У серпні 2025 року Україна ухвалила рішення, яке стало важливим у політиці щодо молоді.

Політичний контекст

Чоловікам віком до 22 років дозволено вільно перетинати кордон під час воєнного стану (Постанова КМУ № 1031 – zakon.rada.gov.ua). Це не технічна поправка, а політичний сигнал: держава визнає, що молодь — не пасивний резерв, а активний ресурс для майбутнього.

Цей крок змінив тональність дискусії в суспільстві. Якщо раніше виїзд студентів сприймався як втрата, тепер — як інвестиція, яка має повернутися. Замість риторики «обмеження» з’явилася риторика «довіри». У час, коли війна диктує суворі правила, саме довіра може стати основою для внутрішньої єдності.

Під час форуму «Молодь Тут!» Президент Володимир Зеленський сказав: «Це рішення необхідне, щоб молоді люди могли завершити своє навчання, отримати якісні знання та повернути їх в Україну» (Офіс Президента, 12.08.2025 – president.gov.ua). Формула «повернути знання» стала центральною.

Це не лише політична заява. Це рамка, у якій освіта стає частиною національної безпеки. Коли влада прямо визнає, що майбутнє важливе не менше, ніж теперішнє, вона формує зовсім інший рівень довіри молоді до держави.

Міністерство внутрішніх справ уточнило: чоловіки 18–22 років можуть виїжджати за наявності закордонного паспорта і військово-облікового документа, у тому числі цифрового в «Дії» (МВС, 27.08.2025 – mvs.gov.ua). Чіткі, зрозумілі правила — рідкісний ресурс у воєнний час.

Ця передбачуваність змінює психологічний фон. Коли студент знає, що його право на навчання захищене, він не шукає «сірих схем» і не відчуває себе заручником. Це зміцнює довіру і зменшує соціальну напругу.

Право на завершення освіти

До ухвалення закону тисячі студентів опинялися перед ризиком втратити семестри чи стипендії. Тепер створено юридичний коридор для безперервності навчання — у повній відповідності до принципів Болонського процесу та Європейського простору вищої освіти.

Фактично студентам повернули впевненість у власній траєкторії. Це означає менше стресу, більше можливостей для грантів і участі в міжнародних програмах. Це також сигнал університетам за кордоном: українські студенти можуть навчатись без загрози перервати програми.

За даними ЮНЕСКО, у 2024 році 78% українських дітей і молоді в країнах ЄС були зараховані до формальної освіти (UNESCO, 22.05.2025 – unesco.org). Понад 85 тисяч українських студентів уже здобувають освіту за кордоном.

Ці цифри — не статистика заради статистики. Вони демонструють масштаб явища: кожен із цих студентів — майбутній спеціаліст, який може принести країні додану вартість. Саме для цього потрібні такі закони — вони перетворюють індивідуальні історії у колективний ресурс.

Мобільність як інвестиція в людський капітал

Закон перетворює мобільність на інструмент розвитку. Студенти, які продовжують навчання, повертаються з міжнародними контактами, новими знаннями, практиками управління й технологічними навичками. Це означає можливість запускати стартапи, розбудовувати цифрові сервіси, модернізувати лікарні та школи.

У звіті Trends Shaping Education 2025 OECD підкреслюється: інвестиції в освіту під час кризи — це не розкіш, а основа довгострокової стійкості (OECD, 2025 – oecd.org). А в OECD Economic Surveys: Ukraine 2025 сказано, що освітня мобільність забезпечує «подвійну віддачу»: психологічну стійкість молоді зараз і появу лідерів для відбудови завтра (OECD, 2025 – oecd.org).

Саме тому говорять про «армію знань». Це не метафора — це нова інфраструктура для відновлення країни.

Перші результати: статистика і практика

Державна прикордонна служба України підтвердила, що порядок виїзду працює в межах чинних правил і є керованим (ДПСУ – dpsu.gov.ua). Це означає, що нова політика не створила хаосу.

Це надзвичайно важливо для суспільної довіри. Люди бачать: держава здатна ухвалювати сміливі рішення і водночас зберігати контроль. Це створює ефект прогнозованості, якого так бракує під час війни.

Соціологи фіксують, що довіра молоді до державних інституцій після ухвалення закону зросла. Це показує: правильні кроки в освітній сфері мають політичні наслідки, зміцнюючи стабільність і легітимність держави.

Баланс безпеки і прав

Категорія «до 22 років» обрана свідомо: ці громадяни не підлягають мобілізації. Закон не впливає на обороноздатність, але гарантує право на освіту.

«Сильна армія і сильна освіта — це дві сторони нашої перемоги», — заявив Президент Зеленський (Офіс Президента, 12.08.2025 – president.gov.ua).

У цьому підході простежується стратегічність: перемога на фронті має підкріплюватися перемогою у сфері знань та інновацій. Так формується подвійна стійкість: короткостроково зберігається мобілізаційний ресурс, а довгостроково створюється «армія знань», яка повертається з дипломами і новими ідеями.

Європейський вимір

Програма Erasmus+ гарантує студентам право на фізичну і змішану мобільність (Erasmus+ Mobility – erasmus-plus.ec.europa.eu). Horizon Europe, зокрема через Marie Skłodowska-Curie Actions, закріплює мобільність як базовий принцип наукових досліджень (MSCA – marie-sklodowska-curie-actions.ec.europa.eu).

Те, що Україна навіть у війні підтвердила сумісність із цими нормами, — це не формальність. Це демонстрація зрілості та інтегрованості в європейську спільноту. Молоді українці отримують не «винятки», а ті самі права, що й студенти з країн ЄС.

Соціально-економічний ефект

В Україні близько 700 тисяч чоловіків віком 18–22 років. У короткостроковій перспективі відтік частини з них може створити виклики для ринку праці. Але у довгостроковій перспективі країна отримує висококваліфікованих спеціалістів.

OECD Education at a Glance 2025 підтверджує: інвестиції в освіту напряму впливають на продуктивність та економічний розвиток (OECD, 2025 – oecd.org).

Це стратегічна угода: краще відпустити студентів на навчання, ніж втратити їхній потенціал назавжди. Коли людина знає, що може легально виїхати і повернутися, вона не шукає обхідних шляхів. Це підвищує довіру та знижує еміграційні настрої.

Комунікаційний ефект

Раніше система заборон виглядала непрозорою. Тепер правила стали зрозумілими. Молодь бачить, що її права враховуються, і відчуває себе суб’єктом, а не об’єктом політики.

Прозорість і передбачуваність у таких рішеннях формують фундамент для політичної стабільності. Довіра до держави перетворюється на реальний ресурс. Це той випадок, коли гуманність і стратегія збігаються.

Висновок

Закон про вільний виїзд чоловіків до 22 років — історичне і стратегічне рішення, яке:

• гарантує безперервність освіти,
• інвестує в людський капітал,
• балансує права і безпеку,
• підтверджує європейську інтеграцію,
• має соціально-економічний ефект,
• відновлює довіру суспільства,
• демонструє стратегічну зрілість України.

Освіта і мобільність молоді стають частиною національної стратегії стійкості. «Дати можливість завершити навчання і повернути знання в Україну» — ця фраза Президента вже не просто слова, а політичний курс, що визначає майбутнє.

Тетяна Данилюк, співзасновниця освітньої компанії у Великій Британії, експертка з міжнародної освіти, випускниця британського університету

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства