Події
У Львові презентували книгу «Вірус Красної площі» про роботу українського журналіста у ворожій країні

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресцентр Львівського університету.
Організаторами заходу, який проходив у межах Львівського книжкового форуму, виступили видавництво «Фоліо», Держкомтелерадіо та факультет журналістики ЛНУ ім. Івана Франка, а модератором презентації був голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України та заслужений журналіст Олег Наливайко.
Як зазначається, український журналіст і публіцист Роман Цимбалюк багато років був українським кореспондентом у Москві, ставив прямі запитання Путіну та відкрито говорив про війну Росії проти України в епіцентрі ворожої пропаганди.
Його включення та публічні виступи стали символом принциповості, сміливості й професійної честі.
Анна Новакович була продюсеркою політичних телепроєктів, із 2017 року є продюсеркою та співавторкою Ютуб-каналу Романа Цимбалюка.
В автобіографічному романі «Вірус Красної площі» Цимбалюк у співаторстві з дружиною Анною Новакович детально описав «московський» період свого життя.
Як кореспондент агентства УНІАН він почав працювати у Москві з 2008 року, одразу після російсько-грузинської війни, а з 2017 року до січня 2022 року був останнім українським кореспондентом, акредитованим при МЗС Росії на постійній основі.
Презентація книги розпочалася зі вшанування хвилиною мовчання пам’яті загиблих Героїв, які віддали свої життя у кровопролитній війні проти російського агресора.
Після цього голова Держкомтелерадіо зауважив: «У самому анонсі нашого заходу є така фраза: «Чи є ліки, крім куль, проти чуми Кремля?» На це питання сьогодні ми спробуємо знайти відповідь. Поговоримо про інформаційну безпеку, про те, як Росія дуже швидко пройшла шлях до профашистського бандитського утворення, поговоримо про журналістику, про громадянську позицію кожного з нас».
Своєю чергою декан факультету журналістики Мар’ян Лозинський підкреслив надзвичайну актуальність заходу та його важливість насамперед для студентства.
«Новітня історія Львівського університету збагачується сьогоднішньою подією, яка має важливе національне значення для всіх нас, для колективу факультету журналістики, а особливо для студентів. Ця подія направду є дуже потрібна, і ми вдячні нашим колегам-авторам книги за те, що ви своїм писаним словом допомагаєте здобувати перемогу, за яку борються наші хлопці і дівчата на фронті», – зазначив він.
Представниця видавництва «Фоліо» Світлана Максимова також звернулася до студентів і зауважила, що книга стане особливо актуальною для них, допоможе зрозуміти, чи можливо якось вилікувати «вірус Красної площі», адже саме студентсво завжди стоїть на чолі найважливіших націєтворчих змін.
Надалі Наливайко розповів про обставини відрядження Романа до Москви та поділився спогадами про роботу колеги, його професіоналізм та інші аспекти його діяльності.
«Я був причетний до рішення в 2008 році відправити Романа Цимбалюка в Москву, і мушу зазначити, що на той час у нас було три критерії, на яких базувався наш вибір. Ця людина мала бути патріотом, професіоналом і тим, хто вміє достукатись до будь-кого. Ми вже знали, що Роман, без сумніву, справжній патріот і професіонал, але те, як йому вдавалося достукатися до путіна, стало величезною несподіванкою для нас і для всього світу», – акцентував він.
Розповідаючи про книгу, Цимбалюк коротко окреслив її тематику і завдання.
«Ми спробували через наш досвід зафіксувати на папері, чому росіяни стали такими, якими вони стали, і знайти відповідь на питання про те, чи є щось крім куль, щоб їх заспокоїти. Насправді ні, немає, але це не означає, що люди, які працюють зі словом, не повинні вести боротьбу. Додам, що в нашої держави є антидот від кремлівського вірусу, тож нас він не бере. Ця страшна війна триває 11 років, і я переконаний, що з інформаційною безпекою України все гаразд. Звісно, є багато втрат, страждають люди, міста, пам’ятки культури, але, думаю, усі від Харкова до Львова чудово розуміють, що Україна була, є і буде», – підкреслив автор.
Своєю чергою Новакович закликала присутніх не боятися висловлювати свої думки на папері й ділитися власним досвідом, не зраджуючи власних цінностей.
«Треба писати більше таких публіцистичних книг, статей, текстів у різних форматах, ділитися з аудиторією своїми думками. Ніяких секретів у цій книзі немає, вона просто дає можливість прочитати висновки людей, які дуже уважно спостерігали за тим, що відбувалося в російському суспільстві, за тим, як люди поступово перетворювались у тих, ким вони стали зараз», – пояснила авторка.
Під час зустрічі присутні дізналися багато про журналістські будні українця у ворожій країні, нюанси професійної діяльності, спілкування з російськими журналістами, особливості життя його сім’ї в столиці «імперії зла» тощо.
Наприкінці заходу Народний ансамбль пісні і танцю «Черемош» виконав кілька чуттєвих і проникливих композицій.
Як зауважила диригентка хору Тетяна Когут, найдієвішими ліками проти «вірусу Красної площі» є культура – українське слово, українська пісня.
«Культуру часто недооцінюють. Але ми маємо навчитися пишатись тим, що ми українці, відцуратися всього російського, і поки в Україні є наше слово, наша пісня, доти ми живі», – підкреслила вона.
Як повідомляв Укрінформ, український ПЕН оголосив 20 переможців стипендійної програми, яка покликана підтримати проєкти українських письменників і журналістів, котрі фіксують і осмислюють досвід війни.
Фото: Ярина Пришляк / Пресцентр Львівського університету
Події
У Чернівцях відродили оперу «Креонт», яка 250 років вважалася втраченою

