Суспільство
Як кібервійна змінює армії світу. Чи зробить свій крок Україна?
Кіберпростір остаточно перестав бути середовищем для програмістів, стартапів і хакерів
9 жовтня 2025 цього року парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт №12349, який передбачає створення Кіберсил як окремого роду Збройних Сил України.
Кібервійна це вже не абстракція чи сюжет із фантастичного кіно. Сьогодні це повноцінний домен поля бою на рівні з повітрям, землею чи водою. І хоча на ньому не чути вибухів, саме тут вирішується, чи буде працювати енергетика, чи витримає зв’язок, чи збережеться контроль над державними системами.
Це щоденна, невидима боротьба, яка йде паралельно з гарячими конфліктами, часто випереджаючи їх на пів кроку. Підрив енергосистем, параліч транспорту, викрадення урядових даних, атаки на лікарні, розгортання дезінформаційних кампаній, зломи банків, підміна офіційної комунікації, Кібери виводять з ладу критичну інфраструктуру, змінюють громадську думку, вбивають довіру до інституцій.
Ситуація ускладнюється з появою штучного інтелекту в руках як держав, так і неформальних гравців. Генерація фейків, автоматичний злам систем, підміна особистостей, підбір векторів атак через машинне навчання усе це робить кіберзагрози не лише масовими, а масштабованими та небезпечними.
І якщо раніше кібербезпека була справою урядів і спецслужб, то тепер вона стосується кожного. Тож багато країн вже розпочали цю діяльність, інституціоналізуючи кіберпростір у військових структурах. Країни більше не розподіляють ці функції між агентствами, департаментами та напівформальними підрозділами. Вони створюють як окремі команди так і нові роди військ, які мають власне командування, штатну структуру та оперативну автономію.
Україна, на жаль, лише цього тижня зробила перший крок до створення кіберармії. Тож давайте проаналізуємо ключові кіберармії світу та подивимось куди рухається у цьому питанні Україна.
Китай.
Одним із найсистемніших підходів до кібервійни демонструє Китай. У 2015 році там було створено Strategic Support Force (SSF) як окремий рід військ у складі Народно-визвольної армії КНР. За даними RAND Corporation, це об’єднання відповідає за кібероперації, космічні операції, електронну боротьбу та технічну розвідку. Створення SSF дозволило КНР централізувати всі інструменти інформаційної війни в єдиній командній структурі з чіткою вертикаллю управління та оперативною автономією.
Ключова роль SSF це наступальні кібероперації, кіберрозвідка і стратегічне інформаційне стримування. Згідно з доповіддю Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), до складу SSF входять підрозділи, що займаються кібершпигунством, зокрема групи, які відповідають за зломи урядових структур і приватних компаній у США, Японії, ЄС. Один із напрямків діяльності це підготовка до потенційного паралічу критичної інфраструктури супротивника у разі конфлікту.
У Китаї також діє модель військово-цивільної інтеграції, в межах якої приватні технологічні компанії зобов’язані співпрацювати з армією. Це дає змогу швидко мобілізувати ресурси, адаптувати нові технології до бойових умов і розмивати межу між цивільним ІТ та військовою безпекою. Як зазначено у звіті Project 2049 Institute, “SSF є ядром інформаційної сили Китаю, спрямованої не лише на оборону, а на домінування в інформаційному просторі під час війни”.
Важливо й те, що КНР інвестує у штучний інтелект як основу майбутніх кібероперацій. У 2017 році Держрада Китаю затвердила національну стратегію зі створення «світового лідера в сфері AI до 2030 року», що передбачає активне використання ШІ в оборонному секторі. Уже зараз Китай працює над системами автоматизованої розвідки, прогнозування атак і впливу на інформаційне поле через керовані алгоритми.
Росія.
На відміну від Китаю, Росія дотримується дезінтегрованої, гібридної моделі ведення кібервійни, де офіційні структури часто діють через формально незалежні хакерські угруповання. Ключову роль у цій архітектурі відіграє Головне управління Генштабу ЗС РФ (ГРУ) — саме воно координує більшість наступальних кібероперацій за кордоном.
Основними інструментами російських кіберсил є APT-групи, які одночасно виконують функції розвідки, саботажу та дестабілізації. Серед них:
· APT28 / Fancy Bear. Веде шпигунство проти військових і політичних структур НАТО, США та ЄС;
· Sandworm. Відповідальна за атаки на критичну інфраструктуру України (включно з вимкненням електроенергії у 2015 і 2016 роках);
· Killnet. Здійснює масові DDoS-атаки на урядові сайти країн ЄС, зокрема під час самітів НАТО.
