Одеса
Вартість валюти в Україні 2026 — що очікувати
Людина кладе гроші до гаманця. Фото: Новини.LIVE
Після складного й суперечливого 2025 року економічні очікування українців залишаються стриманими. Прогнозований раніше ріст ВВП на рівні 5% так і не став реальністю, адже війна продовжила визначати як політичні, так і фінансові процеси. Водночас сам факт економічної стабільності в умовах повномасштабної агресії експерти називають ключовим досягненням року. Україна не лише втримала макрофінансову рівновагу, а й адаптувалася до життя в умовах затяжної війни.
Про досвід української економіки у період повномасштабного вторгнення, ризик інфляції та який прогнозують курс долара у 2026 році журналісти Новини.LIVE поговорили з економістом Олегом Рубелем.
Реклама
Читайте також:
Економічна перспектива України
Український досвід, за оцінками експертів, уже має значення не лише для нас, а й для всього європейського континенту. Саме тому міжнародна підтримка не лише зберігається, а й набуває системного характеру. Фінансування поступово переходить від екстреного режиму до стратегічного планування. Україна дедалі частіше розглядається партнерами як довгостроковий проєкт трансформації. І 2026 рік у цьому процесі може стати переломним.
“На сьогодні економічна ситуація складається так, що Європейський Союз погоджується напряму фінансувати бюджетні витрати України. Ті близько 90 мільярдів євро, лягли до бюджету на цей рік, — це вже не бюджет виживання. Це бюджет укріплення та глибокої трансформації, яка припаде саме на 2026–2027 роки”, — наголошує економіст Олег Рубель.
Окремим напрямком цієї трансформації стає інвестиція в людський капітал. Вперше за роки незалежності освіта й наука розглядаються не як другорядні статті витрат, а як стратегічний ресурс. Держава декларує готовність змінювати структуру економіки, роблячи ставку на інтелектуальний потенціал. Підтримка західних партнерів у цьому питанні вже має конкретні фінансові механізми. Це створює підґрунтя для довгострокового розвитку навіть у воєнних умовах.
“Міністерство освіти й науки заявило, що до 2027 року частка освіти й науки у ВВП може зрости до 1%. Це серйозний стрибок із нинішніх 0,37%. Для цього є і фінансування, і політична воля партнерів, адже Україна сьогодні — не лише військовий, а й інтелектуальний фронтир Європи”, — пояснює експерт.
Паралельно з державною політикою активну роль відіграє приватний сектор. Український бізнес та інноваційне середовище поступово переорієнтовуються на воєнні та післявоєнні потреби. Залучення внутрішніх ресурсів і зовнішнього капіталу розглядається як ключ до економічної стійкості.
“Ми працюємо з кількома сценаріями — прогноз А, прогноз Б і прогноз С. Найбільш імовірний передбачає відносну політичну стабільність, навіть якщо відбудуться вибори. За наявності стабілізаційних фондів це дозволить утримувати курс долара в межах 45–50 гривень і збалансувати витрати на оборону та соціальну сферу”, — зазначає економіст.
У базовому сценарії 2026 рік може принести мінімальне, але позитивне економічне зростання. Навіть за умови продовження бойових дій фахівці говорять про зростання ВВП щонайменше на 2%. У разі призупинення активної фази війни потенціал економіки суттєво зростає. Відновлення логістики та збуту продукції здатне дати подвоєння темпів розвитку. Саме ці фактори й визначатимуть реальний економічний результат року.
Інфляція в Україні
Одним із ключових викликів для України у 2026 році залишається інфляція. Вона тісно пов’язана не лише з грошово-кредитною політикою, а й зі структурними проблемами ринку праці. Питання зайнятості, міграції та податкового регулювання дедалі сильніше впливають на внутрішній попит. Значна частина українців працює за кордоном, але водночас залишається економічно пов’язаною з Україною. Саме тому держава має адаптувати інституційні механізми до нових реалій.
