прокоментувала підозру та обшуки НАБУ
Експерт відкидає версію Юлії Тимошенко про те, що НАБУ та САП діють в інтересах Банкової, наголошуючи на тому, що паралельно існують інші, не менш гучні справи з іншими фігурантами, так чи інакше наближеними до Офісу президента (ОП).
«В країні, яка перебуває у стані війни, взагалі таких історій не мало би бути апріорі і після скандалу з пані Тимошенко будемо сподіватися, що тепер подібні ганебні парламентські «бартери» не будуть відбуватися настільки прямо і безсоромно», – резюмує Олександр Леонов.
Між тим, на думку експерта, загалом гучна корупційна історія за вірогідної безпосередньої участі в ній колишньої очільниці уряду та чинної нардепки Юлії Тимошенко, як і кейси з наближеними до Банкової людей, наочно демонструють західним, зокрема, європейським партнерам, що в Україні, попри війну, відбувається боротьба з корупційним злом. При цьому надзвичайно важливим нюансом, констатує Олександр Леонов, є те, щоби НАБУ та САП довели цю історію до судового вироку. В даному контексті політолог окремо наголошує на тому, що у вищевказаних антикорупційних структур є усі можливості для цього, оскільки наразі пані Тимошенко, «яка за руку привела у велику політику «смотрящого за судами» покійного Портнова» вже не має фактичного впливу на третю гілку влади – судову.
Політика
В окупованому Криму фактично запроваджений прихований воєнний стан
Останні удари Сил оборони по об’єктах, які забезпечують російську армію в окупованому Криму, створили для РФ серйозні проблеми з логістикою, пальним, електроенергією та транспортом, а сам півострів фактично живе в умовах прихованого воєнного стану.
Про це народна депутатка, колишня постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева розповіла в коментарі Укрінформу на полях сесії ПАРЄ у Страсбурзі.
Ташева наголосила, що нинішні удари України спрямовані на об’єкти, які обслуговують російську воєнну машину.
«Зараз Україна б’є по конкретних об’єктах, які пов’язані з військовою інфраструктурою, з обслуговуванням воєнної машини Росії. Звісно, у них накопичилися проблеми з електроенергією, тому що були точкові удари по електромережах, які фактично живлять російські військові бази на території півострова», – зазначила вона.
За словами депутатки, Україна робить успішні мідлстрайки також по нафтогазовій та портовій логістичній інфраструктурі, яку Росія використовує для забезпечення своїх військ.
«З п’яти поромних переправ три фактично знищені. Я думаю, що з рештою станеться теж саме. Керченський міст іще стоїть, але він уже не має тієї спроможності. Плюс по цьому мосту не ходить залізничний транспорт, яким вони перевозили нафтопродукти, щоб, знову ж таки, живити свою армію», – додала вона.
За інформацією, яку має депутатка, у багатьох районах Криму системні проблеми зі світлом, водою, транспортом, пальним і продуктами, а окупаційна влада фактично запровадила на півострові режим, близький до воєнного стану.
«Зараз у людей немає світла, а через це у багатьох районах немає і води, у магазинах дуже мало продуктів, люди змітають продукти тривалого зберігання. Немає бензину, відповідно, став навіть міський транспорт. Тролейбуси частково не ходять. Вони де-факто ввели режим воєнного стану на території півострова, хоча цього не говорять. Навіть не говорять про надзвичайний стан. Але комендантська година до дев’ятої години, обмеження роботи магазинів, обмеження роботи транспорту, неможливість відпочинку для дітей – це по суті вже напіввоєнний стан. Фактично воєнний», – пояснила Ташева.
За її інформацією, росіяни, які незаконно переїхали до Криму після окупації, нині масово залишають півострів. Насамперед ідеться про родини військових, працівників ФСБ, російських силових структур, а також так званих бюджетників.
«Сталось те, про що ми попереджали всі 12 років з моменту окупації: Крим у якийсь момент перетвориться на острів. Тому що він інфраструктурно вписаний у материкову частину України і без неї не зможе вижити», – заявила депутатка.
Як повідомляв Укрінформ, воїни Центру спецоперацій “Альфа” СБУ завдали успішних ударів по засобах протиповітряної оборони російських військ у районі Керченської протоки, а також по інфраструктурі військових аеродромів “Саки” і “Гвардійське” у тимчасово окупованому Криму.
Політика
Німецький експерт назвав умови, за яких Росія може стати менш агресивною щодо України
Остаточне усунення російської загрози для України можливе лише за умови фундаментальних змін усередині самої РФ.
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень (SCEEUS), експерт Європейського політичного інституту в Києві (EPIK) Андреас Умланд.