За оцінкою Європейського центру з протидії гібридним загрозам (Hybrid CoE), Росія «інституціоналізувала відсутність інституцій» а її кібердіяльність не має чіткої військової структури, координуючись через спецслужби. Це дозволяє Кремлю зберігати стратегічну невизначеність і уникати прямої відповідальності за атаки.
Російська модель передбачає тотальну війну в інформаційному середовищі, де кібероперації тісно переплетені з пропагандою, дезінформацією, соціальною інженерією. Яскраві приклади це втручання у вибори в США та низки Європейських країн, включаючи України. Дезінформаційні кампанії з дестабілізації довіри до вакцин, спроби розпалювання протестних рухів через контрольовані акаунти в соцмережах.
У російських кібервійськах важлива роль відведена автономним, позаструктурним акторам як то хакерам-добровольцям, злочинним синдикатам, напівофіційним активістам. Як зазначає Institute for Security Studies (ISS): «Москва свідомо делегує бойові функції до периферії, дозволяючи вести війну руками невидимих підрядників». Це не лише ускладнює міжнародну відповідь, а й перетворює російський кіберпідхід на інструмент політичної безкарності.
Франція.
Франція обрала шлях інституційної інтеграції кібероборони до збройних сил, із чіткою доктриною, законодавчим контролем та прозорими межами відповідальності. У 2017 році було створено окреме командування в складі ЗС Франції Cyber Defense Command (COMCYBER). Воно підпорядковане начальнику Генерального штабу та Міністерству оборони та відповідає за:
· кіберзахист збройних сил;
· моніторинг і реагування на атаки;
· планування та ведення наступальних кібероперацій у разі конфлікту;
· підготовку спеціалістів, розвиток технологій та стратегічне партнерство з приватним сектором.
У Стратегії національної кібероборони (2021) Франція офіційно визнала право на проведення наступальних кібероперацій у рамках міжнародного гуманітарного права. Це означає, що країна розглядає кіберпростір як легітимну зону військових дій з дотриманням принципів пропорційності та відповідальності.
Французька модель також включає потужну систему підготовки кадрів і цивільно-військову координацію.Основним центром навчання є École de Guerre Cyber, яка готує офіцерів нового покоління зі знанням як військової стратегії, так і програмування, AI та електронної розвідки. Окрему роль відіграє Агентство з кібербезпеки ANSSI, що працює у зв’язці з армією.
Як зазначено у звіті Direction Générale de l’Armement (2023), Франція інвестує в розвиток автоматизованих систем реагування, спільні дослідження з компаніями з AI та кібермоніторингу, а також тестування оборонних рішень у віртуальних симуляціях. Це частина доктрини «cyber résilience», яка ставить у центр не лише відбиття атак, а стійкість систем до тривалого тиску.
Тож французький підхід це професійна, модерна оборонна інфраструктура, яка поєднує легальність, прозорість, гнучкість і чітку вертикаль командування, з акцентом на довгострокову безпеку, згідно всіх стандартів НАТО.
Другий ключовий тренд це інтеграція цивільних технологій і кадрів. Жодна країна світу не має достатньо військових програмістів, щоб самостійно забезпечити кіберзахист. Тому відбувається масове залучення приватного ІТ-сектору, інститутів, навіть індивідуальних хакерів. І якщо у Китаї цивільні компанії зобов’язані співпрацювати з урядом то у Франції побудовано систему державно-приватного партнерства. Росія, своєю чергою, експлуатує сіру зону, залучаючи хакерів, які діють поза офіційними структурами, але в інтересах держави.
А що Україна?
Ми тільки починає інституційне оформлення кібервійська. 9 жовтня 2025 цього року парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт №12349, який передбачає створення Кіберсил як окремого роду Збройних Сил України. Їхня структура, повноваження та місце в оборонній системі мають бути закріплені вженайближчим часом.
Згідно з пояснювальною запискою, Кіберсили будуть відповідальні за:
· забезпечення кіберзахисту військових систем і мереж;
· планування та ведення кібероперацій (включно з наступальними);
· протидію кібершпигунству та деструктивному впливу противника;
· координацію з іншими органами безпеки та міжнародними партнерами;
· підготовку і залучення спеціалістів, зокрема з-поза меж ЗСУ.
Важливо, що законопроєкт передбачає можливість участі цивільних фахівців без набуття статусу військовослужбовця. Це, з одного боку, відкриває шлях до кооперації з IT-галуззю, яка вже показала свою ефективність у кіберволонтерських ініціативах (зокрема “Кіберспротив” і проект “IT-армія”). З іншого створює виклик як поєднати гнучкість цивільного сектору з вертикаллю військової підпорядкованості?
