Суспільство
В Україні стартує масштабний освітній проєкт для ветеранів та ВПО
Асоціація підприємців-ветеранів АТО, Всеукраїнська профспілка захисників України, спортсменів та працівників сфер і Київська міська спілка ветеранів АТО об’єднуються для втілення проєкту навчання та менторської підтримки ветеранів, котрі хочуть започаткувати свій бізнес.
Про це оголосили під час пресконференції на тему: «Навчальна програма на 2026 рік: підтримка захисників і захисниць у сфері розвитку ветеранського бізнесу», що відбулася в Укрінформі.
Голова Асоціації підприємців-ветеранів АТО (АПВА) Сергій Позняк зауважив, що організації вже співпрацюють за кількома напрямами, зокрема у царині правового захисту та фінансової підтримки ветеранського бізнесу.
«А відтепер об’єднуємося ще й для реалізації масштабного всеукраїнського освітнього проєкту для ветеранів, членів їхніх родин та для внутрішньо переміщених осіб. Мета – навчити людей правильно створювати та розвивати бізнеси – зокрема, й за підтримки професійних профспілкових об’єднань», – пояснив Позняк.
Керівниця навчального напряму АПВА Анастасія Мірошнікова додала, що йдеться про масштабування проєкту «Мистецтво ветеранського бізнесу», який втілюється Асоціацією. Навчання у його межах пройшли вже понад 500 ветеранів та членів їхніх родин, чимало з яких створили й успішно розвивають власні бізнеси.

«Участь у програмі для ветеранів безкоштовна. Тривалість – приблизно п’ять тижнів. Щотижня – три лекції і один відкритий вебінар. Під час вебінарів та лекцій – обов’язково практична робота. Співпрацюючи між собою, радячись із досвідченими менторами, ветерани часто знаходять ідеї та рішення, які потім знадобляться їм при започаткуванні власної справи», – розповіла Мірошнікова.
Втілювати проєкт допомагають відомі юристи та бізнесмени – зокрема, Ілля Новіков, Тарас Лелюх, Сергій Позняк, Марина Павлюк, Масі Найєм, Олександр Гончарук, В’ячеслав Лисенко, Ярослав Романчук.
«Наші ментори і лектори – представники двох категорій: або це дотична до ветеранської спільноти людина, яка воювала, яка, як ніхто, розуміє ветеранів, або успішний бізнесмен, котрий вже багато років консультує ветеранів, веде їх «за руку». А після курсу виникає така собі окрема спільнота, коли наші ветерани-«випускники» отримують фінансування, залучають партнерів, співпрацюють між собою, і їхні бізнеси швидко ростуть», – пояснила керівниця навчального напряму АПВА.
У планах, за її словами, – додатковий курс для чинних підприємців, спрямований на масштабування бізнесу на посилення економіки підприємств.
«Як парламентарії, маємо осучаснити законодавство і чітко сказати, де ми можемо більше допомогти нашому захисникові в навчанні, у трудовому забезпеченні, в забезпеченні його права набути іншу освіту та інші навички, осучаснити їх. Критично важливо підтримувати синергію ветерана, профспілок, роботодавців для того, щоб ветеран не був просто (перепрошую) соціальним «тягарем» для держави, а навпаки став економічною опорою для держави, яку він захищав від ворога», – прокоментував ініціативу голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Анатолій Остапенко.

Як повідомлялося, в Україні діють кілька програм освіти для ветеранів, що спрямовані на професійну адаптацію, підвищення кваліфікації та зміну професії для успішної інтеграції наших захисників у цивільне життя. Поміж них – платформа «Освіта для ветеранів», де міститься інформація про більш як 1200 професійних курсів.
Фото Укрінформу можна купити тут
Суспільство
Створення єдиного довідника фемінітивів неможливе
Створення універсального видання фемінітивів є неможливим через складність і різноманітність мовних процесів.
Про це сказала голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров у інтерв’ю Укрінформу.
