Connect with us

Суспільство

чому злива не врятувала лиман

Published

on


Ключові моменти:

  • Незважаючи на сильні дощі, рівень води в Куяльницькому лимані піднявся всього на 15 сантиметрів і залишився нижчим, ніж минулого року.
  • Екологи відзначають, що злива дещо знизила засоленість і наситила ґрунти, але не вплинула істотно на вологість лиману.
  • Для реального відновлення водойми необхідний ремонт гідротехнічної споруди та інженерні рішення, які в даний час ускладнені війною.
  • Фахівці також розглядають альтернативу — відновлення солепромислів, що може стати економічно доцільним способом порятунку Куяльника.

Струмки на схилах і осінній крокус

За словами еколога, оптимістичні прогнози на те, що недавні екстремальні опади відновлять річку Великий Куяльник, не виправдалися. Води тут як не було, так і немає. Через три тижні після «одеського потопу» його наслідки на Куяльницькому лимані не особливо помітні.

– У басейні Куяльнику опадів випало значно менше, ніж в Одесі. На 8 жовтня Гідрометеорологічний Центр Чорного та Азовського морів зафіксував, що рівень лиману в його пониззі підвищився на 15 сантиметрів. Начебто – добре, великі обсяги прісної води. Але, якщо підняти дані на 8 жовтня 2024 року, то виявиться, що в результаті злив рівень води в Куяльнику підвищився в порівнянні з минулорічним тільки на чотири сантиметри. І він на 15-20 сантиметрів нижче, ніж навесні – після запуску в лиман морської води, – зазначає еколог. – Зараз «хвіст» Куяльника піднявся тільки до села Ільїнка. І, якщо в перші дні дощів він простежувався вище, то зараз там тільки калюжі утворилися. Волога вбралася в грунт. У верхів’ях лиману – просто вологе, в’язке дно. Пройде час – і воно висохне.

Втім, не можна сказати, що недавня злива взагалі не мала для Куяльника ніякого значення.

– Дощ вплинув на розсолення – лиман знову повернувся до колишнього рівня засолення. До того ж – він добре просочив ґрунти і поповнив запаси підземних вод. Я пройшов вісім кілометрів по схилах – досі після дощу тут течуть струмки, багато джерел ожили, – розповідає Олег Деркач.

Крім того, на берегах Куяльника зацвіла рідкісна рослина – Штернбергія зимовникоцвітна. Побачити її можна на глинистих схилах – там, де глина не щільна, а розпушена. Квітки Штернбергії схожі на крокус або шафран. Біологія – досить складна. Квітка з’являється тільки після того, як восени пройдуть дуже сильні дощі. А якщо опадів немає – рослина цвіте під землею, там утворює насіння та відтворюється. Завдяки рясним дощам, Штернбергію на Куяльнику можна побачити вперше.

На тему: Куяльник під загрозою? Нацпарк розвіяв чутки про «величезну забудову» лиману

Про ремонт труби та опріснювальні установки

– На жаль, ні струмки, ні джерела не вирішують проблему порятунку Куяльника. Величезні простори, як і раніше, оголені. І вони будуть продовжувати деградувати. Якщо раніше ми визначали запаси лікувальних грязей лиману мільйонами кубометрів, то сьогодні це не відповідає дійсності, – визнає фахівець. – В принципі, грязь має властивість відновлюватися – але для цього процесу потрібні довгі роки. Без спеціальних інженерних заходів лиман буде продовжувати висихати. Сьогодні – рівень води до Ільїнки, завтра – до дамби навпроти Красносілки. Потім залишиться тільки невелике водоймище в низов’ях.

На сьогоднішній день інженерних проектів для порятунку Куяльника запропоновано достатньо. Але більшість з них або малоефективні – як роздамбування Великого Куяльника, або дуже дорогі – як, наприклад, перекидання води з Дністра.

– Великі проекти наповнення Куяльника прісною водою в умовах воєнного стану, практично, не реалізуються. Залишається варіант наповнення з моря. Але та кількість води, яка надходила в лиман раніше, вже не рятує ситуацію, – наголошує Олег Деркач. – Ми давали вісім-дев’ять кубів на рік. У зимовий час – коли вода холодна і біологічні процеси мінімізовані. Цей обсяг можна збільшити. Для цього необхідний невеликий ремонт гідротехнічної споруди, запущеної в 2014 році. За регламентом її капітальний ремонт передбачався через сім років. Але ніхто цим не займався. Гідротехнічна споруда знаходиться на балансі комунального підприємства, що належить до Одеської обласної ради. І сьогодні облрада готова виділити на ремонт гроші – потрібен тільки проект.

Разом з тим, є побоювання, що при заповненні лиману морською водою цілющі якості грязей і рапи можуть погіршитися. Щоб уникнути цього, на вході труби потрібно встановити опріснювальні установки. Але коштують вони десятки мільйонів євро – і сьогодні, під час війни для нацпарку вони, швидше за все, недоступні.

Назад – до солепромислів?

Більш прийнятний варіант – відновлення традиційних солепромислів. Тобто – осадження солі в штучних басейнах – як це відбувалося в промислових масштабах до 30-х років минулого століття.

Ми хочемо зробити експериментальні басейни для осадження солі – імовірно, навпроти Корсунців. Там були солепромисли. Будівля сольпрому збереглася досі – зараз в ній розташована школа, – розповідає Олег Деркач. – Для експериментальних ставків потрібно всього лише півтора-два гектари акваторії. Можна використовувати старі фундаменти. Це має бути система ставків, куди запускатиметься концентрована ропа, а сіль випаровуватиметься природним шляхом. Вона може слугувати сировиною для харчової солі.

Тобто Чорноморському солезаводу, який нині будується під Одесою, можливо, і не доведеться закуповувати сировину — як планується — в Єгипті та Туреччині. Якщо, звісно, нацпарку «Куяльницький» вдасться реалізувати цей проєкт. Головне — знайти кошти на його фінансування.

Фото: Олег Деркач, валентина Князєва





Джерело

Одеса

На Одещині за місяць одинадцять людей померли через СНІД

Published

on


Карети “швидкої” допомоги. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

На Одещині фіксують один із найвищих рівнів ВІЛ-інфекції в Україні. У квітні 2026 року в регіоні виявили десятки нових випадків. Також зафіксовані смерті серед пацієнтів із СНІДом. Медики закликають не ігнорувати тестування та лікування.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Центр громадського здоров’я України.

Зростання нових випадків ВІЛ

У квітні 2026 року в Одеській області зареєстрували 65 нових випадків ВІЛ-інфекції. Це 2,8 випадку на 100 тисяч населення. Також за цей місяць виявили 29 нових випадків СНІДу — 1,2 на 100 тисяч.

У порівнянні з іншими регіонами, область залишається серед лідерів за рівнем захворюваності. Медики пов’язують це з високою виявлюваністю та поширенням інфекції в регіоні.

Смертність та загальна статистика

За місяць в області від хвороб, пов’язаних зі СНІДом, померли 11 людей. Під медичним наглядом в Одеській області перебувають понад 18 тисяч ВІЛ-позитивних людей. Також понад 7 тисяч пацієнтів мають діагноз СНІД. В Україні загалом під наглядом лікарів перебувають понад 129 тисяч людей із ВІЛ.

Читайте також:

За період із січня по квітень 2026 року в Одеській області зареєстрували 275 випадків ВІЛ-інфекції (11,8 на 100 тисяч), 118 випадків СНІДу (5,0 на 100 тисяч) та 43 смерті від СНІДу (1,8 на 100 тисяч).

Шляхи інфікування та профілактика

Найчастіше ВІЛ передається статевим шляхом. У квітні так інфікувалися 504 людини з 579 нових випадків. Ще 71 випадок пов’язаний з ін’єкційним вживанням наркотиків. Зафіксовано також два випадки передачі від матері до дитини.

У квітні на облік взяли 14 дітей, народжених ВІЛ-позитивними жінками. Загалом під наглядом перебувають 333 такі дитини. Медики наголошують: раннє тестування та лікування дозволяють жити з ВІЛ повноцінно і зменшують ризик передачі вірусу іншим.

Що таке СНІД та ВІЛ

СНІД — це пізня стадія ВІЛ-інфекції. Він виникає тоді, коли вірус сильно послаблює імунну систему людини. У такому стані організм майже не може боротися з інфекціями та деякими захворюваннями.

ВІЛ і СНІД — не одне й те саме. ВІЛ є вірусом, який поступово уражає імунітет, а СНІД — це наслідок його тривалого розвитку без лікування. Сучасна терапія дозволяє контролювати вірус і не допустити переходу хвороби у цю стадію.

Як повідомляли Новини.LIVE, одеситам віком від 40 років можуть безкоштовно пройти комплексне обстеження. Держава надає 2000 гривень на скринінг через застосунок “Дія”. Програма допомагає виявити небезпечні хвороби ще до появи симптомів. В місті вже розширюють перелік медзакладів, де доступна ця послуга.

Також Новини.LIVE писали, що на тлі посилення мобілізаційних процесів дедалі більше людей стикаються з необхідністю підтвердження стану здоров’я, оформлення відстрочки або ж оскарження рішень ВЛК. Водночас процедура викликає чимало запитань: від переліку необхідних документів до реальних шансів довести непридатність до служби.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Європейський суд з прав людини почав розгляд скарг журналістки з Криму Данилович проти РФ

Published

on



Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) офіційно почав розгляд двох скарг української громадської журналістки та політичної бранки з Криму Ірини Данилович проти Росії.