“Перше ключове питання — це інфляція. Друге — це робочі місця. Ми маємо лібералізувати можливості, які дозволяли б українцям працювати на економіку України, навіть перебуваючи за кордоном. Для цього потрібні технічні й технологічні рішення, а також врегулювання питання подвійного оподаткування, щоб люди могли заощаджувати і не втрачати мотивацію співпрацювати з державою”, — наголошує економіст Олег Рубель.
Фундаментальним чинником, що продовжує тиснути на ціни, залишається логістика. Попри часткову адаптацію економіки, транспортні та торгівельні обмеження створюють додаткові витрати для бізнесу. Україна опинилася в проміжному стані між внутрішнім ринком і європейськими правилами гри. Втрата частини пільг і водночас жорсткі вимоги ЄС формують нові бар’єри для експорту та виробництва. Усе це безпосередньо відбивається на собівартості товарів і кінцевих цінах для споживача.
“Головний виклик на сьогодні — це логістика. Ми ще не є членами ЄС, але ті пільги, які діяли раніше для промислового та транспортного бізнесу, поступово згортаються. Водночас екологічні та “зелені” вимоги Європейського Союзу частково закривають нам ринки. Це серйозний ризик і системний виклик для української економіки”, — зазначає експерт.
Попри це, держава наразі має інструменти для стримування інфляційних процесів. Резервні фонди, сформовані завдяки валютним надходженням і міжнародній допомозі, залишаються важливим стабілізаційним фактором. Водночас експерт застерігає: повністю уникнути зростання цін не вдасться. Продовольча інфляція вже стала глобальним явищем і не оминає навіть економічно стабільні країни Європи. Українська ситуація тут значною мірою залежить не від внутрішніх рішень, а від зовнішніх логістичних ланцюгів.
Курс долара у 2026 році
Що стосується валютного питання, яке традиційно хвилює українців. За прогнозами фахівця, у 2026 році курс долара коливатиметься в межах запланованих показників. Можливі сезонні коливання, пов’язані з імпортом, святами та загальною динамікою світової економіки. Водночас перспективи відбудови України вже формують інтерес з боку іноземних інвесторів. Це може стати додатковим фактором стабілізації.
“Навіть за прогнозу 45 гривень за долар можливі коливання до 50, але вони матимуть сезонний і тимчасовий характер. За умов навіть часткового поліпшення безпекової ситуації Україна буде дуже активно відбудовуватися, і європейські інвестори першими заходять у ці проєкти”, — зазначає економіст.
У довгостроковій перспективі важливу роль відіграватиме трансформація логістичної інфраструктури, зокрема на півдні України. Порти, лимани та транспортні вузли можуть стати драйверами економічного зростання після війни. За умови грамотного управління ці об’єкти здатні перетворитися не лише на логістичні центри, а й на джерело стабільних доходів для регіонів. Саме таке стратегічне мислення, на думку експерта, має визначати економічну політику найближчих років.
Раніше ми писали, чому Росія обстрілює Одеські порти та як це вплине на подальшу економічну ситуацію в Україні. А також, про те куди найкраще вкладатися у 2026 році.
Одеса
Забудова Одеського зоопарку: скандал з мітингом та позиція мерії
Вхід в зоопарк. Фото ілюстративне: Одеський зоопарк
Територія Одеського зоопарку опинилася під загрозою забудови. Забудовник вже кілька років претендує на землю, де може з’явитися готель або інший об’єкт. Звіринець переживає складні часи, а коштів на розширення вольєрів і підтримку території бракує.
Про це заявила депутатка Одеської міської ради Анастасія Большедворова, передає Новини.LIVE.
Реклама
Читайте також:
Мітинг біля міськради
В Одесі мав пройти повномасштабний мітинг, спрямований проти зоопарку, проте замість заявлених сотні активістів під мерію прийшли лише п’ять осіб. Про це повідомила депутат міськради Анастасія Большедворова. Вона ж підкреслила, що чотири людини з так званих мітингувальників були схожі на підлітків, що наводило на думку про проплачену акцію. Політикиня іронічно зауважила, що якщо за таку акцію хтось платив гроші, то їх варто негайно повернути через нульовий результат.
