Одеса
Будівництво метро в Одесі – чи сприятливі умови на узбережжі
Потяг метро з увімкненими фарами. Фото: Новини.LIVE
Ідея метро в Одесі виникає в дискусіях не перший десяток років. Місто з розтягнутою вздовж узбережжя інфраструктурою та віддаленими спальними районами давно потребує нових транспортних рішень. Однак кожна спроба повернутися до цього амбітного проєкту упирається не лише у фінансові питання, а й у складну геологію регіону.
Чи можливе будівництво метрополітену в Одесі та які труднощі можуть спіткати під час такого проєкту, журналісти Новини.LIVE запитали у геолога Сергія Кадуріна.
Реклама
Читайте також:
Метро в Одесі
Одним з ключових факторів стала специфіка розташування міста. Одеса фактично витягнута вздовж моря, а такі райони як Таїрова чи селище Котовського залишаються транспортно відокремленими від центру. У радянські часи проєкт метро розглядали у “великих масштабах” без обмежень на фінансування, але сучасні умови вимагають більш гнучкого та економічно виваженого підходу.
“Дійсно саме по собі розташування міста в Одесі, воно таке, що в нас є спальні райони, які доволі сильно відокремлені від центральної частини міста. І тому дійсно таке транспортне питання необхідності з’єднати місто сумісно. Це доволі складна система, тому що місто дійсно розтягнуто”, — наголошує геолог Сергій Кадурін.
Важливим бар’єром є і катакомби, які проходять під Одесою. Вони розташовані на невеликій глибині, місцями — лише у 20–30 метрах від поверхні. Для будівництва метро доведеться йти значно глибше, перетинаючи нестійкі породи. Це потребує дорогих технологій і складних систем гідроізоляції.
“Катакомби відносно на невеличкій глибині, практично під нашими ногами. І якщо ми будемо казати про закладання метро, то його треба закладати навіть глибше. Хтось розраховує, що катакомби десь повинні бути в районі наших античних вапняків чи цінового каміння. На жаль, ні, тому що цей прошарок залягає доволі так складчасто”, — пояснює експерт.
Звичайно ці складчасті породи ми не можемо спостерігати неозброєним оком. Однак, коли починають робити безпосередню геологічну зйомку, складається наукова мапа, що дозволяє побачити, ті самі античні вапняки залягають доволі складно.
Район Пересипу в Одесі
Особливо проблемним є район Пересипу, де відсутні звичні для Одеси вапняки, а натомість залягають давні річкові й лиманні відклади. Це робить проходження тунелів надзвичайно складним. Фактично метро тут довелося б будувати на глибині нижче рівня моря, у так званих мейотичних глинах.
“Там буде необхідність прориватися через пісок, тих самих давніх річкових відкладів через пересип. Якщо навіть вирішувати питання метро, то закладати треба значно глибше, ніж навіть рівень сучасного моря. Тобто навіть на мінусових відмітках треба робити. А це прошарок з геологічного погляду, так званих мейотичної глини”, — зазначає геолог Сергій Кадурін.
Будівництво на такій глибині потребуватиме масштабної системи водозахисту та герметизації. Крім того, доведеться перетинати кілька водоносних горизонтів, що створює додаткові ризики для стабільності конструкцій. За словами експерта, це завдання технічно можливе, однак воно вимагатиме колосальних фінансових і технічних зусиль.
“Тому наша сучасна геологічна ситуація потребує, якщо буде таке будівництво, воно повинно бути заглиблено на певні відмітки під рівень моря. Такі комунікації повинні мати доволі складні системи водозахисту, герметизації практично. Таке заглиблення, воно позбавить проблеми зсувів, однак задасть нові проблеми, як це забезпечити”, — каже експерт.
Перспектива метро в Одесі залишається відкритою, але радше як довгостроковий стратегічний проєкт. Для його реалізації потрібні не лише кошти, а й нові технологічні рішення, адаптовані до унікальної геології міста.
Легке метро
У світі є приклади легкого метро, яке проходить не під землею, а безпосередньо над містом. В Одесі ж складність посилює щільна історична забудова в центрі міста, де практично немає простору для масштабних конструкцій.
“Зрозуміло, що це треба якось робити так, що це буде практично другим поверхом йти над сучасними дорожніми конструкціями. До того ж це історична частина міста, і це культурна спадщина. І втручання туди з такими величезними конструкціями, які повинні йти навіть десь там над дахом, це величезна проблема, навіть з захисту культурної спадщини”, — зазначає геолог Сергій Кадурін.
Питання ускладнюється ще й тим, що різні траси для можливих комунікацій мають різну вартість. Будівництво в центрі, де земля дорога й обмежена, суттєво відрізнятиметься від варіантів на периферії. А будь-який проєкт вимагатиме ретельного попереднього аналізу.
“Якщо ми поїдемо через пересип в район селища Котовського, як це треба зробити там, це може бути зроблено, як комбінована система, коли якась частина буде під землею, якась над землею. Це залежить від прорахунку і створення проєкту. Поки нема навіть передпроєктних пропозицій, доволі складно показати план та вартість його”, — підкреслює геолог.