Поки Кіберсили існують лише в проекті Україна перебуває у стані постійної проактивної кібероборони. Згідно з даними Державної служби спеціального зв’язку, у 2022–2023 роках було зафіксовано понад 3 000 спроб кібератак на державні ресурси, зокрема з боку підрозділів ФСБ та ГРУ. Били по реєстрах, логістиці, енергетиці, урядових системах і навіть системах управління військами.
Проте, на відміну від Китаю чи Франції, в України досі немає централізованої структури, яка б відповідала за весь цикл кібероперацій у військовому секторі. Існують окремі підрозділи в Генштабі, СБУ, Мінцифрі, ДССЗЗІ, які часто працюють паралельно, без єдиного командного центру. Законопроєкт покликаний змінити саме це, створивши єдиний цифровий фронт.
І хоча ми ще не маємо розвиненої доктрини або інституційної сталості, зате маємо реальний бойовий досвід. І це створює унікальний шанс не скопіювати чужу модель, а створити власну, адаптовану до війни в умовах тотальної загрози та обмежених ресурсів. Тому питання вже не в тому, чи потрібні Кіберсили, а в тому чи зможемо ми створити їх такими, що не будуть запізнілими.

Віктор Таран, експерт з оборонних та військово-технічних інновацій, спеціалізується на безпілотниках та кібербезпеці
Перше фото: SCARECROW artworkson Unsplash
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Суспільство
Синод ПЦУ позбавив сану самопроголошених діячів «УПЦ КП»
Використання назв «Українська православна церква Київського патріархату», «Київська патріархія» та похідні від них назви без дозволу Православної церкви України є порушенням закону.
Про це написав речник Київської митрополії Православної церкви України митрополит Євстратій (Зоря) у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Назви «Українська православна церква Київський патріархат», «Київська патріархія» та похідні від них офіційно державою закріплені за Київською митрополією УПЦ (ПЦУ) як єдиним універсальним правонаступником релігійного об’єднання УПЦ КП. Використання цих назв без дозволу є порушенням закону», – йдеться у повідомленні.
Він зазначив, що діяльність нечисленної групи осіб, яка після смерті патріарха Філарета безпідставно і самоуправно оголошує себе «УПЦ КП», насправді є «невдалою спробою маргінальної групи породити схизму, за чим ясно видно російські інтереси та впливи».

За його словами, ця група налічує всього декілька осіб, більша частина з яких перебуває поза межами України та не є релігійною організацією, а лише використовує церковні символи та назви у власних інтересах.

«Священний синод знову, як вже раніше не один раз це робив, категорично заявляє, що особи з числа цієї групи, які видають себе або у майбутньому видаватимуть себе за «єпископів УПЦ Київського патріархату» – не були і не є єпископами. Вони не належать до ієрархів Православної церкви України, а їхні самопроголошені титули та звання Православна церква України ніколи не визнавала і не визнає», – підкреслив Зоря.

Також він додав, що близько 20 громад і кліриків, які раніше не мали спілкування з ПЦУ, вже його відновили.
Крім того, ПЦУ повідомляє, що Синод заслухав справи за звинуваченнями у канонічних порушеннях раніше заборонених у священнослужінні клірика Сумської єпархії архімандрита Никодима (Володимира Кобзаря), клірика Херсонської єпархії ігумена Михаїла (Миколи Ковалюка), клірика Одеської єпархії ієромонаха Никона (Юрія Граблюка), та визнав кожного з них винним та позбавив священного сану.
Зазначається, що такі самі канонічні покарання можуть бути застосовані до всіх священнослужителів, які будуть підтримувати схизматичну діяльність зазначеної групи.
Як повідомлялося, раніше Синод Православної церкви України засудив антиканонічну діяльність групи осіб, які самовільно послуговуються назвою Української православної церкви Київського патріархату – офіційно закріпленою за ПЦУ як єдиним правонаступником.
Почесний патріарх Філарет (Михайло Денисенко), ієрарх на спокої Православної церкви України, колишній предстоятель УПЦ КП, помер 20 березня у віці 97 років.
У грудні 2018 року Філарет скликав Собор УПЦ КП і підписав рішення про ліквідацію Київського патріархату, щоб увійти до ПЦУ. Проте у 2019 році він відмовився переходити до ПЦУ і оголосив про «відновлення» УПЦ КП. Юридично це було неможливо: Київський патріархат було ліквідовано, Філарет програв усі суди.
З поваги до його віку та заслуг ПЦУ дозволила йому до кінця життя служити у Володимирському соборі, залишила резиденцію, надала титул «почесний патріарх» і постійне членство в Священному синоді ПЦУ (без управлінських повноважень). Сьогодні «Київський патріархат» юридично не існує.
