У Харкові обирають запобіжний захід російському військовослужбовцю Леоніду Рижикову, підозрюваному в убивствах п’яти українських захисників і рибалки.

В Одесі комунальне підприємство “Право”, яке організовує реєстрацію шлюбів у Палаці одружень, очолила колишня підприємиця Наріне Туманян-Зленська. У своїй декларації вона вказала 150 тисяч доларів готівкою, будинок, земельну ділянку та два автомобілі.

Розпорядження про призначення оприлюднили на сайті Одеської міської ради.

Туманян-Зленську призначили директоркою КП “Право” з 13 жовтня 2026 року за контрактом. Її посадовий оклад визначатиметься відповідно до штатного розпису підприємства.

Підставою для призначення стали її заява, подання директора юридичного департаменту Ірини Поповської та контракт від 7 жовтня. Розпорядження підписав виконувач обов’язків міського голови, секретар Одеської міської ради Ігор Коваль.

У вересні директоркою КП “Право” призначили Анну Мединську, однак вона пропрацювала на посаді менш як місяць та звільнилася.

КП “Право” організовує державну реєстрацію шлюбів у Палаці одружень, зокрема в межах проєкту Міністерства юстиції України “Шлюб за добу”. Також підприємство надає послуги, пов’язані з підтвердженням і резервуванням адрес об’єктів нерухомості в Одесі.

До призначення Туманян-Зленська займалася підприємницькою діяльністю, однак її ФОП уже закритий. За 2025 рік вона задекларувала 2,7 мільйона гривень доходу від підприємництва.

Серед нерухомості в декларації зазначені земельна ділянка в Одесі вартістю 2,25 мільйона гривень і житловий будинок площею 209 квадратних метрів. Вартість будинку в декларації становить 892,6 тисячі гривень. Право власності на нього набуте 12 червня 2019 року.

Також посадовиця вказала квартиру в Одесі площею 81,1 квадратного метра, якою користується як місцем реєстрації. Власником житла зазначена інша особа.

У декларації є два автомобілі. Перший – Mercedes-Benz GLC 250 2018 року випуску вартістю понад 1,26 мільйона гривень, який належить самій Туманян-Зленській. Другий – Nissan Rogue Sport 2020 року випуску вартістю понад 663 тисячі гривень, власницею якого вказана її донька Кароліна.

Грошові активи нової директорки включають 150 тисяч доларів готівкою та трохи більше ніж 20 тисяч гривень на банківському рахунку.

Ірина Глухова

Російський флот у Чорному морі зазнав значних втрат, однак частина ракетоносіїв досі залишається у строю. Пошкоджені кораблі окупанти не можуть повноцінно ремонтувати через загрозу нових ударів. Ситуація для росіян ускладнюється, тому вони змушені змінювати тактику та дедалі більше покладатися на авіацію й ударні дрони.

Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVE.

Реклама

Ракетоносії РФ

Росія втратила значну частину кораблів, здатних запускати крилаті ракети “Калібр”. За оцінкою британської розвідки, після вересневої атаки російський флот тимчасово втратив 40% надводних носіїв цих ракет у Чорному морі. Однак українські військові наголошують, що остаточна цифра залежить від того, які саме кораблі враховувати. Частина з них перебуває за межами Чорного моря, інші отримали пошкодження або були знищені.

Речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук пояснив, що серед російських кораблів залишаються дві субмарини проєкту “Варшавянка” та щонайменше п’ять надводних ракетоносіїв. Водночас деякі інші одиниці флоту вже не можуть виконувати бойові завдання.

“Тут залишається в строю дві “Варшавянки”, як мінімум, і п’ять надводних носіїв, які ще не затонули. Там ступінь пошкодження різний, але тим не менш. Тому щодо 40% — тут залежить від того, як рахувати”, — зазначив Плетенчук.

За його словами, росіяни також намагалися вивести частину ракетоносіїв із небезпечної акваторії. Зокрема, два кораблі проєкту “Каракурт” залишили Чорне море. Один із них через Каспійське море потрапив на Балтику, де згодом також зазнав пошкоджень від українських дронів.

