Відбудова
Україна планує залучити $800 мільярдів на відбудову і зростання економіки за 10 років
Україна разом із партнерами погоджує довгостроковий план відбудови й економічного зростання: за 10 років потрібно залучити $800 млрд, а ключовою умовою інвестицій є безпекові гарантії та євроінтеграція.
Про це заявив міністр економіки Олексій Соболєв на брифінгу за підсумками зустрічі радників з питань національної безпеки європейських країн, повідомляє Укрінформ.
Урядовець зазначив, що останніми тижнями українська сторона разом із партнерами зі США та Світовим банком опрацьовувала питання обсягів капіталу, необхідного для відбудови України та суттєвого нарощування економічного розвитку, щоб країна була самодостатньою, і люди сюди поверталися. Також аналізувалися наявні та потенційні на найближчі 10 років публічні й приватні джерела фінансування та інструменти залучення цього капіталу.
«Зараз у нас була сесія з безпековими координаторами, ми цей план погодили і домовилися далі з ними співпрацювати. Наступні зустрічі будуть у Парижі вже у вівторок, щоб напрацювати більш детальний спільний план зі Сполученими Штатами, європейськими країнами і ще Канадою і Норвегією. Розрахункова цифра на наступні 10 років капіталу, який має бути залучений в Україну, – 800 мільярдів доларів США. Це і приватні, і публічні джерела», – сказав Соболєв.
За його словами, наразі обговорюється, що близько 500 млрд дол. мають надійти насамперед із публічних джерел у вигляді грантів і концесійних позик.
«Тобто це і те, що потрібно повертати, і що не потрібно повертати. Ми домовилися в наступні два тижні дуже детально пропрацювати, які джерела вже видимі, які додаткові зобов’язання ми можемо отримати, і скільки може профінансувати приватний сектор, тобто, в яких секторах економіки є достатньо проєктів за наступні 10 років, щоб приватному сектору було цікаво в них працювати», – зазначив міністр економіки.
Він зауважив, що тепер необхідно погодити з усіма країнами зазначені цифри по секторах, а також загальні потреби та джерела фінансування, які можна залучити протягом 10 років.
«Але приватний сектор також приходить після того, як є безпекова рамка і макрофінансова стабільність… Також хочу додати, що в розмовах і зі Штатами, і з європейцями немає жодних протиріч про те, що наша євроінтеграція — це головний каталізатор і головна база для цього економічного процвітання», – резюмував Соболєв.
Як повідомляв Укрінформ, національні радники з питань безпеки, які зібралися сьогодні у Києві, поінформують лідерів перед засіданням Коаліції охочих 6 січня про зміст документів, підготовлених у рамках мирної угоди.
Напередодні Конференції з відновлення України у Гданську Європейська комісія, Міненерго та Секретаріат Енергетичного співтовариства виступили зі спільною заявою щодо посилення підтримки енергетичного сектору України напередодні зимового періоду.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міненерго.
“Сторони закликали нинішніх і потенційних донорів спрямувати кошти до Фонду підтримки енергетики України для забезпечення своєчасної закупівлі критично важливого обладнання та реалізації заходів з відновлення енергетичної інфраструктури”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що з початку повномасштабного вторгнення країни G7+ вже спрямували через фонд 1,95 млрд євро. Ці кошти розподілені відповідно до пріоритетів, визначених Міністерством енергетики України.
Зараз у межах Фонду підтримки енергетики сформовано стратегічний резерв обладнання, оптимізовано процедури закупівель і скорочено строки постачання критичних ресурсів.
Перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль зауважив, що з початку цього року партнери внесли до фонду понад 300 млн євро, однак загальний обсяг незабезпечених потреб становить понад 650 млн євро. Це означає, що без нових внесків реалізацію наступних проєктів буде зупинено.
Сторони звернення акцентували, що підготовка до зими потребує скоординованих і невідкладних дій партнерів. Координаційна група G7+ з питань енергетичної підтримки України продовжує роботу з мобілізації необхідних ресурсів для проходження опалювального сезону.
Як повідомлялося, у Міжнародній конференції з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026), яка відбудеться 25-26 червня у Гданську, візьмуть участь близько 5 тис. учасників, зокрема лідери держав, представники урядів, міжнародних фінансових інституцій та бізнесу.
Українську делегацію на URC 2026 у Гданську очолить Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Україна представить на конференції з відбудови у Гданську 530 інвестпроєктів від регіонів. Євросоюз випустить облігації на €80 мільярдів: гроші підуть і на підтримку України. Підтримання зв’язку з українцями за кордоном є державною стратегією.
Джерело
У Києві рятувальники завершили ремонтно-відновлювальні роботи з консервації даху пошкодженого внаслідок російської атаки 15 червня Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Як передає Укрінформ, про це Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила у Фейсбуці.
“У ніч на 15 червня Росія вкотре продемонструвала свою справжню сутність – ударом по одній з головних святинь України, Києво-Печерській лаврі. Тоді внаслідок атаки був пошкоджений Успенський собор – місце, яке для мільйонів українців є символом віри, історії та духовної сили”, – зазначив голова ДСНС України Андрій Даник.
Він поінформував, що “одразу після удару до роботи стали рятувальники ДСНС. Понад тиждень вони працювали там, де кожен метр має особливу цінність. У складних умовах, під постійною загрозою нових атак, фахівці проводили аварійно-відновлювальні роботи, щоб зберегти святиню від подальших руйнувань”.
У вівторок, 23 червня, ремонтно-відновлювальні роботи з консервації пошкодженого даху завершили.
Роботи виконані на 100% від запланованого обсягу. Для осушення будівельних конструкцій і внутрішніх приміщень на об’єкті продовжують працювати теплові гармати, поінформував очільник ДСНС.
За час проведення робіт на території Лаври були залучені більш як 100 рятувальників із різних підрозділів і понад 25 одиниць техніки ДСНС.
Як повідомляв Укрінформ, на території Києво-Печерської лаври внаслідок масованої російської атаки 15 червня були пошкоджені 19 об’єктів культурної спадщини. Найбільших руйнувань зазнали Успенський собор і башта Кушника.
-
Війна1 тиждень agoУ травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані 1099 російських загарбників
-
Відбудова1 тиждень agoукраїнський бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Політика1 тиждень agoАрбітраж підтвердив права України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях
-
Події1 тиждень agoУ Раді пропонують доповнити склад злочину геноциду культурною складовою
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал