Суспільство
від античності до приходу німецьких колоністів

Будівельні матеріали завжди були невід’ємною частиною історії нашого краю, адже вони відображають не лише економічні можливості, а й культурні впливи, звички та традиції населення. Бессарабія, як прикордонний і багатонаціональний регіон, стала своєрідним «музеєм під відкритим небом», де на прикладі житлової та господарської архітектури можна простежити сліди різних епох і народів. Одним із ключових елементів цього архітектурного різноманіття є дахове покриття, зокрема черепиця. Популярність черепиці то спадала, то відновлювалась під впливом різних культурних течій. Вона змінювалася у формі, матеріалі та навіть у символічному значенні, ставши своєрідним маркером соціального статусу та стилю життя. У зв’язку зі зростаючим інтересом суспільства та краєзнавців до цього питання журналістка інтернет-видання «Махала» дослідила його спираючись на локальні краєзнавчі матеріали та матеріали Арцизького історико-краєзнавчого музею.
Черепиця в Бессарабії з’явилася у період античності
Археологічні розкопки в Нижньому Подунав’ї та на території Буджаку свідчать, що ще у період античності тут використовували глиняну черепицю. Греки, які засновували свої колонії на узбережжі Чорного моря, принесли з собою теракотові покрівельні матеріали – пласку (tegula) і жолобчасту (imbrex) черепицю. Римляни, які згодом зміцнили свій вплив у регіоні, перейняли і вдосконалили ці технології.
Глиняні плитки обпалювалися у спеціальних горнах і мали довгий термін служби. Їхні уламки і досі знаходять під час розкопок у Бессарабії. Це доводить, що ще понад дві тисячі років тому жителі цих земель знали про міцне й довговічне дахове покриття.
У середньовіччі дахи перекривали соломою, очеретом, чи дерев’яними гонтами
Після занепаду античної цивілізації використання черепиці у Бессарабії майже припинилося. Причиною була як відсутність розвинутих виробничих центрів, так і економічні труднощі. У період середньовіччя сільські хати перекривали здебільшого соломою, очеретом чи дерев’яними ґонтами.
Таке покриття було дешевим і швидким у виготовленні, але нетривким: його доводилося міняти кожні 10–15 років. Тільки заможні господарі або духовні установи могли дозволити собі кам’яні або черепичні дахи, які свідчили про певний статус.
З XV століття територія Буджаку потрапляє під владу Османської імперії. Турецька архітектура принесла сюди нові форми черепиці – так звану турецьку (або османську) плитку, яка відзначалася округлими жолобами. Проте через дорожнечу та складність транспортування її застосовували переважно у містах та великих фортецях, а в сільській місцевості традиційно залишалися очерет і солома.
Все змінюється з приходом німецьких колоністів у ХІХ ст.
Рішучий перелом у поширенні черепиці стався після 1812 року, коли Бессарабія увійшла до складу Російської імперії і в Буджак переселилися німецькі колоністи. Разом із ними сюди прийшли європейські традиції будівництва, зокрема дахове покриття з черепиці.
Німецькі майстри не лише використовували черепицю у власному житловому будівництві, але й організовували місцеві виробництва. За даними дослідників, у низці колоній діяли черепичні майстерні, де виготовляли плоскі й жолобчасті глиняні плитки. Це дало змогу здешевити матеріал і зробити його доступним навіть для частини місцевого населення.
Технологія виготовлення
Технологічний процес виробництва черепиці був досить складним і вимагав високої майстерності. Спочатку видобували глину. Для цього використовували місцеві поклади, що відзначалися пластичністю. Плитку формували у дерев’яних формах, забезпечуючи однакові розміри. Наступним етапом була сушка – сирі вироби витримували на сонці кілька днів. В кінці черепицю випалювали у спеціальних печах при високій температурі, що забезпечувало міцність і стійкість до вологи.
У XIX столітті поширеною була так звана «S-черепиця» (хвиляста), яка надавала дахам впізнаваного вигляду. Її перевагою була довговічність – така покрівля могла служити понад 50 років.
Для бессарабських сіл черепичний дах ставав ознакою достатку та заможності. Більшість селян продовжувала користуватися дешевими матеріалами (очеретом, соломою), тоді як будинки колоністів із червоною черепицею різко виділялися на фоні сільських ландшафтів. В історії нашого краю збереглися згадки про «німецькі хати під червоною черепицею».
XX століття – період занепаду і відродження популярності черепиці
У першій половині XX ст. черепиця все ще використовувалася, проте з часом її витіснили більш доступні матеріали – шифер та бляха. Радянська індустріалізація принесла масове виробництво цих покриттів, і черепиця втратила свою поширеність.
Втім, у XXI ст. інтерес до традиційної черепиці повертається. Відновлення старих німецьких будівель в Бессарабії, реставрація садиб та церков стимулюють попит на глиняні покрівлі. Сьогодні черепиця знову символізує якість, довговічність і єднання з історичними традиціями.
Фото з мережі інтернет
Україна
падіння цін у вересні було сезонним коливанням

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради підтвердила, що у вересні 2025 року коливання цін на ринку електроенергії відбувалися через сезонний профіцит та не були пов’язані зі зловживаннями учасників.
Про це під час засідання робочої групи Комісії заявив її голова, народний депутат Олексій Кучеренко.
За даними учасників наради, у серпні та вересні було зафіксовано рекордні обсяги експорту електроенергії – 289 тисяч мегават-годин у другій половині серпня та 307 тисяч у першій половині вересня. Попри профіцит, трейдери не змогли передбачити падіння цін, що показало високий рівень невизначеності на ринку.
Експерти наголосили, що українська енергосистема залишається технічно та фінансово розбалансованою через відсутність ефективного управління протягом останніх двох десятиліть. “Ми взяли австрійську модель для дефіцитної країни і “натягнули її” на профіцитну до війни Україну, додавши численні виключення. Ринок був неналежно організований ще до свого запуску”, – зауважив один із фахівців.
Учасники засідання дійшли згоди, що у короткостроковій перспективі навести порядок на ринку можливо за рахунок правил та законодавчих змін, усунути зловживання та підвищити ефективність.
Основні напрями роботи включають: максимізацію експорту та імпорту електроенергії, активізацію інтеграції енергосистем (market coupling) та зміцнення інституційної спроможності Регулятора.
Обговорення підтвердило, що стратегічною метою є стабілізація ринку, прозорість, підвищення ефективності та інтеграція з європейським енергетичним простором.
Суспільство
Зеленський з нагоди професійного свята відзначив освітян нагородами та присвоїв почесні звання

Президент Володимир Зеленський з нагоди Дня працівників освіти відзначив державними нагородами учителів та викладачів і присвоїв їм почесні звання.
Відповідний указ №742/2025 оприлюднений на сайті глави держави, передає Укрінформ.
У документі вказано, що нагороди призначені за значний особистий внесок у розвиток національної освіти, підготовку кваліфікованих фахівців, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, багаторічну плідну педагогічну діяльність та високий професіоналізм.
Президент нагородив орденом “За заслуги” І ступеня учителя Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату при Львівському національному університеті імені Івана Франка Ігоря Теличина.
Ордена “За заслуги” ІІ ступеня глава держави удостоїв професора кафедри, керівника Центру з питань діяльності відокремлених структурних підрозділів Київського національного університету будівництва і архітектури Романа Аксельрода; учителя Києво-Печерського ліцею № 171 “Лідер” Печерського району м. Києва Олексія Голованя та учителя Русанівського ліцею Дніпровського району м. Києва Григорія Філіпповського.
Орденом “За заслуги” ІІІ ступеня Зеленський нагородив педагога, методиста, співавтора підручників з історії України для загальноосвітніх шкіл Віталія Дрібницю; керівника гуртка товариства “Клуб Алгоритм”, м. Хмельницький Андрія Попика; викладача, директора Відокремленого структурного підрозділу “Фаховий коледж технологій, бізнесу та права Волинського національного університету імені Лесі Українки” Станіслава Щеблюка.
Крім того освітяни отримали орден княгині Ольги та медаль “За працю і звитягу.
