Суспільство
Житло чи виживання: скільки віддають за єОселю в Одесі та Миколаєві Анонси
Іпотечний кредит за програмою єОселя для багатьох українців стає справжнім фінансовим викликом. У західних та центральних містах він поглинає більшість зарплати, тоді як на півдні, зокрема в Одесі та Миколаєві, навантаження залишається порівняно помірним.
Аналітики сервісу ЛУН проаналізували, яке фінансове навантаження створює іпотека за державною програмою єОселя для мешканців різних регіонів України.
Йдеться про частку середньої заробітної плати, яку позичальнику доводиться щомісяця спрямовувати на погашення кредиту за житло.
Дані показують значну різницю між містами. Найбільший тиск іпотечні платежі створюють у західних та окремих центральних регіонах. Зокрема, в Ужгороді на щомісячний платіж за єОселею припадає близько 79% середньої зарплати. У Львові цей показник становить 67%, у Полтаві — 61%.
У Рівному та Житомирі на іпотеку йде приблизно по 55% доходу, а в Києві — 51%. У таких містах виплата кредиту фактично потребує майже всього заробітку однієї працюючої людини.
Натомість у низці регіонів іпотека залишається відносно доступнішою. Найменшу частку доходу на кредит доводиться віддавати у Запоріжжі — 26%, Тернополі — 27%, Кропивницькому — 28% та Харкові — 30%. До переліку міст із помірним навантаженням також увійшов Миколаїв, де щомісячний платіж за єОселею становить близько 34% середньої зарплати.
На півдні країни ситуація виглядає неоднорідною. В Одесі, за оцінками аналітиків, іпотечний платіж забирає близько 42% середнього доходу, що помітно більше, ніж у Миколаєві, але менше, ніж у столиці чи західних містах. Для Херсонської області окремі міські показники не наводяться, однак регіон залишається поза переліком як міст із найвищим, так і з найнижчим іпотечним навантаженням, що свідчить про середні або нестабільні умови доступності житла.
Аналітики зазначають, що ключову роль у доступності іпотеки відіграє не лише вартість житла, а й рівень доходів у конкретному регіоні. Навіть за схожих цін на нерухомість реальна спроможність виплачувати кредит суттєво різниться, що робить програму єОселя значно доступнішою для одних міст і майже непідйомною для інших.
У 2024 році Кабінет Міністрів України оновив вимоги до житла, доступного за програмою іпотеки єОселя, повідомляє Мінекономіки.
Тепер програма переважно орієнтована на новобудови або житло, введене в експлуатацію не більше трьох років тому. Водночас для внутрішньо переміщених осіб умови стали більш гнучкими: вони зможуть купувати квартири та будинки віком до десяти років, тоді як раніше обмеження складало три роки.
Суспільство
В ОБСЄ обговорили мілітаризацію українських дітей Росією
У межах осінньої сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ в Андоррі представники України та троє свідків, які пережили окупацію, розповіли про депортацію, індоктринацію та мілітаризацію українських дітей Росією.
Про це повідомляє ініціатива Президента України Bring Kids Back UA, передає Укрінформ.
Керівник Bring Kids Back UA Максим Максимов заявив, що на окупованих українських територіях Росія створила системну державну програму для відриву українських дітей від України. За його словами, дітей на окупованих територіях піддають ідеологічній обробці та навчають поводженню зі зброєю та керуванню дронами, а також залучають до воєнізованих молодіжних організацій.
За даними Максимова, цій системі можуть бути піддані до 1,6 млн українських дітей. Україна верифікувала 20 651 випадок незаконної депортації та примусового переміщення дітей, з яких 2665 уже вдалося повернути додому.
Він також повідомив, що у 2026 році Росія заклала близько 237 млн євро на діяльність «Руху перших» і 13 млн євро на «Юнармію». Максимов закликав міжнародних партнерів вимагати від Росії повних списків депортованих дітей, інформації про місце їх перебування та доступу до них незалежних гуманітарних організацій.
Народна депутатка Євгенія Кравчук наголосила, що для знищення української ідентичності Росії не потрібно фізично вивозити всіх дітей. За її словами, на окупованих територіях створено систему, яка передбачає русифікацію освіти, обмеження доступу до незалежної інформації та військову підготовку дітей.
Кравчук навела дані правозахисників, згідно з якими близько 344 тисяч дітей на окупованих територіях могли бути залучені до діяльності «Руху перших». В окупованому Криму, за даними Кримськотатарського ресурсного центру, у 137 школах діє 381 кадетський і козацький клас, де навчаються близько 8500 дітей.
Під час засідання також виступили троє українців, які виросли в окупації. Дмитро, який родом із Хрестівки на Донеччині, розповів про зникнення української мови зі шкільної програми, переслідування за відсутність російського паспорта, обшуки та погрози з боку окупаційних сил. Він зміг виїхати до Німеччини через Росію, де його змусили сказати на камеру, що він підтримує Росію і не підтримує Україну.
«Мовчання в умовах окупації не означає згоди. Слова, сказані під погрозами, не є вільним вибором. Мене змусили сказати на камеру, що я не підтримую Україну. Сьогодні я можу сказати те, у що насправді вірю: Україна — моя країна», — сказав Дмитро.
