Відбудова
Після запуску нових очисних споруд вода у Миколаєві буде однією з найякісніших в Україні
Після запуску нового водогону для Миколаєва триває будівництво фільтраційних та очисних споруд. Завершити їх планують до кінця 2025 року.
Про це в інтерв’ю Укрінформу в межах проєкту «Миколаїв.Recovery» повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
«Миколаїв отримав питну чисту воду, яку вже використовують мешканці. Ми знаємо, що люди задоволені, адже це 500 тис. українців, які отримали зовсім іншу якість води. І це ще не завершення проєкту. Продовжується будівництво фільтраційних споруд, які закінчать у 2025 році. Після їх запуску вода в Миколаєві буде однією з найякісніших в Україні», – зазначив урядовець.
Будівництво нового водогону вдалося реалізувати швидше й ефективніше, ніж планувалося.
«Оціночна вартість становила 8,5 млрд грн. Планували завершити за рік, але вдалося виконати за вісім місяців і зекономити два мільярди. Ці кошти підуть на будівництво інших водогонів для південних областей України», – підкреслив Кулеба.
Як повідомлялося, після підриву російськими військами старої системи водопостачання у квітні 2022 року Миколаїв і громади області залишилися без питної води. Солона вода з лиману, яку подавали у мережу, спричиняла корозію труб та руйнувала обладнання. Місто опинилося на межі екологічної катастрофи.
У 2024 році, за дорученням Президента, було ухвалено рішення збудувати новий водогін від Великої Одеси до Миколаєва. Агентство відновлення спільно з Мінрегіоном, обласною адміністрацією та міською владою реалізували цей проєкт у безпрецедентно короткі терміни.
Будівництво Миколаївського водогону завершили у жовтні 2025 року. Сьогодні система забезпечує понад пів мільйона мешканців стабільною подачею прісної води, що відповідає санітарним нормам. Паралельно триває другий етап – спорудження очисних станцій, які остаточно завершать формування сучасної водної інфраструктури Миколаєва.
Повне інтерв’ю з віцепрем’єр-міністром дивіться у межах проєкту «Миколаїв.Recovery» на Ютуб-каналі Укрінформу.
Під час Конференції з відновлення України в польському Гданську міжнародні партнери погодили підтримку медичної сфери України більш як на 900 млн доларів.
Про це заступниця міністра охорони здоров’я Марія Карчевич повідомила у телеефірі, передає Укрінформ.
«Ці два дні у Гданську були досить плідними – проведено низку перемовин, підписано низку документів, в тому числі щодо залучення підтримки, ресурсів для медичної сфери. За ці два дні було підписано документів і залучено партнерств на суму понад 900 млн доларів», – розповіла вона.
За словами Карчевич, ця підтримка є важливою як для системи охорони здоров’я, так і для медичних працівників та закладів.
При цьому значна частина зусиль спрямована на відновлення медичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської агресії.
«Тут мова йде і про відбудову зруйнованих закладів охорони здоров’я, тому що за час війни Російська Федерація фактично пошкодила або зруйнувала понад 2600 об’єктів медичних закладів», – сказала заступниця міністра.
Окремо вона підкреслила важливість розвитку людського капіталу та підтримки медичних працівників.
Карчевич зазначила, що медична система України змінюється під впливом війни та нових викликів: «Досвід війни показав, що українські лікарні мають працювати незалежно від будь-яких обставин. Ми розуміємо, що лікарі мають приймати пацієнтів і лікарі мають продовжувати рятувати життя. Тому перший пріоритет – це стійкість».
Пріоритетом, за її словами, є створення автономної та стійкої мережі медзакладів.
«Ми будуємо спроможну мережу – понад 600 закладів охорони здоров’я по всій країні, але важливо, що вони мають бути автономні. Тут мова йде і про резервне живлення, про автономні джерела, постачання води, тепла, про новітні технології, в тому числі іпро цифрові рішення», – пояснила Карчевич.
Серед пріоритетів вона також назвала доступність медичних послуг та людиноцентричність медицини. І додала, що йдеться про реабілітацію, ментальне здоров’я та підтримку ветеранів.
«Власне, про ці пріоритети ми говорили у Гданську і, безумовно, будемо продовжувати роботу з нашими партнерами, аби втілювати їх в життя», — резюмувала заступниця міністра охорони здоров’я.
Як повідомляв Укрінформ, на Конференції з відновлення України URC2026 у Гданську підписані 160 угод на суму понад €10 мільярдів та нові партнерства у сферах оборонної промисловості та енергетики.
Фото: Марія Карчевич, Фейсбук
Команда Мінрозвитку представила на Конференції з відновлення URC 2026 цифровий інструмент з інтегрованим штучним інтелектом для моделювання відновлення громад – Reconstruction Intelligence Platform.
Про це у Телеграмі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, передає Укрінформ.
Зараз платформа об’єднує 47 державних реєстрів і баз даних, 12 міжнародних методологій відновлення, директиви ЄС у сфері енергоефективності, українське законодавство та найкращі світові практики.
«Це дозволяє моделювати розвиток громад, прогнозувати потреби в житлі, транспортній, енергетичній та соціальній інфраструктурі, формувати інвестиційні проєкти й визначати оптимальні джерела фінансування», – зазначив Кулеба.
Якщо раніше підготовка комплексної моделі розвитку громади могла тривати роками, то тепер завдяки штучному інтелекту попередній сценарій відновлення можна сформувати за кілька годин.
Такий підхід до відновлення країни, заснований на даних, на думку віцепрем’єр-міністра, може стати новим світовим стандартом планування відбудови.
Як повідомлялося, Міністерство розвитку громад та територій і Банк розвитку Ради Європи (БРРЄ) домовилися про новий фінансовий пакет обсягом 251 млн євро на житлові програми.
Фото: pixabay.com
На відновлення дорожньої інфраструктури і перебудову системи логістики у перші повоєнні роки Україна потребуватиме близько 40 млрд євро.
На цьому під час виступу на Конференції з відновлення URC 2026 наголосив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин, передає кореспондент Укрінформу.
«Війна вже змінила логістичну мапу України, і після війни в нас буде дуже багато роботи щодо розбудови абсолютно нової системи логістики. У перші два роки ці роботи оцінюються приблизно у суму 40 мільярдів євро. І ми чітко розуміємо, що без залучення приватних інвестицій, без будівництва концесійних доріг, без впровадження моделі публічно-приватного партнерства провести ці роботи майже неможливо», – сказав Сухомлин.
Він повідомив учасникам панельної дискусії, що Україна вже підготувала кілька таких проєктів і анонсував конкурси щодо участі у них вже на початку наступного року.
За його словами, ці перші проєкти будуть невеликими і стосуватимуться відновлення дорожньої інфраструктури, максимально наближеної до кордону з Євросоюзом.
«Але ці проєкти дадуть нам можливість відпрацювати модель і далі вже працювати по всій Україні», – додав керівник Агентства відновлення.
Як повідомлялося, Україна шукає міжнародних партнерів для реалізації більш як 30 проєктів публічно-приватного партнерства, 15 з яких планується розпочати вже у 2026 році.
Фото: Pixabay
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Одеса1 тиждень agoОдеська блогерка пережила нічний обстріл Києва: враження
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Суспільство1 тиждень agoСудді Херсонщини задекларували мільйонні доходи та нульові заощадження Анонси
-
Відбудова4 дні agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Політика4 дні agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко