На цьому наголосив міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль на спільній з українським колегою Андрієм Сибігою пресконференції у Києві, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Як закінчиться ця війна тут – це вирішальне питання для майбутнього Європи… Саме в цьому сенсі я перебуваю в переговорах з європейськими колегами, а також з позаєвропейськими колегами щодо подальшої підтримки України, в тому числі системами протиповітряної оборони. Ці переговори — і про це я домовився з усіма колегами — я продовжу наступного тижня… Ми продовжуємо працювати з нашими європейськими та міжнародними партнерами, щоб спільно посилити ППО України», – сказав німецький міністр.

Він висловив обережний оптимізм, що певних результатів буде досягнуто.

Очільник німецького МЗС запевнив, що партнери усвідомлюють, що ППО є критично важливою, і нагадав, що Німеччина ще в червні оголосила про виділення по 200 мільйонів доларів США на підтримку механізму НАТО PURL та угоди Jumpstart, за допомогою яких Берлін разом із партнерами фінансують життєво важливе озброєння зі США для України.

Водночас, сказав глава МЗС, продовжується обговорення переговорного треку та його формату. На початку наступного тижня Вадефуль говоритиме на цю тему з американським колегою Марко Рубіо.

«Я розраховую на те, що США й надалі будуть готові відігравати тут активну роль у переговорах з Україною. Але я також вважаю, що було правильно, що ми, європейці, об’єдналися в першій половині цього року у форматі E3… І цей формат E3, тобто Велика Британія, Франція та Німеччина, продовжуватиме дуже тісно співпрацювати. Ми також робимо це на рівні міністрів закордонних справ, і я скористаюся переговорами з колегами найближчим часом, щоб обговорити це питання. Думаю, нам потрібна готовність до того, щоб іти й незвичайними шляхами. Ми повинні намагатися ініціювати переговори на всіх напрямках. Наразі це зазнає неудачі через Москву, але я вірю, що «вода камінь точить», – заявив Вадефуль.

Він зазначив, що «наполегливий заклик багатьох» до Москви може зрештою допомогти сприяти тому, щоб переговори відбулися, адже у врегулюванні конфлікту зацікавлені багато держав.

«Ці можливості ми маємо знову шукати цієї осені», – сказав дипломат.

При цьому він запевнив, що останній саміт НАТО показав єдність у відповіді на російську агресію, що підтримка Німеччиною України не зменшиться, а спроби Путіна роз’єднати союзників лише роблять їх рішучішими підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно.

Вадефуль привітав пропозицію євродипломатки Каї Каллас щодо підготовки нових санкцій проти Росії, за допомогою яких можна цілеспрямовано і масштабно вдарити по путінській військовій машині. Берлін інтенсивно працює над цим з усіма членами ЄС, запевнив міністр.

Під час пресконференції він також висловив підтримку незалежній роботі антикорупційних органів — НАБУ та САП, назвавши її надзвичайно важливою у проведенні реформ на шляху України до Європейського Союзу.

Як повідомляв Укрінформ, глава дипломатичного відомства ФРН Йоганн Вадефуль перебуває в Києві з візитом.

Як передає Укрінформ, про це повідомила DW.

«Я хотів цілком свідомо бути тут у дні, коли відзначають 35-річчя Незалежності України, щоб ще раз продемонструвати подальшу підтримку з боку Німеччини для України», – зазначив Вадефуль під час спілкування із журналістами.

Очільник німецького зовнішньополітичного відомства зазначив, що поки у Німеччині тривають канікули і сезон відпусток, Україна знову й знову зазнає нищівних атак та ударів.

«Тут люди страждають щодня – і не лише вночі – від постійних брутальних російських ударів, спрямованих насамперед проти цивільного населення. Ми бачимо всі ці страждання, бачимо як ця країна веде боротьбу й підтримуватимемо її й надалі», – наголосив Вадефуль.

