Про це заявив голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв, передає Укрінформ.

“На жаль, за весь час обмінів з моменту окупації Криму з російських місць несвободи Україні вдалося повернути лише 12 цивільних кримських політичних в’язнів”, – сказав він.

За словами правозахисника, до 2022 року вдалося звільнити восьмеро кримчан, після – ще четверо, серед яких п’ятеро представників кримськотатарського народу.

Він підкреслив, що Росія цілеспрямовано уникає включення кримських політв’язнів, зокрема кримських татар, до списків на обмін і це питання неодноразово порушувалося українською стороною під час переговорів на найвищому рівні.

Правозахисник наголосив, що після окупації Криму політичні переслідування стали системними, а умови утримання політв’язнів є нелюдськими. Політв’язні проходять через жорсткі умови утримання, тортури, психологічний тиск і порушення базових прав людини. Кожен день у неволі – це випробування на межі виживання.

“Маю підкреслити, що кримські політв’язні мають системно бути включені до процесу обмінів, адже деякі з них перебувають за ґратами вже понад 10 років. Їх звільнення повинно залишатися одним із пріоритетів переговорних процесів, тому що багато з них уже майже втратили своє здоров’я за ґратами “, – пояснив правозахисник.

Барієв зауважив, що кількість жінок-політв’язнів у Криму зростає, тому під час переговорів цій категорії слід надати пріоритет поряд із тяжкохворими, людьми похилого віку та багатодітними батьками, які є найбільш вразливою категорією серед політв’язнів.

“Вкотре хочу закликати як українську, так і міжнародну спільноту посилити тиск на Росію, застосувати персональні санкції до осіб, причетних до репресій і порушень прав людини в окупованому Криму, та сприяти звільненню всіх заручників Кремля”, – наголосив Барієв.

Як повідомляв Укрінформ, за даними КРЦ, кількість політв’язнів у Криму зросла до 520 осіб, понад половина з них – кримські татари.

У тимчасово окупованому Криму з початку року окупанти заарештували 57 людей, серед яких 18 були кримськими татарами.

Фото ілюстративне

Одна спалена автівка у центрі Одеси вивела правоохоронців на серійного палія, який готував диверсію у будівлі ТЦК. Поки замовник залишається в тіні соцмереж, виконавець рахує дні в СІЗО.

Про це свідчить ухвала Приморського районного суду Одеси.

За матеріалами слідства, на початку лютого 2026 року підозрюваний через месенджер Telegram шукав підробіток і встановив контакт із невідомим замовником. Той запропонував йому гроші за підпали автомобілів, зокрема тих, що можуть належати військовим, правоохоронцям або комерційним структурам.

Для виконання завдання чоловік отримав кошти на банківську картку, за які придбав бензин і каністру. Згодом він підготував паливну суміш, переливши її у зручнішу тару, та вирушив на пошук цілі.

Вранці 9 лютого в центрі Одеси підозрюваний виявив автомобіль Ford Mustang 2013 року випуску. Переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, він облив капот і лобове скло бензином та підпалив авто запальничкою. Внаслідок пожежі транспортний засіб зазнав значних пошкоджень — постраждали моторний відсік, кузов і інші елементи.

У той же день виконавець отримав оплату за підпал — двома транзакціями на суму 25 тисяч гривень.

Слідство також встановило, що підозрюваний міг готуватися до нових злочинів. Зокрема, йдеться про підпал будівлі територіального центру комплектування. Під час перевірки його телефону правоохоронці виявили переписку із замовником, яка свідчить про готовність виконувати подібні завдання й надалі.

Оскільки підозрюваний готувався до підпалу будівлі ТЦК, його затримали та доправили до відповідного підрозділу. Після проведення контррозвідувальних заходів з’ясувалося, що він причетний і до підпалу автомобіля — ці дані повністю підтвердилися під час досудового розслідування. 

У суді зазначили, що існують ризики втечі підозрюваного та вчинення нових злочинів. Чоловік не має постійної роботи, стабільного місця проживання та соціальних зв’язків в Одесі, а також раніше проживав за кордоном.

З огляду на це суд ухвалив продовжити тримання під вартою до 25 травня 2026 року. Водночас визначено можливість внесення застави у розмірі 266 тисяч гривень. У разі її сплати підозрюваний зобов’язаний дотримуватися низки обмежень, зокрема не залишати місце проживання без дозволу та здати документи для виїзду за кордон.

Досудове розслідування триває — слідчі очікують результати експертиз та збирають додаткові докази у справі.

Також в Одесі нічний підпал автомобіля громадської організації “Військові Капелани Карпати” обернувся для іноземця реальним тюремним строком. Суд встановив: злочин був ретельно спланований, а виконавець уже мав кримінальний досвід. 

Анна Бальчінос

В Одесском зоопарке у краснокнижных розовых пеликанов, которых также называют “розовыми бабами”, родился птенец. Об этом сообщили в пресс-службе мэрии города.

“В Одесском зоопарке – пополнение в семье розовых пеликанов. Птенцы пеликанов рождаются совершенно голыми и темными, но уже через несколько недель они покрываются пухом и становятся похожими на белые облачка”, – рассказали в пресс-службе.

Говорят, что одесские пеликаны демонстрируют настоящую родительскую заботу.

На видео, которое обнародовал зоопарк, можно увидеть трогательную картину – как взрослый пеликан кормит малыша.

Что известно о розовых пеликанах

Розовый пеликан – вид птиц из семейства пеликановых. В Украине гнездовая, перелетная птица, занесенная в Красную книгу Украины. Самцы и самки внешне почти не отличаются, только несколько по размеру, молодые птицы (в первый год жизни) серовато-бурые с голубоватым отливом на спине, без розовых тонов в оперении.

Масса тела взрослой птицы может достигать 12 килограммов, длина крыла у самцов 70-75 см, у самок – 64-69 см, размах крыльев 1,7-2 метра. Перья – белые с розовым оттенком. Вокруг глаза находится неоперенное кольцо желтого или серого цвета, соединяющееся с неоперенной уздечкой. На голове – гребень из удлиненных и заостренных перьев, но не такой большой, как у кудрявого пеликана.

Напомним, в начале весны в дикой природе в Одесской области появились первые в 2026 году краснокнижные розовые пеликаны. Доктор биологических наук, начальник научно-исследовательского отдела Национального природного парка “Тузловские лиманы” Иван Русев рассказал, что эти птицы были замечены недалеко от нацпарка – они летели далеко в сторону лимана Сасик над селом Траповка. Затем более полусотни пеликанов заметили на лимане – на территории Дунайского биосферного заповедника НАН Украины.

Вас также могут заинтересовать новости: