Потрібно спростовувати лише окремі фейки, які дійсно вже встигли стати вірусними, бо якщо спростовувати щось оприлюднене на сторінці з невеликою кількістю підписників і вподобайок, то можна навпаки – розширити цей неправдивий контент на свою аудиторію.
Таку думку під час презентації дослідження «Небезпека в стрічці Facebook: клікбейт і таргетована реклама як знаряддя маніпуляцій та шахрайства» в Укрінформі висловила засновниця і фактчекерка ініціативи «НотаЄнота», викладачка кафедри онлайн-медіа КНУ ім. Т. Шевченка Альона Романюк.
«Насправді я, коли мене запрошують розказати, як фактчекити і так далі, кажу: будь ласка, не спростовуйте, якщо ви знайшли, наприклад, якусь сторінку, якихось пару десятків підписників і три десятки лайків – будь ласка, не спростовуйте. Ви таким чином поширюєте цей контент на свою аудиторію. Є сенс спростовувати те, що дійсно вже завірусилося, стало максимально великим – тоді є сенс спростовувати окремі кейси», – сказала вона.
Альона Романюк
Окремо аналітик Центру демократії та верховенства права Павло Бурдяк відзначив, що у ЦЕДЕМ виокремили низку цілей клікбейтних сторінок, створених передусім задля поширення російської пропаганди та дезінформації.
«Як вони працюють: спершу з’являється типовий клікбейтний контент, як, наприклад, військові, які одружилися, але їх ніхто не привітав. Так формується певна база, аудиторія, яка взаємодіє з таким типом контенту. Потім їй починають підсовувати контент на політичні теми. І так формується ще більш стійкий зв’язок з цими клікбейтними сторінками. Згодом сторінка проявляє своє справжнє обличчя і починає поширювати вже відверту російську пропаганду та дезінформацію», – сказав він.
За його словами, іншою ціллю для окремої категорії клікбейтних сторінок є поширення радянської ностальгії, де схема дії аналогічна з попередньою, пояснив аналітик.
«Також є сторінки, які мімікрують під новинні видання і згодом поширюють певні типи політичного контенту. Такі сторінки також спочатку публікують типовий клікбейтний контент на релігійну або військову тематику. А після того вже з’являється контент політичного характеру, не завжди найвищої якості тощо», – заявив представник ЦЕДЕМ.
Бурдяк зазначив, що окрім цього, існують клікбейтні сторінки, ціллю яких є перенаправлення трафіку з Фейсбуку/Телеграму на інші платформи/Телеграм-канали тощо.
«Інша ціль, яку переслідує частина клікбейтних сторінок – це кошти», – сказав він.
Рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій повернулися з Франції, де майже два тижні допомагали стримувати масштабні лісові пожежі.
Як передає Укрінформ, про це міністр внутрішніх справ Іван Вигівський повідомив у Фейсбуці.
Очільник МВС нагадав, що “це була перша місія української команди з надання допомоги державі – члену ЄС в межах Механізму цивільного захисту ЄС. До складу зведеного підрозділу увійшли 70 рятувальників і 15 одиниць спеціальної техніки”.
Десятки виїздів, сотні гектарів обстежених територій, осередки займання, які продовжували тліти під землею. Українські рятувальники патрулювали лісові масиви, за допомогою БПЛА виявляли нові займання та разом із колегами стримували вогонь.
“Ці дні стали не лише спільною роботою, а й досвідом, який об’єднав рятувальників з України, Франції, Словаччини та інших країн. Різні мови, але одна професія і мета: зупинити вогонь та захистити людей. Для українців ця місія стала можливістю поділитися своїм унікальним досвідом, здобутим під час повномасштабної війни”, – зазначив Вигівський.
За його словами, “кожного дня рятувальники десятки разів виїжджають на ліквідацію наслідків російських обстрілів та працюють у надскладних умовах. Але попри ці виклики ми завжди готові підставити плече нашим партнерам”.
“Гідна оцінка роботи української команди вогнеборців від керівництва Французької Республіки та численні слова вдячності місцевих жителів лише вкотре підтверджують, що ДСНС України – одна з найефективніших рятувальних служб Європи”, – наголосив міністр.
У МЗС рф відхилили пропозиції Туреччини та України щодо взаємної відмови від ударів по цивільних суднах у Чорному морі. Там також відкинули повернення до аналогу Зернової угоди 2022–2023 років, яку росія остаточно зірвала в липні 2023 року.
Речниця МЗС рф Марія Захарова у відповідь на заяву міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана заявила, що росія не отримувала офіційного запиту від Туреччини щодо такого мораторію. Також вона сказала, що росія не рекомендує механізм, подібний до Чорноморської зернової ініціативи 2022-2023 років.
Поштовхом для турецької пропозиції став приліт дрона неподалік Новоросійського порту. Тоді постраждав корабель під прапором Туреччини, а троє моряків дістали важкі травми. Через це 9 серпня очільник МЗС Хакан Фідан звернувся до Києва та Москви з закликом припинити обстріли цивільного флоту в чорноморській акваторії. Україна надіслала росії пропозицію через невказану третю сторону через побоювання щодо впливу таких ударів на світове постачання продовольства.
Раніше Україна після відповідного прохання з боку США зменшила інтенсивність ударів по нафтових танкерах поблизу Новоросійська. Також було припинено атаки на судна, які не перебувають під українськими санкціями та не перевозять російську нафту чи інші вантажі рф. В той же час відверта відмова Захарової від запропонованого Туреччиною та Україною обмеженого припинення вогню в Чорному морі демонструє небажання росії приймати участь у змістовних переговорах.
Раніше російські окупанти вдарили по цивільному судну з пшеницею поблизу Одеси. На борту спалахнула пожежа, загинув український моряк, ще троє людей постраждали.
У Білгород-Дністровському районі Одещини внаслідок нічної атаки російських безпілотників зруйнована будівля взуттєвої фабрики. Після удару загорілися їдальня, котельня та легковий автомобіль. Загиблих і поранених немає.
Вибуховою хвилею та уламками також пошкоджені скління і фасад адміністративної будівлі.
На іншій локації після атаки загорілися закинутий приватний житловий будинок та суха трава поруч.
Рятувальники ліквідували пожежі та наслідки атаки. До робіт залучали 15 вогнеборців і п’ять одиниць техніки.
Нагадаємо, цієї ночі окупанти вдарили безпілотниками по багатоповерхівці в Марганці. Внаслідок атаки загинула тримісячна дитина, ще 11 людей отримали поранення, серед них є діти.
Також російські війська атакували Запоріжжя безпілотниками. Один із дронів влучив в «Епіцентр», ще один – по території промислового підприємства. Зранку FPV-дрони атакували автівки в Запорізькому районі.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
