Connect with us

Суспільство

Як кібервійна змінює армії світу. Чи зробить свій крок Україна?

Published

on


Кіберпростір остаточно перестав бути середовищем для програмістів, стартапів і хакерів

9 жовтня 2025 цього року парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт №12349, який передбачає створення Кіберсил як окремого роду Збройних Сил України.

Кібервійна це вже не абстракція чи сюжет із фантастичного кіно. Сьогодні це повноцінний домен поля бою на рівні з повітрям, землею чи водою. І хоча на ньому не чути вибухів, саме тут вирішується, чи буде працювати енергетика, чи витримає зв’язок, чи збережеться контроль над державними системами.

Це щоденна, невидима боротьба, яка йде паралельно з гарячими конфліктами, часто випереджаючи їх на пів кроку. Підрив енергосистем, параліч транспорту, викрадення урядових даних, атаки на лікарні, розгортання дезінформаційних кампаній, зломи банків, підміна офіційної комунікації, Кібери виводять з ладу критичну інфраструктуру, змінюють громадську думку, вбивають довіру до інституцій.

Ситуація ускладнюється з появою штучного інтелекту в руках як держав, так і неформальних гравців. Генерація фейків, автоматичний злам систем, підміна особистостей, підбір векторів атак через машинне навчання усе це робить кіберзагрози не лише масовими, а масштабованими та небезпечними.

І якщо раніше кібербезпека була справою урядів і спецслужб, то тепер вона стосується кожного. Тож багато країн вже розпочали цю діяльність, інституціоналізуючи кіберпростір у військових структурах. Країни більше не розподіляють ці функції між агентствами, департаментами та напівформальними підрозділами. Вони створюють як окремі команди так і нові роди військ, які мають власне командування, штатну структуру та оперативну автономію. 

Україна, на жаль, лише цього тижня зробила перший крок до створення кіберармії. Тож давайте проаналізуємо ключові кіберармії світу та подивимось куди рухається у цьому питанні Україна.

Китай.

Фото: АА

Одним із найсистемніших підходів до кібервійни демонструє Китай. У 2015 році там було створено Strategic Support Force (SSF) як окремий рід військ у складі Народно-визвольної армії КНР. За даними RAND Corporation, це об’єднання відповідає за кібероперації, космічні операції, електронну боротьбу та технічну розвідку. Створення SSF дозволило КНР централізувати всі інструменти інформаційної війни в єдиній командній структурі з чіткою вертикаллю управління та оперативною автономією.

Ключова роль SSF це наступальні кібероперації, кіберрозвідка і стратегічне інформаційне стримування. Згідно з доповіддю Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), до складу SSF входять підрозділи, що займаються кібершпигунством, зокрема групи, які відповідають за зломи урядових структур і приватних компаній у США, Японії, ЄС. Один із напрямків діяльності це підготовка до потенційного паралічу критичної інфраструктури супротивника у разі конфлікту.

У Китаї також діє модель військово-цивільної інтеграції, в межах якої приватні технологічні компанії зобов’язані співпрацювати з армією. Це дає змогу швидко мобілізувати ресурси, адаптувати нові технології до бойових умов і розмивати межу між цивільним ІТ та військовою безпекою. Як зазначено у звіті Project 2049 Institute, “SSF є ядром інформаційної сили Китаю, спрямованої не лише на оборону, а на домінування в інформаційному просторі під час війни”.

Важливо й те, що КНР інвестує у штучний інтелект як основу майбутніх кібероперацій. У 2017 році Держрада Китаю затвердила національну стратегію зі створення «світового лідера в сфері AI до 2030 року», що передбачає активне використання ШІ в оборонному секторі. Уже зараз Китай працює над системами автоматизованої розвідки, прогнозування атак і впливу на інформаційне поле через керовані алгоритми.

Росія.

На відміну від Китаю, Росія дотримується дезінтегрованої, гібридної моделі ведення кібервійни, де офіційні структури часто діють через формально незалежні хакерські угруповання. Ключову роль у цій архітектурі відіграє Головне управління Генштабу ЗС РФ (ГРУ) — саме воно координує більшість наступальних кібероперацій за кордоном.