За словами міністра, Україна й надалі потребує підтримки. Він також підкреслив, що вже зараз потрібно вживати заходів для підготовки України та її інфраструктури до наступної зими.

«Як показала минула зима, Путін атакував насамперед критичну інфраструктуру України, тож я разом із моїм французьким колегою Жаном-Ноелем Барро звернувся письмово до багатьох країн із проханням допомогти й вжити відповідних заходів, щоб Україна могла пережити наступну зиму», – зазначив Вадефуль.

Глава МЗС Німеччини також вказав на важливість спільної позиції Європи щодо війни Росії проти України.

«На мою думку, важливо, щоб Європа показала в цій ситуації, що Путін не досягне своїх цілей тут в Україні, що ми й надалі будемо підтримувати Україну. А також, що ми, звісно, будь-якої миті готові підтримати та супроводжувати Україну в її переговорах з Росією, однак, щоб ці переговори взагалі відбулися, нам потрібно як і раніше надавати підтримку Україні», – підкреслив Вадефуль.

Він також висловив упевненість у тому, що Україна вистоїть у збройній боротьбі з Росією і наголосив, що нині саме Німеччина стала найважливішим союзником України щодо обсягів двосторонньої військової, політичної та економічної підтримки і допомоги.

«Це триватиме й надалі», – запевнив Вадефуль.

У дописі в соцмережі Х після прибуття в українську столицю Вадефуль наголосив, що на тлі ще жорстокіших російських атак, спрямованих саме на цивільну українську інфраструктуру, партнери працюють над тим, щоб допомогти Україні підготуватися до зими. «Путін намагається виснажити народ України. Але їхнє суспільство стійке. Ми з ними – і цієї зими. Путін не досягне своєї мети», – написав міністр.

Як повідомляв Укрінформ, 21 серпня до України прибув колишній спецпредставник Трампа з питань України Кіт Келлог. Йому надали інформацію про роботу морських портів та показали наслідки обстрілів портової інфраструктури Одеси.

Фото Укрінформу можна купити тут

Він згадує день, коли Верховна Рада проголосила незалежність України, атмосферу в парламенті, підготовку Акта проголошення незалежності, страх комуністичної більшості та емоції депутатів після історичного голосування.

«Коли проголосували Акт про незалежність, то багато депутатів (є документальні зйомки) плакали. Ми ж, опозиція, вийшли на трибуну, і співали гімн України “Ще не вмерла України ні слава, ні воля”. А комуністи всі сиділи перелякані», – пригадує Костенко.

У програмі йтиметься і про те, чому після проголошення незалежності Україна не змогла повністю позбутися радянської системи та чому ключові посади залишилися в руках представників старої влади.

Також гість і ведуча програми Христя Равлюк обговорять ядерне роззброєння України, рішення Леоніда Кравчука та втрачені можливості для створення реальної системи безпеки. За словами Костенка, Україна могла обміняти ядерне роззброєння не лише на політичні обіцянки, а на значно потужніші безпекові механізми.

«Бжезінський (Збігнєв Бжезінський, американський політолог – ред.) мені говорив, що у вас є приблизно 5-6 років для того, щоб ви повністю відірвалися від Росії. В першу чергу це фінансова система, економічна система, енергетична залежність, щоб у вас було вирішене це питання або принаймні мінімізована залежність від Росії. І, звичайно, Збройні сили. Він казав, що вам треба конче відбудувати свою незалежну армію від Росії», – розповідає Костенко.

У розмові з Укрінформом Костенко також згадав про маловідому курйозну історію з текстом Акта незалежності.

Чи могла Україна бути іншою державою, якби тоді скористалася своїм історичним шансом? Які можливості були втрачені та що потрібно було зробити одразу після проголошення незалежності? Про все це дивіться у новому випуску програми «Є Розмова» з Юрієм Костенком – про народження незалежної України, втрачені можливості, ядерне роззброєння та уроки, які історія залишила для сьогодення.

Прем’єра – 22 серпня о 18:00 на Ютуб-каналі Укрінформу.