Політика
Качка розповів подробиці найшвидшого скринінгу в історії
Поки країни-члени Європейського Союзу оформлюють умови відкриття та закриття переговорів про вступ після завершення скринінгу українського законодавства, Україна готує національну програму із запровадження права ЄС, яка міститиме графік його впровадження.
Про це заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка у Фейсбуці, повідомляє Укрінформ.
Він наголосив, що Україна завершила найшвидший скринінг національного законодавства в історії Євросоюзу: від 8 липня 2024 року до 30 вересня 2025 року проведено 34 двосторонні зустрічі сумарною тривалістю 66 днів; 704 презентації з усіх питань, що регулюються правом ЄС і не лише. У цих зустрічах взяло участь більше тисячі представників органів влади України.
«Можу впевнено сказати, що ми представили ЄС усі нюанси українського права, усі деталі роботи інституцій та дали можливість максимально чітко визначити прогалини. В усіх розділах Україна приймає зобов’язання впровадити acquis ЄС, і ми зацікавлені у прискореній інтеграції до ЄС. Звісно ж, мова йшла і про потенційні винятки і перехідні положення, які стануть предметом переговорів», – розповів Качка.
Урядовець додав, що Україна за більшістю кластерів отримала скринінгові звіти та визначила переговорну позицію, і далі держави-члени мають визначити «бенчмарки» (умови відкриття та закриття переговорів) та оформити їх одностайним рішенням.
Також, за словами віцепремʼєра, йде робота над тим, щоб процес визначення «бенчмарків» за іншими кластерами не зупинився.
«Тим часом ми готуємо наступний важливий документ – NPAA National Program of Adoption of Acquis – який міститиме чіткий графік всієї роботи з впровадження актів ЄС та їх практичного впровадження. Цей документ буде зроблено із залученням експертів, бізнесу, народних депутатів – усіх хто прийматиме рішення і буде залучений до їх впровадження», – зазначив він.
Як повідомляє Укрінформ, у вівторок, 30 вересня, Україна завершила скринінг законодавства на відповідність праву Європейського Союзу – це фінальний етап перед початком переговорів про членство в ЄС.
Перше фото: ЄС
Росія свідомо відключила електропостачання Запорізької АЕС від електромережі України та готує її перепідключення до власної енергосистеми.
Про це у соцмережі Х заявив глава МЗС України Андрій Сибіга, передає Укрінформ.
«Росія навмисно відключила електропостачання Запорізької АЕС. Це було ручне відключення, здійснене в якості тесту, оскільки Росія готується підключити окуповану Запорізьку АЕС до своєї власної енергосистеми», – заявив Сибіга.
Він наголосив, що наступний крок Росії буде ще небезпечнішим: «запуск реактора в умовах окупації – без належного охолодження, без будь-якої ліцензії, поза контролем».
«Безвідповідальний крок, який має на меті лише продемонструвати контроль Путіна. Такі безвідповідальні дії Росії збільшують ризик ядерних інцидентів», – заявив очільник українського МЗС.
Він закликав МАГАТЕ вжити всіх можливих заходів, забезпечити безперешкодний доступ ремонтних бригад та надання спеціалізованого обладнання, щоб забезпечити негайне проведення відновлювальних робіт на резервній лінії, що залишилася, та швидке відновлення кількох незалежних зовнішніх підключень до Запорізької АЕС.
Як повідомляв Укрінформ, 23 вересня відключилася остання лінія зовнішнього живлення ЗАЕС. Резервна лінія була перебита росіянами ще у травні, відтоді окупанти не надають безпекових гарантій для ремонтних бригад НЕК “Укренерго” для відновлення.
Енергоатом заявив, що лінія зовнішнього живлення Запорізької АЕС на контрольованій Україною території є справною. Росіяни свідомо не підключають станцію до енергопостачання, продовжуючи грубу дезінформаційну кампанію проти України.