Основними інструментами російських кіберсил є APT-групи, які одночасно виконують функції розвідки, саботажу та дестабілізації. Серед них:

· APT28 / Fancy Bear. Веде шпигунство проти військових і політичних структур НАТО, США та ЄС;

· Sandworm. Відповідальна за атаки на критичну інфраструктуру України (включно з вимкненням електроенергії у 2015 і 2016 роках);

· Killnet. Здійснює масові DDoS-атаки на урядові сайти країн ЄС, зокрема під час самітів НАТО.

За оцінкою Європейського центру з протидії гібридним загрозам (Hybrid CoE), Росія «інституціоналізувала відсутність інституцій» а її кібердіяльність не має чіткої військової структури, координуючись через спецслужби. Це дозволяє Кремлю зберігати стратегічну невизначеність і уникати прямої відповідальності за атаки.

Російська модель передбачає тотальну війну в інформаційному середовищі, де кібероперації тісно переплетені з пропагандою, дезінформацією, соціальною інженерією. Яскраві приклади це втручання у вибори в США та низки Європейських країн, включаючи України. Дезінформаційні кампанії з дестабілізації довіри до вакцин, спроби розпалювання протестних рухів через контрольовані акаунти в соцмережах.

У російських кібервійськах важлива роль відведена автономним, позаструктурним акторам як то хакерам-добровольцям, злочинним синдикатам, напівофіційним активістам. Як зазначає Institute for Security Studies (ISS): «Москва свідомо делегує бойові функції до периферії, дозволяючи вести війну руками невидимих підрядників». Це не лише ускладнює міжнародну відповідь, а й перетворює російський кіберпідхід на інструмент політичної безкарності.

Франція.

Франція обрала шлях інституційної інтеграції кібероборони до збройних сил, із чіткою доктриною, законодавчим контролем та прозорими межами відповідальності. У 2017 році було створено окреме командування в складі ЗС Франції Cyber Defense Command (COMCYBER). Воно підпорядковане начальнику Генерального штабу та Міністерству оборони та відповідає за:

· кіберзахист збройних сил;

· моніторинг і реагування на атаки;

· планування та ведення наступальних кібероперацій у разі конфлікту;

· підготовку спеціалістів, розвиток технологій та стратегічне партнерство з приватним сектором.

У Стратегії національної кібероборони (2021) Франція офіційно визнала право на проведення наступальних кібероперацій у рамках міжнародного гуманітарного права. Це означає, що країна розглядає кіберпростір як легітимну зону військових дій з дотриманням принципів пропорційності та відповідальності.

Французька модель також включає потужну систему підготовки кадрів і цивільно-військову координацію.Основним центром навчання є École de Guerre Cyber, яка готує офіцерів нового покоління зі знанням як військової стратегії, так і програмування, AI та електронної розвідки. Окрему роль відіграє Агентство з кібербезпеки ANSSI, що працює у зв’язці з армією.

Як зазначено у звіті Direction Générale de l’Armement (2023), Франція інвестує в розвиток автоматизованих систем реагування, спільні дослідження з компаніями з AI та кібермоніторингу, а також тестування оборонних рішень у віртуальних симуляціях. Це частина доктрини «cyber résilience», яка ставить у центр не лише відбиття атак, а стійкість систем до тривалого тиску.

Тож французький підхід це професійна, модерна оборонна інфраструктура, яка поєднує легальність, прозорість, гнучкість і чітку вертикаль командування, з акцентом на довгострокову безпеку, згідно всіх стандартів НАТО.

Другий ключовий тренд це інтеграція цивільних технологій і кадрів. Жодна країна світу не має достатньо військових програмістів, щоб самостійно забезпечити кіберзахист. Тому відбувається масове залучення приватного ІТ-сектору, інститутів, навіть індивідуальних хакерів. І якщо у Китаї цивільні компанії зобов’язані співпрацювати з урядом то у Франції побудовано систему державно-приватного партнерства. Росія, своєю чергою, експлуатує сіру зону, залучаючи хакерів, які діють поза офіційними структурами, але в інтересах держави.

