Події
Харківська опера розширює віртуальний музей відеоархівом
Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка продовжує створення віртуального музею в межах проєкту «Голоси, що звучатимуть знову».
До нього увійдуть оцифровані записи вистав та інші архівні матеріали, які мають історичну й наукову цінність. Про це повідомили учасниці пресконференції в Укрінформі.
За словами керівниці проєкту, завідувачки літературно-драматургічної частини Харківської опери Інги Лобанової, робота над віртуальним музеєм розпочалася після того, як унаслідок російських бомбардувань постраждала будівля театру. Тоді колектив вирішив оцифрувати наявні матеріали, щоб зберегти історію закладу.
«Ми зрозуміли, що нам необхідно просто створити якийсь такий важливий для себе кейс, тобто оцифрувати за можливості ту колекцію, яка у нас є. І ми створили перший в Україні музей оперного театру», – зазначила Лобанова.
До першого етапу музею увійшли театральні програмки, фотографії, зокрема зображення костюмів, значки та інші експонати. Загальна кількість фотографій сягнула близько 6 тисяч. Значну частину роботи становила атрибуція знімків, на яких не були зазначені імена зображених людей.
До цієї роботи долучилися Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Харківський художній музей і Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека імені К. С. Станіславського. Результати першого етапу представили у жовтні 2024 року.
Після цього команда вирішила розширити музей, доповнивши його відеоматеріалами. Як зазначила Лобанова, нині проєкт перебуває на завершальному етапі, а до його фіналу залишається трохи більше ніж два тижні.
«Я мріяла, щоб тепер наш музей зазвучав», – підкреслила вона.
За словами керівниці проєкту, відеоархів охоплює записи вистав кінця 1990-х – початку 2000-х років. Це оперні та балетні постановки, телевізійні програми, творчі зустрічі й інші матеріали, які дають змогу побачити артистів на різних етапах їхньої кар’єри.
«Йдеться не конкретно про голоси оперні. Це можуть бути голоси доль людських. Це можуть бути представлені якісь балетні вистави. Тобто в такому ж широкому плані ми брали цю назву», – пояснила Лобанова.
Вона наголосила, що архів має бути не просто сховищем записів, а живим ресурсом, яким зможуть користуватися глядачі, дослідники та самі артисти. Команда працює над стабілізацією звуку й відеоряду, а також встановлює імена виконавців, назви постановок та інші відомості про записи.
Окремим напрямом стала підготовка матеріалів, записаних російською мовою, до введення в український науковий і публічний обіг. Менеджерка проєкту Ольга Дорофєєва зазначила, що робота передбачає субтитрування та ретельне опрацювання інформації про виконавців і постановчі команди.
«Досвід роботи з такими архівами, з такими відеозаписами може бути важливим не тільки для нашого театру, а й претендувати на те, що це певна модель роботи, яка може проводитися іншими театрами, іншими інституціями, які також опрацьовуватимуть, оцифровуватимуть такі архіви», – зауважила вона.
За її словами, під час дослідження архівів команда неодноразово стикалася з відсутністю інформації про митців в інтернеті. Значна частина відомостей про театральне життя 1990-х і 2000-х років збереглася лише у друкованих виданнях або приватних архівах.
«Імовірно, цей проєкт буде також важливим для відновлення повноцінних біографій багатьох харківських митців, які працювали в Харківському театрі опери та балету», – підкреслила менеджерка проєкту.
Значення відеоархіву для дослідження історії театру відзначила й завідувачка кафедри театрознавства Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського Юлія Щукіна.
За її словами, новий етап розвитку віртуального музею відкриває можливості для вивчення режисури, музичних інтерпретацій, сценографії та творчих біографій артистів.
«А сьогодні я заздрю майбутнім дослідникам цього театрального колективу, тому що я розумію, що перед ними 841 одиниця такого архівного відео, серед яких багато повних записів вистав», – зазначила Щукіна.
Вона висловила сподівання, що поява доступу до цих матеріалів сприятиме підготовці нових наукових праць і монографій про видатних митців Харківської опери.
Згідно з описом проєкту, за підтримки Українського культурного фонду театр планує оцифрувати до 400 годин відео, а ще 150 годин відновити із цифровою реконструкцією зображення та базовою корекцією звуку. На основі опрацьованих матеріалів створять 30 коротких відеоробіт, об’єднаних у відеоінсталяції.
Оцифровані матеріали поступово публікуватимуть на цифрових платформах театру, зокрема на сайті віртуального музею, де вони будуть доступні щонайменше три роки.
Крім того, театр планує демонструвати короткі відеоролики перед виставами. Вони знайомитимуть глядачів з архівними фрагментами постановок та історичними подробицями. За допомогою QR-кодів відвідувачі зможуть перейти до відповідних матеріалів у віртуальному музеї.
Проєкт «Голоси, що звучатимуть знову» покликаний зберегти та повернути в культурну пам’ять історію театральних постановок і людей, які їх створювали.
Перше фото: Суспільне Харків/Давид Надворний
Фото в тексті: Павло Багмут/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Херсонський театр ляльок, який через війну працює у Коломиї, готується відновити фестиваль «Кришталеві вітрила». Його відкриють 17 листопада у Львові.
