Connect with us

Суспільство

від античності до приходу німецьких колоністів

Published

on


Будівельні матеріали завжди були невід’ємною частиною історії нашого краю, адже вони відображають не лише економічні можливості, а й культурні впливи, звички та традиції населення. Бессарабія, як прикордонний і багатонаціональний регіон, стала своєрідним «музеєм під відкритим небом», де на прикладі житлової та господарської архітектури можна простежити сліди різних епох і народів. Одним із ключових елементів цього архітектурного різноманіття є дахове покриття, зокрема черепиця. Популярність черепиці то спадала, то відновлювалась під впливом різних культурних течій. Вона змінювалася у формі, матеріалі та навіть у символічному значенні, ставши своєрідним маркером соціального статусу та стилю життя. У зв’язку зі зростаючим інтересом суспільства та краєзнавців до цього питання журналістка інтернет-видання «Махала» дослідила його спираючись на локальні краєзнавчі матеріали та матеріали Арцизького історико-краєзнавчого музею.

Черепиця в Бессарабії з’явилася у період античності

Археологічні розкопки в Нижньому Подунав’ї та на території Буджаку свідчать, що ще у період античності тут використовували глиняну черепицю. Греки, які засновували свої колонії на узбережжі Чорного моря, принесли з собою теракотові покрівельні матеріали – пласку (tegula) і жолобчасту (imbrex) черепицю. Римляни, які згодом зміцнили свій вплив у регіоні, перейняли і вдосконалили ці технології.

Приклад давньоримської черепиці знайденої в Бессарабії

Глиняні плитки обпалювалися у спеціальних горнах і мали довгий термін служби. Їхні уламки і досі знаходять під час розкопок у Бессарабії. Це доводить, що ще понад дві тисячі років тому жителі цих земель знали про міцне й довговічне дахове покриття.

У середньовіччі дахи перекривали соломою, очеретом, чи дерев’яними гонтами

Після занепаду античної цивілізації використання черепиці у Бессарабії майже припинилося. Причиною була як відсутність розвинутих виробничих центрів, так і економічні труднощі. У період середньовіччя сільські хати перекривали здебільшого соломою, очеретом чи дерев’яними ґонтами.

Таке покриття було дешевим і швидким у виготовленні, але нетривким: його доводилося міняти кожні 10–15 років. Тільки заможні господарі або духовні установи могли дозволити собі кам’яні або черепичні дахи, які свідчили про певний статус.

З XV століття територія Буджаку потрапляє під владу Османської імперії. Турецька архітектура принесла сюди нові форми черепиці – так звану турецьку (або османську) плитку, яка відзначалася округлими жолобами. Проте через дорожнечу та складність транспортування її застосовували переважно у містах та великих фортецях, а в сільській місцевості традиційно залишалися очерет і солома.

Приклад очеретяного даху

Все змінюється з приходом німецьких колоністів у ХІХ ст.

Рішучий перелом у поширенні черепиці стався після 1812 року, коли Бессарабія увійшла до складу Російської імперії і в Буджак переселилися німецькі колоністи. Разом із ними сюди прийшли європейські традиції будівництва, зокрема дахове покриття з черепиці.

Німецькі майстри не лише використовували черепицю у власному житловому будівництві, але й організовували місцеві виробництва. За даними дослідників, у низці колоній діяли черепичні майстерні, де виготовляли плоскі й жолобчасті глиняні плитки. Це дало змогу здешевити матеріал і зробити його доступним навіть для частини місцевого населення.

Технологія виготовлення

Технологічний процес виробництва черепиці був досить складним і вимагав високої майстерності. Спочатку видобували глину. Для цього  використовували місцеві поклади, що відзначалися пластичністю. Плитку формували у дерев’яних формах, забезпечуючи однакові розміри. Наступним етапом була сушка – сирі вироби витримували на сонці кілька днів. В кінці черепицю випалювали у спеціальних печах при високій температурі, що забезпечувало міцність і стійкість до вологи.

У XIX столітті поширеною була так звана «S-черепиця» (хвиляста), яка надавала дахам впізнаваного вигляду. Її перевагою була довговічність – така покрівля могла служити понад 50 років.

Типове перекриття Будинку німецькою черепицею

Для бессарабських сіл черепичний дах ставав ознакою достатку та заможності. Більшість селян продовжувала користуватися дешевими матеріалами (очеретом, соломою), тоді як будинки колоністів із червоною черепицею різко виділялися на фоні сільських ландшафтів. В історії нашого краю збереглися згадки про «німецькі хати під червоною черепицею».

XX століття – період занепаду і відродження популярності черепиці

У першій половині XX ст. черепиця все ще використовувалася, проте з часом її витіснили більш доступні матеріали – шифер та бляха. Радянська індустріалізація принесла масове виробництво цих покриттів, і черепиця втратила свою поширеність.

