Суспільство
У водно-болотних угіддях Буджаку і пониззя Березанського лиману порахували птахів: особин яких видів виявилось найбільше
19-22 січня науковці НПП «Тузлівські лимани» спільно зі співробітником Дунайського біосферного заповідника провели традиційні середзимові обліки птахів на водно-болотних угіддях міжнародного значення «Система озер Шагани-Алібей-Бурнас». Раніше такі обліки проводилися одночасно майже на всіх водно-болотних угіддях Азово-Чорноморського регіону і не тільки, а цьогоріч – частково у Буджаку й пониззі Березанського лиману. Про це розповіли у соцмережах нацпарку, передає видання «Південь сьогодні».
На видовий склад та кількість птахів, як зазначили екологи, значно вплинули погодні умови цієї зими. Хоч снігу було не так багато, температури вночі опускалися нижче 12 градусів морозу, а майже вся поверхня лиманів вкрилася льодом.
«Відкрита вода на лиманах збереглася тільки в деяких місцях під впливом течії або підвищеної солоності, а от море було відкрите повністю», – розповідають фахівці нацпарку.
Всього було обліковано більше 20 тисяч птахів 47 видів. Серед них 19 520 особин 28 гідрофільних видів. Нестандартно лідером за кількістю стали крижні – більше 7,5 тис. особин, а друге місце посіла гуска білолоба – 7 тис. особин, свищ – 2,6 тис. особин і галагаз – 1,3 тис. особин.
Традиційно було зафіксовано три види лебедів, але чисельність кожного не перевищувала кількох десятків. Серед мартинів переважав жовтоногий – 140 особин, а ще були сивий і каспійський – 2 особини.
«Цікаво, що на відміну від попередніх років не було жодного мартина звичайного, не кажучи вже про крячків. Зате були одиничні чаплі сірі та білі і навіть бугай, як і зовсім трохи куликів – сивка морська, побережник чорногрудий, кульон великий. Цікаво було побачити журавлів сірих, які не зважаючи на погоду, наважилися зимувати у нас», – поділились спостереженнями екологи.
Підготувала Амєлія МИЙНОВА
Перше фото – побережник чорногрудий, Олександра БРОНСКОВА
У чотирьох воєводствах на півночі Польщі (Західнопоморське, Поморське, Куявсько-Поморське і Вармінсько-Мазурське) станом на сьогодні проживає приблизно 420 тис. громадян України.
Про це в інтерв’ю Укрінформу розповіла новопризначена генконсул України у Гданську Світлана Криса.
«На території консульського округу перебувають зараз приблизно 420 тисяч громадян України. Це майже населення Гданська, де проживає 480 тисяч людей. Варто зауважити, що 40% від цієї кількості українців приїхали на північ Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році», – повідомила генконсул.
Вона підкреслила, що на території Польщі зосереджена найбільша кількість громадян України, після Німеччини, а генконсульство у Ґданську територіально охоплює найбільший консульський округ, адже до його складу входить чотири воєводства: Західнопоморське, Поморське, Куявсько-Поморське і Вармінсько-Мазурське.
Криса поінформувала, що нещодавнє підвищення статусу консульської установи у Гданську до рівня генконсульства є підтвердженням високого рівня українсько-польських відносин і турботи про громадян, які перебувають за кордоном.
«Новий статус – це інший масштаб, що дозволяє реалізовувати більше проєктів для підтримки української громади, культурних та економічних звʼязків, посилюється ефективність допомоги українцям», – зауважила генконсул.
Вона додала, що у Гданську шукатимуть нове приміщення під генконсульство.
«Потрібно, щоб установа відповідала вимогам сьогодення та була зручною для громадян України не лише з точки зору місця розташування, а й за своїми умовами. Йдеться про те, щоб там були відповідна зала очікування, кімната для дітей, невеличка бібліотека, а також щоб установа була зручною для людей з обмеженими можливостями»,- повідомила Криса.
Як передавав Укрінформ, Консульство України у Гданську від суботи, 28 березня, отримало статус Генерального консульства України.
Виконавчий комітет Одеської міської ради зібрався 14 квітня на позачергове засідання для вирішення одного питання.
Як зазначили у порядку денному, йшлося про передачу матеріальних цінностей добровольчому формуванню Одеської міської територіальної громади № 1.
Рішення ухвалили одноголосно й на цьому засідання закрили. Матеріальні цінності являли собою 1,5 тонни бензину А-95 (Євро 5) вартістю 73 гривні за літр – загальна вартість 109,5 тисячі гривень та 4 тонни дизельного пального вартістю 89,9 гривень літр – загальна вартість 359,5 тисячі гривень.
Нове добровольче формування Одеської міської територіальної громади №1 розпочало працювати на початку січня 2026 року, а рішення про його створення ухвалили наприкінці грудня 2025 року.
ДФТГ — це воєнізований підрозділ, сформований добровільно з місцевих жителів однієї територіальної громади для захисту своєї землі в рамках територіальної оборони. Такі формування не належать до Збройних Сил України як військові частини, але працюють під керівництвом найближчого батальйону Сил територіальної оборони ЗСУ. Добровольці ДФТГ охороняють критичну інфраструктуру, патрулюють території, допомагають з евакуацією та навіть беруть участь у протиповітряній обороні через спеціальні групи. Членство в ДФТГ не заміняє мобілізацію.
Добровольче формування територіальної громади виникло як частина національного спротиву, коли країна потребувала швидкого залучення цивільних до оборони. Воно відрізняється від класичних військових підрозділів тим, що складається виключно з місцевих — людей, які знають кожен куточок своєї громади, її слабкі місця та сильні сторони. ДФТГ — це не резерв і не дублювання ТрО. Це паралельна структура, яка живе за рахунок місцевої ініціативи, але інтегрується в загальну систему оборони через командування Сил територіальної оборони.
Вчора на півдні Одещини сталася масштабна пожежа в історичній будівлі Бессарабського ліцею в Болградському району. Як повідомили у ДСНС, пожежа охопила дах, та другий поверх будівлі. Площа пожежі склала 500 м кв. Завдяки оперативним діям вогнеборців пожежу вдалося швидко ліквідувати та не допустити її поширення на більшу площу. На щастя, загиблих та постраждалих немає.
У результаті пожежі знищено спортивну залу, інклюзивно-ресурсний центр та дитячу бібліотеку. Відомо, що ліцей побудували німецькі колоністи у 1912 році. Бессарабська громада закликає депутатів та небайдужих допомогу з відновленням ліцею.
Архівне фото ліцею 100 років тому.
-
Суспільство6 днів agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Події1 тиждень ago«Іканича» – відроджена писанка маріупольських греків
-
Авто1 тиждень agoКапсула часу Lamborghini Miura в українському забарвленні коштує $5 мільйонів — фото
-
Політика6 днів agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Політика6 днів agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Відбудова4 дні agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 188 тисяч родин
-
Усі новини1 тиждень agoУкраїнка в Німеччині знайшла диван і валізу біля смітника — але є нюанс
-
Події6 днів agoФільм «2000 метрів до Андріївки» номінований на «Еммі»