Відбудова
У Раді пояснили, як правильно подати заяву до Міжнародного реєстру збитків і не втратити право на компенсацію
Найрозповсюдженішими є плутанина у категоріях, брак доказів, або неподання заяви через неідеальний пакет документів, зазначила Шуляк.
За її словами, попри те, що українці вже подали до RD4U майже 90 тисяч заяв, деякі громадяни так і не змогли зафіксувати свої збитки у міжнародному реєстрі, оскільки при поданні заяви ними були допущені помилки. Це, у свою чергу, може певним чином дискредитувати міжнародний механізм, тому по найрозповсюдженішим кейсам потрібно робити розʼяснення.
Частіше всього, пояснила Шуляк, громадяни роблять помилки через невідповідність категорії заяв. Наприклад, плутають категорії A3.3 і A3.1 — подають заяву про втрату домівки там, де треба заявляти про пошкодження або знищення житла або навпаки.
Крім того, поширеним випадком є подання однієї заяви від родини замість окремих від кожного з її членів.
Також громадяни часто не вказують орієнтовну суму збитків і логіку розрахунку, не додають доказів проживання — особливо коли не були офіційно зареєстровані за адресою, або навіть відкладають подачу заяви через, на їх думку, брак доказів, або не вирішують питання з підтвердженням права власності.
“Найгірше, коли люди не подаються взагалі, бо думають, що без ідеального пакета документів це неможливо. Особливо це помітно по категорії для житла на ТОТ, оскільки навіть якщо ви не маєте підтверджень, що ваше майно там знищено, ви все одно можете подати заяву саме про втрату доступу/контролю до нього. Тому у RD4U прямо пояснюють: подати заяву можна, але важливо дати максимум інформації, яка є зараз, і не плутати категорії”, — наголосила Шуляк.
Вона пояснила, що категорія A3.3 — це про сам факт втрати домівки та витрати на оренду, отримання або придбання нового житла. Якщо ж людина є власником і житло пошкоджене або знищене, потрібно подати окрему заяву в A3.1. Окремо акцентується і на тому, що кожен член сім’ї, який втратив домівку, має подати свою заяву в A3.3.
“Навіть якщо ви не були офіційно зареєстровані за адресою, і, наприклад, орендували житло, це не блокує подачу: потрібно просто зібрати й додати достатньо доказів, що це було ваше місце проживання. І обов’язково дайте орієнтовну суму заяви та коротко поясніть, як ви її порахували”, — пояснила народна депутатка.
Ще однією типовою проблемою, за словами Шуляк, стає підтвердження права власності у категорії A3.1, де подають заяви за збитки через знищене або пошкоджене житло. Ця ж проблема спостерігається й у випадку спроби отримати державну компенсацію “єВідновлення”.
У RD4U вказують: якщо право на майно не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав, його варто зареєструвати, а якщо це неможливо — все одно можна подати заяву, але треба показати доказ спроби реєстрації.
Також для цієї категорії важливо врахувати, що якщо житло було відремонтоване, це не позбавляє права на подачу заяви, але варто додати докази ремонтів та їх вартості. Натомість придбання вже пошкодженого об’єкта не дає підстав заявляти “старі” пошкодження в цій категорії.
“Окрема історія — майно на тимчасово окупованих територіях. Наразі громадяни, чиє житло там пошкоджено або зруйновано, не можуть податись на компенсацію “єВідновлення”, оскільки ми і досі чекаємо на рішення уряду про розширення програми. Однак, у RD4U така можливість є — якщо ви не маєте доступу до такого житла і навіть не можете підтвердити, чи є пошкодження, це не означає, що подаватися не треба: для цього існує категорія A3.6 — втрата доступу або контролю”, — підкреслила Шуляк.
Вона зауважила, що попри максимально цифровізований підхід до забезпечення можливості подаватись до RD4U, деякі громадяни все ще не можуть це зробити через “Дію”, оскільки ця послуга доступна тільки на порталі, а не через застосунок.
“Для громадян “Дія” — це перш за все застосунок, тому логічно, що люди пробують податись до RD4U саме у такий спосіб. Однак через застосунок ви можете лише ознайомитись з переліком 14 доступних категорій збитків, а вже подавати заяву потрібно лише через портал “Дія” — у особистому кабінеті”, — пояснила Шуляк.