А що Україна?

Ми тільки починає інституційне оформлення кібервійська. 9 жовтня 2025 цього року парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт №12349, який передбачає створення Кіберсил як окремого роду Збройних Сил України. Їхня структура, повноваження та місце в оборонній системі мають бути закріплені вженайближчим часом.

Згідно з пояснювальною запискою, Кіберсили будуть відповідальні за:

· забезпечення кіберзахисту військових систем і мереж;

· планування та ведення кібероперацій (включно з наступальними);

· протидію кібершпигунству та деструктивному впливу противника;

· координацію з іншими органами безпеки та міжнародними партнерами;

· підготовку і залучення спеціалістів, зокрема з-поза меж ЗСУ.

Важливо, що законопроєкт передбачає можливість участі цивільних фахівців без набуття статусу військовослужбовця. Це, з одного боку, відкриває шлях до кооперації з IT-галуззю, яка вже показала свою ефективність у кіберволонтерських ініціативах (зокрема “Кіберспротив” і проект “IT-армія”). З іншого створює виклик як поєднати гнучкість цивільного сектору з вертикаллю військової підпорядкованості?

Поки Кіберсили існують лише в проекті Україна перебуває у стані постійної проактивної кібероборони. Згідно з даними Державної служби спеціального зв’язку, у 2022–2023 роках було зафіксовано понад 3 000 спроб кібератак на державні ресурси, зокрема з боку підрозділів ФСБ та ГРУ. Били по реєстрах, логістиці, енергетиці, урядових системах і навіть системах управління військами.

Проте, на відміну від Китаю чи Франції, в України досі немає централізованої структури, яка б відповідала за весь цикл кібероперацій у військовому секторі. Існують окремі підрозділи в Генштабі, СБУ, Мінцифрі, ДССЗЗІ, які часто працюють паралельно, без єдиного командного центру. Законопроєкт покликаний змінити саме це, створивши єдиний цифровий фронт.

І хоча ми ще не маємо розвиненої доктрини або інституційної сталості, зате маємо реальний бойовий досвід. І це створює унікальний шанс не скопіювати чужу модель, а створити власну, адаптовану до війни в умовах тотальної загрози та обмежених ресурсів. Тому питання вже не в тому, чи потрібні Кіберсили, а в тому чи зможемо ми створити їх такими, що не будуть запізнілими.

Віктор Таран, експерт з оборонних та військово-технічних інновацій, спеціалізується на безпілотниках та кібербезпеці

Перше фото: SCARECROW artworkson Unsplash

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Суспільство

Українські оператори дронів перемогли військових США на навчаннях у Німеччині

Published

on



Українські військовослужбовці 412 бригади Сил безпілотних систем (СБС) Nemesis «знищили» американську бронетанкову бригаду під час навчань в Німеччині навесні цього року.

Про це повідомляє WSJ з посиланням на власні джерела, передає Укрінформ.

За словами співрозмовників видання, під час навчань під назвою Combined Resolve («Спільна рішучість») українські оператори дронів легко виявляли та перемагали американські війська та бронетехніку.

Американським військовим потрібно було атакувати позиції, які обороняв умовний супротивник за підтримки СБС. Нападник був оснащений стандартними системами радіоелектронної боротьби (РЕБ) та протидії безпілотникам.

Один із учасників навчань розповів, що важка бронетехніка піднімала хмари пилу, тому її легко виявляли українські дрони. Інше джерело відзначило, що безпілотники «знищували» її так швидко, що американські машини доводилося повторно повертати як нові підрозділи, щоб продовжити навчання.

Такий тренувальний сценарій повторювали кілька разів упродовж двох тижнів. Згодом, розповідає представник армії США, американці навчилися краще розосереджуватись, маскуватися та застосовувати засоби РЕБ.

