Політика
Вторгнення російських дронів на територію ЄС були спробою «змінити червоні лінії»
Європа має серйозно поставитися до екзистенційної загрози, яку становить для неї Росія.
Про це заявив перший заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця в інтерв’ю The Guardian, передає Укрінформ.
Дипломат наголосив, що РФ уже веде війну з Європою. Він зазначив, що недавні вторгнення російських дронів на територію кількох країн ЄС добре прораховані і були спробою «змінити червоні лінії».
«Я впевнений, що Путін отримує емоційне, якщо не фізичне задоволення, принижуючи Захід, демонструючи те, що він вважає своєю надзвичайною силою», – сказав Кислиця.
За його словами, безрозсудні дії російського диктатора можуть викликати ворожість Білого дому, який, здається, охолонув до нього.
На думку дипломата, подальші дії Росії залежать від того, чи продемонструють Європа та адміністрація Трампа колективну рішучість, а без рішучої трансатлантичної реакції Путін «нарощуватиме ескалацію».
Кислиця підкреслив, що Росія впровадила в країни ЄС «агентів і шпигунів», які, за його словами, відповідальні за польоти дронів над аеропортами в Данії та Німеччині, а також над військовими базами союзників. Він назвав їх «консервами», які Москва може активувати або «відкрити» за потреби.
На думку дипломата, європейські лідери в цілому усвідомили загрозу, але багато інших, зокрема експертів і фахівців у Західній Європі, ще цього не зрозуміли. Тому для поширення цієї інформації з огляду на безжального і «безпринципного супротивника» потрібна просвітницька робота, вважає перший заступник міністра.
«Багато політиків досі мислять за зразками та алгоритмами минулого століття, коли війна означала введення військ і танків. У XXI столітті не потрібні танки, щоб поставити на коліна технологічно розвинені країни. Кібервійна – це реальність. Гаубиці не потрібні, щоб паралізувати банківську систему. Використовуючи дрони розумно, можна досягти своїх цілей краще, ніж за допомогою ядерної бомби», – сказав Кислиця.
Щодо війни, на його думку, ситуація розвивається на користь України, попри повільне просування російських військ у кількох районах бойових дій. Кислиця навів як приклад позитивні зміни у Вашингтоні, «більш серйозні» дискусії в Європі та невдачу Росії у досягненні військового прориву під час літнього наступу.
Як повідомляв Укрінформ, останніми тижнями російські дрони перетнули повітряний простір Польщі, а російські винищувачі порушували повітряний простір Естонії. Інциденти з дронами, які обмежили польоти в аеропортах міст Німеччини, Данії, Норвегії і Бельгії, викликали побоювання щодо причетності Росії.
Директор Служби військової розвідки Данії (FE) Томас Аренкіль напередодні заявив, що Росія веде гібридну війну проти Данії та інших західних країн, щоб посіяти невпевненість і розкол всередині НАТО, а також підірвати подальшу підтримку України.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Влада Норвегії працюватиме над тим, щоб виділені наступного року кошти для підтримки України відповідали пріоритетам щодо здатності країни захищатися.
Про це заявив Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере під час саміту лідерів України і країн Північної Європи та Балтії (NB8) у Києві, передає Укрінформ.
«Сьогодні я оголосив, що підтримка України з боку Норвегії наступного року буде на рівні цього року – 9 мільярдів доларів, що є рекордно високим показником. І ми працюватимемо, як і в попередні роки, над тим, щоб ці кошти відповідали пріоритетам, які мають значення у боротьбі України за свій захист, за те, щоб залишатися суверенною, вільною, демократичною країною», – сказав глава норвезького уряду.
Серед пріоритетів він назвав протиповітряну оборону, розробку проєкту Freyja для протидії балістичним загрозам, а також посилення енергетичних спроможностей України напередодні зими.
Прем’єр-міністр Норвегії наголосив на взаємовигідності двосторонньої співпраці, зазначивши, зокрема, що його країна запозичує український досвід у сфері готовності, стійкості й швидкого впровадження інновацій.
Відповідаючи на запитання про стратегічне партнерство між Норвегією та Україною, Гар Стере зазначив, що одним із його напрямків є співпраця у сфері безпілотників.
«У галузі безпілотників, яка змінює характер і ландшафт сучасної військової діяльності, ми робимо внесок в українську промисловість, трансформуємо нашу власну промисловість і отримуємо дуже цінний внесок від українських фахівців», – сказав глава норвезького уряду.
Зі свого боку Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна і Норвегія планують спільно виробляти десятки тисяч далекобійних безпілотників, поєднуючи український досвід і технології обох країн. Він також наголосив на значенні бойового досвіду України для вдосконалення озброєнь партнерів, зокрема систем протиповітряної оборони NASAMS.
