Події
У Мінкульті розповіли про ключові результати роботи у 2025 році
Міністерство культури у 2025 році разом з партнерами запустило реформу меценатства, створило Український фонд культурної спадщини, додало нові інструменти фінансування та цифрові сервіси, а також працювало над системними змінами у сфері.
Про це повідомляє пресслужба Мінкульту, передає Укрінформ
«Рік став точкою переходу від реагування до системних рішень. Ми закріпили культуру як елемент національної безпеки. З чіткими правилами, новими фінансовими інструментами й міжнародною підтримкою. У центрі політики Мінкульту – сильні інституції культурної сфери, захист спадщини й люди, які творять культуру сьогодні та творитимуть завтра. У 2026 році зосередимося на масштабуванні цих рішень, посиленні фінансової підтримки та розвитку доступних інструментів для підтримки культури», – сказала віцепрем’єр-міністерка з гуманітарних питань — міністерка культури Тетяна Бережна.
Як зазначається, у 2025 році Міністерство культури України втілило проєкти й рішення, спрямовані на міжнародну підтримку культури, захист культурної спадщини та інституційне посилення галузі. Зокрема, в міністерстві ініціювали Альянс культурної стійкості — міжнародну платформу для підтримки української культури та посилення глобальної культурної безпеки. До Альянсу приєдналися понад 20 країн і міжнародних організацій.
Також створено Український фонд культурної спадщини. Міжнародні партнери вже спрямували на проєкти з відновлення культурної спадщини понад 3 млн євро.
Команда Мінкульту співпрацювала з міжнародними організаціями стосовно захисту: 19 українських об’єктів увійшли до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО.
Цьогоріч також запустили співпрацю з Польщею: українські та польські фахівці провели пошуково-ексгумаційні роботи на території України та Республіки Польща в межах міждержавної співпраці у сфері збереження історичної пам’яті.
Кабінет міністрів затвердив Стратегію розвитку культури до 2030 року та Операційний план її реалізації на 2025–2027 роки, сформувавши довгострокову рамку розвитку сфери.
В Україні запустили програму «Власна справа» для креативних індустрій. Уже 155 підприємців креативного сектору отримали гранти на понад 50 млн грн.
Також було розширено можливості для закладів культури, що дозволило їм надавати сучасні послуги та залучати додаткові ресурси на розвиток.
Крім того, в Мінкульті працювали над захистом української мови. Верховна Рада України оновила офіційний переклад Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Документ узгодили з міжнародними стандартами та вилучили російську мову зі сфери захисту.
В Україні цьогоріч виробили 50 фільмів, присвячених стійкості українців в умовах протистояння з ворогом під час російсько-української війни та формуванню української національної та громадянської ідентичності.
Уряд схвалив законопроєкт про меценатство, який Міністерство культури України розробило для стимулювання приватної підтримки культури.
У Державному бюджеті на 2026 рік держава збільшила видатки на культуру на 45%.
Тривала робота над підтримкою культурної сфери та митців. Зокрема, 4 млрд грн держава передбачила на реалізацію «Національної програми фінансування української культури».
Під ініційовані Мінкультом санкції потрапили 15 керівників російських музеїв, які відповідальні за привласнення українських музейних цінностей на тимчасово окупованих територіях.
Було забезпечено випуск і безоплатне поширення газет на деокупованих і прифронтових територіях, щоб люди мали доступ до суспільно важливої інформації.
Міністерство затвердило порядок та умови страхування життя, здоров’я та працездатності журналістів і працівників медіа. З 14 листопада 2025 року таке страхування діє для тих, хто працює у відрядженнях у районах бойових дій та на тимчасово окупованих територіях України.
Тривала робота і в напрямках цифровізації, відобудоби та безбар’єрності. Зокрема, Міністерство культури створило платформу CuRe (Culture for Recovery), яка інтегрує культуру в процеси відбудови та відновлення України; запустило три національні цифрові реєстри: базової мережі закладів культури; видавців і розповсюджувачів видавничої продукції, музейного фонду України.
У межах проєкту «Культура без бар’єрів» Мінкульт спільно з компанією ЛУН створив Мапу безбар’єрності закладів культури. До неї вже внесли понад 5 тисяч об’єктів по всій країні.
У межах ініціативи «Інформація без бар’єрів» навчили 60 тисяч фахівців принципів простої мови, а понад тисячу працівників медіа та культурної сфери пройшли спеціалізовані тренінги
У Верховній Раді зареєстрували розроблений Мінкультом проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення доступності аудіовізуальних медіасервісів (крім аудіальних медіа-сервісів) для осіб з інвалідністю».
“2025 рік став для сфери культури продуктивним і результативним. Міністерство культури України ухвалило низку стратегічних рішень та запустило інструменти, які вже працюють на практиці — від міжнародних механізмів підтримки та фінансових програм до цифрових сервісів і безбар’єрних рішень. Багато ініціатив дали перші відчутні результати вже цього року”, – наголосили у Мінкульті.
Як повідомляв Укрінформ, 30 грудня Міністерство культури ухвалило рішення про перейменування Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського – відтепер заклад має назву Національна музична академія України.
Фото: Новинарня
Події
Фільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
Фільм «Останній Прометей Донбасу» режисера Антона Штуки відібрали до участі в міжнародному кінофестивалі Crossing Europe Film Festival Linz.
Про це повідомило Державне агентство з питань кіно, передає Укрінформ.