Як зауважила голова парламентського комітету, останньою, але дуже розповсюдженою помилкою є те, що громадяни не завжди розуміють суть RD4U і очікують, що прийняття заяви до Реєстру автоматично означає компенсацію за збитки. Однак RD4U — перший етап компенсаційного механізму, метою якого є виключно фіксація збитків. Розмір компенсацій встановлюватиме Компенсаційна комісія, рішення щодо створення якої нещодавно оголосили.
Вона нагадала, нині у RD4U громадяни–фізособи можуть подавати заяви про збитки у наступних категоріях:
А1.1 — вимушене внутрішнє переміщення;
А2.1 — смерть близького члена сімʼї;
А2.2 — зникнення безвісти близького члена сімʼї;
А2.3 — серйозні тілесні ушкодження;
А2.4 — сексуальне насильство;
А2.5 — катування, або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання;
А2.6 — позбавлення свободи;
А2.7 — примусова праця або служба;
А2.8 — насильницьке переміщення або депортація дітей;
А2.8 — насильницьке переміщення або депортація дорослих;
А3.1 — пошкодження або знищення житлового нерухомого майна;
А3.2 — пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна;
А3.3 — втрата житла або місця проживання;
А3.6 — втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях.
Як підкреслила Шуляк, наприкінці грудня 2025 року можливість подаватись до RD4U надали і юридичним особам. Бізнес може зробити це у випадках пошкодження або знищення інфраструктури й про пошкодження, знищення або втрату активів на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації.
“Подати заяву може бізнес або державна установа — керівник, який зазначений у ЄДР. Керівник для подання заяви зможе призначити представника в “Дії”. Щодо безпосередньо категорій, то йдеться про B1.1, C1.1 — “Пошкодження або знищення критичної інфраструктури”, B1.2, C1.2 — “Пошкодження або знищення не критичної інфраструктури”, C3.1 “Пошкодження, знищення або втрата активів”, — резюмувала Шуляк.
Як повідомляв Укрінформ, Реєстр збитків для України, створений у 2023 році, збирає та реєструє заяви про компенсацію, подані окремими особами, організаціями та державними органами в Україні.
16 грудня у Гаазі під час міжнародної конференції, організованої Радою Європи та Нідерландами, була підписана Конвенція про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, яка є частиною механізму компенсації збитків, завданих агресією РФ.
Заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра заявила, що 2026 рік має стати роком практичного запуску роботи Компенсаційної комісії, яка зможе ухвалити перші рішення наприкінці 2026-го – на початку 2027 року.
Київській області передали понад 33 тонни захисних конструкцій від The Swedish Civil Defence and Resilience Agency.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.
“Минулого місяця зі складів хабів екстреної енергетичної допомоги Міністерства енергетики України до Київщини передано понад 33 тонни гуманітарної допомоги від The Swedish Civil Defence and Resilience Agency (MSB)”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що це – захисні конструкції, які допоможуть зміцнити енергооб’єкти, підвищити їх стійкість до можливих атак, забезпечити безпечніше проведення ремонтно-відновлювальних робіт та сприятимуть більш надійній роботі енергетичної інфраструктури Київщини.
Як повідомлялося, одне з комунальних підприємств Київської області отримало 55 одиниць енергетичного обладнання від Бельгії.
У «Дії» доступні ще дві категорії заяв до Міжнародного реєстру збитків – про державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення та про розмінування й очищення від нерозірваних боєприпасів.
Про це у Телеграмі повідомило ДП «Дія», передає Укрінформ.
«У «Дії» розширили можливості подання заяв до міжнародного Реєстру збитків. Відтепер доступні ще дві категорії, пов’язані з наслідками російської агресії з 24 лютого 2022 року», – йдеться в повідомленні.
Так, від органів влади, державних і комунальних установ приймаються заяви про гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення. А також заяви про здійснення за бюджетні кошти розмінування та очищення території України від нерозірваних боєприпасів.
Керівники органів влади можуть подати заяву самостійно або призначити представника через цифрові повноваження.
Щоб подати заяву, потрібно авторизуватися на порталі «Дія» за допомогою електронного підпису, заповнити заяву та додати підтверджувальні документи. Підписану електронним підписом заяву слід надіслати до Міжнародного реєстру збитків.
На сайті Міжнародного Реєстру збитків для України уточнюється, що відкрито можливість подання заяв про компенсацію у нових категоріях, що стосуються державних витрат, понесених внаслідок агресії Російської Федерації проти України: B4 Державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення, B5 Розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів.
Заяви в категоріях B4 та B5 можуть бути подані державою Україна, включаючи її центральні, регіональні та місцеві органи влади та установи.
