Про це повідомляє Телеграм-канал ASTRA, передає Укрінформ.

Глава Красноармійського району Олександр Харитонов заявив, що займання виникло через падіння уламків БпЛА. Про масштаби пожежі та постраждалих не повідомляється.

За даними моніторингового каналу Exilenova+, на нафтобазі горять три резервуари.

Полтавська нафтобаза є регіональним об’єктом паливної інфраструктури, що забезпечує постачання пального для частини Краснодарського краю та Республіки Адигея. Резервуарний парк налічує близько 28 резервуарів.

Це не перша атака на Полтавську нафтобазу за місяць. Раніше про пожежу на цьому об’єкті повідомлялося 16 червня.

Тим часом російське міністерство оборони прозвітувало про «перехоплення та знищення» силами ППО 269 безпілотників, зазначає російська служба Бі-бі-сі. Стверджується, що безпілотники збивали над Білгородською, Брянською, Волгоградською, Калузькою, Курською, Орловською, Саратовською, Смоленською, Ростовською та Тульською областями, Московським регіоном, окупованим Кримом та Краснодарським краєм, а також над Чорним морем.

Як повідомляв Укрінформ, у низці російських регіонів запровадили обмеження на продаж пального, а влада Москви дозволила бензовозам цілодобово в’їжджати в місто і пересуватися без оформлення вантажного пропуску.

Паливна криза в регіонах Росії та окупованому Криму виникла на тлі ударів української армії по російських нафтових об’єктах. За даними ЗМІ, через удари ЗСУ було зупинено або призупинено роботу великих НПЗ у центральній частині Росії, в результаті до середини червня РФ втратила близько 25% виробництва бензину порівняно з середньодобовим показником у червні 2025 року.

Про це міністр оборони України Михайло Федоров повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Глава оборонного відомства наголосив, що його команда постійно працює над тим, щоб збільшувати обсяги та якість міжнародної допомоги Україні. Увагу зосереджують на рішеннях, які дають найбільший результат на полі бою.

«Для нас є три незмінні пріоритети: ППО, далекобійна артилерія та українські дрони. Саме на цих напрямах концентруємо зусилля й працюємо над тим, щоб кошти партнерів спрямовували максимально ефективно. Боремося за кожен долар міжнародної підтримки», – зазначив Федоров.

Партнерство з Данією, за його словами, є одним із прикладів такого підходу: партнерам запропонували переглянути частину вже запланованої підтримки й переорієнтувати ресурси з короткодальної артилерії на далекобійні рішення.

«Данія оперативно відреагувала на цей запит. У результаті Сили оборони отримають додаткові 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Частина з них уже прибула в Україну», – поінформував міністр.

Він підкреслив: далекобійні боєприпаси на сьогодні є одним із ключових запитів фронту. В умовах постійного розширення дронової кілзони вони дають змогу ефективніше уражати ворога, його логістику та командні пункти, водночас зменшуючи ризики для українських військових.

Федоров подякував Данії за довіру, швидку комунікацію й готовність адаптувати підтримку до реальних потреб фронту. Саме такі рішення, зауважив міністр, дають змогу швидко посилювати спроможності Сил оборони там, де це потрібно найбільше.

Як повідомляв Укрінформ, минулого тижня Федоров у Брюсселі провів зустрічі з представниками ЄС щодо підтримки ключових оборонних потреб України.

Фото: Міноборони

Про це глава держави повідомив у Телеграмі за результатами доповіді керівника ГУР Олега Іващенка, передає Укрінформ.

“Розвідка здобула внутрішні російські документи з реальною оцінкою наслідків українських далекобійних санкцій. Зафіксовані й заходи реагування російського керівництва на ситуацію, що склалася. Одним із таких заходів є переміщення систем ППО з російських регіонів у Москву та до Керченського мосту. Фактично саме ці два периметри росіяни отримали команди захищати за рахунок послаблення інших напрямків на своїй території та на тимчасово окупованій території України. Зробимо висновки”, — написав він.

Зеленський додав, що окрема доповідь стосувалася стану російського ракетного виробництва й стратегічної воєнної авіації.

“Готуємо нові наші цілком справедливі кроки у відповідь на затягування Росією війни та удари по території України. Важливо, щоб до якнайбільшої кількості росіян дійшло розуміння, що війну затягує саме відмова російського керівництва від дипломатії. Україна надала змістовні дипломатичні пропозиції. Дякую всім, хто захищає нашу державу і людей!” — йдеться в дописі.

Як повідомляв Укрінформ, у ніч проти 18 червня Сили оборони вдруге за тиждень уразили Московський НПЗ. Генштаб заявляв про влучання та масштабну пожежу на території підприємства. Ішлося щонайменше про п’ять точок горіння. Попередньо було встановлено, що горять комбінована установка переробки нафти й установки вторинної переробки, а також резервуарний парк.

Reuters із посиланням на галузеві джерела повідомляло, що внаслідок нової дронової атаки на Московський НПЗ пошкоджена друга основна перегонна установка.

Московський НПЗ припинив переробку нафти на невизначений термін.

Фото: ОП