У Чернівецькому музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської відбулася світова прем’єра постановки опери Дмитра Бортнянського «Креонт». Цей твір майже 250 років вважався втраченим.
Про це повідомляє Укрінформ.
Як розповіли перед початком події організатори, театр у Чернівцях для світової прем’єри вибрали не випадково, оскільки він відтворює атмосферу венеційського театру, де у 1776 році відбувся перший показ цієї опери.
“Під час підготовки постановки перед нами постали три головні виклики… По-перше, потрібно було якісно підібрати виконавський склад опери. По-друге, це відтворення декорацій того періоду. І по-третє, це режисерська постановка. Адже як мені, диригенту-постановнику, довелося вперше інтерпретувати віднайдені унікальні ноти, так само і режисеру-постановнику Івану Бутняку довелося вперше оживляти образи Креонта, Ісмени, Антігони, Емона, Адраста. Вони просто на очах оживали”, – розповів диригент-постановник, автор проєкту “Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт»” Герман Макаренко.

Перед початком показу режисер-постановник, директор театру Іван Бутняк зі сцени закликав присутніх глядачів вшанувати пам’ять диригента Володимира Шнайдера, який працював над цією постановкою, але раптово помер на 40-му році життя. Світову прем’єру сценічної постановки опери “Креонт” присвятили його пам’яті.

Квитки на перший показ “Креонта” в Чернівецькому обласному театрі розкупили заздалегідь. Для тих глядачів, хто не зміг потрапити всередину, на площі перед театром встановили великий екран і транслювали показ онлайн.
Лібрето опери написане італійською мовою, і на невеличкому екрані транслювали переклад арій українською.

Показ опери “Креонт” у Чернівцях вимушено зупиняли через повітряну тривогу. Та коли тривога завершилася, глядачі повернулися до залу і додивилися постановку. Овації після закінчення вистави тривали майже 10 хвилин.
Ще один показ опери відбудеться у Чернівцях в неділю, 5 жовтня. У разі успіху постановки організатори розглядають можливість показів “Креонта” в інших містах України та за кордоном.

Як повідомлялося, перша опера українського композитора Дмитра Бортнянського “Креонт” вважалася втраченою протягом майже двох з половиною століть. Рукопис опери був віднайдений музикознавицею Ольгою Шуміліною в архіві бібліотеки Аджуда (Лісабон). У листопаді вона вперше була представлена світові в концертному виконанні в залі Дипломатичної академії України.
Опера “Креонт” була написана 25-річним композитором 1776 року у Венеції під наставництвом італійського маестро Бальдасаре Галуппі. Лібрето Марко Кольтелліні створене на основі трагедії Софокла, однак, на відміну від першоджерела і поширених оперних традицій другої половини XVIII століття, опера Бортнянського завершується щасливо. Прем’єра відбулась у театрі Сан-Бенедетто, її хотіли ставити в інших європейських країнах, однак з незрозумілих причин ноти опери зникли майже на 250 років.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Події
У Литві відбувся показ української вистави «Земля»

Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки показав виставу «Земля» у Литві.
Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій, передає Укрінформ.
“2 жовтня колектив театру імені Лесі Українки представив литовському глядачеві виставу «Земля» за твором Ольги Кобилянської. Дійство відбулося на сцені Каунаського національного драматичного театру. Показ у Литві мав особливу символіку: на початку повномасштабного вторгнення рф в Україну саме в Каунасі режисер Іван Уривський поставив «Землю» у співпраці з литовськими митцями. Цього разу український театр презентував власну постановку, яка в липні 2025 року відбулася у Києві”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що литовська аудиторія зустріла виставу з великою зацікавленістю та щирою підтримкою.
У міністерстві підкреслили, що подія стала важливим кроком у розвитку культурного діалогу між Україною та Литвою.
Як повідомлялося, т.в.о. міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна обговорила з міністром культури та національної спадщини Польщі Мартою Цєнковською прем’єру вистави “Макбет” Івана Уривського у Гданську та Варшаві.
Фото: МКСК
Події
Одеський міжнародний кінофестиваль назвав цьогорічних переможців

Журі XVI Одеського міжнародного кінофестивалю визначило переможців.
Про це пресслужба заходу повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Так, головний приз у категорії «Найкращий європейський повнометражний фільм» здобула стрічка «Шість днів навесні» (Six jours ce printemps-là, 2025) спільного виробництва Франції, Люксембургу та Бельгії. Її режисер Жоакім Лафосс отримав статуетку «Золотий Дюк».
- Спеціальний диплом міжнародного журі отримав український фільм «Ти – космос» режисера Павла Острікова.
- У номінації «Найкращий український повнометражний документальний фільм» перемогла стрічка «Простий солдат» режисерів Артема Рижикова та Хуана Каміло Круса. Її творці отримали статуетку «Золотий Дюк» і премію розміром 75 тисяч гривень від офіційного банку-партнера «Південний».
- Спеціальними дипломами Національної документальної конкурсної програми нагороджені українські проєкти «Татова колискова» режисерки Лесі Дяк і «Музика буття» Геннадія Черномашинцева.
- Диплом ФІПРЕССІ в категорії «Найкращий український повнометражний документальний фільм» отримала стрічка «Простий солдат» режисерів Артема Рижикова й Хуана Каміло Круса.
- Головний фестивальний приз — «Гран-прі» за результатами глядацького голосування присуджений стрічці «Ти – космос». Її режисер Павло Остріков отримав статуетку «Золотий Дюк» і премію розміром 75 тисяч гривень.
У рамках церемонії закриття окремим блоком відбулося нагородження переможців пітчингів Film Industry Office.
- У секції Development журі відзначило одразу два проєкти: по 40 тисяч гривень отримали «Золоті лосини» режисера Аркадія Непиталюка та «Заплутані» Івана Орленка.
- У секції Work in Progress головний приз – винагороду розміром 80 тисяч гривень – здобув фільм «Кожна смерть зменшує мене» режисера Сергія Баженова.
- Пакет маркетингових послуг від StarLight Creative отримав проєкт «Сиквела» режисерки Алли Мітюкової.
- Послуги зі звукопостпродакшену у форматах Dolby Atmos та 5.1 від Cinema Sound UA Production вартістю 3,5 тисячі доларів дісталися проєкту «Мрія Кіри» режисера Дениса Колеснікова.
- Гран-прі Megogo AI Film Fest здобув Євген Чернишов за роботу «Сеанс у психолога». Переможцями цього конкурсу в інших номінаціях стали:
- «Найкращий синематик» – стрічка «Шлях» Володимира та Валерії Прідорогіних;
- «Найкраща анімація» – фільм «Нічна зміна» креативної агенції Adshot Creative;
- «Сценарій» – проєкт «Професія» Марії Зозулі;
- «Вертикальний формат» – збірка «Синтетика» креатора amheus;
- AI Vision: UKRAINE – стрічка «Тиха вода – глибока» Ольги Мороз.
Як повідомляв Укрінформ, XVI Одеський міжнародний кінофестиваль розпочався 24 вересня у Києві.
-
Події1 тиждень ago
У Києві відкрилася інтерактивна виставка Ukraine WOW
-
Економіка1 тиждень ago
Українцям обов’язково оцифрувати трудові книжки — які терміни
-
Усі новини1 тиждень ago
одна прихована функція спростить користувачам життя
-
Події1 тиждень ago
Художниця Людмила Мєшкова отримала орден княгині Ольги I ступеня
-
Війна7 днів ago
У Мелітополі підірвали автомобіль з російськими операторами дронів
-
Відбудова1 тиждень ago
Реєстр збитків скоро відкриє нову категорію для подання заяв
-
Політика1 тиждень ago
Позиція Макрона збігається із заявами Трампа про війну в Україні
-
Війна1 тиждень ago
росіяни почали інфільтраційну тактику на півдні — деталі