Категорія B4 охоплює гуманітарні витрати, спрямовані на підтримку постраждалого від агресії Російської Федерації населення, зокрема витрати на евакуацію фізичних осіб, тимчасове житло та місця колективного поселення, екстрену медичну допомогу, реабілітаційні програми, а також інші витрати, безпосередньо пов’язані з пом’якшенням наслідків агресії для фізичних осіб. До таких витрат може належати, зокрема, компенсація за пошкоджене чи зруйноване житло за програмою “єВідновлення”.
Категорія B5 охоплює витрати на розмінування та очищення території України від нерозірваних боєприпасів, зокрема на діяльність з розмінування, наймання операторів протимінної діяльності, обстеження та картування територій, знешкодження і знищення вибухонебезпечних предметів, навчання місцевого персоналу технікам розмінування та заходам безпеки, а також на інформування й навчання громадськості про мінну небезпеку.
Заяви в обох категоріях можуть подаватися лише щодо витрат, профінансованих з Державного бюджету України або бюджетів регіональних та місцевих органів влади.
Водночас повідомляється, що заяви, пов’язані з витратами на користь фізичних осіб, які безпосередньо постраждали від мін і нерозірваних боєприпасів, подаються в категорії B4. Заяви юридичних осіб щодо понесених ними витрат на розмінування та гуманітарні витрати, подаються в інших відповідних категоріях, які невдовзі будуть відкриті.
Заяви, що відповідають установленим вимогам, будуть внесені до Реєстру. У подальшому вони будуть передані на розгляд майбутньої Міжнародної компенсаційної комісії, яка визначатиме розмір належної компенсації.
«Ціна агресії Росії не вичерпується зруйнованим будинком чи підприємством, – зауважила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра у своєму дописі у Фейсбуці. – Це евакуація родини після удару. Лікування і реабілітація. Тимчасовий дах над головою. Розмінована дорога чи поле, куди можна безпечно повернутися. Так поступово вибудовується вся компенсаційна архітектура: збитки та витрати – заяви – Реєстр – Компенсаційна комісія – компенсація. Що повнішою вона стає, то важче буде перекласти цю ціну на жертв агресії або на наших партнерів».
Мудра нагадала, що «до Реєстру вже приєдналися 44 держави та Європейський Союз, а кількість поданих заяв перевищила 180 000. Конвенцію про Компенсаційну комісію підписало 39 держав і ЄС, потрібно 25 ратифікацій для набуття чинності, вже є перші 8».
Як повідомлялося, на порталі «Дія» проведуть бета-тест заяв до Міжнародного реєстру збитків про втрату об’єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей.
Чеська Республіка планує надати Україні допомогу перед зимовим сезоном, зокрема у відновленні енергетичного сектору.
Про це у соцмережі Х повідомив перщий віцепрем’єр – міністр торгівлі та промисловості Чехії Карел Гавлічек, підтвердивши плани здійснити візит в Україну восени, передає Укрінформ.
«Співпраця у промисловості, енергетиці, дослідженнях та розробках. Дякую за сьогоднішні дебати з віцепрем’єр-міністром України Денисом Шмигалем. Водночас я підтвердив, що готую місію чеських компаній до України з метою залучення їх до відновлення інфраструктури», – написав Гавлічек.
Він додав, що уряд Чехії посилив інструменти фінансової підтримки бізнесу, який співпрацює з Україною.
Нагадаємо, Чехія уже надала Україні 35 партій енергетичного обладнання.
Як повідомляв Укрінформ, в уряді Чехії провели зустріч із бізнесом, однією з головних тем якої стала підготовка підприємницької місії в Україну.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Одеса1 тиждень agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Події1 тиждень agoУ Запоріжжі відкрили фотовиставку, присвячену білоруському підрозділу, який боронить Україну
-
Події7 днів agoАвстралійський гурт Breathe використав світлини з концерту в Києві для обкладинки альбому
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києво-Печерській лаврі пояснили, коли партнери долучаться до відновлення Успенського собору
-
Війна1 тиждень agoАтака на НПЗ у Самарській області — Міноборони підтвердило удари
-
Події7 днів agoМіністр культури Литви побував на знищеному Росією книжковому складі у Харкові
-
Україна1 тиждень agoНапад на матір військового — син заявив про побиття через російську мову
-
Відбудова1 тиждень agoКиївщина та Сумщина отримали електрообладнання від Норвегії