Події
У Росії не випускають у прокат фільми, які не підтримують воєнну риторику
Російська кіноіндустрія наслідує радянську систему кіно, коли багато фільмів “через невідповідність державній риториці” потрапляли “на полицю” – з тією різницею, що нинішня цензура діє без чітких правил і формальних пояснень.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Фільми забороняють або витісняють із прокату через скарги так званих громадських активістів, втручання силовиків або просто через невідповідність воєнній риториці – і жоден із цих механізмів не передбачений жодним законом.
Картина “Вітер” Сергія Члиянця, визнана найкращим російським фільмом 2025 року за версією премії “Білий слон”, не потрапила на фестиваль “Маяк” після того, як куратор із силового відомства ознайомився зі змістом.
Фільм “Казка” Олександра Сокурова отримав відмову в прокатному посвідченні без жодних офіційних пояснень. Якутська “Айта” Степана Бурнашева, яка окупила бюджет у десять разів, позбулася прокатного дозволу з формулюванням про “демонстрацію національної нерівності”. Навіть наявність прокатного посвідчення, як у випадку “Нууччи” Володимира Мункуєва, не гарантує виходу на екрани: достатньо публічних звинувачень у “русофобії”.
Борис Хлєбников і Наталія Мєщанінова – одні з найвизнаніших у країні кінематографістів, які не виїхали, – просто перестали отримувати роботу. Без вироків, без офіційних заборон: індустрія навчилася обходитися без них сама. Самоцензура стала дешевшою і надійнішою за будь-який державний указ.
Показово, що навіть усередині російського культурного істеблішменту це починають визнавати, щоправда, по-своєму. На круглому столі в Держдумі щодо підтримки кінематографа режисер Олексій Герман-Молодший обережно виступив проти надмірного контролю, попросивши хоча б пояснити правила: що знімати можна, а що ні.
Частина його колег пішла ще далі і відверто запропонувала повернення до радянської моделі з формалізованою цензурою та “професійними” цензорами. Це красномовна ознака: коли повернення до брежнєвських порядків подається як прогрес, деградація зайшла дуже далеко.
Незалежного кіно у Росії фактично не залишилося.
“Те, що ще знімається, або проходить крізь фільтр силових структур іще на стадії виробництва, або осідає на полицях після. Влада очікує “буму патріотичного кіно” і не розуміє, чому його немає. Але саме вона знищила середовище, в якому будь-яке кіно взагалі могло з’являтися”, – зауважили у розвідці.
Як повідомляв Укрінформ, у Росії вчергове планують перегляд і перевидання державної лінійки шкільних підручників з історії. Причиною стали численні зауваження від учителів, які виявили фактичні помилки, суперечності та ідеологічні перекручення.
Євросоюз засудив рішення Фонду бієнале дозволити Росії участь у цьогорічній виставці у Венеції, підкресливши, що культура не повинна використовуватися як платформа для пропаганди.
Про це йдеться у спільній заяві виконавчої віцепрезидентки Єврокомісії Генни Віркунен та єврокомісара з питань справедливості, молоді, культури та спорту Глена Мікаллефа, передає кореспондент Укрінформу у Брюсселі.
«Ми рішуче засуджуємо рішення Фонду бієнале дозволити Росії знову відкрити свій національний павільйон на 61-й Міжнародній мистецькій виставці Венеційська бієнале 2026 року», – заявили Віркунен і Мікалеф.
Вони нагадали, що Єврокомісія чітко висловила свою позицію щодо незаконної війни Росії проти України: культура має захищати демократичні цінності, сприяти відкритому діалогу, різноманітності та свободі слова, «і ніколи не повинна використовуватися як платформа для пропаганди».
У заяві підкреслюється, що держави-члени, установи та організації ЄС мають діяти відповідно до санкцій Євросоюзу та уникати надання платформи особам, які активно підтримували або виправдовували агресію РФ проти України.
Це рішення Фонду бієнале несумісне з колективною відповіддю ЄС на жорстоку агресію Росії, вказується у заяві. «Якщо він залишить чинним своє рішення дозволити участь Росії, ми розглянемо подальші дії, включаючи призупинення або припинення поточного гранту ЄС Фонду бієнале».
Як повідомлялося, у ЗМІ з’явилася інформація, що цьогоріч Росія відкриє свій національний павільйон на Венеційській бієнале. Це підтвердив делегат країни-агресорки з міжнародних культурних обмінів Міхаіл Швидкой.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та віцепрем’єрка – міністерка культури Тетяна Бережна закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Росії до участі в заході та зберегти свою позицію 2022-2024 років.
Фото: labiennale.org
Український ПЕН завершив прийом заявок на четвертий фестиваль для авторів-початківців «Прописи» і обрав десятку фіналістів, які стануть учасниками професійних воркшопів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український ПЕН.
