Україна домовилася із західними партнерами про те, що неодноразові порушення Росією будь-якої майбутньої угоди про припинення вогню присікатимуться скоординованою військовою відповіддю з боку Європи і США, повідомляє The Financial Times із посиланням на джерела, знайомі з перебігом подій.

За інформацією видання, цю пропозицію неодноразово обговорювали між українськими, американськими та європейськими політиками в грудні в Парижі та в січні в Києві.

Зокрема, у разі чергового ігнорування режиму припинення вогню з боку РФ буде задіяна багаторівнева відповідь, яка активується протягом 24 годин.

Спочатку це буде дипломатичне попередження, потім, у разі необхідності, — вжито заходів з боку Збройних сил України для припинення порушення умов перемир’я.

Якщо бойові дії триватимуть і після цього, буде розпочато другу фазу втручання з використанням сил так званої “коаліції охочих”, до якої входять багато членів ЄС, а також Велика Британія, Норвегія, Ісландія і Туреччина.

Третім етапом, якщо другим не обмежиться, стане через 72 години скоординована військова відповідь з боку підтримуваних Заходом сил за участю американських.

У рамках гарантій безпеки, підтримуваних США, які мають лягти в основу мирної угоди з 20 пунктів, Велика Британія і Франція зобов’язалися розмістити війська та озброєння в Україні, зазначають автори статті. Європейські сили стримування нібито зобов’язуються забезпечити після припинення вогню “заходи безпеки в повітрі, на морі та на суші”, а США нададуть розвідувальну та логістичну підтримку.

Крім того, американці запропонували надати високотехнологічні засоби моніторингу вздовж лінії фронту протяжністю 1400 км. Цей аспект важливий з огляду на необхідність чіткого контролю за дотриманням умов перемир’я.

Як зазначають журналісти, способи моніторингу та забезпечення дотримання режиму припинення вогню матимуть вирішальне значення для його довговічності.

Гарантії безпеки від США: які домовленості існують

Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з американським колегою Дональдом Трампом у Мар-а-Лаго в грудні минулого року порушував питання про те, які гарантії готові надати США Україні.

Уже наступного місяця він запевняв, що гарантії безпеки готові “на 100%”, і Київ чекає від партнерів на їхнє підтвердження, а також на місця і час їхнього підписання.

Істотна частина пунктів цих гарантій не була озвучена публічно, проте раніше Зеленський охарактеризував їх як“подібні до гарантій НАТО” за статтею 5 альянсу, згідно з якими новий напад Росії викличе колективну відповідь союзників Києва.

Також частиною гарантій, за запевненнями президента, є 800-тисячна українська армія, що підтримується зброєю і підготовкою.

Що стосується термінів їхньої дії, то Трамп нібито запропонував 15 років, а Україна наполягає на 50 роках.

Своєю чергою Росія відкинула гарантії безпеки і наполягає на тому, що ні про яке припинення вогню мови бути не може до “до досягнення всеосяжної угоди про припинення війни”.

Ба більше, у Кремлі вустами глави МЗС Сергія Лаврова вже назвали можливий іноземний контингент миротворців в Україні “законною військовою метою”. Він також заявив, що перемир’я, “яке хоче Зеленський”, неприйнятне для Росії.

Зі свого боку Трамп буквально напередодні, 2 лютого, заявив, що мирні переговори між українською та російською делегаціями мають шанси на успіх і можуть призвести до укладення мирної угоди.

Буквально відразу після його заяв ЗС РФ знову завдали масивного удару по українській енерго- і цивільній інфраструктурі.

Нагадаємо, Зеленський готовий винести мирний план Трампа на референдум.

Бійці 43-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України зупинили спробу російських військ просунутися на Куп’янському напрямку.

Як передає Укрінформ, про це свідчать дані проведеного 23-29 січня Київським міжнародним інститутом соціології всеукраїнського опитування громадської думки. 

Натомість, 18% респондентів очікують на завершення у другій половині 2026 року, 43% – у 2027 році або пізніше, а 19% відповіли, що їм важко сказати.

При цьому у вересні-жовтні 2025 року 33% опитаних очікували, що війна може закінчитися не пізніше першої половини 2026 року, у грудні 2025 року так вважали уже 26%. Зараз – 20%, тобто все менше людей очікують на завершення до середини 2026 року, підкреслили у КМІС.

При цьому більшість українців (65%) продовжують відповідати, що вони готові терпіти війну стільки, скільки потрібно. Про більш короткий період (пів року чи декілька місяців) говорять 17% респондентів.

У грудні 2025 року готові були терпіти стільки, скільки буде потрібно, 62% опитаних, у вересні 2025 року – 62%. Попри масштабні спроби Росії створити гуманітарну катастрофу, серед українців усе одно та сама більшість налаштовані на продовження опору до досягнення прийнятного результату.

Водночас у всіх регіонах більшість – 58-72% – готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Зокрема у Києві таких 72%, на заході України – 66%, у центрі / півночі (без Києва) – 64%, на півдні – 64%, на сході – 58% респондентів.

Також, відповідно до дослідження, як в лютому 2023 року, так і в січні 2026 року 90% вважають, що Україна має завдавати ударів по території Росії.

Із 38% до 10% стало менше тих, хто говорить про удари по лише військових об’єктах. Натомість зараз 80% опитаних вважають, що крім військових об’єктів Україна має завдавати удари і по інших об’єктах (ріст з 52% порівняно з лютим 2023 року). Так, 7% говорять про військову і нафтогазову інфраструктуру, 48% – додають до цього ще й енергетику Росії, а 25% взагалі вважають, що Україна має завдавати удари і по населенню Росії (ріст з 13% у лютому 2023 року).

Опитування проводилось методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів у всіх регіонах України на підконтрольній території. У ньому взяли участь 1003 респонденти у віці 18 років і старше.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.

Як повідомляв Укрінформ, пропозицію передати під контроль Росії весь Донбас в обмін на гарантії безпеки категорично відкидають 52% опитаних українців.