Стрічка представить Україну в програмі Working Worlds – секції, що порушує актуальні питання сучасної Європи крізь призму соціальних конфліктів і суворої реальності.
«Для творчої команди це важливий етап фестивального шляху, адже участь у такій секції дозволяє винести історію українського спротиву на ширший міжнародний рівень та залучити європейську аудиторію до глибокої дискусії про цінності та виклики сучасності», – зазначають у Держкіно.
Покази стрічки в межах фестивалю заплановані на 29 квітня і 3 травня.
В агентстві наголошують: «Останній Прометей Донбасу» фіксує боротьбу світла з темрявою. Попри постійні обстріли та небезпеку, працівники електростанції залишалися на робочих місцях і забезпечували регіон світлом, доки та не була остаточно зруйнована.
Фільм не намагається пояснити війну політичними термінами, натомість показує, як вона входить у повсякденне життя та змінює його зсередини. Передусім цей проєкт є особистою історією, а не зведенням подій.
Стрічку створила компанія Attention Films за підтримки Держкіно, Українського культурного фонду та Kyivstar TV Originals.
Як повідомлялося, Crossing Europe Film Festival Linz – це один із провідних європейських кінофестивалів, присвячений актуальному авторському кіно. Цьогоріч він проходитиме з 28 квітня по 3 травня. Місце проведення: місто Лінц (Австрія).
Фестиваль фокусується на соціально-політичних темах і культурному розмаїтті Європи. До програми заходу потрапляють фільми, які відображають реальний стан справ у різних куточках континенту та спонукають до критичного мислення.
«Останній Прометей Донбасу» режисера Антона Штуки – це документальний фільм, який розповідає про героїчну працю енергетиків Курахівської ТЕС. В український прокат стрічка вийшла 26 лютого.
Кадр з фільму
Події
У Сербії протестувальники вимагали бойкотувати Євробачення через участь Ізраїлю
У столиці Сербії Белграді відбулася акція протесту з вимогою бойкотувати щорічний пісенний конкурс “Євробачення” через участь Ізраїлю.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє AP.
“У вівторок десятки протестувальників зібралися біля будівлі сербської державної телекомпанії RTS з вимогою, щоб балканська країна відмовилася від участі у конкурсі Євробачення через участь в ньому Ізраїлю”, – йдеться у повідомленні.
Проведення головного пісенного конкурсу року за участю 35 країн-учасниць заплановано на 12-16 травня у Відні. Сербію на конкурсі має представляти метал-гурт “Lavina”, що складається з шести учасників.
Протестувальники у центрі Белграду махали палестинськими прапорами та тримали банери, звинувачуючи Ізраїль у звірствах під час військової операції в секторі Гази. Вони також закликали RTS не транслювати конкурс, а сербів утриматися від його перегляду.
“Євробачення без Ізраїлю означатиме захист ідеалів, які проголошує цей захід”, – заявили організатори акції протесту.
RTS поки не прокоментувала вимоги протестувальників.
У грудні організатори конкурсу вирішили дозволити Ізраїлю брати участь у змаганнях, що призвело до бойкоту конкурсу у Словенії, Ісландії, Ірландії, Нідерландів та Іспанії.
Як повідомляв Укрінформ, співачка Leléka, яка представлятиме Україну на конкурсі “Євробачення”, виступить у другому півфіналі під номером 12.
Ювілейний 70-й пісенний конкурс “Євробачення” відбудеться в австрійській столиці – Відні. Гранд-фінал «Євробачення-2026» відбудеться в суботу, 16 травня, а півфінали – 12 та 14 травня.
Перше фото: Іnstagram/eurovision
Події
Фільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
Повнометражна стрічка Романа Островського “Летять хмари з великою швидкістю” здобула “Золоту лілію” як найкращий фільм на 26-му кінофестивалі Центральної та Східної Європи goEast.
Про це повідомила у Фейсбуці Українська кіноакадемія, передає Укрінформ.
Нагорода передбачає грошову премію у розмірі 10 тисяч євро.
Міжнародне журі пояснило свій вибір тим, що цей фільм вирізняється “беззаперечною актуальністю”.
У заяві журі підкреслюється важливість документування воєнних злочинів Росії в Україні, а також особиста історія режисера.
Як повідомлялося, фільм розповідає історію чоловіка, який втратив п’ятьох членів родини під час авіаудару росіян по житловому будинку в Київській області. Вадим – рибалка з Бородянки. У 2022 році місто було захоплене росіянами, вони обстрілювали будинки, під завалами опинилися мати, брат Вадима, дружина брата та її батьки. Розкопки почалися лише після звільнення міста українськими військами. Рятувальники розбирають будинок і дістають тіла загиблих. Щодня Вадим спостерігає за розкопками. Знайдено 29 тіл, але ідентифікувати їх не вдалося.
Фото: Українська кіноакадемія
-
Політика1 тиждень agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Відбудова5 днів agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Події1 тиждень agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Усі новини1 тиждень agoНазвала куркою: у мережі скандал між українською поетесою та військовою – що сталось (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Усі новини1 тиждень agoNASA вимкнуло «Вояджер-1», але не повністю, що трапилося
-
Усі новини1 тиждень agoна що здатен ноутбук Apple вартістю до 10 000 грн (фото)
-
Події1 тиждень agoВолодар «Оскара» Том Гупер зніме фільм за книгою Міллі Боббі Браун