Першим етапом має стати комплексне інженерно-геологічне картування Одеси. Адже сучасні техногенні процеси вже змінюють середовище: підтоплення, зміни рівня ґрунтових вод та руйнування катакомб можуть створювати провали й небезпеки навіть без масштабного будівництва.
“По-перше, ті самі моменти, як моделювання та розуміння, що відбувається зараз, яка динаміка процесів будування, куди вони будуть направлені. Ось це перший крок, який повинен бути зроблений зараз. Я розумію, що Одесі, для того, щоб зростати, потрібне вирішення великої кількості транспортних питань”, — каже геолог Сергій Кадурін.
Одеса дійсно потребує стратегічних транспортних рішень. Однак без точного геологічного аналізу та сучасних технологій будівництво метро може перетворитися на джерело небезпеки. Саме тому це питання для Одеси поки що лишається не лише інфраструктурним викликом, а й складним інженерно-геологічним завданням.
Раніше ми писали, про те, що думают одесити про будування метро в місті. А також про те, коли саме в Одесі може з’явитися метро.
Одеса
Братчук пояснив навіщо ЗСУ б’ють по Криму
Пожежа після атаки на Крим. Фото ілюстративне: скриншот з відео
Українські військові продовжують атакувати об’єкти російської армії в окупованому Криму. Такі удари спрямовані не лише на знищення техніки, а й на послаблення можливостей ворога вести війну. Адже Крим став важливою військовою базою Росії для атак по Україні. Саме тому Сили оборони намагаються системно бити по цілях на півострові.
Про це в ефірі OBOZ.UA розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук, передає Новини.LIVE.
Реклама
Читайте також:
Кримський фронт
Речник Української добровольчої армії Сергій Братчук зазначив, що сьогодні Крим фактично став окремим напрямком бойових дій. Хоча на півострові немає безпосереднього фронту, українські сили регулярно завдають ударів по військових об’єктах..За його словами, це частина стратегії зі знищення військових можливостей російської армії.
“Крим уже давно перебуває під прицілом наших сил. Сьогодні Кримський фронт існує не лише за назвою — це дуже активна локація для роботи Сил оборони”, — розповів Братчук.
Він підкреслює, що такі удари дозволяють діставати російські ресурси далеко від лінії фронту.
Менше можливостей для атак
Окрема мета таких операцій — послабити систему протиповітряної оборони Росії на півострові. Саме з Криму ворог часто супроводжує ракетні та дронові атаки по материковій частині України, зокрема Одещині. Знищення елементів ППО ускладнює російським військам контроль повітряного простору та підтримку ударів.
“Знищення російських можливостей ППО — це важливо, бо воно зменшує здатність ворога супроводжувати ракетно-дронові атаки по материковій Україні”, — пояснив Братчук.
За його словами, такі дії також впливають на логістику російських військ і постачання ресурсів до фронту.
Що відомо про атаку ВМС
Підрозділи Військово-морських сил ЗСУ у взаємодії із ССО провели операцію на території тимчасово окупованого Криму. За інформацією військових, українські сили уразили три російські зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцирь-С1” та знищили мобільну вогневу групу противника. Також у населеному пункті Новоозерне був уражений швидкісний десантний катер проєкту 02510 “БК-16”. Крім того, удару зазнала військова інфраструктура на аеродромі Кіровське. Там українські військові влучили у місце зберігання ударно-розвідувальних безпілотників “Оріон” та знищили чотири станції управління цими дронами.
Нагадаємо, ми повідомляли, що у Криму знищено одразу чотири радіолокаційні станції. Серед них — РЛС 5Н84А “Оборона-14” та “Небо-У”, а також дві станції, розміщені під радіопрозорими куполами в окупованій Євпаторії.
Також ми писали, що безпілотники Центру спецоперацій “Альфа” СБУ завдали ударів по військових об’єктах у Криму. Уражено виробничі цехи АТ “Євпаторійський авіаційний ремонтний завод”, а також місця дислокації техніки та особового складу в Пушкіне, поруч з аеродромом Джанкой.
Одеса
Аукціон бази відпочинку «Наука» на Одещині
База відпочинку, яку продають. Фото: скриншот із Google Maps
На Одещині виставили на продаж занедбану базу відпочинку “Наука” з прямим виходом до Чорного моря та власною підстанцією. Раніше цей об’єкт уже намагалися продати, і під час торгів його вартість зростала у понад сто разів. Тепер базу знову виставили на аукціон.
Про це Новини.LIVE дізналися із Prozorro продажі.
Реклама
Читайте також:
Продаж бази
Фонд державного майна виставив на продаж базу відпочинку “Наука”, яка розташована у селі Сичавка на Одещині. Об’єкт знаходиться на 53-му кілометрі траси Одеса — Мелітополь — Новоазовськ, між містом Південне та курортом Коблеве. База має прямий доступ до пляжу Чорного моря.
Стартова ціна лота становить 204,4 тисячі гривень. Торги проведуть на платформі Prozorro Sale, аукціон запланований на 31 березня 2026 року.