Про це кореспондентці Укрінформу розповів директор Херсонського академічного обласного театру ляльок Віктор Гаврилюк.
«У нас є фестиваль «Кришталеві вітрила». Хочемо його відродити у Львові разом зі Львівським театром ляльок. Вже маємо з ними домовленість і готуємось 17, 18 і 19 листопада провести цей фестиваль, запросити на нього друзів», – зазначив Віктор Гаврилюк.
За його словами, востаннє фестиваль «Кришталеві вітрила» провели у 2021 році в Скадовську, а у 2022 році змушені були тікати з окупації.
«Я з дружиною переїхав у Коломию з окупації у травні 2022 року. А, коли Херсон звільнили, ми забрали свій театральний транспорт, завантажили декораціями і приїхали працювати у Коломию. З нами переїхали один помічник режисера і акторка», – додав Віктор Гаврилюк.
Нині, каже директор, у Херсонському театрі ляльок працюють чотири актори, водій та помічник режисера. Усі орендують собі житло, репетиції проводять у Коломийському театрі. Будівля театру ляльок у Херсоні поки не придатна для роботи.
«Над сценою є дірка. Це був перший приліт… Вікна теж не вціліли, вони закриті дерев’яними щитами», – підкреслив Віктор Гаврилюк.
Він зауважив, що від початку повномасштабної війни у Коломиї Херсонський театр ляльок поставив чотири прем’єри. Серед них найціннішою є вистава «Чорний півень», який нещодавно показали на фестивалі «Обереги» в Івано-Франківську. Ця вистава розповідає про Херсонщину, загарбників і про те, як Півень врятував ціле місто.
Як повідомляв Укрінформ, у Франківську відкрили фестиваль національної класики на сцені театру ляльок «Обереги».
Фото: t-fishing.co.ua
У Франції затримали шістьох людей у межах розслідування крадіжки картин із музею П’єра-Огюста Ренуара в Кань-сюр-Мер. Серед затриманих – двоє ймовірних виконавців пограбування, однак викрадені полотна досі не знайдено.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє BFMTV із посиланням на джерела, обізнані з перебігом розслідування.
“Затримання відбулися в середу, 7 жовтня, у департаментах Приморські Альпи, Еро та Жура. В операції брали участь, зокрема, бригада розшуку та втручання Ніцци й місцева судова поліція”, – йдеться в повідомленні.
Нагадаємо, у ніч проти 8 вересня з музею викрали чотири картини П’єра-Огюста Ренуара. Дві з них зловмисники залишили в саду під час втечі. Ще два полотна – «Мадам Колонна Романо» та «Молода жінка біля криниці» – злодії забрали із собою. За попередніми даними, картин під час затримань не виявили.
Повідомляється, що пограбування тривало менш як три хвилини. Вартість вкраденого оцінюється у 8–10 мільйонів євро.
Музей Ренуара розташований у колишньому будинку художника в Кань-сюр-Мер, неподалік Ніцци. Викрадені роботи перебували там на зберіганні як твори з колекції паризького музею Орсе.
Як повідомляв Укрінформ, у Франції викрали картини з музею Ренуара.
Фото: Préfecture de Police
На Франкфуртському книжковому ярмарку відкрили національний стенд України, який цьогоріч присвятили втратам українського книговидання через російські атаки.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.
Головну промову виголосив правозахисник і журналіст Максим Буткевич, а модерували відкриття Олена Одинока і Марія Шубчик.
У відкритті стенду взяли участь заступниця міністерки культури України Богдана Лаюк, директор Франкфуртського книжкового ярмарку Юрґен Боос, керівний посадовець відомства Уповноваженого федерального уряду Німеччини з питань культури та медіа Конрад Шмідт-Вертерн, керівниця департаменту культури МЗС Німеччини Крістіна Байнгоф, генеральна секретарка Goethe-Institut Ґітте Чох, віцепрезидент Федерального центру політичної освіти Німеччини Фолькер Ульріх та директорка Книжкового Арсеналу Юлія Козловець.
Під час промови Лаюк нагадала, що лише цього літа через російські удари по складах, видавництвах і друкарнях Україна втратила щонайменше 13 мільйонів книжок. За її словами, ця цифра неминуче позначиться на галузі:
«Це досить багато. І це означає, що будуть дуже прямі наслідки. Ми всі тут, у Франкфурті, знаємо, що наслідки в літературі й книжковій галузі настають не швидко. Тож деякі з них ми побачимо за рік, або за два, або навіть за п’ять. Зараз я думаю про нові голоси й різноманіття. Бо ми розуміємо: коли у видавничій галузі чогось бракує, коли нам бракує ресурсів, найвразливішими стають нові голоси, дебюти й малі видавництва», – додала вона.
Директор Франкфуртського книжкового ярмарку Боос наголосив, що важливо читати разом з Україною, і зазначив, що останні роки ярмарок працював над цим спільно з українськими партнерами.
