Connect with us

Суспільство

В Україні стартує масштабний освітній проєкт для ветеранів та ВПО

Published

on


Асоціація підприємців-ветеранів АТО, Всеукраїнська профспілка захисників України, спортсменів та працівників сфер і Київська міська спілка ветеранів АТО об’єднуються для втілення проєкту навчання та менторської підтримки ветеранів, котрі хочуть започаткувати свій бізнес.

Про це оголосили під час пресконференції на тему: «Навчальна програма на 2026 рік: підтримка захисників і захисниць у сфері розвитку ветеранського бізнесу», що відбулася в Укрінформі.

Голова Асоціації підприємців-ветеранів АТО (АПВА) Сергій Позняк зауважив, що організації вже співпрацюють за кількома напрямами, зокрема у царині правового захисту та фінансової підтримки ветеранського бізнесу.

«А відтепер об’єднуємося ще й для реалізації масштабного всеукраїнського освітнього проєкту для ветеранів, членів їхніх родин та для внутрішньо переміщених осіб. Мета – навчити людей правильно створювати та розвивати бізнеси – зокрема, й за підтримки професійних профспілкових об’єднань», – пояснив Позняк.

Керівниця навчального напряму АПВА Анастасія Мірошнікова додала, що йдеться про масштабування проєкту «Мистецтво ветеранського бізнесу», який втілюється Асоціацією. Навчання у його межах пройшли вже понад 500 ветеранів та членів їхніх родин, чимало з яких створили й успішно розвивають власні бізнеси.

«Участь у програмі для ветеранів безкоштовна. Тривалість – приблизно п’ять тижнів. Щотижня – три лекції і один відкритий вебінар. Під час вебінарів та лекцій – обов’язково практична робота. Співпрацюючи між собою, радячись із досвідченими менторами, ветерани часто знаходять ідеї та рішення, які потім знадобляться їм при започаткуванні власної справи», – розповіла Мірошнікова.

Читайте також: У Києві презентували школу для громад «Культура у відновленні»

Втілювати проєкт допомагають відомі юристи та бізнесмени – зокрема, Ілля Новіков, Тарас Лелюх, Сергій Позняк, Марина Павлюк, Масі Найєм, Олександр Гончарук, В’ячеслав Лисенко, Ярослав Романчук.

«Наші ментори і лектори – представники двох категорій: або це дотична до ветеранської спільноти людина, яка воювала, яка, як ніхто, розуміє ветеранів, або успішний бізнесмен, котрий вже багато років консультує ветеранів, веде їх «за руку». А після курсу виникає така собі окрема спільнота, коли наші ветерани-«випускники» отримують фінансування, залучають партнерів, співпрацюють між собою, і їхні бізнеси швидко ростуть», – пояснила керівниця навчального напряму АПВА.

У планах, за її словами, – додатковий курс для чинних підприємців, спрямований на масштабування бізнесу на посилення економіки підприємств.

«Як парламентарії, маємо осучаснити законодавство і чітко сказати, де ми можемо більше допомогти нашому захисникові в навчанні, у трудовому забезпеченні, в забезпеченні його права набути іншу освіту та інші навички, осучаснити їх. Критично важливо підтримувати синергію ветерана, профспілок, роботодавців для того, щоб ветеран не був просто (перепрошую) соціальним «тягарем» для держави, а навпаки став економічною опорою для держави, яку він захищав від ворога», – прокоментував ініціативу голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Анатолій Остапенко.

Читайте також: На фестивалі «Освіта майбутнього» в Одесі презентували національний пілотний проєкт Smart Capital

Як повідомлялося, в Україні діють кілька програм освіти для ветеранів, що спрямовані на професійну адаптацію, підвищення кваліфікації та зміну професії для успішної інтеграції наших захисників у цивільне життя. Поміж них – платформа «Освіта для ветеранів», де міститься інформація про більш як 1200 професійних курсів.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Суспільство

Створення єдиного довідника фемінітивів неможливе

Published

on



Створення універсального видання фемінітивів є неможливим через складність і різноманітність мовних процесів.

Про це сказала голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров у інтерв’ю Укрінформу.

“Щодо рекомендацій: у 2021 році Комісія працювала над стандартом фемінізованих назв у медичній сфері – це були переліки відповідників. Однак Інститут української мови не підтримав такого підходу, наголосивши, що в мові не діє повний паралелізм і що варто використовувати різні мовні засоби, а не лише формальні рекомендації. Тому створити універсальний перелік для всіх слів складно. Важко уявити, як користувач працював би з таким довідником – постійно звертався б до нього, шукаючи відповідники”, – сказала Чернобров.

За її словами, в мові діють не лише формальні засоби, і не завжди можна утворити фемінітив та отримати повністю рівнозначну пару.

“Наприклад, слова можуть не збігатися семантично, і між ними не можна поставити знак рівності. Тобто всеохопного паралелізму в мові немає. Тому варто використовувати й інші засоби – аналітичні форми («пан», «пані»), синтаксичні конструкції, а не лише словотвір”, – сказала голова Нацкомісії.

Вона додала, що гендерночутлива мова – це не лише фемінітиви, її можна досягти за допомогою цілого комплексу мовних засобів, і важливо не забувати про це різноманіття.

Читайте також: У Нацкомісії пояснили, чому фемінітиви викликають спротив

Як повідомлялося, Національна комісія зі стандартів держмови затвердила Український правопис як стандарт державної мови.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Справу учасника афери з Глибоководним випуском повернули одеському суду Анонси

Published

on



Приморський районний суд Одеси відхилив клопотання адвокатів Олександра Орлова, який у 2018 році був представником підрядника під час будівництва в Одесі Глибоководного випуску стічних вод у море.

Адвокати наполягали спочатку на закритті провадження, а потів на відводі прокурора.

Справу Приморський суд розглядає по другому колу після того, як касаційний суд скасував рішення Приморського же суду та Одеського апеляційного суду про закриття провадження у справі. 

Справу Олександр Орлова виділили в окреме провадження. У січні 2024 року видання 368.media повідомляло, що Приморський районний суд Одеси виправдав обвинувачених у справі Глибоководного випуску. Йшлося про бізнесмена Руслана Тарпана, якому належала фірма підрядник, Вадима Теплицького – директора ТОВ “Білд-Про”, депутата Одеської облради
Сергія Бердічевського – директора ТОВ “Інно-Трейдінг”, Вадима Гетьмана – ексдиректора ПП “Ремерцентр”, Ігоря Полуденка – ексдиректора управління капітального будівництва Одеської ОДА, Василя Попова – директора ПП “Ремерцентр”, Олександра Романова – начальника технічного відділу управління капітального будівництва Одеської ОДА, Віталія Бойка – головного інженера ДП “Чорноморндіпроект”

У 2024 році журналісти Центру публічних розслідувань на тлі виникнення смороду в Одесі, який тримався понад тиждень, дослідили історію будівництва каналізаційного “Глибоководного випуску”, який коштував державі понад 300 мільйонів й дійшли висновку, що до вартості самого проєкту “Глибоководного випуску”, можна додати ще й бюджетні кошти, які регулярно витрачали на ремонт греблі Хаджибейського лиману.

Будівництво випуску, стало вже причиною для відкриття кримінального провадження щодо бізнесмена Руслана Тарпана – у липні 2022 року Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) навіть заявляло, що “Глибоководний випуск”, який будували в Одесі фірми ексдепутата Руслана Тарпана з компанії “Incor Group”, є набором будівельних матеріалів, які непридатні до використання. 


Кирило Бойко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесі трьох чоловіків судитимуть за розбій у готелі з іграшковим пістолетом

Published

on



В Одесі трьох чоловіків судитимуть за розбій у готелі з іграшковим пістолетом



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.