Також 13 педагогічних працівники посмертно удостоєні ордена “За мужність” III ступеня.
Також Президент удостоїв викладачів почесного звання “Заслужений вчитель України”, “Заслужений діяч мистецтв України”, “Заслужений діяч науки і техніки України”, “Заслужений лікар України”, “Заслужений працівник культури України”, “Заслужений працівник освіти України”, “Заслужений юрист України”, “Заслужений працівник фізичної культури і спорту України”.
Володимир Зеленський призначив державні стипендії видатним діячам освіти, учням закладів загальної середньої освіти та переможцям ХV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.
Згідно з оприлюдненим на сайті глави держави указом №743/2025 від 3 жовтня, призначені довічні державні стипендії п’ятьом видатним діячам освіти, які досягли сімдесятирічного віку.
Указом №744/2025 Зеленський призначив строком на два роки державні стипендії 17 видатним діячам освіти.
Крім того, Президент України указом №745/2025 призначив стипендії імені Тараса Шевченка за особливі успіхи у вивченні української мови та літератури у 2024/2025 навчальному році десятьом учням 8-10 класів закладів загальної середньої освіти.
Також глава держави указом №746/2025 постановив виплачувати строком один рік стипендії Президента України переможцям ХV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Стипендії призначені 39 переможцям.
Як повідомлялося, День працівника освіти щороку відзначається в Україні у першу неділю жовтня. Цьогоріч свято випадає на 5 жовтня.
Фото: ОП
Суспільство
В Одесі виділили по 100 тисяч родинам загиблих від повені Анонси

Одеський міський голова Геннадій Труханов розпорядився виділити 100 тисяч гривень, які зможе отримати один з членів родини загиблого від повені або особа, яка займалась похованням жертв повені в Одесі.
Відповідне розпорядження міського голови оприлюднила пресслужба мерії.
Для отримання одноразової адресної матеріальної допомоги один із членів сім’ї загиблої особи або особа, яка займалась похованням, має звернутися із заявою про надання одноразової адресної матеріальної допомоги до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради.
Для призначення адресної допомоги один із членів сім’ї загиблої особи або особа, яка займалась похованням, до особистої заяви надає оригінали або копії наступних документів:
- паспорта громадянина України (ІD-картку);
- реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності);
- інформацію з банківської установи про відкритий картковий рахунок;
- свідоцтва про смерть.
Раніше міський голова Геннадій Труханов повідомляв, що з міського бюджету Одеси родинам загиблих від зливи 30 вересня виплатять по 100 тисяч гривень. Вшановуючи пам’ять загиблих через зливу 30 вересня, 2 жовтня 2025 року оголошено Днем жалоби в Одесі. Внаслідок повені загинули дев’ятеро людей.
Працівниця Управління з питань містобудування та архітектури Одеської обласної державної адміністрації Надія Мишей загинула під час повені 30 вересня в Одесі. Саме її тіло дівчини знайшли у провулку Сергія Ейзенштейна. 30 вересня ввечері вона перестала виходити на зв’язок після 19:00.
Негода завдала серйозних збитків: підтоплення доріг, перебої в електропостачанні, пошкодження майна, повалення дерев. За даними метеослужби, за добу 30 вересня в Одесі випало 94 мм опадів — це понад 220% місячної норми для вересня (42 мм).
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі перейменували дві вулиці та назвали парк на честь Лесі Українки Анонси
-
Усі новини1 тиждень ago
чому вони стали проблемою (фото)
-
Політика1 тиждень ago
Потрібно збивати російські літаки-порушники, як це зробила Туреччина
-
Події1 тиждень ago
У Києві відкрилася інтерактивна виставка Ukraine WOW
-
Усі новини1 тиждень ago
Дрони РФ – в Україні збили незвичну Герберу – фото
-
Політика1 тиждень ago
Суд залишив Шуфрича під арештом до 5 жовтня
-
Події1 тиждень ago
Бережна обговорила з послом Франції співпрацю у сфері культури
-
Економіка1 тиждень ago
Українцям обов’язково оцифрувати трудові книжки — які терміни