Вікторія з Бахчисарая розповіла, як після окупації Криму зі шкіл зникла українська мова, а дітей залучали до «Юнармії» та військової підготовки.
Поліна з Керчі розповіла, що в школі будь-яка думка, пов’язана з Україною, могла стати причиною виклику до директора, а деяких учнів забирали до поліції. Шкільний психолог також намагався нав’язувати дітям, як вони мають думати і на чиєму боці бути. Після початку повномасштабного вторгнення у школах проводили «Розмови про важливе», під час яких, за словами Поліни, вчителі відкрито поширювали антиукраїнські наративи. Учнів змушували писати листи російським військовим, а самі військовослужбовці приходили у класи. Після закінчення школи від випускників очікували постановки на облік у російському військкоматі.
Поліна також розповіла про посилення репресій у її оточенні — збільшення кількості політичних ув’язнених, обшуків і допитів.
Учасники зустрічі наголосили на необхідності міжнародного тиску на Росію, зокрема санкцій проти причетних до індоктринації та мілітаризації дітей, а також на важливості повернення українських дітей і припинення практик, спрямованих на знищення їхньої української ідентичності.
Як повідомляв Укрінформ, перша леді України Олена Зеленська і дружина прем’єр-міністра Канади Діана Фокс Карні обговорили повернення депортованих Росією українських дітей.
Фото: ініціатива Президента України Bring Kids Back UA
Суспільство
В Одесі перед мерією показали скульптури Реви
В Одесі перед мерією відкрилася виставка Михайла Реви “Мій Дім”. Це три скульптури з металу, понівеченого вибухами, які раніше показували в Берліні та Парижі.
Виставку вже відвідала фотокореспондентка Інтента.
Як повідомили в Одеській міській раді, експозиція “Мій Дім” є частиною серії робіт, над якою Михайло Рева працює після 2022 року. Раніше скульптури з цієї колекції демонстрували в Берліні та Парижі, а тепер вони представлені в рідному для митця місті.
Основним матеріалом для композицій став метал, понівечений вибухами та пробитий сотнями уламків. Ці сліди руйнувань скульптор використав як фізичне свідчення війни та російських атак на цивільних людей і їхні домівки.
Центральним образом робіт стали двері. Для автора вони символізують межу між зовнішнім світом і домом – місцем, яке асоціюється з безпекою, затишком та близькими людьми.
У цих роботах зберігається образ дверей – порога, через який людина повертається додому. Тепер понівечений метал обрамляє порожнечу. Мені важливо, щоб за деформованою формою глядач відчув людину, проти якої була спрямована ця руйнівна сила, – зазначив скульптор Михайло Рева.
Назва експозиції “Мій Дім” звучить від першої особи. За задумом автора, кожен відвідувач, вимовляючи ці слова, стає частиною мистецької історії про спільне для українців право на дім, повернення та безпечне життя.
Михайло Рева – відомий український скульптор, заслужений художник України, який живе та працює переважно в Одесі. Він є автором багатьох відомих одеських артоб’єктів, зокрема “Дванадцятого стільця”, “Дерева кохання”, фонтану “Джерело” та “Одеського часу”.
Рева також створює монументальні роботи, графіку та скульптури, присвячені подіям російсько-української війни. У 2026 році йому присвоїли звання “Почесний громадянин Одеської області”.
Суспільство
В Іванівській громаді ремонтують дороги
Голова Іванівської селищної ради Одеської області Віктор Лобач повідомив про завершення ремонту дороги, що з’єднує села Баранове – Сухомлинове – Причепівку і веде до автомагістралі Одеса – Київ. Про це пише «Пульс Одещини».
Путівець місцевого значення С160905
Вимощена ще у 80-х роках минулого століття, дорога між трьома селами майже не ремонтувалася, і дотепер перебувала у вкрай поганому стані.
Долаючи ями, постійно ламався шкільний автобус, небезпечною вона була для всіх учасників дорожнього руху.
«Сьогодні ремонт цієї дороги завершили. Проїхав нею особисто і, відверто скажу, сам не очікував, що результат буде настільки добрим», – зазначив керівник ОТГ.
Трохи раніше в цій громаді полагодили дорогу обласного значення між селищем Іванівка та селом Баланини.
У планах громади – ремонт дороги від села Білка до села Шеметове.
«Без тісної співпраці з адміністрацією товариства «Березівкаагрошляхбуд» такого результату на дорогах громади не було б. Колектив будівельників доріг роботу виконує професійно і якісно», – доповнив розповідь В. Лобач.
♦ Раніше повідомлялося:
• На Одещині громада оперативно відновлює в селах проблемні ділянки вуличних доріг
-
Одеса7 днів agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство6 днів agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство6 днів agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса1 тиждень agoАтака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Одеса5 днів agoРосіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Одеса5 днів agoДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Усі новини5 днів ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)
-
Цікаво1 тиждень agoІлля Бондаренко отримав міжнародне визнання на Всесвітньому саміті у Мадриді