Про це правозахисній організації КримSOS повідомив адвокат у справі ЄСПЛ Сергій Заєць, передає Укрінформ.

ЄСПЛ запропонував уряду РФ подати зауваження щодо прийнятності та суті заяв. Водночас Росія, яка після виключення з Ради Європи фактично ігнорує більшість процедур ЄСПЛ, може не надати свої пояснення. Однак це не зупиняє розгляд справи”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що 28 квітня 2026 року ЄСПЛ передав заяви Ірини Данилович на комунікацію – це важливий етап, коли суд попередньо вивчив скарги та вимагає пояснень від держави-відповідача.

Йдеться про справи № 6579/23 (подану 15 січня 2023 року), яка стосується незаконного позбавлення волі, та № 4065/25 (подану 28 січня 2025 року) про внесення Данилович до російського реєстру так званих “іноземних агентів”.

Перша скарга стосується подій 2022 року. 29 квітня 2022 року Ірину Данилович затримали співробітники ФСБ та утримували без зв’язку із зовнішнім світом у Сімферополі. Лише 7 травня 2022 року було оформлено протокол затримання, після чого так званий “Київський районний суд Сімферополя” обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за підозрою в незаконному зберіганні вибухових речовин.

28 грудня 2022 року той самий “суд” визнав її винною. Увесь цей час заявниця перебувала в СІЗО-1 у Сімферополі.

У цій частині справи ЄСПЛ розглядатиме можливе порушення права на свободу та особисту недоторканність.

Друга справа стосується рішення Міністерства юстиції Росії від 3 червня 2022 року про внесення Ірини Данилович до реєстру так званих “іноземних агентів”.

Як повідомляв Укрінформ, незаконно ув’язнена українська громадянська журналістка та медсестра Ірина Данилович перебуває у російській жіночій колонії у Зеленокумську (Ставропольський край, РФ).

28 грудня 2022 року в тимчасово окупованому Криму її засудили до 7 років колонії загального режиму та штрафу в сумі 50 тис. рублів за нібито носіння вибухового пристрою. Верховний “суд” Криму у відповідь на апеляційну скаргу зменшив термін перебування в колонії на один місяць – до 6 років 11 місяців. Жінка неодноразово заявляла про тиск з боку співробітників ФСБ РФ, тортури та залякування.

Читайте також: ЄСПЛ залишається єдиним міжнародним судовим органом, який притягує РФ до відповідальності – голова суду

Раніше Укрінформ повідомляв, що незаконно ув’язнена Росією кримська громадянська журналістка та правозахисниця Ірина Данилович зазнає тортур у виправній колонії у РФ.

Фото: CherryX/wikipedia



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Крим перетворюють на курорт суворого режиму: дрони, камери та міни Анонси

Published

on



В анексованому Криму російська влада посилює контроль та заходи безпеки напередодні курортного сезону. На півострові масово встановлюють відеокамери у лісах, патрулюють узбережжя дронами та посилюють військову присутність на пляжах і прибережних територіях.

Як повідомляють Крим.Реалії, майбутній сезон стане вже п’ятим для Криму в умовах повномасштабної війни РФ проти України. Водночас півострів дедалі більше нагадує не курорт, а територію з посиленим режимом контролю.

За даними підконтрольного рф МНС, із 1 червня на узбережжі працюватимуть рятувальники, водолази та патрульні групи зі спецобладнанням. Крім того, російські служби планують активно використовувати безпілотники для моніторингу акваторій Чорного та Азовського морів, а також перевіряти маломірні судна й документи у власників човнів.

Посилюють контроль і на суші. У кримських лісах уже встановили 70 камер відеоспостереження, які покривають близько 70% територій. У російському МНС заявляють, що системи реагують на задимлення та допомагають оперативно виявляти пожежі, частину з яких пов’язують із наслідками війни та падінням уламків літальних апаратів.

Крім цього, мешканців і туристів попереджають про можливі перебої з мобільним інтернетом через заходи боротьби з українськими дронами. Такі обмеження вже впливають на роботу екстрених служб та зв’язку.

Паралельно російські війська зміцнюють оборону кримського узбережжя. За словами речника Сил оборони півдня Владислава Волошина, армія рф проводить масштабне мінування пляжів і прибережних акваторій, встановлюючи протитанкові та протипіхотні міни, а також дротяні загородження.

У мережі також повідомляють про відновлення вогневих точок і спостережних постів уздовж узбережжя, зокрема поблизу Євпаторії та Сак. На позиціях чергують озброєні російські військові, які спостерігають за морем та готуються до можливих атак безпілотників.

Попри заяви російської влади про контроль над ситуацією, Крим дедалі більше перетворюється на мілітаризовану територію з постійним наглядом і посиленими заходами безпеки.


Андрій Колісніченко



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.