Події
Український ПЕН розпочав прийом заявок на фестиваль «Прописи»
Український ПЕН розпочав прийом заявок на фестиваль-воркшоп для авторів-початківців «Прописи», який відбудеться 31 березня – 4 квітня в Івано-Франківську.
Про це повідомляє Український ПЕН, передає Укрінформ.
«Прописи» – це проєкт Українського ПЕН, який поєднує навчальний формат із фестивальним. Відібрані за конкурсом автори та авторки-початківці зможуть взяти участь у серії лекцій та майстер-класів від провідних українських та закордонних письменників, критиків, журналістів, літературних менеджерів, удосконалити свої навички творчого письма, попрацювати з досвідченими наставниками над своїми ідеями або вже створеними текстами», – ідеться у повідомленні.
Співорганізатор фестивалю-воркшопу – програма промоції читання «Текстура».
Організаційні партнери «Прописів» у 2026 році – INDEX: Інститут документування та взаємодії та The Ukrainians Media.
Партнери фестивалю – книгарня «Сенс».
Головним фокусом «Прописів» цього року буде літературна документалістика: художній репортаж, наративний нонфікшн.
Дебютанти також здобудуть знання про документальний театр, про взаємодію автора з мас-медіа та мистецтво самопрезентації, про захист авторських прав, а також про роль письменників у відстоюванні свободи слова.
Крім авторів-початківців, які вже мають досвід творення літературної документалістики, організатори запрошують також і тих, хто працює з поезією, прозою чи драматургією, але зацікавлений у тому, якими інструментами література може відтворювати факти об’єктивної реальності.
Подати заявку на участь можна до 28 лютого 2026 року включно за посиланням:
Результати відбору будуть оголошені 10 березня.
До журі «Прописів», яке відбиратиме учасників та учасниць фестивалю-воркшопу, ввійшли:
Остап Сливинський – куратор «Прописів», поет, перекладач, літературознавець, викладач Українського католицького університету, автор літературно-документальної книжки «Словник війни», голова Програмної ради Lviv Book Forum;
Олеся Яремчук – журналістка, письменниця, авторка книжки «Наші інші», співавторка та співупорядниця книжки «Вільні голоси Криму. Історії кримських журналістів – бранців Кремля», програмна координаторка INDEX: Інститут документування та взаємодії;
Тарас Прохасько – письменник, журналіст, лавреат Шевченківської премії 2020 року;
Марічка Паплаускайте – журналістка, письменниця, шеф-редакторка Reporters, співзасновниця The Ukrainians Media, авторка книжок «Бог дивовижних людей та інших грішників», «Потяг прибуває за розкладом»;
Ганна Устинова – авторка п’єс, текстів ініціативи «Люди культури, яких забрала війна» та короткої художньої прози, заступниця виконавчого директора Українського ПЕН;
Ярина Микитин – культурна менеджерка, координаторка програми промоції читання «Текстура».
У межах «Прописів» також відбудуться відкриті для відвідування події – публічна програма фестивалю буде оголошена згодом.
Цьогоріч фестиваль «Прописи» проведуть вже вчетверте. Вперше фестиваль-воркшоп відбувся в Івано-Франківську у 2021 році.
У професійній програмі «Прописів», як зазначено в умовах конкурсу, зможуть взяти участь дебютанти у сфері письменництва та літературної критики віком 18-35 років.
Апліканти повинні мати щонайменше один художній чи критичний твір, опублікований на онлайн-ресурсі чи в друкованому виданні, однак ще не видати жодної власної книжки.
Підсумком «Прописів» стане друкований альманах, до якого ввійдуть твори учасників та учасниць проєкту, а також їхні тексти з враженнями про фестиваль-воркшоп.
Детальніше про умови участі можна ознайомитися за посиланням.
Як повідомляв Укрінформ, Український ПЕН увосьме уклав список найкращих вітчизняних видань, що вийшли протягом 2025 року, до нього увійшли 252 книжки.
Український ПЕН завершив прийом заявок на четвертий фестиваль для авторів-початківців «Прописи» і обрав десятку фіналістів, які стануть учасниками професійних воркшопів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український ПЕН.
Цьогоріч фіналістами «Прописів» стали Ганна Аргірова, Валерія Бойко, Ольга Кацан, Дарина Мелашенко, Аліса Москаленко, Яна Мохончук, Мая Полікарпова, Микола Сипко, Марія Хілініч і Анна Часова.
Загалом на участь у фестивалі надійшли 107 заявок.
До журі «Прописів-2026» увійшли Остап Сливинський, Олеся Яремчук, Тарас Прохасько, Марічка Паплаускайте, Ганна Устинова і Ярина Микитин.
Менторами, які проводитимуть заняття з авторами-початківцями, стануть українська письменниця, журналістка, медіадослідниця Марія Титаренко, українська репортерка, авторка-документалістка Віра Курико, а також французька журналістка, колишня головна редакторка газети Le Monde Наталі Нугайред.
Як зауважили в Українському ПЕН, у фокусі цьогорічної програми фестивалю буде репортаж.
Зокрема, фіналісти «Прописів» матимуть змогу дізнатися більше про цей жанр, а також ознайомитися з досвідом фахових журналістів-репортажистів.
