Connect with us

Одеса

Життя після фронту – як ветерани проходять шлях адаптації

Published

on


Ветеран російсько-української війни Назар Давін на службі. Фото: Назар Давін/особистий архів

Повномасштабна війна з боку Росії стала точкою неповернення для мільйонів українців. Хтось залишив свої домівки, хтось змінив професію, а хтось узяв до рук зброю, щоб захистити країну. Серед них — ветеран російсько-української війни Назар Давін. До 24 лютого 2022 року він будував власний бізнес, займався спортом і жив звичайним життям. Але в одну ніч усе змінилося.

Про службу, бойове поранення, реабілітацію та новий сенс життя через спорт, розповів журналістам Новини.LIVE ветеран російсько-української війни Назар Давін. 

Реклама

Читайте також:

Повномасштабне вторгнення

До початку великої війни Назар мав клінінгову компанію, поступово розвивав власну справу та будував плани на майбутнє. Його життя, як і життя більшості українців, було стабільним і передбачуваним. Робота, повсякденні турботи, звичні зустрічі з друзями — усе це здавалося незмінним. Однак новини про початок вторгнення перекреслили звичну реальність. Уже в перші години Назар зрозумів: залишатися осторонь він не зможе.

“Сказав, що все, я йду захищати країну. Тобто, на той час, в скільки РТЦК заходив, військоматів. І вже на Голосійському нас тоді прийняли, і потихеньку так закрутилось”, — згадує ветеран російсько-української війни Назар Давін.

Ветеран російсько-української війни Назар Давін, про повномасштабне вторгнення. Фото: Новини.LIVE

Рішення було усвідомленим і твердим. Назар не шукав додаткових причин чи виправдань — він просто знав, що має діяти. Для нього це було питання відповідальності перед країною, родиною та самим собою. Уже з перших днів служби він опинився серед тих, хто стримував ворога на найгарячіших напрямках. Разом із побратимами він був прикомандирований до 95-ї бригади, згодом виконував бойові завдання на Миколаївському та Херсонському напрямках у складі 112-ї бригади київської територіальної оборони. Саме там він провів значну частину служби, виконуючи завдання в умовах постійної небезпеки.

Бойове поранення

Виконання бойових завдань вимагало максимальної концентрації, адже будь-яка помилка могла коштувати життя. Назар згадує одну з операцій на островах після підриву Каховської гідроелектростанції. Територія була складною для пересування: густі зарості, зруйнована місцевість і повна невизначеність створювали додаткову загрозу для військових. Саме під час одного з таких виходів він отримав важке поранення.

“Слава Богу, що ми обійшлися малою кров’ю на той час. Не так сильно нас помітили. Тому що, я підірвався, і наступний раз мій старший групи підірвався, тому що ми працювали 2–2, він на наступний день”, — розповідає військовий.

Військовий у формі на службі. Фото: Назар Давін/особистий архів 

Попри важкість ситуації, чоловік морально був готовий до будь-якого розвитку подій. Усвідомлення ризику було частиною служби, і він прийняв це ще тоді, коли вперше вирушив на фронт. Після поранення на нього чекала тривала реабілітація. Однак навіть у цей складний період він не втрачав внутрішньої стійкості. Після кількох місяців відновлення Назар повернувся до служби та ще пів року провів на фронті. Лише згодом він ухвалив рішення завершити військову службу.

Реабілітація і новий виклик

Після важкого поранення почався новий етап — повернення до життя. Реабілітація вимагала не лише фізичних зусиль, а й психологічної витримки. Кожен день ставав випробуванням, але водночас і кроком вперед. Від самого початку військовий поставив перед собою чітку мету — не просто відновитися, а повернутися до життя та фронту.

“В мене стояла чітка ціль — встати і повернутися назад. Тому були плюс-мінус моменти, але на мене завжди сварилися. Я як тільки вдягнув протез, я навіть костилі майже не брав. Тому всі сварилися. В мене стояла основна ціль, повернутися, і я її добився”, — каже ветеран.

Ветеран на тренуванні. Фото: Назар Давін/особистий архів 

Після фронту виникає відчутний розрив між військовим і цивільним життям. Це різні реальності, які непросто поєднати. Проте Назар переконаний: головне — не втрачати внутрішній стрижень і рухатися вперед, попри всі труднощі.

Відновлення спортом

Саме спорт став для Назара одним із ключових інструментів відновлення. Він прийшов до нього у 2023 році, під час реабілітації після поранення. Тоді в Одесі відкривалася філія ліги, яка працює з ветеранами та людьми з ампутаціями. Там він познайомився з джиу-джитсу — видом спорту, що відкрив для нього нові можливості.