Депутатка переконана, що активісти, які критикують умови утримання тварин, насправді працюють на руку забудовникам. За її інформацією, територія зоопарку площею 6 гектарів є “ласим шматком” у центрі міста. Поки звіринець використовує лише 4 гектари, решта землі не дає спокою тим, хто хоче перетворити парк на будівельний майданчик.
Гроші на звірів
Посадовиця закликала критиків переходити до реальних справ, наприклад, шукати спонсорів на нові вольєри, а не просто вигукувати гасла. Вона нагадала, що через війну бюджетні кошти в першу чергу йдуть на потреби оборони та відновлення енергетики після обстрілів, тому допомога меценатів зараз критично важлива.
“Сьогодні у нас надскладні часи: прилітають дрони, люди сидять без світла. Але це не означає, що ми кидаємо зоопарк напризволяще”, — підкреслила депутатка.
Вона також додала, що особисто спрямувала кошти зі свого депутатського фонду на будівництво сіносховища та нових домівок для сервалів.
Скандали з зоопарком
Останнім часом навколо Одеського зоопарку не вщухають скандали. Так звані активісти неодноразово засипали прокуратуру та поліцію скаргами на діяльність закладу, а одним із головних приводів для звернень стало будівництво котельні для слоновника. Історія розпочалася ще у 2024 році, коли Одеська міська рада виділила близько 5 мільйонів гривень на встановлення нового опалювального обладнання, щоб тварини не мерзли взимку. Проте, згодом, як виявилося, акти виконаних робот були підписані ще до того, як вони були завершені. Таким чином гроші з бюджету були перечислені до компанії, яка виконувала ці роботи, а обладнання так і не було запущено. Фактично гроші з бюджету пішли, а результату на той момент не було. Через це правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом розтрати майна, а суд своєю постановою наклав арешт на будівлі зоопарку.
У самому ж зоопарку такі дії називають спланованими нападками. Керівництво закладу запевняє, що проти них ведеться інформаційна війна, а всі звинувачення активістів — це лише спроби завадити роботі та дискредитувати колектив у складні часи.
Нагадаємо, ми повідомляли, що у Національному природному парку “Тузлівські лимани” на Одещині помітили перші зграї рожевих фламінго. Птахи прилетіли з боку Чорного моря наприкінці лютого. Екологи сподіваються, що цього року їм вдасться успішно загніздитися.
Також ми писали, що в Одеському зоопарку розпочався традиційний фотоконкурс до Дня святого Валентина — “Пара року-2026”. Уже понад десять років одеситів запрошують обрати наймилішу пару серед мешканців зоопарку.
Одеса
Відключення електрики в Одесі 4 березня
Фахівці ремонтують електропостачання. Фото ілюстративне: ДТЕК
Завтра, 4 березня, частина Одеси та Одеського району залишиться без електрики. Об’єкти критичної інфраструктури будуть забезпечені електропостачанням. Ремонтні роботи потрібні для стабілізації енергосистеми після численних обстрілів. Фахівці обіцяють максимально швидко відновити подачу світла.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на ДТЕК.
Реклама
Читайте також:
Відключення світла
Завтра, 4 березня з 06:00 до 18:00 частину Одеси та прилеглих районів буде знеструмлено через терміновий ремонт обладнання іншої енергетичної компанії. Для безпеки робіт електропостачання відключать на об’єктах житлового сектору, тоді як об’єкти критичної інфраструктури отримають електрику без перерв. Енергосистема області досі відновлюється після багаторазових обстрілів. Деякі лінії передачі та розподілу електроенергії були фізично зруйновані, тому повністю забезпечити світлом усі будинки наразі неможливо.
Фахівці обіцяють працювати максимально швидко та докладуть усіх зусиль, щоб повернути електропостачання у кожну оселю. Мешканців просять врахувати тимчасові незручності та дотримуватися правил безпеки під час відключення.
Як дізнатися, коли з’явиться електроенергія
Дізнатися, коли з’явиться світло, можна кількома способами:
- сайту ДТЕК Одеські електромережі (розділ “Відсутня електроенергія?”);
- чат-бота у Telegram;
- приватних повідомлень у Facebook;
- подати заявку на сайті ДТЕК.
