Суспільство

як дозвіл на виїзд молоді до 22 років сприяє освіті та євроінтеграції

Published

6 місяців ago

20.09.2025

Головний з новин

У серпні 2025 року Україна ухвалила рішення, яке стало важливим у політиці щодо молоді.

Політичний контекст

Чоловікам віком до 22 років дозволено вільно перетинати кордон під час воєнного стану (Постанова КМУ № 1031 – zakon.rada.gov.ua). Це не технічна поправка, а політичний сигнал: держава визнає, що молодь — не пасивний резерв, а активний ресурс для майбутнього.

Цей крок змінив тональність дискусії в суспільстві. Якщо раніше виїзд студентів сприймався як втрата, тепер — як інвестиція, яка має повернутися. Замість риторики «обмеження» з’явилася риторика «довіри». У час, коли війна диктує суворі правила, саме довіра може стати основою для внутрішньої єдності.

Під час форуму «Молодь Тут!» Президент Володимир Зеленський сказав: «Це рішення необхідне, щоб молоді люди могли завершити своє навчання, отримати якісні знання та повернути їх в Україну» (Офіс Президента, 12.08.2025 – president.gov.ua). Формула «повернути знання» стала центральною.

Це не лише політична заява. Це рамка, у якій освіта стає частиною національної безпеки. Коли влада прямо визнає, що майбутнє важливе не менше, ніж теперішнє, вона формує зовсім інший рівень довіри молоді до держави.

Міністерство внутрішніх справ уточнило: чоловіки 18–22 років можуть виїжджати за наявності закордонного паспорта і військово-облікового документа, у тому числі цифрового в «Дії» (МВС, 27.08.2025 – mvs.gov.ua). Чіткі, зрозумілі правила — рідкісний ресурс у воєнний час.

Ця передбачуваність змінює психологічний фон. Коли студент знає, що його право на навчання захищене, він не шукає «сірих схем» і не відчуває себе заручником. Це зміцнює довіру і зменшує соціальну напругу.

Право на завершення освіти

До ухвалення закону тисячі студентів опинялися перед ризиком втратити семестри чи стипендії. Тепер створено юридичний коридор для безперервності навчання — у повній відповідності до принципів Болонського процесу та Європейського простору вищої освіти.

Фактично студентам повернули впевненість у власній траєкторії. Це означає менше стресу, більше можливостей для грантів і участі в міжнародних програмах. Це також сигнал університетам за кордоном: українські студенти можуть навчатись без загрози перервати програми.

За даними ЮНЕСКО, у 2024 році 78% українських дітей і молоді в країнах ЄС були зараховані до формальної освіти (UNESCO, 22.05.2025 – unesco.org). Понад 85 тисяч українських студентів уже здобувають освіту за кордоном.

Ці цифри — не статистика заради статистики. Вони демонструють масштаб явища: кожен із цих студентів — майбутній спеціаліст, який може принести країні додану вартість. Саме для цього потрібні такі закони — вони перетворюють індивідуальні історії у колективний ресурс.

Мобільність як інвестиція в людський капітал

Закон перетворює мобільність на інструмент розвитку. Студенти, які продовжують навчання, повертаються з міжнародними контактами, новими знаннями, практиками управління й технологічними навичками. Це означає можливість запускати стартапи, розбудовувати цифрові сервіси, модернізувати лікарні та школи.

У звіті Trends Shaping Education 2025 OECD підкреслюється: інвестиції в освіту під час кризи — це не розкіш, а основа довгострокової стійкості (OECD, 2025 – oecd.org). А в OECD Economic Surveys: Ukraine 2025 сказано, що освітня мобільність забезпечує «подвійну віддачу»: психологічну стійкість молоді зараз і появу лідерів для відбудови завтра (OECD, 2025 – oecd.org).

Саме тому говорять про «армію знань». Це не метафора — це нова інфраструктура для відновлення країни.

Перші результати: статистика і практика

Державна прикордонна служба України підтвердила, що порядок виїзду працює в межах чинних правил і є керованим (ДПСУ – dpsu.gov.ua). Це означає, що нова політика не створила хаосу.

Це надзвичайно важливо для суспільної довіри. Люди бачать: держава здатна ухвалювати сміливі рішення і водночас зберігати контроль. Це створює ефект прогнозованості, якого так бракує під час війни.

Соціологи фіксують, що довіра молоді до державних інституцій після ухвалення закону зросла. Це показує: правильні кроки в освітній сфері мають політичні наслідки, зміцнюючи стабільність і легітимність держави.

Баланс безпеки і прав

Категорія «до 22 років» обрана свідомо: ці громадяни не підлягають мобілізації. Закон не впливає на обороноздатність, але гарантує право на освіту.

«Сильна армія і сильна освіта — це дві сторони нашої перемоги», — заявив Президент Зеленський (Офіс Президента, 12.08.2025 – president.gov.ua).

У цьому підході простежується стратегічність: перемога на фронті має підкріплюватися перемогою у сфері знань та інновацій. Так формується подвійна стійкість: короткостроково зберігається мобілізаційний ресурс, а довгостроково створюється «армія знань», яка повертається з дипломами і новими ідеями.

Європейський вимір

Програма Erasmus+ гарантує студентам право на фізичну і змішану мобільність (Erasmus+ Mobility – erasmus-plus.ec.europa.eu). Horizon Europe, зокрема через Marie Skłodowska-Curie Actions, закріплює мобільність як базовий принцип наукових досліджень (MSCA – marie-sklodowska-curie-actions.ec.europa.eu).

Те, що Україна навіть у війні підтвердила сумісність із цими нормами, — це не формальність. Це демонстрація зрілості та інтегрованості в європейську спільноту. Молоді українці отримують не «винятки», а ті самі права, що й студенти з країн ЄС.

Соціально-економічний ефект

В Україні близько 700 тисяч чоловіків віком 18–22 років. У короткостроковій перспективі відтік частини з них може створити виклики для ринку праці. Але у довгостроковій перспективі країна отримує висококваліфікованих спеціалістів.

OECD Education at a Glance 2025 підтверджує: інвестиції в освіту напряму впливають на продуктивність та економічний розвиток (OECD, 2025 – oecd.org).

Це стратегічна угода: краще відпустити студентів на навчання, ніж втратити їхній потенціал назавжди. Коли людина знає, що може легально виїхати і повернутися, вона не шукає обхідних шляхів. Це підвищує довіру та знижує еміграційні настрої.

Комунікаційний ефект

Раніше система заборон виглядала непрозорою. Тепер правила стали зрозумілими. Молодь бачить, що її права враховуються, і відчуває себе суб’єктом, а не об’єктом політики.

Прозорість і передбачуваність у таких рішеннях формують фундамент для політичної стабільності. Довіра до держави перетворюється на реальний ресурс. Це той випадок, коли гуманність і стратегія збігаються.

Висновок

Закон про вільний виїзд чоловіків до 22 років — історичне і стратегічне рішення, яке:

гарантує безперервність освіти,

інвестує в людський капітал,

балансує права і безпеку,

підтверджує європейську інтеграцію,

має соціально-економічний ефект,

відновлює довіру суспільства,

демонструє стратегічну зрілість України.

Освіта і мобільність молоді стають частиною національної стратегії стійкості. «Дати можливість завершити навчання і повернути знання в Україну» — ця фраза Президента вже не просто слова, а політичний курс, що визначає майбутнє.

Тетяна Данилюк, співзасновниця освітньої компанії у Великій Британії, експертка з міжнародної освіти, випускниця британського університету

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства

Джерело

Суспільство

В Україну повернули 2058 дітей

Published

5 години ago

25.03.2026

Головний з новин

Активну підтримку в питанні повернення депортованих українських дітей надають 38 країн, а також Рада Європи та Євросоюз, на цей час в Україну вдалося повернути 2058 дітей.

Про це повідомив секретаріат уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у відповідь на запит Укрінформу.

“Ініціатива Президента України Bring Kids Back UA продовжує об’єднувати велику кількість країн світу для повернення депортованих дітей. Станом на лютий-березень 2026 року активну підтримку надають 38 країн, а також Рада Європи та Європейський Союз. Завдяки цій стратегічній ініціативі станом на 25 березня 2026 року до України вдалося повернути 2058 дітей”, – йдеться у відповіді.

У секретаріаті зауважили, що Україна продовжує отримувати підтримку від міжнародної спільноти в питанні повернення військовополонених та незаконно депортованих/примусово переміщених осіб, зокрема дітей, яка полягає в реалізації спільних гуманітарних місій, дипломатичному тиску та посередництві третіх країн-партнерів у переговорах.

“Окремо слід відзначити роль США (як офіційних інституцій – уряду та Конгресу, так i першої леді США, американських правозахисних інституцій та громадянського суспільства) у послідовній підтримці гуманітарного питання повернення незаконно депортованих РФ українських дітей. За сприяння та прямої участі першої леді США до України були повернуті три останні групи дітей (19 дітей)”, – зауважують в Офісі омбудсмена.

Читайте також: Публічність щодо імен цивільних полонених може поліпшити умови їхнього утримання у РФ – Хилюк

Наголошується, що уповноважений на постійній основі доводить до міжнародних партнерів позицію щодо необхідності посилення тиску на Росію задля повернення українських військовополонених та депортованих/незаконно переміщених дітей. Також здійснюються заклики ставати країнами-посередниками в цьому питанні та долучатися до міжнародних платформ для повернення українських полонених та депортованих дітей.

Як повідомляв Укрінформ, глава представництва Єврокомісії в Люксембурзі Анн Кальтьо заявила, що повернення викрадених українських дітей гальмує фрагментований підхід з боку міжнародних партнерів та самого ЄС, для реального прогресу потрібна чітка система координації всіх залучених сторін.

Фото: Bring Kids Back UA

Джерело

Суспільство

Представниці Одещини опинились у рейтингу жінок-лідерок країни Анонси

Published

5 години ago

25.03.2026

Головний з новин

Видання “Українська правда” провело премію “УП-100. Сила жінок”, відзначивши сотню українок із різних сфер і регіонів, які формують розвиток країни та підтримують суспільство під час війни. Серед лауреаток — представниці південних регіонів, зокрема Одещини, Херсонщини та Криму, які попри виклики продовжують працювати й розвивати свої громади.

Про це свідчить список “УП-100. Сила жінок”.

Цьогорічною темою церемонії стало гасло “Коли квітує одна, ми квітуємо всі”. Як пояснили організатори, воно перегукується з ідеєю “квітування”, яку осмислював український поет і дисидент Василь Стус.

У цьому контексті йдеться про внутрішню гідність і свободу людини, що здатні зберігатися навіть у найскладніших обставинах — зокрема під час війни. Організатори наголошують: “квітування” — це не лише про стійкість, а й про відповідальність, здатність діяти, творити й підтримувати інших навіть у періоди втрат, небезпеки та невизначеності. Це також про жінок, які не відкладають життя “на потім”, а вже зараз розвивають свої громади, професійні сфери та країну загалом.

До списку лауреаток увійшли представниці різних галузей — медіа, культури, освіти, науки, бізнесу, спорту, державного управління та сектору безпеки. Зокрема, у категорії “Суспільство” відзначили медійниць, які працюють у Києві та на національному рівні: головну продюсерку новин Суспільного Христину Гаврилюк і журналістку та документалістку Наталію Гуменюк, співзасновницю “Громадського телебачення”, відому своїми репортажами з гарячих точок, зокрема зі сходу України та деокупованих територій.

У категорії “Культура” нагородили діячок із різних куточків країни. Серед них — народна артистка України Олена Галл-Савальська, яка представляє Херсонський театр і продовжує працювати попри виклики південного регіону; співачка Мар’яна Головко, пов’язана з сучасною оперною сценою Києва; режисерка Марина Ер Горбач, чиї роботи презентують Україну на міжнародних фестивалях; культурна менеджерка Саша Довжик, яка працює над дослідженням української культури як в Україні, так і за її межами.

Також серед відзначених — кримськотатарська мисткиня Азіза Ескендер, яка представляє Крим і зберігає культурну ідентичність корінного народу; заступниця директора Одеського художнього музею Олександра Ковальчук, що розвиває культурне середовище Півдня; музична продюсерка Дар’я Коломієць, яка документує війну через мистецькі проєкти.

Крім того, відзначили Катерину Ротаренко, військову-пошуковицю з Рені та Людмилу Прокопечко, голову Доброславської громади.

Плюс, директорка Promprylad Art Center в Івано-Франківську Ксенія Малих, яка працює над розвитком культурної інфраструктури заходу України; культурологиня Маріам Найєм, що займається темами деколонізації; співачка Катерина Павленко (Monokate), пов’язана з українською музичною сценою; Наталія Пасічник — музикантка, яка популяризує українську культуру у Швеції; Антоніна Романова з позивним “Крим”, яка поєднує мистецтво й військову службу; фольклористка Мар’яна Садовська; режисерка анімації Анастасія Фалілеєва та художниця Леся Хоменко.

У номінації “Креативні індустрії” також представлені жінки з різних регіонів. Серед “Захисниць” відзначили жінок, які беруть безпосередню участь у захисті України на фронті та в тилу.

Загалом премія охопила вісім ключових напрямів — “Політика та державне управління”, “Суспільство”, “Культура”, “Захисниці”, “Освіта і наука”, “Креативні індустрії”, “Спорт” і “Бізнес”, підкресливши внесок жінок із різних областей України — від Одещини, Херсонщини та Сумщини до Львівщини, Івано-Франківщини та Києва — у спільну стійкість і розвиток країни.

У лютому Президент України нагородив Семена Кантора — директора Музею сучасного мистецтва Одеси орденом “За заслуги” III ступеня.

Анна Бальчінос

Джерело