Крім того, дебютанти здобудуть знання про підготовку до написання репортажів, особливості репортажистики, висвітлення подій війни та репортажні традиції в інших країнах світу.
Також у межах «Прописів» відбудуться відкриті для відвідування події. Публічну програму фестивалю організатори оголосять згодом .
Четвертий фестиваль-воркшоп «Прописи» проходитиме з 31 березня до 4 квітня в Івано-Франківську, а його підсумком стане друкований альманах, до якого ввійдуть твори 10 учасників і учасниць проєкту та їхні тексти з враженнями про подію.
Співорганізатором фестивалю-воркшопу виступає програма промоції читання «Текстура». Фестиваль відбудеться за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Як повідомляв Укрінформ, Український ПЕН оголосив фокус-тему 2026 року – «Відчуття дому», на яку запрошує поміркувати українських інтелектуалів в есеях та під час публічних дискусій.
Уряд Італії не підтримує рішення про участь Росії у Венеційській бієнале, оскільки таке рішення ухвалила незалежна фундація, яка організовує виставку.
Про це сказала віцепрем’єр-міністерка – міністерка культури Тетяна Бережна в телеефірі, передає Укрінформ.
“Міністерство культури Італії, наші партнери оприлюднили заяву, в якій вони також зазначили, що фундація Бієнале самостійно ухвалила рішення про участь Росії попри позицію уряду. Тобто ми розуміємо, що в Італії Бієнале організовує приватна фундація, яка незалежна від уряду. А уряд італійський засуджує це рішення”, – сказала Бережна.
Вона зазначила, що Україна продовжує працювати з італійською стороною та європейськими партнерами, щоб не допустити участі Росії у виставці.
“Бієнале відбудеться в травні цього року, тому часу залишилось досить мало. Але я впевнена, що ті кроки, які ми плануємо зробити, це технічні, юридичні, інструментальні кроки спільно з Міністерством закордонних справ, мають нашу позицію підсилити і унеможливити участь Росії на Бієнале”, – підкреслила Бережна.
За її словами, Україна готує дуже потужний павільйон – “Гарантії безпеки”, який говорить світові, що гарантії безпеки мають бути потужними та ефективними.
Міністерка додала, що для України бієнале є важливим майданчиком для того, щоб продемонструвати цей політичний сигнал.
Як повідомлялося, у ЗМІ з’явилася інформація, що цьогоріч Росія відкриє свій національний павільйон на Венеційській бієнале. Це підтвердив делегат країни-агресорки з міжнародних культурних обмінів, її колишній міністр культури Михайло Швидкой.
Проєкт матиме назву «Дерево вкорінене в небі». Один із його меседжів: «Політика існує в тимчасових вимірах, тоді як культури спілкуються у вічності».
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та віцепрем’єр-міністерка – міністерка культури Тетяна Бережна закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо повернення Росії до участі в заході та зберегти свою позицію 2022-2024 років.
В Університеті Ботсвани, за участі керівництва, викладачів, студентів, іноземного дипкорпусу, української громади та журналістів відбулося урочисте відкриття першого в Африці памʼятника Тарасу Шевченку.
Як передає Укрінформ, про це міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив у Фейсбуці.
Монумент створений з ботсванської бронзи скульптором Франсуа Котеце. Під час церемонії декан гуманітарного факультету Тапело Отлохетсве зачитав власний переклад “Заповіту” національної мовою Ботсвани – сетсвана.
У світі встановлено 1384 памʼятники Кобзарю, з яких 128 – у 35 країнах світу. Тепер до них доєдналася перша держава Африки – Ботсвана.
Сибіга подякував директорці українського департаменту Африки та регіональних організацій Любові Абравітовій, послу України в Ботсвані Олексію Сиваку та команді посольства за втілення цієї важливої ініціативи, керівництву Ботсванського Університету за співпрацю, українській громаді – за небайдужість.
“Перший Кобзар на африканській землі – це про глобальність ідей Шевченка, про позачасовість його слова, про силу його думки, яка крізь століття обʼєднує український народ і весь світ довкола універсальних цінностей свободи, справедливості, національної самобутності”, – зауважив очільник МЗС.
Як повідомляв Укрінформ, у Тернополі презентували рідкісні видання творів Шевченка і дослідження його спадщини, привезені з Канади.
Фото: Андрій Сибіга / Фейсбук
-
Усі новини1 тиждень agoОбличчя Джима Керрі – що актор зробив із собою
-
Усі новини1 тиждень agoБудинок для мами в гаражі — жінка показала, де живе її родичка
-
Усі новини1 тиждень agoКупити будинок у Португалії — жінка показала, що знайшла за 37 тисяч євро
-
Війна1 тиждень agoСША та Ізраїль атакували ядерний центр — відео
-
Суспільство1 тиждень agoМіноборони пояснило, як російські спецслужби вербують українців
-
Відбудова1 тиждень agoПотреби у відновленні сфери охорони здоров’я в Україні становлять $23,6 мільярда
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі відійшов у вічність працівник театру Музкомедії Андрій Шишкін
-
Одеса6 днів ago
Нічні вибухи в Одесі 3 березня 2026 року — подробиці атаки