Що пропонують
Загальна площа будівель на території — майже 790 квадратних метрів. До комплексу входять 22 дерев’яні будиночки для відпочивальників і персоналу, адміністративна будівля з конференц-залом, три склади, душові та вбиральні. Також на території є власна трансформаторна підстанція, огороджена автостоянка та система водопостачання з цистернами і резервуарами.
Разом із нерухомістю покупцю передадуть старі меблі та техніку — ліжка, столи, стільці, кондиціонери і холодильники.
Підводні камені
За документами база не працює вже понад три роки і потребує значних інвестицій. При цьому земельна ділянка під об’єктом окремо не виділена і не входить до продажу. Новий власник після купівлі будівель має самостійно вирішити питання оренди або викупу землі. Крім того, територія бази розташована в охоронній зоні археологічної пам’ятки “Сичавка” — курганного могильника. Водночас новий власник зможе змінити призначення об’єкта та використовувати його для іншого бізнесу. Об’єкт перебуває на балансі Фізико-технологічного інституту металів та сплавів Національної академії наук України.
У грудні 2025 року Фонд державного майна вже намагався продати базу “Наука”. У тому аукціоні взяли участь 74 учасники. Під час торгів ціна зросла більш ніж у сто разів — зі стартових 204,4 тис. грн до 22 млн грн. Однак угода, так і не відбулася, тому об’єкт знову виставили на продаж.
Нагадаємо, ми повідомляли, що комунальне підприємство “Міськзелентрест” оголосило тендер на закупівлю великої партії квітів для клумб і зелених зон. Очікувана вартість становить понад 800 тисяч гривень.
Також ми писали, що у дитячо-юнацькій спортивній школі № 5 в Одесі готуються до капітального ремонту будівлі. Проєкт уже включили до міської програми розвитку спорту. Перед початком робіт заклад має отримати офіційну згоду міської ради як власника приміщення.
Одеса
Ситуація в Чорному морі залишається напруженою
Кораблі РФ в морі. Фото ілюстративне: DEFENSE EXPRESS
Росія боїться випускати свої кораблі-ракетоносії у Чорне море через постійні атаки з боку ЗСУ. Головною небезпекою для Одещини сьогодні залишається авіація, яку ворог активно використовує над акваторією. Запуски дронів з території окупованого Криму не припиняються.
Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVE.
Реклама
Читайте також:
Ситуація на морі
Незважаючи на те, що росіяни вивели свій кораблі-ракетоносії з акваторії Чорного моря, це зовсім не означає повну безпеку для України та Одещини зокрема. Ворог активно продовжує використовувати свою авіацію. Ці дії відслідковуються українськими військовими, однак за словами Плетенчука, якихось суттєвих змін у поведінці акупантів поки що немає.
Удар по Криму
Напередодні 9 березня українські сили провели операцію в тимчасово окупованому Криму. За офіційними даними, знищили швидкісний десантний катер БК-16 у Новоозерному, три зенітні комплекси “Панцир-С1” і базу з чотирма станціями управління безпілотниками “Оріон” на аеродромі Кіровське. Речник ВМС пояснив, що такі втрати послаблюють можливості росіян контролювати повітря над морем. Водночас загроза безпілотників залишається.
“В будь-якому разі це знижує його можливості, але, на жаль, безпілотна авіація росіян присутня, зокрема і “Оріони”. Тому тут роботи вистачає, на жаль, всім”, — сказав Плетенчук.
Підводні човни
Окрему увагу він звернув на активність підводних човнів російського флоту. Раніше повідомлялося, що в строю залишалося кілька надводних і підводних ракетоносіїв. За словами Плетенчука, поки рано робити висновки, чи відмовляється ворог від використання надводних кораблів через загрозу українських морських дронів.
“Я думаю, що ще такі висновки робити зарано, але тенденція така спостерігається”, — зазначив речник ВМС.
Нагадаємо, ми повідомляли, що українські військові продовжують атакувати об’єкти російської армії в окупованому Криму. Такі удари спрямовані не лише на знищення техніки, а й на послаблення можливостей ворога вести війну. Адже Крим став важливою військовою базою Росії для атак по Україні.
Також ми писали, що останніми днями під удари потрапили важливі військові об’єкти, зокрема в Криму та на Донеччині. Сили оборони уразили кілька радіолокаційних станцій, які допомагали росіянам контролювати повітря. Також знищено техніку протиповітряної оборони та один із командних пунктів.
-
Усі новини1 тиждень agoОбличчя Джима Керрі – що актор зробив із собою
-
Одеса7 днів agoНічні вибухи в Одесі 3 березня 2026 року — подробиці атаки
-
Війна1 тиждень agoСША та Ізраїль атакували ядерний центр — відео
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі відійшов у вічність працівник театру Музкомедії Андрій Шишкін
-
Усі новини1 тиждень agoякі моделі зникнуть з ринку (фото)
-
Відбудова1 тиждень agoПотреби у відновленні сфери охорони здоров’я в Україні становлять $23,6 мільярда
-
Політика1 тиждень agoУкраїна співпрацюватиме з країнами Близького Сходу для протидії «Шахедам»
-
Усі новини1 тиждень agoБудинок у США — оголошення про продаж дому викликало дебати в мережі — фото