За його словами, Україна посідає центральне місце в російському імперському проєкті.
“Україна є найважливішим елементом цього імперського проєкту. Без України Росія значною мірою втрачає свої претензії на статус великої держави або навіть наддержави”, – сказав він.
Саме тому, як підкреслив Умланд, питання України для Кремля виходить далеко за межі територіальних суперечок.
“Конфлікт стосується не лише території чи державності. Йдеться про ідентичність, культуру, історію, релігію та саме визначення того, що означає бути росіянином і що означає бути українцем”, – наголосив аналітик.
Він погодився з тим, що будь-яке майбутнє перемир’я може виявитися лише тимчасовою паузою.
“На жаль, так. Російська агресивність і претензії щодо України виникатимуть знову і знову. Тому Україні потрібні не лише перемир’я чи мир, їй потрібне стримування: сильна армія, гарантії безпеки, а в ідеалі – членство у військовому альянсі”, – заявив Умланд.
Він додав, що за відсутності ефективного стримування Москва знову спробує атакувати Україну. “Якщо Росію не стримувати, якщо вона побачить шанс захопити Україну, вона нападе знову”, – сказав експерт.
На його думку, остаточне усунення російської загрози можливе лише за умови фундаментальних змін усередині самої РФ.
“Ця загроза зникне лише тоді, коли або російська держава розпадеться, або відбудеться дуже глибока трансформація російського режиму – формування значно більш децентралізованого й справді нового політичного порядку, який кардинально відрізнятиметься як від системи Путіна, так і від системи Єльцина”, – зазначив Умланд.
На його думку, “лише тоді Росія, можливо, стане менш агресивною щодо України”.
Як повідомляв Укрінформ, керівник Офісу Президента Кирило Буданов вважає, що зміна режимів у Кремлі не змінить агресивної сутності РФ – стратегічною метою має бути поділ країни-агресорки на кілька держав, оскільки лише викорінення імперських амбіцій Москви гарантуватиме безпеку світу.
Політика
Україна очікує пришвидшення ратифікації документів щодо Компенсаційної комісії
Про це Постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький розповів у коментарі власному кореспондентові Укрінформу.
За словами Точицького, процес створення компенсаційної комісії рухається, однак повільніше, ніж хотілося б українській стороні.
«На даний момент нам би, звісно, хотілося, щоб це було швидше. Однак процес рухається повільніше, ніж зі Спеціальним трибуналом. Станом на зараз ми маємо шість країн, які ратифікували відповідні документи, а також Європейський Союз. Окрім цього, на підході ще три країни, які найближчим часом виконують свої внутрішньодержавні процедури, щоб підтримати цей процес», – сказав він.
Точицький нагадав, що для запуску механізму необхідно щонайменше 25 ратифікацій. Воночас у кожній демократичній державі є власні внутрішні процедури, тому частина рішень потребує часу.
«Я думаю, що до осені рух буде дещо пришвидшено, тому що всі ці питання непрості. Франція вже практично допрацьовує цей процес, і це одна з тих великих країн, на яку ми чекаємо. Нам дійсно потрібно буде дуже сильно адвокатувати саме тут», – зазначив постійний представник.
Паралельно, за словами Точицького, Рада Європи працює над новим Планом дій для України на період з 2027 до 2030 року.
«Він уже сформований у першій пропозиції і буквально кілька днів тому був направлений українській стороні. Затвердити його планують на початку осені. Фінансування Плану дій складатиметься з двох джерел – бюджетних коштів самої Ради Європи та добровільних внесків держав. І вже понад 17 країн зробили такі – від символічних сум до значних фінансових пакетів, як у випадку Німеччини», – пояснив він.
Водночас він підкреслив, що Україна має постійно працювати з партнерами, пояснюючи їм значення підтримки конкретних напрямів Плану, серед яких підтримка ветеранів, допомога людям з інвалідністю, подолання наслідків війни, а також відбудова.
«Наш план є дуже амбітним і великим – як з точки зору тематики, так і з точки зору фінансового наповнення. Йдеться про понад 60 мільйонів євро. Кожна країна шукає в ньому ту тему, яка є цікавою для її держави, інвестора або фінансового донора», – додав Точицький.
Як повідомлялось, заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра заявила, що 2026-й має стати роком практичного запуску роботи Компенсаційної комісії, яка перші рішення зможе ухвалити наприкінці 2026 — на початку 2027 року.
-
Війна1 тиждень agoУ травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані 1099 російських загарбників
-
Відбудова1 тиждень agoукраїнський бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Політика1 тиждень agoАрбітраж підтвердив права України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях
-
Події1 тиждень agoУ Раді пропонують доповнити склад злочину геноциду культурною складовою
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