“Щодо рекомендацій: у 2021 році Комісія працювала над стандартом фемінізованих назв у медичній сфері – це були переліки відповідників. Однак Інститут української мови не підтримав такого підходу, наголосивши, що в мові не діє повний паралелізм і що варто використовувати різні мовні засоби, а не лише формальні рекомендації. Тому створити універсальний перелік для всіх слів складно. Важко уявити, як користувач працював би з таким довідником – постійно звертався б до нього, шукаючи відповідники”, – сказала Чернобров.
За її словами, в мові діють не лише формальні засоби, і не завжди можна утворити фемінітив та отримати повністю рівнозначну пару.
“Наприклад, слова можуть не збігатися семантично, і між ними не можна поставити знак рівності. Тобто всеохопного паралелізму в мові немає. Тому варто використовувати й інші засоби – аналітичні форми («пан», «пані»), синтаксичні конструкції, а не лише словотвір”, – сказала голова Нацкомісії.
Вона додала, що гендерночутлива мова – це не лише фемінітиви, її можна досягти за допомогою цілого комплексу мовних засобів, і важливо не забувати про це різноманіття.
Як повідомлялося, Національна комісія зі стандартів держмови затвердила Український правопис як стандарт державної мови.
Суспільство
Справу учасника афери з Глибоководним випуском повернули одеському суду Анонси
Приморський районний суд Одеси відхилив клопотання адвокатів Олександра Орлова, який у 2018 році був представником підрядника під час будівництва в Одесі Глибоководного випуску стічних вод у море.
Адвокати наполягали спочатку на закритті провадження, а потів на відводі прокурора.
Справу Приморський суд розглядає по другому колу після того, як касаційний суд скасував рішення Приморського же суду та Одеського апеляційного суду про закриття провадження у справі.
Справу Олександр Орлова виділили в окреме провадження. У січні 2024 року видання 368.media повідомляло, що Приморський районний суд Одеси виправдав обвинувачених у справі Глибоководного випуску. Йшлося про бізнесмена Руслана Тарпана, якому належала фірма підрядник, Вадима Теплицького – директора ТОВ “Білд-Про”, депутата Одеської облради
Сергія Бердічевського – директора ТОВ “Інно-Трейдінг”, Вадима Гетьмана – ексдиректора ПП “Ремерцентр”, Ігоря Полуденка – ексдиректора управління капітального будівництва Одеської ОДА, Василя Попова – директора ПП “Ремерцентр”, Олександра Романова – начальника технічного відділу управління капітального будівництва Одеської ОДА, Віталія Бойка – головного інженера ДП “Чорноморндіпроект”
У 2024 році журналісти Центру публічних розслідувань на тлі виникнення смороду в Одесі, який тримався понад тиждень, дослідили історію будівництва каналізаційного “Глибоководного випуску”, який коштував державі понад 300 мільйонів й дійшли висновку, що до вартості самого проєкту “Глибоководного випуску”, можна додати ще й бюджетні кошти, які регулярно витрачали на ремонт греблі Хаджибейського лиману.
Будівництво випуску, стало вже причиною для відкриття кримінального провадження щодо бізнесмена Руслана Тарпана – у липні 2022 року Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) навіть заявляло, що “Глибоководний випуск”, який будували в Одесі фірми ексдепутата Руслана Тарпана з компанії “Incor Group”, є набором будівельних матеріалів, які непридатні до використання.
Суспільство
В Одесі трьох чоловіків судитимуть за розбій у готелі з іграшковим пістолетом
В Одесі трьох чоловіків судитимуть за розбій у готелі з іграшковим пістолетом
Джерело
-
Суспільство6 днів agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Події1 тиждень ago«Іканича» – відроджена писанка маріупольських греків
-
Авто1 тиждень agoКапсула часу Lamborghini Miura в українському забарвленні коштує $5 мільйонів — фото
-
Політика6 днів agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Політика6 днів agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Усі новини1 тиждень agoУкраїнка в Німеччині знайшла диван і валізу біля смітника — але є нюанс
-
Події6 днів agoФільм «2000 метрів до Андріївки» номінований на «Еммі»
-
Відбудова6 днів agoУ Полтавській громаді ще майже 40 родин отримають компенсації за пошкоджене обстрілами житло