Втім, у XXI ст. інтерес до традиційної черепиці повертається. Відновлення старих німецьких будівель в Бессарабії, реставрація садиб та церков стимулюють попит на глиняні покрівлі. Сьогодні черепиця знову символізує якість, довговічність і єднання з історичними традиціями.

Фото з мережі інтернет



Джерело

Суспільство

Загибель на пляжі, Марш рівності й SPA для княгині

Published

on


Україна продовжує протистояти повномасштабному вторгненню РФ. Життя під час війни фіксують фотокореспонденти Укрінформу.

Що потрапило в об’єктиви цього тижня – дивіться у добірці світлин.

Фото: Дмитро Смольєнко

Рятувальники гасять пожежу, що виникла внаслідок російського обстрілу ударними дронами, біля знищеної вантажівки на території місцевої автостоянки, Запоріжжя, 25 червня 2026 року.

Фото: Ніна Ляшонок
Фото: Ніна Ляшонок

Чоловіки несуть на ношах накрите простирадлом тіло 26-річної жінки, яка загинула на одному з пляжів унаслідок російського обстрілу, Одеса, 23 червня 2026 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Тіло людини, яка загинула унаслідок російського обстрілу КАБами, у салоні понівеченого автомобіля, Запоріжжя, 20 червня 2026 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Бійці розрахунку РСЗВ “Град” 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади (148-ї ОАБр) обслуговують пускову установку після стрільби та заряджають її новим боєкомплектом, Дніпропетровська область, 22 червня 2026 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Бійці розрахунку РСЗВ “Град” 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади (148-ї ОАБр) ведуть реактивний вогонь по позиціях російських військ на Олександрівському напрямку, Дніпропетровська область, 22 червня 2026 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Виїзд розрахунку РСЗВ “Град” 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади (148-ї ОАБр) на бойовій машині до вогневої позиції на Олександрівському напрямку, Дніпропетровська область, 22 червня 2026 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Технік запускає український розвідувальний безпілотний літальний апарат Raybird під час проведення аеророзвідки бійцями 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади ДШВ ЗСУ на Олександрівському напрямку, Дніпропетровська область, 22 червня 2026 року.

Фото: Ніна Ляшонок
Фото: Ніна Ляшонок

Броньований військовий автомобіль, покритий додатковим захистом від ударів російських FPV-дронів, їде дорогою, захищеною антидроновими сітками, Донецька область, 20 червня 2026 року.

Фото: Ніна Ляшонок
Фото: Ніна Ляшонок

Місцевий житель їде на велосипеді дорогою, захищеною антидроновими сітками, у прифронтовому Краматорську, Донецька область, 18 червня 2026 року.

Фото: Ніна Ляшонок
Фото: Ніна Ляшонок

Оборонне загородження зі спірального колючого дроту на тлі пошкоджених внаслідок російських обстрілів житлових будинків у прифронтовій Дружківці, Донецька область, 19 червня 2026 року.

Фото: Ніна Ляшонок
Фото: Ніна Ляшонок

Хірурги оперують пораненого військового у стабілізаційному пункті ОШБ НПУ “Лють” “Щит життя”.

Фото: Мар’янна Котик
Фото: Мар’янна Котик

Учасник першого військового K9-забігу DRYLAND CANICROSS із собакою долає дистанцію на Трухановому острові, Київ, 25 червня 2026 року.

Фото: Павло Багмут
Фото: Павло Багмут

Учасники змагаються під час відбіркового турніру проєкту “Південний сет” – всеукраїнського заходу з адаптивного великого тенісу для ветеранів та військовослужбовців, які отримали поранення внаслідок війни, Вишгород, Київська область, 25 червня 2026 року.

Фото: Євген Котенко
Фото: Євген Котенко

Чоловік на підіймальній платформі миє пам’ятник княгині Ользі, святому апостолу Андрію Первозваному та просвітникам Кирилу і Мефодію, який тривалий час був закритий захисними конструкціями, у межах ініціативи “Тижні благоустрою історичних памʼяток Києва” напередодні Дня Конституції України на Михайлівській площі, Київ, 25 червня 2026 року.

Фото: Дмитро Смольєнко
Фото: Дмитро Смольєнко

Робітниця працює в полі фермера Володимира Матросенка з села Миколай-Поле Запорізького району, який вирощує розсаду томатів, перцю та баштанних, Запорізька область, 19 червня 2026 року.

Фото: Мар’янна Котик
Фото: Мар’янна Котик

Дівчата у вишиванках і вінках водять танок навколо купальського вогнища під час масштабного святкування Івана Купала “Купайла на Йвана” за автентичними українськими звичаями у козацькому селищі “Мамаєва Слобода”, Київ, 23 червня 2026 року.

