Connect with us

Політика

Військова допомога Україні не означає участі НАТО у війні з Росією

Published

on



НАТО управляє ризиками ескалації, чітко розуміючи, що військова підтримка України, в тому числі шляхом постачання озброєння, не означає, що Альянс вступає у війну проти РФ.

Про це заявив Джон Сордс, головний юрисконсульт НАТО, який взяв участь у Ризькій конференції, виступивши на дискусійної панелі під назвою «Плани, ресурси і воля: як допомогти Україні функціонувати», передає кореспондент Укрінформу.

«З точки зору міжнародного права, немає нічого юридично проблематичного в наданні допомоги Україні. Вона є жертвою відвертої агресії. Вона має право на самооборону. Вона реалізує його відповідно до міжнародного гуманітарного права», – сказав Сордс.

Водночас він пояснив, що з точки зору НАТО, союзники управляють ризиком ескалації, уникаючи втягування у війну, тому вони уважно слідкують за межами, встановленими міжнародними правилами, що регулюють питання війни, а саме «ius ad bellum» (право на війну) та «ius in bello» (правила ведення війни), а також на закон про нейтралітет.

Юрисконсульт НАТО заявив, що допомога Україні, включаючи допомогу військовим обладнанням, «не є застосуванням сили згідно зі Статутом ООН відповідно до статей 2, 4 або згідно з «ius ad bellum». Він додав, що це також не є нападом на РФ або прямою участю в бойових діях згідно з «ius in bello».

Читайте також: Гібридні операції Путіна у Європі є ознакою відчаю через невдачі в Україні – екскомандувач НАТО

Щодо застарілого «закону нейтралітету», який раніше передбачав, що треті держави повинні неупереджено ставитися до воюючих сторін, Сордс вважає, що «це явно неправильно в епоху статуту ООН та заборони агресії, отже не можна очікувати, що ми будемо ставитися до агресорів, які порушують закон, так само, як ставимося до їхніх жертв».

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський назвав шість країн, які вклали найбільше коштів у програму PURL, за рахунок яких Україна закуповує зброю у США. Він заявив, що, передусім, це – Нідерланди, Німеччина, Канада, Швеція, Данія і Норвегія.

Фото: АА



Джерело

Політика

МКС не зупинить розслідування щодо вторгнення Росії в Україну через мирні переговори

Published

on



Розслідування Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо вторгнення Росії в Україну не може бути зупинене мирними переговорами, але може бути відкладене Радою Безпеки ООН.

Як передає Укрінформ, про це у п’ятницю заявила заступниця прокурора МКС Нажат Шамім Хан агентству Associated Press.

«Якщо розслідування триває, ми будемо дотримуватися наших власних нормативних положень», – заявила Хан.

Заступниця прокурора наголосила, що спроби встановити справедливість повинні супроводжуватися мирними зусиллями.

«Повинна бути можливість притягнення до відповідальності, щоб мир був тривалим, був стійким», – сказала Хан.

Читайте також: Посол України в Нідерландах розповів про процес створення спецтрибуналу щодо злочину агресії Росії

Водночас вона зауважила, що Радбез ООН може «попросити суд відкласти розгляд справи, якщо вважає, що є можливість укласти мирну угоду», та додала, що це буде лише «тимчасовою зупинкою».

Як повідомляв Укрінформ, 17 березня 2023 року судді Міжнародного кримінального суду (МКС) видали ордери на арешт глави Кремля Володимира Путіна та російської дитячої омбудсменки Марії Львової-Бєлової.

Фото Укрінформу можна купити тут.   



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський у понеділок здійснить візит до Великої Британії

Published

on



Президент Володимир Зеленський у понеділок, 8 грудня, здійснить візит до Великої Британії.

Про це глава держави заявив під час Військового молитовного сніданку, передає кореспондент Укрінформу.

Відповідаючи на запитання журналістів, чи планує Президент візит до Великої Британії у понеділок, 8 грудня, Зеленський відповів: “Так”.

Він також додав, що сьогодні у другій половині дня очікує доповідь від секретаря РНБО Рустема Умєрова про результат перемовин у США.

Читайте також: Цінуємо, пишаємося, дякуємо: Зеленський звернувся до військових у День Збройних сил України

Як повідомляв Укрінформ, попередній візит глави Української держави до Великої Британії відбувся 24 жовтня. Тоді Володимир Зеленський провів зустріч з королем Об’єднаного Королівства Чарльзом та прем’єр-міністром Кіром Стармером. Також у Лондоні 24 жовтня відбулося засідання Коаліції охочих.



Джерело

Continue Reading

Політика

Підтримка України має центральне значення для європейської безпеки

Published

on



Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн провела зустріч із прем’єром Бельгії Бартом Де Вевером та канцлером ФРН Фрідріхом Мерцем, який прибув до Брюсселя.

Про це вона повідомила в мережі Х, передає власний кореспондент Укрінформу.

«Зустрілася з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем та прем’єр-міністром Бельгії Бартом Де Вевером, щоб обмінятися думками щодо ситуації в Україні та заморожених російських активів. Ми погодилися, що час має вирішальне значення, враховуючи поточну геополітичну ситуацію», – написала фон дер Ляєн.

Вона наголосила, що фінансова підтримка України має центральне значення для європейської безпеки.

Президентка Європейської комісії відзначила «дуже конструктивний» обмін думками з цього приводу в контексті занепокоєнь Бельгії щодо власних фінансових, економічних та політичних ризиків, які випливають з ідеї репараційного кредиту на основі активів РФ, заморожених у бельгійському депозитарії Euroclear.

Читайте також: Мерц летить до Бельгії через питання «репараційної позики» для України – Politico

«Особлива ситуація Бельгії щодо використання заморожених російських активів є незаперечною і має бути вирішена таким чином, щоб усі європейські держави несли однаковий ризик», – констатувала фон дер Ляєн.

За її словами, сторони домовилися продовжити переговори з метою досягнення консенсусу на засіданні Європейської ради 18 грудня.

Як повідомляв Укрінформ, Фрідріх Мерц відкинув передачу Сполученим Штатам заморожених на території ЄС російських активів, що, за інформацією ЗМІ, було предметом мирних переговорів, які просуває адміністрація Дональда Трампа.

Єврокомісія запропонувала два рішення для задоволення фінансових потреб України на 2026-2027 роки: запозичення з боку ЄС та «репараційна позика».

Читайте також: Британія може передати Україні £8 мільярдів заморожених російських активів – ЗМІ

Раніше бельгійський депозитарій Euroclear, де зберігається більшість заморожених активів РФ, заявив, що європейські уряди зіткнуться з вищими борговими витратами, якщо ЄС використає ці кошти для надання Україні кредитів на суму 140 млрд євро.

Бельгія, де зберігається більша частина заблокованих активів РФ, розкритикувала план Єврокомісії. Урсула фон дер Ляєн заявила, що нова пропозиція Єврокомісії щодо «репараційної позики» для України за рахунок заморожених російських активів враховує майже всі занепокоєння Бельгії.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.