«Повірте мені, наш досвід, наша експертиза, яку ми передаємо партнерам, справді перетворює вашу зброю на зброю, яка реально працює. Наприклад, NASAMS – одна з чудових систем протиповітряної оборони, так, але коли її використовують під час війни, це зовсім інше, ніж коли ви використовуєте її в мирний час, лише під час навчань тощо», – зазначив глава держави.
Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністр Норвегії Юнас Гар Стере заявив, що Норвегія у 2027 році збереже військову, гуманітарну та фінансову допомогу України на рівні близько 9 млрд доларів.
Україна та Норвегія уклали Угоду про оборонно-технологічну співпрацю (Drone deal).
Фото архівне
Президент Литви Гітанас Науседа на церемонії підняття Державного Прапора України виголосив промову українською мовою і запевнив, що Литва залишатиметься з Україною до перемоги.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Дух свободи, який я тут відчуваю, не можна порівняти ні з чим. Приклад самопожертви, який ви демонструєте щодня, особливо дорогі для литовського народу. Ми добре знаємо ціну свободи. Ми знаємо, як боляче її втратити і скільки зусиль потрібно, щоб її повернути», – сказав Науседа.
Він зазначив, що добре пам’ятає лютий 2022 року, коли разом із колишнім президентом Польщі відвідав Київ за день до початку повномасштабної збройної агресії РФ.
«У ті страшні дні вся Литва об’єдналася, щоб допомогти Україні та її народу. Вулиці наших міст заполонили українські прапори. Це видовище, якого я ніде більше не бачив. Прапори, підняті 42 місяці тому, майорять і сьогодні», – запевнив президент Литви.
Він наголосив, що литовці добре знають, що лише перемога України принесе мир і спокій всій Європі.
Над Києвом підняли головний прапор України / Фото: Євген Котенко, Укрінформ
1 / 19
«Тому ми і надалі будемо підтримувати Україну. Ми не визнаємо окупації українських територій. Ми будемо посилювати тиск на державу-агресора та її спільників. І тоді, коли ця жахлива війна закінчиться… ми допоможемо Україні відбудувати зруйновані школи, лікарні, електростанції, відновити життя людей, загоїти рани. Ми допоможемо вам у прагненні до членства в Європейському Союзі та НАТО», – пообіцяв Науседа.
Як повідомляв Укрінформ, міністр культури Литви Лукас Алсіс відвідав знищений росіянами книжковий склад у Харкові.
«Щодо Ірини Мудрої – у мене немає більше деталей, ніж є у вас. Того, що я знаю, було достатньо, щоб відреагувати в перший же день цієї справи – одразу після обшуків. Було достатньо деталей для того, щоб її звільнити. Я почув фактично разом із вами деякі розмови про якісь вчинки – реальні або потенційні. Це некоректно зараз обговорювати. Того, що там було озвучено, – я вважаю, достатньо, щоб була звільнена заступниця і ще одна людина в департаменті. Буде додаткова інформація – будемо реагувати на додаткову інформацію», – розповів Зеленський.
Він також акцентував, що антикорупційні органи не мають до нього запитань.
«У керівників антикорупційних органів до мене нуль питань. Вони прекрасно розуміють, що я нічим таким не займаюсь. І для мене це важливо», – сказав Президент.
Як повідомляв Укрінформ, Вищий антикорупційний суд у п’ятницю, 21 серпня, розпочав судове засідання з обрання запобіжного заходу ексзаступниці керівника Офісу Президента Ірині Мудрій, яке буде продовжене 24 серпня.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила ВАКС арештувати Мудру з можливістю внесення застави у 150 млн грн.
19 серпня НАБУ і САП заявили, що повідомили про підозру у відмиванні коштів, одержаних злочинним шляхом, ряду посадовців, які 29 червня забезпечили внесення 150 млн грн застави за одного з фігурантів справи «Мідас».
За даними слідства, до складу групи входили: заступник керівника Офісу Президента, колишній народний депутат, голова правління державного банку, голова наглядової ради державного банку та інші особи.
Зокрема, слідчі дії проводилися у заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої.
19 серпня Президент Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступника керівника ОП.
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла Крісті Новінгз – що відомо про акторку
-
Усі новини1 тиждень agoСин Олександра Пономарьова – як виглядає 19-річний Сашко
-
Війна1 тиждень agoАтака на Київ 16 серпня — що відомо
-
Усі новини6 днів agoПомерла екснаречена Кличка — яка причина смерті Гайден Панеттьєрі
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі на чоловіка обвалився схил Анонси
-
Політика1 тиждень agoНова Зеландія приєднується до Коаліції за повернення українських дітей
-
Одеса1 тиждень agoЕлектротранспорт в Одесі 10 серпня: розклад автобусів
-
Політика1 тиждень agoЗСУ привітали Польщу з Днем війська