Воєнний фокус
Вирубити Київ — чому Росія так і не спробувала цього зробити, хоча й могла б
Не писав про чергову балістичну атаку. В принципі, вона була звичайна, МБА. Ті ж цілі, такі ж засоби, як і для попередніх атак. Приблизно 20 балістичних ракет. Але тут потрібно подивитись на загальну картину, а не говорити про одну атаку. Її немає сенсу аналізувати точково. Єдина відмінність — касетна БЧ по історичному центру Києва.
Але це більше до “промацування”, ніж стійка зміна тактики ударів. І з липня місяця воно постійно триває.
Чому з липня? Бо то був рекордний місяць по застосуванню балістики — під 200 ракет сумарно. Серпень і вересень — циклічно, навіть з однаковими датами. Трохи різними ракетами, але все одно — всі атаки не для знищення енергетики повністю.
Півні давно знають, що інтерсепторів немає. Ми майже не збиваємо балістику з “Цирконами”. В кожній атаці щось одне змінюється/додається. “Циркони” з різних областей, коли туман — 600 звичайних “шахедів”, інколи “Онікси”, навіть по одній Х-22/32 запускали.
І тут головне — у них є ресурси, щоб зробити залп у 60–70 балістичних ракет. Всі по ТЕЦ/ТЕС/підстанції електромережі. Закрити Києву світло і тепло. За одну, дві ночі підряд.
Але вони цього не роблять. І це точно не гуманізм, його пропагують за океаном. Тут наче бісова агонія та бажання шкодити, кошмарити та знущатися над жертвою. Щоб стікала кров’ю, щоб благала, але була при свідомості.
Вони не хочуть закінчувати цю війну. Вона їм потрібна!
Операція “Вівальді” показала, що в умілих руках механізований штурм можливий, можна пройти багато кілометрів, змістити фронт, взяти сотні полонених.
Нові ракети у півнів показують розвиток та конкуренцію в їхньому ОПК. Окрім “Філіна” — нова п’ята “Герань”, тепер 5К-5. Вони вкотре переходять до більш дешевих варіантів кошмарювання та знущань над Україною. Не для перемоги — а для наших страждань.
Страх перед миром: Зеленський пояснив, чому Путін боїться завершення війни
Вони дотепер брешуть в своїх доповідях, вірять від низу до ГШ — Добропілля і Святогірськ “захоплені”. Роблять згенеровані відео, що їхній півень в хаті махає дуже погано згенерованим триколором.
Навіть їхній аналог Старлінку — не для армії напряму робиться, для зв’язку та керування. Запустили три десятки супутників саме для своїх брехнів, щоб особовий склад курника вірив у “вєлікую” страну. Що в наступному році всім стане легше. Але ми-то знаємо, що “Рассвет” не стане заміною в 27 році. Вони ще навіть не дійшли до виправлень дитячих помилок Старлінку, а працюють вже над позитивною думкою свого охлосу.
Зараз я бачу — економія ракет до холодів. Хоча думав, що атаки посиляться ще до початку опалювального сезону.
З виробництва більше ста балістик в місяць — весь 26 рік півні працюють в середньому на місячну атаку під 100 ракет. Тільки декілька піде на резерв — решта піде по Україні.
Але знову ж таки — це затягування часу саме з їхнього боку. Бо Старлінк не впливає на діпстрайки, їхні НПЗ і далі горять. Реактивні “шахеди” можна запускати табуном, а не по одному в годину. Щоб блокувати сервіси, роботу та установи.
Це терористи, а не свині. Бо з початку року я аналізував кожну їхню атаку. Вони були різні, з різними засобами, завданнями та штабами розробки. А зараз — гидко дивитися на ці плоскі атаки, коли і так знають, що немає у нас чим збивати.
Замість того, щоб зібрати одну дивізію на вузькій смузі фронту, втратити декілька тисяч півнів за декілька днів, але пройти набагато далі нинішніх мікротемпів — вони одиничними батраками, через інфільтрацію, намагаються щось зробити.
І на кінець, чому саме так вони роблять.
Бо не хочуть силовим шляхом, через спалювання всіх наявних резервів, забирати наші області. В Кремлі самі не знають, що хочуть і як закінчувати цю війну. Але як далі жити, якщо не буде війни? Не буде знищення українців? На кого спускати пар недовольства охлоса?