“Чому саме джиу-джитсу? Це один з таких видів спорту, які дуже чітко можна підлаштувати під будь-яку ампутацію. Чи двох ніг, чи руки. І в сенсі цього є багато різних моментів”, — розповідає Назар.

Ветеран російсько-української війни Назар Давін на змаганнях. Фото: Назар Давін/особистий архів 

Спорт став не лише фізичною активністю, а й способом знайти внутрішній баланс. Тренування допомагають відновити не тільки тіло, а й психіку. Спілкування з однодумцями, які пройшли подібний шлях, створює відчуття підтримки та розуміння. 

Як змінилася Одеса під час війни

Війна змінила не лише людей, а й міста. Одеса поступово трансформується разом із країною. Попри всі труднощі, він бачить у цих змінах позитивний потенціал і сподівається, що вони приведуть до сильнішого та більш свідомого суспільства.

“Одеса потрошки трансформується. І завжди, як кажуть, треба починати з себе. Тому, в цілому, я надіюся, ці зміни, які зараз відбуваються в Одесі і в Одещині, вони будуть на краще”, — зазначає ветеран російсько-української війни Назар Давін.

Ветеран російсько-української війни Назар Давін. Фото: Назар Давін/особистий архів  

Історія Назара Давіна — це приклад сили духу та здатності не зламатися навіть після найважчих випробувань. Війна змінила його життя, але не змогла забрати головного — віри в себе та майбутнє. Сьогодні він продовжує відновлюватися, займається спортом і будує нові плани. Його шлях — це нагадування про те, що навіть після фронту боротьба триває. І ця боротьба — за життя, за відновлення і за право рухатися вперед.

Раніше ми писали, що в Одесі відбулася акція пам’яті, присвячена річниці анексії Криму та вшануванню жертв Небесної Сотні. Одесити вкотре засвідчили: вони пам’ятають, що Україна вже багато років живе в умовах боротьби — за свою землю, за рідних і близьких, за право бути вдома, у вільній і незалежній країні. 

Також ми розповідали історію старшого лейтенанта Дмитра Дмитрієва, який повернувся з російського полону. Його шлях додому — це історія витримки, віри та внутрішньої сили, яку складно осягнути тим, хто ніколи не стикався з неволею. Як українські захисники витримують цей жах? Завдяки вірі в Україну, підтримці побратимів і незламному бажанню повернутися додому.



Джерело

Одеса

Майже добу не буде води у Київському районі Одеси: адреси

Published

on


Крапля води капає з крану. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

Жителів частини Київського району Одеси попередили про тривале відключення водопостачання. Причиною стали аварійно-ремонтні роботи на об’єктах водопроводу. Обмеження триватимуть майже добу та торкнуться кількох вулиць району. Мешканцям радять заздалегідь зробити запас води.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Інфоксводоканал.

Коли не буде води

За інформацією “Інфоксводоканалу”, подачу води припинять о 10:00 9 червня. Відновити водопостачання планують до 06:00 10 червня. У підприємстві пояснили, що відключення пов’язане з необхідністю проведення аварійно-ремонтних робіт на водопровідних мережах.

Адреси відключень

Без води тимчасово залишаться будинки за такими адресами: 

  • Академіка Корольова, 96–122;
  • Архітекторська, 14–24;
  • Сім’ї Глодан, 41–63; 
  • Євгена Чикаленка, 73–87.

У “Інфоксводоканалі” перепросили мешканців за тимчасові незручності та нагадали, що отримати додаткову інформацію можна за телефонами контактного центру.

Читайте також:

Куди звертатися

У разі питань мешканці можуть звертатися до цілодобової служби “Інфоксводоканалу”: 

  • 0-800-307-505
  • 705-55-05
  • 068-905-55-05
  • 066-905-55-05 
  • 093-170-01-55

Бювети в Одесі

В Одесі загалом діє 17 бюветних комплексів із глибиною свердловин від 80 до 120 метрів. Уся вода з них подається безплатно та доступна для мешканців міста.

  • сквер Мечникова,
  • сквер Михайлівський,
  • пр. Небесної Сотні, 14,
  • вул. Дальницька, 25,
  • вул. М. Говорова,
  • вул. Просвіти, 1-Д,
  • вул. Геранієва,
  • вул. Кримська,
  • вул. Героїв оборони
  • сквер Прохоровський,
  • вул. І. Рабіна,
  • вул. Інглезі
  • пр. Лесі Українки, 33,
  • пр. Князя Ярослава Мудрого, 1,
  • 6 ст. В. Фонтану,
  • вул. Космонавтів,
  • сквер Старобазарний.