Архієпископ Сумський Никодим заявив, що новим очільником УПЦ КП став він.
За словами митрополита Євстратія (Зорі), спроби продовження діяльності УПЦ КП після смерті почесного патріарха Філарета є незаконними.
Фото: ПЦУ
Суспільство
Полковника поліції з Херсонщини залишили на посаді попри звинувачення у хабарництві Анонси
У Миколаєві суд не відсторонив від посади начальника кадрового управління поліції Херсонщини, якого обвинувачують у корупції. Прокуратура говорила про можливий тиск на свідків, але доказів впливу суд не побачив.
Про це свідчить ухвала Заводський районний суд Миколаєва
Суддя розглянув клопотання прокурора Херсонської обласної прокуратури щодо відсторонення від посади начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Херсонській області.
За даними суду, полковника поліції обвинувачують в одержанні хабаря за вплив на рішення посадових осіб, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Прокурор просив усунути посадовця від виконання обов’язків на два місяці. На думку сторони обвинувачення, перебування керівника кадрового підрозділу поліції на посаді могло б дозволити йому впливати на свідків, використовуючи службове становище, психологічний тиск або особисті контакти.
Втім, під час судового засідання захист наголосив, що жодних доказів впливу на свідків прокуратура не надала. Суд також звернув увагу, що за весь час після повідомлення про підозру посадовець продовжував працювати, однак жодних фактів тиску на учасників процесу не зафіксували.
Окрім цього, суд зазначив, що під час досудового розслідування прокуратура взагалі не зверталася із подібним клопотанням, а нових обставин, які б виправдовували необхідність відсторонення, не з’явилося. Також у матеріалах справи відсутні підтвердження того, що свідки є підлеглими обвинуваченого або залежать від його рішень.
У результаті суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не довела наявності реальних ризиків для судового розгляду. Через це суддя не задовольнив клопотання прокуратури про відсторонення від посади посадовця.
Також Херсонська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону направила до суду обвинувальний акт щодо колишнього начальника штабу — заступника командира військової частини, якого підозрюють у корупційній схемі з “бойовими” виплатами.
Суспільство
Підготовка електромереж до літа: де в Одесі вимкнуть світло 29 квітня
Ключові моменти:
- 29 квітня заплановані планові ремонтні роботи ДТЕК у частині міста.
- Отключення електропостачання торкнеться Хаджибейського та Пересипського районів.
- Роботи заплановано на період з 08:00 до 17:00; графік може коригуватися у випадку повітряної тривоги.
- Після завершення робіт живлення відновлюватимуть поступово, щоб запобігти перевантаженню мережі.
За інформацією компанії ДТЕК «Одеські електромережі», енергетики проводитимуть планові роботи з 8:00 до 17:00 у частині Хаджибейського та Пересипського районів Одеси. У цей час без електропостачання можуть залишитися мешканці Бугаївки, а також районів Пересип, Лузанівка і селища Котовського.
В компанії попереджають про можливі тимчасові перебої у роботі об’єктів критичної інфраструктури. Також наголошують, що графік виконання робіт може бути змінений або подовжений у разі оголошення повітряної тривоги.
Перевірити актуальну інформацію щодо конкретної адреси можна:
- на офіційному сайті ДТЕК «Одеські електромережі»;
- у групі Viber;
- у чат-боті в Telegram.
Після завершення технічних робіт електропостачання відновлюватимуть поетапно — така послідовність дозволяє уникнути раптових стрибків навантаження та повторних аварійних відключень.
У ДТЕК підкреслюють, що ці роботи необхідні для підготовки мереж до літнього періоду, незважаючи на тимчасові незручності для мешканців.
Раніше через ремонтні роботи ДТЕК в місті тимчасово змінювали схему руху окремих трамваїв і тролейбусів.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
-
Відбудова1 тиждень agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події6 днів agoУ Тернополі визначили переможців премії імені Івана Марчука
-
Відбудова1 тиждень agoПрем’єр Чехії візьме участь у конференції з відбудови України-2026
-
Усі новини1 тиждень agoБіженці в Нідерландах 3 роки жили в таборі — що вони розповідають
-
Усі новини1 тиждень agoФільми травня 2026 року — у кіно покажуть Диявол носить Прада і концерт Біллі Айліш
-
Одеса5 днів agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Усі новини6 днів agoСин Лесі Нікітюк – як виглядає Оскар зараз
-
Події1 тиждень agoВ одеській галереї UNION відкрилася виставка польських художників «Воля – Солідарні з Україною»