Ремонт кораблів

Навіть пошкоджені російські кораблі теоретично можна повернути до служби. Проте для цього потрібні спеціальні ремонтні потужності, час і безпечне місце. Саме з останнім у Чорному морі виникають найбільші проблеми. Будь-який корабель, який стане на тривалий ремонт, може перетворитися на ціль для нового українського удару. Плетенчук наголосив, що терміни відновлення військових суден можуть суттєво відрізнятися. Іноді ремонт триває десятиліттями. Нині ж росіяни змушені насамперед думати про збереження пошкоджених кораблів, а не про їхнє повернення до бойових завдань.

“У Чорному морі ремонт наразі неможливий. Тому що для цього треба докувати, це треба стати десь. І, звісно, тоді вони повторять долю “Ростова-на-Дону” або “Мінська”. Тому що вони стають легшими цілями. Це не є таємницею”, — пояснив речник ВМС.

Він додав, що окупанти переміщують пошкоджені кораблі, намагаючись уберегти їх від остаточного знищення. На думку Плетенчука, до завершення війни повноцінно відновлювати такі одиниці в Чорному морі росіяни не зможуть.

Що відбувається біля Криму

На тлі повідомлень руху “АТЕШ” про підвищену бойову готовність залишків Чорноморського флоту ситуація на морі суттєво не змінилася. Російські кораблі та підводні човни вже п’ятий місяць поспіль не виходять у море. Водночас окупанти продовжують використовувати ракетоносії для ударів по Україні, хоча роблять це значно рідше. За словами Плетенчука, протягом останнього півріччя російські сили застосовували носії крилатих ракет у середньому від одного до трьох разів на місяць. У жовтні один такий випадок уже зафіксували. При цьому кораблі, які залишилися в окупованому Криму, переважно пошкоджені або належать до допоміжного флоту.

“Сказати, що якось суттєво змінилася ситуація саме щодо флоту російського, я не можу. Ворог не виводить у море носіїв і, в принципі, будь-яких бойових одиниць. Водночас можна констатувати, що п’ятий місяць поспіль виходів у море не відбувається. Ні кораблів, ні підводних човнів”, — розповів Плетенчук.

В Азовському морі активності російського флоту також практично немає. За словами речника, перебування там небезпечне для окупантів через обмежену кількість маршрутів і високу загрозу ураження. Натомість російська авіація продовжує діяти, зокрема й підрозділи, що входять до складу Чорноморського флоту.

Загроза з Чорного моря

Навіть повне знищення російських ракетоносіїв не означатиме припинення атак із морського напрямку. Основну небезпеку зараз становлять повітряні засоби ураження. Росія продовжує розвивати ударні безпілотники та використовувати авіацію для атак по українській території. Окупанти також експериментують із власними морськими дронами. За словами Плетенчука, цього року росіяни вже намагалися застосовувати такі апарати, однак усі вони були знищені. Попри це, противник може повернутися до подібної тактики.

“Практично все, що пов’язано з повітряною компонентою. Російські морські дрони цього року атакували, сто відсотків було знищено. Але це не означає, що вони не повернуться до цієї практики”, — зазначив речник ВМС.

Плетенчук пояснив, що Росія робить основну ставку саме на повітряні атаки, оскільки вже отримала готові технологічні рішення від Ірану. Це дозволяє окупантам розвивати наявні види озброєння замість створення принципово нових систем. Водночас, попри численні російські розробки морських безпілотників, говорити про їхнє масове бойове застосування поки немає підстав.

Як повідомляли Новини.LIVE, Росія продовжує розвивати військово-морський флот і спускає на воду кораблі для пошуку та знешкодження мін. Для Чорного моря це має особливе значення під час війни проти України. Водночас Одещина залишається одним із напрямків регулярних російських повітряних атак.

Також Новини.LIVE писали, що eкраїнські військові продовжують руйнувати систему, яку Росія використовує для навігації та планування атак у Чорному морі. Ураження ретрансляторів може ускладнити роботу російських безпілотників. Водночас Україна розвиває можливості морських дронів, а Чорноморський флот РФ готується до нових ударів.