Тариф на воду

У червні мешканці Одеси ще сплачуватимуть за воду за діючими тарифами, які не змінювалися з 2022 року. Загальна ціна з ПДВ становить приблизно 35,16 грн за кубометр (водопостачання — 17,92 грн, водовідведення — 17,24 грн). Щомісячна абонентська плата за обидві послуги становить 94,38 грн, або 47,19 грн, якщо підключена лише одна послуга. Для бізнес-клієнтів тариф з податком значно вищий — близько 65,55 грн за кубометр.

Водночас “Інфоксводоканал” вже опублікував проєкт нових тарифів для населення, у якому пропонує підняти ціни майже в 2,7 рази через зростання вартості пального, електроенергії, заробітних плат та реагентів. Якщо цей проєкт затвердять, вартість кубометра становитиме: 

  • Водопостачання — 50,96 грн;
  • Водовідведення — 42,69 грн; 
  • Загалом — 93,66 грн за кубометр з ПДВ.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі у червні цього року тарифи на вивезення побутових відходів залишаться різними залежно від району міста та компанії, яка обслуговує будинки. Суми у платіжках для багатьох одеситів уже перевищують 30 гривень на людину щомісяця.

Також Новини.LIVE писали, що у травні мешканці Одеси оплачуватимуть газ за чинним тарифом без змін. Попри подорожчання енергоресурсів на ринку, для населення вартість блакитного палива залишається фіксованою. Це пояснюється державним регулюванням, яке діє під час воєнного стану.



Джерело

Continue Reading

Одеса

На півдні Україна нищить логістику РФ: ворог посилює удари

Published

on


Бойові дії на фронті. Фото ілюстративне: 34 окрема бригада морської піхоти

Українські Сили оборони продовжують стримувати російський наступ і завдавати ударів по військових об’єктах ворога. Атаки по російській логістиці та оборонній промисловості стали ще відчутнішими. Водночас південь України, зокрема Одещина, залишається однією з головних цілей повітряних ударів РФ.

Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук, передає Новини.LIVE.

Удари по логістиці

Травень став місяцем, коли українські військові суттєво посилили тиск на російську логістику. За словами речника Української добровольчої армії Сергія Братчука, саме цей напрямок сьогодні впливає на подальший перебіг бойових дій.

“Одним із ключових результатів стало посилення ударів по ворожій логістиці. Це суттєво ускладнює забезпечення російських військ і зменшує їхні можливості на фронті. Ресурс у противника є, але його вже менше, ніж раніше”, — зазначив Братчук.

Він додав, що українські сили також продовжують контратаки на окремих ділянках фронту. Такі дії дозволяють стримувати російський наступ навіть на найгарячіших напрямках у Донецькій та Запорізькій областях.

Читайте також:

Тиск на Росію

Окремим фактором Братчук назвав удари по військових та промислових об’єктах на території Росії. За його словами, ця робота лише набирає обертів і поступово масштабується.

“Ми отримуємо більше можливостей для вогневого контролю над важливими об’єктами противника. Удари по військово-промисловому комплексу Росії вже стали системними. Ця тенденція зберігатиметься і надалі”, — сказав він.

Речник наголосив, що головним завданням залишається нанесення таких втрат російській армії, які вона не встигатиме швидко компенсувати. Насамперед це стосується особового складу, який залишається основою наступальних дій окупантів.

Південь під ударом

Південні регіони України продовжують перебувати під постійною загрозою російських атак. Особливу увагу ворог приділяє портовій інфраструктурі та логістичним об’єктам поблизу моря.

“Росія намагається максимально атакувати південні регіони держави. Це пов’язано з морем, портами та іншими важливими об’єктами. Саме тому питання посилення захисту Одещини сьогодні залишається одним із пріоритетних”, — підкреслив Братчук.

Він зазначив, що боротьба за логістику триває по обидва боки фронту. Саме тому удари по транспортних маршрутах і складах можуть суттєво впливати на подальший розвиток подій у літній кампанії.

Роль штучного інтелекту

Важливим напрямком розвитку української оборони стають нові технології. Зокрема, йдеться про дрони-перехоплювачі, які вже здатні автономно знаходити та знищувати ворожі безпілотники. Це допоможе захистити українські міста, зокрема Одещину, яка напередодні пережила понад 10 тривог.

“Ми також навчилися масштабувати сучасні технології. Штучний інтелект допомагає не лише в обороні, а й у контролі над важливими напрямками. Ефективність дронів-перехоплювачів зростає буквально щотижня”, — розповів Братчук.