Україна має благати і, страждаючи, примкнути коліно, віддати сама ті шматки областей. Весь світ має бачити, що ми здалися, а півні перемогли.
Вони вже і так для внутрішнього охлосу постійно перемагають, подивіться ще раз відео із прапором. Вони рано чи пізно “захоплять” всі східні області, бо так скажуть по телевізору. І будемо далі битися, і це будуть показувати, як ми порушуємо їхні персональні обов’язки.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.
Мир на трьох: чи може зустріч Трампа, Сі та Путіна наблизити завершення війни в Україні
Якщо ворог почне системно бити по потягах, може бути таке, що доведеться повертатися до дідівських методів захисту. А саме — чіпляти платформи з зенітними гарматами перед локомотивом й бажано за останнім вагоном. На перших етапах 57-мм цілком собі вистачить.
Може, ви вважаєте, що я — великий прихильник ЗРК та зенітної артилерії?
Ви не помилилися!
Реактивний дрон летить зі швидкістю 500-600 км на годину. Це, як і раніше, швидкість літаків Другої світової війни. Їх збивали ЗЕНІТНИМИ ГАРМАТАМИ. ЗРК тоді не було. На висотах у 10–12 кілометрів. Ніхто не пояснює, чому це не можна використовувати зараз і чому цей напрямок ігнорується, хоча потреба висить роками.
Далі швидкості будуть збільшуватися й ефективність артилерії буде знижуватися, і потрібен буде ЗРК, який буде збивати реактивні дрони, котрі розвиватимуть швидкість крилатої ракети.
Тільки цей ЗРК повинен мати ракету, яка має бути масовою та дешевою, як і сам дрон. А також запускатися не лише з наземних, а й з повітряних платформ. Створити таку ракету і такий ЗРК — окрема історія. Я просто окреслюю модель.
Україна показала нову зброю для перехоплення балістики: “Корал” уперше засвітився на пусковій
Ефективність дронів-перехоплювачів, які керуються людиною, обмежується швидкістю повітряних цілей, які мають перехоплювати ці дрони. А швидкість реактивних дронів лише зростатиме. Людська реакція має свої обмеження.
Оператор перехоплювача повинен стати кіборгом із вживленими у мозок та очі імплантами, які б прискорювали реакцію настільки, щоб він міг керувати руками перехоплювачем, який би збивав об’єкт на швидкості під 1000 км/год. Хто не вірить, спробуйте керувати автомобілем на швидкості понад 200 км на годину. Відразу відчуєте особливості.
А цей об’єкт ще може маневрувати та ухилятися від перехоплювача. Щоб він не встиг ухилитися, перехоплювач має сильно переважати дрон у швидкості і накривати вибухом максимально велику ділянку повітряного простору. А тоді це вже буде зенітна ракета з інфрачервоною головкою наведення на кінцевій ділянці польоту та бойовою частиною з дистанційним підривом. І запускати її треба буде з наземної ПУ. А в тій ПУ сидітиме персонал, який буде отримувати інформацію з РЛС та пункту бойового управління. Все як у старі добрі часи…
Тільки все це буде антидроновий ЗРК вже нового покоління. Реактивний дрон-перехоплювач = зенітна ракета. Ось і вся арифметика.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.
Російський дрон біля польського кордону: Джонсон та радник Мерца ледь не потрапили під удар
У Києві — колосальний ажіотаж, готелі переповнені іноземцями, котрі терміново цікавляться нашою дроновою оборонкою. Схоже на золоту лихоманку.
Ще ніколи, з часів княжої Русі, ми не мали такої можливості впливати на світові процеси. Ще ніколи, з часів Сагайдачного, українське військо не було настільки сильним.
Через біль і приниження, через втрату коштовних військових активів та цінних інфраструктурних підприємств лідери цього світу переконалися, що в українців — і тільки в українців — є найкращі рішення проти сучасних викликів. Дешеві, масові, зручні.
Можна казати, що ми з Росією йдемо поруч у дронових перегонах. Десь випереджають вони нас, десь — ми їх. Але якщо взяти антидронову ППО, розраховану на боротьбу з так званими глибокими ударами БпЛА, нам тут немає рівних. Три з половиною роки “шахедного” терору все-таки примусили нас випрацювати імунітет.
Це і досвід роботи з радарами та іншими засобами виявлення, це і дрони-перехоплювачі, це унікальні рішення з інтеграції всіх цих речей у єдину систему. Цього всього нема у росіян — а значить, цього всього тим більше нема ніде у світі.