За словами американських чиновників, проінформованих про навчання, українські оператори безпілотників повністю «знищили» американську бронетанкову бригаду під час навчань.

Читайте також: У Британії завершилися міжнародні навчання Sea Breeze 2026 за участю українських моряків

Також повідомляється, що всередині навчань українських військовослужбовців відправили на підтримку американців, і у наступальних діях Nemesis також показали високу ефективність.

Піврічні навчання Combined Resolve проходили в квітні-травні на полігоні в Німеччині. У них взяли участь близько 3500 американських військових, кількість українських військовослужбовців не називається.

Армія США стала не першою, хто програв українським безпілотникам, наголошують джерела видання.

У травні 2025 року оператори дронів ЗСУ «розгромили» британські, естонські та інші сили країн НАТО на навчаннях у Балтійському регіоні. У ході інших навчань навесні цього року українські команди безпілотників також здобули перемогу над військовими зі Швеції та інших країн НАТО.

Як повідомляв Укрінформ, у Швеції відбулися міжнародні військові навчання Aurora 2026, під час яких українські оператори дронів демонстрували бойовий досвід застосування БпЛА та знищення цілей у сучасних умовах війни.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Начальника Миколаївського обласного ТЦК затримали на хабарі Анонси

Published

on


Правоохоронці затримали очільника Миколаївського обласного ТЦК та СП. Його викрили на отриманні 15 тисяч доларів хабаря за допомогу в ухиленні від мобілізації.

Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.

Посадовця затримали під час отримання чергової частини хабаря. За даними слідства, він отримав 10 тисяч доларів за те, щоб не мобілізовувати трьох чоловіків.

Крім того, він обіцяв зняти їх із розшуку в системі “Оберіг” та створити умови для бронювання на роботі.

Затримання очільника Миколаївського ОТЦК. Фото: прокуратура України

Раніше правоохоронці задокументували отримання ним ще 5 тисяч доларів. За цю суму очільник ТЦК мав повернути мобілізованого чоловіка на повторну ВЛК та не відправляти його до військової частини.

Загальна сума задокументованого хабаря становить 15 тисяч доларів.

Наразі керівника обласного ТЦК затримали в порядку статті 208 КПК України. Правоохоронці проводять обшуки за місцем його проживання та роботи.

Фото: прокуратура України

Слідчі готують посадовцю повідомлення про підозру. Прокурори клопотатимуть у суді про тримання під вартою та відсторонення його від посади.

 


Ірина Глухова



Джерело

Continue Reading

Суспільство

На Одещині судитимуть двох людей за шахрайство з держдотаціями на неіснуючих овець

Published

on


Про це повідомили у поліції Одеської області.

33-річний чоловік торік уже скористався державною програмою підтримки на утримання маточного поголів’я овець. Щоб повторно отримати виплату, він вирішив оформити допомогу на свою тещу.

Для цього він домовився з працівницею ветеринарної медицини, яка внесла до офіційних документів та Єдиного державного реєстру тварин неправдиві дані про нібито наявність у жінки 250 маточних овець. Після цього через Державний аграрний реєстр було подано заявку на отримання дотації, і на рахунок жінки надійшло 500 тисяч гривень бюджетних коштів.

Слідство також викрило аналогічну схему за участю 36-річної жінки. За версією правоохоронців, вона у змові з тією ж працівницею ветеринарної медицини оформила документи про утримання 270 маточних овець, яких фактично не було, та отримала 540 тисяч гривень державної допомоги.

Обом фігурантам інкримінують шахрайство, вчинене у великих розмірах в умовах воєнного стану, а також співучасть у службовому підробленні. Матеріали щодо працівниці ветеринарної медицини виділені в окреме кримінальне провадження, яке розслідує Державне бюро розслідувань.

Під час досудового розслідування обидва обвинувачені повністю відшкодували державі завдані збитки.

Обвинувальні акти вже скеровано до суду.

Санкції інкримінованих статей передбачають до восьми років позбавлення волі.

Нагадаємо, що цю схему викрили у травні поточного року. 



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.