Про знищені наклади він сказав: «Усе зникло. І ми маємо подбати, щоб ці книжки з’явилися знову. Ми маємо дати можливість авторам, ми маємо дати працювати перекладачам. Ми маємо ініціювати продаж ліцензій, щоб ці книжки стали видимими у світі».
Боос додав, що література важлива і ярмарок бореться за Україну книжками. Найважливіше, на його думку, показати світові людей, які стоять за українськими книжками, і довести їхні тексти до перекладу.
Національний стенд організував Український інститут книги. Він розташований у павільйоні 3.1 (C13) і займає 208 м². Оренду площі оплатили німецькі партнери. На стенді працює майже 50 українських учасників, а за п’ять днів тут відбудеться майже 40 заходів за участі українських та іноземних спікерів, розповіла координаторка стенда від УІК Олена Одинока.
За її словами, роль України на виставці за кілька років суттєво змінилася: «Ще 5 років тому ходила рядами ярмарку з листівками Translate Ukraine і запрошувала іноземних видавців перекладати українську літературу, а зараз учасники програми вже приходять до нас зі звітними примірниками і питають про наступний опен-кол, а хтось вже й без підтримки програми видає переклади української літератури».
На стенді представлені нові видання українських видавців, а також українські книжки й журнали німецькою та англійською, які можна придбати на місці.
Окремою експозицією показують колекцію Book Arsenal Best Book Design 2025. Візуальну айдентику стенда розробили «Культурні сили». Вони ж представляють книжки письменників-військових, а цього року до них долучився Третій армійський корпус.
Програму національного стенда спільно формують Український інститут книги, Goethe-Institut в Україні, Український інститут, Мистецький арсенал та Федеральний центр політичної освіти Німеччини.
Участь України в ярмарку підтримали Міністерство культури, МЗС України, Посольство України в Німеччині, Генеральне консульство України у Франкфурті-на-Майні та Координаційний центр українців у Франкфурті.
Також на стенді показали інсталяцію Born/Burn Alive мисткині Валентини Веремко. Її основою стали 22 книжки, які обгоріли під час російського удару по логістичному центру «Ранку» в Харкові 1 серпня 2026 року. Тоді були знищені близько 8 млн примірників, зокрема понад 620 тисяч шкільних підручників.
Обпалені книжки склали у вежу під скляною вітриною. На склі червоним нанесли шкалу з 12 дат: від 1626 року, коли вперше палили українські книжки, до 2026-го. Ще дві риски над останньою датою мисткиня навмисно залишила порожніми.
Назва інсталяції змінює одну літеру: Born Alive («народжені живими») перетворюється на Burn Alive («спалені живцем»). Ідею привезти інсталяцію запропонували у вересні через Посольство України в Німеччині, і команда встигла втілити її за кілька тижнів.
«Ці книги мали потрапити до рук читачів: школярів, студентів, усіх, хто відкриває сторінку, щоб дізнатися щось нове. Натомість вони пройшли крізь вогонь. Дивлячись на цю інсталяцію, я бачу, як чотири століття історії вміщаються в одну скляну вітрину», – зазначив генеральний директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов.
Видавництво «Лабораторія» привезло на ярмарок спеціальні англомовні видання своїх книжок в оригінальному українському дизайні, щоб іноземні видавці могли побачити, як ці книжки виглядатимуть на полицях за кордоном. Також видавництво представило каталог прав Rights Catalogue 2026 із сучасними українськими авторами.
Видавництво «Основи» залишило свій окремий стенд на Франкфуртському книжковому ярмарку майже порожнім, щоб показати наслідки російської атаки, яка знищила 40% книжкового запасу видавництва.
Також окремий стенд H120 у павільйоні 3.0 представляє Мистецький арсенал.
Його присвятили концепції «Нести свою свободу» (Bear Your Freedom), фокусній темі XIV Книжкового Арсеналу, яку курував Максим Буткевич. Там уперше презентують каталог персональної виставки художниці Олени Турянської «Агапе. Абсолютна любов».
Серед учасників подій на стенді – Максим Буткевич, письменниця й перекладачка Євгенія Кузнєцова, американська історикиня Марсі Шор, польський поет і есеїст Кшиштоф Чижевський.
«Для нас це важлива платформа, яка дозволяє доносити український голос до величезної кількості людей: відвідувачів, професіоналів-книгарів, письменників, дипломатів, політиків і журналістів», – зазначила генеральна директорка Мистецького арсеналу Олеся Островська-Люта.
Як повідомляв Укрінформ, Україна цьогоріч візьме участь у Франкфуртському книжковому ярмарку – одному з наймасштабніших та найвпливовіших книжкових заходів світу, який триватиме з 7 до 11 жовтня.
Фото: Олена Одинока / Фейсбук, Ранок, Віктор Круглов / Фейсбук
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство1 тиждень agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство1 тиждень agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса5 днів ago
Росіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Одеса1 тиждень ago
Атака Росії на Одещину: 8 людей постраждали, є руйнування
-
Одеса6 днів ago
ДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Суспільство5 днів ago
Одещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
-
Усі новини5 днів ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)