Завдяки війні Ізраїлю та США проти Ірану в необхідності “протишахедного” імунітету переконався весь світ. Над сусідами Ірану аж з 2019 року висить загроза ударних БпЛА, після перших атак Тегерану цими засобами по нафтопереробці Перської затоки. Але арабські країни на належну протидію до сих пір і близько не спромоглися, і тепер звертаються про допомогу.
До нас, у Київ.
Виявилося, що серед країн європейської цивілізації ми у цьому найкращі. Така реальність.
І це тільки один з вимірів високих технологій, якими ми все глибше володіємо. Далі буде значно, значно більше.
Які дрони-перехоплювачі збиватимуть “Шахеди” на Близькому Сході: “велика угода” та фахівці
***
Чи вдарила держава палець об палець, щоб в Україні з’явилися такі безпрецедентні технологічні рішення і такі блискучі підрозділи? Питання, відповідь на котре зависне в повітрі.
“Надто пізно, надто мало” — девіз наших посадовців, котрого вони дотримуються неухильно і, на жаль, й надалі будуть дотримуватися у своїх реакціях на технологічний прогрес у війні.
Але добре, що є закупівлі радарів — хоча і безконтрольні у різних, насправді не дотичних до тематики ППО, відомствах. Добре, що свого часу були відкриті шлюзи для державних замовлень на мільйони дронів, що виростило хоча й інколи напівпрофесійний, непрозорий, але все ж спроможний на швидкі дії сектор приватних виробників — ових мільярдерів від БпЛА.
Нарешті, посіви грантів від Мінцифри теж зіграли свою роль.
Але основна заслуга належить польовим командирам і командам низових бійців, котрі від літа 2024 року сміливо просували ці теми, в обхід статутів та армійського довбограйства, таки навчилися показувати прекрасні результати. Вони і збивали, і конструювали, і експериментували.
Добре, що поруч з бездарями і підлими пристосуванцями в нашій армії зростають талановиті і віддані лідери. Радісно бачити, що справа цих відданих перемагає.
***
Тепер ми, у планетарному масштабі невеликий за чисельністю чи територією народ, не надто багатий — один із провідних у військовій царині. Це факт. Поруч з фактом масового ухилянтства та корупційної розбещеності в тилу. Поруч із масовою жертовністю простих українців, студентів і пенсіонерів, поруч з бездарністю і жадібністю деяких державних діячів.
Висока позиція у світовому рейтингу коштувала нам багато крові. Половина моїх друзів, з якими ми починали цю боротьбу у 2014 році, вже на тому світі. Але, як бачимо, це не було дарма.
Шлях опору російській навалі, котрий ми почали після Майдану з дробовиками та пістолетами, — вдало підхопили, приєдналися численні наші талановиті співвітчизники. І те, що ми бачимо зараз, — це лише світанок нової ери.
Епоха роботизованих систем лише починається. Скоро світ відкриє нові виміри українства у цій сфері.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.
Допомога партнерам чи втрата золотих кадрів: чому відправлення операторів дронів на Близький Схід – це помилка
Воєнний фокус
"Тепер їй назавжди 17": ЗС РФ балістикою атакували Харківщину, загинула молода спортсменка (фото)
У Харківській області минулої доби під обстрілами російських військ постраждали п’ять населених пунктів: загинула 17-річна дівчина, ще 11 людей отримали поранення, серед них дитина. Ворог застосував ракети та безпілотники, завдавши значних руйнувань житловим будинкам та об’єктам інфраструктури.
Джерело
-
Усі новини1 тиждень ago6 культових фільмів для переоцінки життя
-
Події1 тиждень agoДо 100-річчя Богдана Гаврилишина презентують радіофільм «Людина відповідальна»
-
Політика1 тиждень agoУкраїна та США продовжують контактувати на рівні переговорної групи
-
Усі новини1 тиждень agoРемонт iPhone Duo може коштувати 1500 доларів, якщо припуститися цієї серйозної помилки (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві після російських атак відновили вже 64 найбільш пошкоджених будинки
-
Події1 тиждень agoУкраїнські кіновиробники можуть подати заявки у Європейський фонд солідарності на фінансування
-
Війна1 тиждень agoХмара зустрівся із бойовими підрозділами
-
Політика1 тиждень agoЛе Пен обіцяє припинити фінансову допомогу Україні через пів року після обрання президенткою