Відключення води
Зазначимо, сьогодні, 3 березня 2026 року з 10:00 до 23:00 у Київському, Приморському та Хаджибейському районах Одеси, а також у с. Лиманка, с. Червоний Хутір, житлових масивах “Райдужний”, “Совіньйон 1–5”, “Чорноморка” та ЖКП “Таїрове” тимчасово припинено подачу води. Це пов’язано з необхідністю проведення невідкладних аварійно-ремонтних робіт на об’єктах водопровідної інфраструктури. Мешканців та підприємства просять завчасно подбати про запас води. Для довідок працюють телефони гарячої лінії: 0-800-307-505, 705-55-05, 068-905-55-05, 066-905-55-05, 093-17-00-155.
Нагадаємо, ми повідомляли про те, коли в Україні покращиться ситуація із графіками відключень світла. За прогнозами генерального директора компанії YASNO Сергія Коваленка, вже у квітні світло вимикатимуть менше.
Також ми писали, що українці почали скаржитися на великі суми у комунальних платіжках. Вартість електрики не змінилася, однак витрати в багатьох громадян за січень бути вищими при тривалих відключеннях світла і блекаутах. “Космічні” платіжки викликають здивування як у населення, так і підприємців.
Одеса
Обстріл Одеської області 23 лютого — росіяни атакували дронами
Наслідки обстрілів Одеської області. Фото: ДСНС
Російські війська у ніч проти 23 лютого атакували Одеську область ударними дронами. Внаслідок обстрілів загинули троє людей, є поранення та руйнування.
Як повідомляє Новини.LIVE, про це розповів очільник Одеської ОВА Олег Кіпер.
Реклама
Читайте також:
Обстріли Одеси 23 лютого
Кіпер розповів, що цієї ночі росіяни атакували в Одеській області об’єкти промислової, енергетичної та цивільної інфраструктури. Так, внаслідок обстрілів пошкоджено виробничі та складські приміщення, адміністративні будівлі, приміщення автомагазину, транспортні засоби.
Крім того, один з безпілотникiв влучив у квартиру в багатоповерховому будинку, без детонації. Психологи ДСНС надали допомогу мешканцям.
“На жаль, внаслідок нічного ворожого обстрілу загинули 20-річна дівчина та чоловік приблизно 45 років. Також постраждали троє людей віком від 23 до 45 років. Двоє з них перебувають у тяжкому стані. Усім постраждалим надається необхідна медична допомога”, — сказав очільник ОВА.
Також він додав, що пожежі, що виникли, оперативно ліквідували рятувальники. На місцях працюють екстрені та комунальні служби, які усувають наслідки.
Обстріли України
Російські війська цієї ночі також атакували Запоріжжя. Ворог завдав удару БпЛА і пошкодив об’єкт промислової інфраструктури. В результаті загинув 33-річний чоловік, а ще один отримав поранення.
А 22 лютого росіяни масовано атакували Київську область. Окупанти пошкодили під час атаки понад 100 осель — приватних будинків та квартир. Відомо про 17 постраждалих, серед яких є діти.
Володимир Зеленський розповідав, що минулої ночі ключовими цілями ворога стали — енергетика, логістика, водопостачання та об’єкти залізниці. Тоді по Україні було випущено майже 50 ракет і 297 дронів різних типів.
-
Суспільство5 днів agoЗеленський нагородив ще 40 військових
-
Суспільство5 днів agoСесія Одеської обласної ради: біджетні питання та спільне майно Анонси
-
Події5 днів agoВсеукраїнський рейтинг «Книжка року-2025» оголосив переможців
-
Війна1 тиждень agoАтака ЗС РФ 22 лютого — кількість постраждалих у Києві та області зросла до 17
-
Одеса5 днів agoЧому Україні потрібні оборонні союзи з Заходом
-
Війна5 днів agoВідстрочка від мобілізації для звільнених з полону
-
Війна5 днів agoПам’яті художника-кераміста, добровольця Віталія Киркач-Антоненка (позивний «Красивий»)
-
Відбудова5 днів agoНа відбудові Трипільської ТЕС викрили розкрадання понад 50 мільйонів