За його словами, саме технологічна перевага може стати одним із ключових факторів у війні. Україна не має таких мобілізаційних ресурсів, як Росія, тому робить ставку на професійність військових та сучасні розробки, які вже демонструють результат на полі бою.

Як повідомляли Новини.LIVE, Кримський міст і прилегла акваторія залишаються одними з найважливіших об’єктів для російських сил на окупованому півострові. Для їхньої охорони РФ залучає кораблі та постійні патрулі, однак ситуація в районі залишається напруженою. Українські військові уважно стежать за тим, що відбувається біля мосту та в морі. Водночас росіянам доводиться шукати нові способи контролю над акваторією після втрат своїх плавзасобів.

Також Новини.LIVE писали, що російські окупаційні ресурси повідомили про атаку безпілотників на міст поблизу Чонгару. Напередодні ЗСУ заявляли, що взяли під повітряний контроль частину маршруту Мелітополь — Чонгар, який загарбницька армія використовує для постачання військ у Криму та на південний фронт.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Удари по логістиці у Криму: уражено Чонгарський міст

Published

on


Діра в мосту. Фото: росЗМІ

Удари по ключових переправах на окупованому півдні можуть створювати дедалі більше проблем для російської армії. Через пошкодження важливих маршрутів окупантам доводиться шукати довші шляхи для перекидання техніки та вантажів. Це збільшує витрати часу, пального та навантаження на логістику.

Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів військовий аналітик Денис Попович, передає Новини.LIVE.

Найкоротший шлях до Криму

На думку військового аналітика Дениса Поповича, пошкодження мосту створює для російських військ додаткові труднощі. Він зазначає, що після попереднього удару окупантам уже довелося змінювати маршрути постачання. Через це техніка та вантажі змушені долати більшу відстань, що збільшує витрати часу і ресурсів.

“Це найкоротший шлях до Криму з тимчасово окупованих територій Українського Причорномор’я і Приазов’я. Після попереднього удару транспорт уже був переправлений по більшому радіусу через Армянськ і Чаплинку. Це додає щонайменше 50–100 кілометрів до маршруту”, — пояснив Попович.

Логістичні проблеми

Аналітик звертає увагу, що додаткові кілометри можуть мати серйозне значення для окупаційних військ. За його словами, довші маршрути означають більші витрати пального та навантаження на систему постачання. Крім того, окремі альтернативні шляхи проходять ближче до районів, де можуть діяти українські засоби ураження.

Читайте також:

“В умовах дефіциту пального це матиме значення, тому що витрачається більше ресурсів. Чаплинка знаходиться ближче до зони ударів, тому там виникають додаткові ризики для постачання. Значення цього удару полягає в тому, що логістичне плече подовжується і логістичних труднощів стає ще більше”, — зазначив Попович.

За словами експерта, через Чонгар традиційно проходив значний транспортний потік до Криму. Саме тому будь-які пошкодження цієї переправи можуть впливати на швидкість і зручність перекидання вантажів між окупованими територіями та півостровом.

Удар по мосту

Чонгарський міст є одним із ключових шляхів, які з’єднують окуповану частину Херсонської області з Кримом. Саме через нього російські війська роками перекидали техніку, боєприпаси та особовий склад. Через стратегічне значення переправа неодноразово ставала ціллю ударів під час повномасштабної війни.

Російські окупанти 7 червня тимчасово зупинили рух через встановлений ними “пункт пропуску “Джанкой”. Незаконна влада заявила про удар ЗСУ по мосту в районі Чонгара на ТОТ Херсонщини. Нові пошкодження міст отримав у ніч на 9 червня. Однак офіційного підтве наслідків ще немає.

Як повідомляли Новини.LIVE, Росія продовжує нарощувати виробництво ракет і регулярно використовує нові боєприпаси для ударів по Україні. За даними української розвідки, щомісяця ворог випускає понад сотню балістичних та гіперзвукових снарядів. Аналіз уламків збитих цілей показує, що значна частина з них була виготовлена вже у 2026 році. Це свідчить про те, що вони не затримуються на складах і майже одразу потрапляють до арсеналу російської армії.

Також Новини.LIVE писали, що Кримський міст і прилегла акваторія залишаються одними з найважливіших об’єктів для російських сил на окупованому півострові. Для їхньої охорони РФ залучає кораблі та постійні патрулі, однак ситуація в районі залишається напруженою. Українські військові уважно стежать за тим, що відбувається біля мосту та в морі. Водночас росіянам доводиться шукати нові способи контролю над акваторією після втрат своїх плавзасобів.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.