Фото: Володимир Тарасов
Фото: Володимир Тарасов

Дівчата синхронно перестрибують тліючі жарини купальського вогнища під час святкування Купала у Національному музеї народної архітектури та побуту України, Київ, 21 червня 2026 року.

Фото: Юлія Овсяннікова
Фото: Юлія Овсяннікова

Учасники Маршу рівності “КиївПрайд-2026”, який об’єднав представників та представниць української спільноти ЛГБТІК+, йдуть вулицею Володимирською, Київ, 21 червня 2026 року.

Фото: Мар’янна Котик
Фото: Мар’янна Котик

Учасниця гурту “ДахаБраха” Олена Цибульська виступає під час етнофестивалю “Заграва”, Київ, 20 червня 2026 року.

Фото: Євген Котенко
Фото: Євген Котенко

Дівчата займаються сапбордингом на Русанівському каналі під час спеки, Київ, 24 червня 2026 року.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Мазут і рослинну олію знову виявили на узбережжі Чорного моря в нацпарку «Тузлівські лимани»

Published

on


  1537

Працівники Національного природного парку «Тузлівські лимани» під час обстеження морського узбережжя зафіксували нові осередки забруднення мазутом та рослинною олією.

Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомляє доктор біологічних наук, керівник науково-дослідного відділу нацпарку Іван Русєв, – передає Еко.Район.

Фахівці зазначають, що від початку повномасштабного вторгнення Росії негативний вплив на екосистеми Чорного моря став практично постійним.

Під час нещодавнього обстеження піщаного пересипу парку науковці виявили ділянки, де море періодично виносить на берег сліди забруднення. Серед них – осередки мазуту та рослинної олії, які залишаються в прибережній зоні.

За словами природоохоронців, хвильові процеси на узбережжі дуже активні. Тому вже за кілька днів забруднення можуть бути приховані під шаром піску або змиті морем. Водночас це не означає, що проблема зникає.

Екологи наголошують: навіть якщо забруднювачі не видно візуально, вони продовжують негативно впливати на морські екосистеми, живі організми та стан прибережних територій.

У нацпарку підкреслюють, що наслідки воєнного забруднення Чорного моря залишатимуться відчутними ще тривалий час і потребують постійного моніторингу та досліджень.





Джерело

Continue Reading

Одеса

У Криму 21 червня 2026 року ввели низку екстрених обмежень

Published

on


Черга на АЗС у Саках. Фото ілюстративне: REUTERS/Alexey Pavlishak

У Криму в неділю, 21 червня, запровадили екстрені обмеження. Зокрема, йдеться про відмову від усіх вуличних заходів, скорочення графіку роботи магазинів і скасування паромів. Причиною таких нововведень є “останні події на півострові та необхідність оперативного коригування логістики”.

Про це повідомив окупаційний мер Севастополя Михайло Развожаєв, передає Новини.LIVE.

Скриншот повідомлення РаZVожаев/Telegram

Які обмеження запроваджують у Криму

У понеділок і вівторок, 22 і 23 червня, паливо в місті не продаватимуть, а скористатися заправкою зможе лише транспорт спецслужб, які забезпечують життєдіяльність міста.

Громадський транспорт курсуватиме від 05:30 до 21:00. Пароми взагалі припинять роботу — не скасують лише пасажирські катери.

ТЦ, супермаркети та гіпермаркети працюватимуть від 07:00 до 20:00, кафе та точки громадського харчування — від 08:00 до 20:00, а дрібні магазини, кіоски та аптеки визначать графік роботи самостійно.

Читайте також:

Вуличне освітлення не включатимуть. Через ризик перенавантаження електричних мереж за межами Севастополя можуть запровадити графіки відключень світла.

Вуличні заходи, починаючи від 22 червня, не проводитимуть.

“Прошу поставитися з розумінням до запроваджених обмежень. Вони необхідні для забезпечення безпеки та стабільності в поточних умовах. Разом ми з усіма тимчасовими труднощами обов’язково впораємося”, — заявив Развожаєв.

Раніше Новини.LIVE з посиланням на представника Головного управління розвідки Андрія Юсова повідомляв, що війна між РФ і Україною ведеться не лише на передовій. Триває боротьба за постачання для військ. Зокрема, Сили оборони атакують на території Криму логістичні маршрути та об’єкти, які забезпечують окупаційну армію.

Також Новини.LIVE з посиланням на речника ВМС ЗС України Дмитра Плетенчука писав, що окупаційна влада намагається посилити оборону тимчасово окупованого Криму. Росіяни бояться загроз із боку України. Зокрема, йдеться про висадку десанту.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.