Цьогоріч фіналістами «Прописів» стали Ганна Аргірова, Валерія Бойко, Ольга Кацан, Дарина Мелашенко, Аліса Москаленко, Яна Мохончук, Мая Полікарпова, Микола Сипко, Марія Хілініч і Анна Часова.
Загалом на участь у фестивалі надійшли 107 заявок.
До журі «Прописів-2026» увійшли Остап Сливинський, Олеся Яремчук, Тарас Прохасько, Марічка Паплаускайте, Ганна Устинова і Ярина Микитин.
Менторами, які проводитимуть заняття з авторами-початківцями, стануть українська письменниця, журналістка, медіадослідниця Марія Титаренко, українська репортерка, авторка-документалістка Віра Курико, а також французька журналістка, колишня головна редакторка газети Le Monde Наталі Нугайред.
Як зауважили в Українському ПЕН, у фокусі цьогорічної програми фестивалю буде репортаж.
Зокрема, фіналісти «Прописів» матимуть змогу дізнатися більше про цей жанр, а також ознайомитися з досвідом фахових журналістів-репортажистів.
Крім того, дебютанти здобудуть знання про підготовку до написання репортажів, особливості репортажистики, висвітлення подій війни та репортажні традиції в інших країнах світу.
Також у межах «Прописів» відбудуться відкриті для відвідування події. Публічну програму фестивалю організатори оголосять згодом .
Четвертий фестиваль-воркшоп «Прописи» проходитиме з 31 березня до 4 квітня в Івано-Франківську, а його підсумком стане друкований альманах, до якого ввійдуть твори 10 учасників і учасниць проєкту та їхні тексти з враженнями про подію.
Співорганізатором фестивалю-воркшопу виступає програма промоції читання «Текстура». Фестиваль відбудеться за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Як повідомляв Укрінформ, Український ПЕН оголосив фокус-тему 2026 року – «Відчуття дому», на яку запрошує поміркувати українських інтелектуалів в есеях та під час публічних дискусій.
Уряд Італії не підтримує рішення про участь Росії у Венеційській бієнале, оскільки таке рішення ухвалила незалежна фундація, яка організовує виставку.
Про це сказала віцепрем’єр-міністерка – міністерка культури Тетяна Бережна в телеефірі, передає Укрінформ.
“Міністерство культури Італії, наші партнери оприлюднили заяву, в якій вони також зазначили, що фундація Бієнале самостійно ухвалила рішення про участь Росії попри позицію уряду. Тобто ми розуміємо, що в Італії Бієнале організовує приватна фундація, яка незалежна від уряду. А уряд італійський засуджує це рішення”, – сказала Бережна.
Вона зазначила, що Україна продовжує працювати з італійською стороною та європейськими партнерами, щоб не допустити участі Росії у виставці.
“Бієнале відбудеться в травні цього року, тому часу залишилось досить мало. Але я впевнена, що ті кроки, які ми плануємо зробити, це технічні, юридичні, інструментальні кроки спільно з Міністерством закордонних справ, мають нашу позицію підсилити і унеможливити участь Росії на Бієнале”, – підкреслила Бережна.
За її словами, Україна готує дуже потужний павільйон – “Гарантії безпеки”, який говорить світові, що гарантії безпеки мають бути потужними та ефективними.
Міністерка додала, що для України бієнале є важливим майданчиком для того, щоб продемонструвати цей політичний сигнал.
Як повідомлялося, у ЗМІ з’явилася інформація, що цьогоріч Росія відкриє свій національний павільйон на Венеційській бієнале. Це підтвердив делегат країни-агресорки з міжнародних культурних обмінів, її колишній міністр культури Михайло Швидкой.
Проєкт матиме назву «Дерево вкорінене в небі». Один із його меседжів: «Політика існує в тимчасових вимірах, тоді як культури спілкуються у вічності».
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та віцепрем’єр-міністерка – міністерка культури Тетяна Бережна закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Росії до участі в заході та зберегти свою позицію 2022-2024 років.
-
Усі новини1 тиждень agoОбличчя Джима Керрі – що актор зробив із собою
-
Війна1 тиждень agoСША та Ізраїль атакували ядерний центр — відео
-
Усі новини1 тиждень agoКупити будинок у Португалії — жінка показала, що знайшла за 37 тисяч євро
-
Одеса6 днів agoНічні вибухи в Одесі 3 березня 2026 року — подробиці атаки
-
Відбудова1 тиждень agoПотреби у відновленні сфери охорони здоров’я в Україні становлять $23,6 мільярда
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі відійшов у вічність працівник театру Музкомедії Андрій Шишкін
-
Усі новини7 днів agoБудинок у США — оголошення про продаж дому викликало дебати в мережі — фото
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вдарили по засобах російської ППО, логістиці та пунктах управління дронами