Політика
Прем’єрка Данії – про «репараційну позику» для України: Дискусія складна, але ми знайдемо шлях
Під час неформальної зустрічі європейських лідерів у Копенгагені відбулася складна дискусія щодо запропонованої Єврокомісією репараційної позики для України, яка передбачає використання готівкових залишків із заморожених в ЄС російських активів.
Про це заявила прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, яка виступила на спільній пресконференції з Президентом України Володимиром Зеленським після саміту Європейської політичної спільноти у Копенгагені, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Вчора (на неформальному засіданні Європейської ради – ред.) ми мали складну дискусію щодо репараційних кредитів. Вона також була дуже плідною. Є деякі технічні питання, які потрібно поставити та на які потрібно відповісти, але я цілком впевнена, що ми зможемо знайти шлях», – сказала прем’єр-міністр.
Вона вважає справедливим, щоб саме Росія заплатила за збитки, завдані Україні та Європі.
Водночас Фредеріксен зазначила, що остаточне рішення про надання репараційної позики має бути ухвалене на зустрічі в офіційному форматі та не може бути остаточно узгоджене в неформальній обстановці, як це було під час неформального засідання Європейської ради.
Вона пояснила, що рішення мають бути ухвалені пізніше, проте необхідно їх підготувати та мати напоготові політичні рішення: «І саме це ми й робили, і я думаю, що все відбулося досить добре», оскільки лідери брали участь в обговореннях, присвячених глибшому розгляду цього питання.
«Гадаю, ми наблизилися», – підсумувала Фредерікссен.
Як повідомляв Укрінформ, Європейська комісія підтверджує, що ризики Бельгії, пов’язані з використанням заморожених російських активів для репараційного кредиту Україні, мають бути розділені з іншими країнами.
Відповідні коментарі речників Єврокомісії пролунали у відповідь на висловлені прем’єр-міністром Бельгії Бартом Де Вевером занепокоєння, що юридичні ризики, з якими може зіткнутися Бельгія у разі використання російських активів, заморожених у бельгійській компанії Euroclear, мають бути розділені, а також що ідея репараційного кредиту для України передбачає використання російських активів, що зберігаються виключно в Euroclear.
Канцлер Австрії Крістіан Штокер переконаний, що досвід України у протидії гібридним загрозам може бути цінним для посилення безпеки Європи.
Про це він заявив журналістам на полях саміту Європейської політичної спільноти у Копенгагені, передає кореспондент Укрінформу.
“Я вважаю, що за три з половиною роки цієї агресивної війни Україна набула величезного досвіду у протидії зовнішній агресії, не лише гібридним загрозам, а й іншим кампаніям дезінформації та дестабілізації. Тому Україна, безумовно, може зробити значний внесок з огляду на цей досвід”, – заявив Штокер.
Він додав, що конкретні деталі співпраці потребують обговорення, і ці питання “не обговорюються публічно”.
“Ситуація завжди різна. Загрози також не завжди однакові. Але досвід України для нас, безумовно, цінний”, – заявив глава австрійського уряду.
Як повідомляв Укрінформ, раніше українські військові прибули до Данії, щоб підтримати партнерів у зв’язку з ситуацією, повʼязаною з появою невідомих безпілотників над країною.
Фото: Х/ Christian Stocker
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі перейменували дві вулиці та назвали парк на честь Лесі Українки Анонси
-
Політика1 тиждень agoЗовнішня політика США за Трампа стала персоналістською, без сталого характеру
-
Усі новини1 тиждень agoчому вони стали проблемою (фото)
-
Події7 днів agoУ Києві відкрилася інтерактивна виставка Ukraine WOW
-
Війна1 тиждень ago«мінус» два російських ЗРК на $50 мільйонів
-
Політика1 тиждень agoГолос України звучатиме особливо сильно
-
Політика1 тиждень agoПотрібно збивати російські літаки-порушники, як це зробила Туреччина
-
Економіка1 тиждень agoУкраїнцям обов’язково оцифрувати трудові книжки — які терміни